10 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6024/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року (суддя Прудник С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області «По особовому складу» від 22.01.2025 року №71 о/с в частині переміщення підполковника поліції ОСОБА_1 (0048968), на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області;
- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 (0048968) на посаду заступника начальника Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що переміщення позивача вочевидь має ознаки приховане покарання, без наявності легітимної мети та потреби. Позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, добре характеризується та має повагу в колективі.
Також зазначено, що норми Кодексу законів про працю України, які підлягають субсидіарному застосуванню до спірних правовідносин, передбачають засоби правового захисту працівників, звільнення яких визнане незаконним. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Посада заступника начальника відділу поліції Самарівського районного відділу поліції, як на момент попередження про можливе наступне вивільнення, так і на момент видачі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 22 січня 2025 року №71 о/с була вакантною. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.
Спірний наказ від 22 січня 2025 року №71 о/с було надіслано на адресу за якою позивач не проживає та незареєстрований.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 24.02.2003 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року і по цей час - в органах Національної поліції.
З 31.07.2023 року ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника Новомосковського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області. Спеціальне звання - підполковник поліції.
Відповідно до наказу ГУНП від 31.07.2023 № 511 о/с підполковник поліції ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника начальника Новомосковського районного відділу поліції.
Наказом Національної поліції України від 14.11.2024 року № 1196 відповідно до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу Національної поліції України (далі - НПУ) від 28.10.2024 № 1138 «Про затвердження Змін до Структури територіальних органів поліції» затверджено зміни до штатів територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Дніпропетровській області, зокрема Новомосковського районного відділу поліції ГУНП.
У зв'язку з реорганізацією, відповідно до переліку змін затверджених наказом НПУ від 14.11.2024 року № 1196, всі посади Новомосковського районного відділу поліції скорочено, зокрема і посаду позивача - заступник начальника Новомосковського районного відділу поліції.
06.12.2024 року позивача було попереджено про можливе наступне вивільнення зі служби в поліції та вказано, що на підставі наказу НПУ від 14.11.2024 року № 1196 його посада заступника начальника Новомосковського районного відділу поліції скорочена.
22.01.2025 року на виконання наказу Національної поліції України від 14.11.2024 №1196, ГУНП видано наказ № 71 о/с, яким відповідно до абзацу 2 пункту 3 частини 1, абзацу 2 частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_1 переміщено з 22.01.2025 на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП.
Підставами видання наказу ГУНП від 22.01.2025 року № 71 о/с слугували подання від 21.01.2025 року та наказ НПУ від 14.11.2024 року № 1196.
Відповідно до подання заступника начальника ГУНП полковника поліції Слухаєнка Ю.М., в Дніпровському районному управлінні поліції № 1, зокрема у відділі поліції № 3 вакантна посада старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції, що суттєво впливає на якість поставлених на підрозділ завдань. Для укомплектування зазначеної посади підібрано підполковника поліції ОСОБА_1 , який за період служби в Національній поліції має достатній досвід практичної служби в поліції.
Начальником ГУНП 21.01.2025 вказане подання розглянуто та поставлена відповідна резолюція «УКЗ до наказу».
24.01.2025 через засоби поштового зв'язку, рекомендованим листом з описом вкладення, ОСОБА_1 було направлено витяг з наказу ГУНП від 22.01.2025 року № 71 о/с щодо його переміщення на посаду.
Позивач вважаючи наказ начальника Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області «По особовому складу» від 22.01.2025 року №71 о/с в частині його переміщення на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого наказу було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Як встановлено судом першої інстанції, спірне переміщення відбулося на підставі положень Закону України № 580-VIII «Про Національну поліцію» в редакції Закону України № 2123-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набрав чинності 01.05.2022.
Судом першої інстанції вірно було враховано, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Законом від 15.03.2022 року № 2123-IX частину першу статті 60 Закону № 580-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан є особливим періодом правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 10 вказаного Закону встановлено, що у період воєнного с тану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Статтею 65 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені спеціальні положення, що регулюють порядок переміщення поліцейських.
Згідно з абзацом 2 пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщення поліцейських здійснюється, зокрема на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.
Відповідно до частини 2 статті 80 Закону 580-VIII, граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції.
Згідно наказу Національної поліції України від 14.12.2015 року № 142 «Про затвердження Переліку посад поліцейських і відповідних їм граничних спеціальних звань», граничне спеціальне звання по посаді, яка у зв'язку з реорганізацією була скорочена і яку займав позивач заступник начальника відділу поліції - підполковник поліції.
Відповідно до частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону «Про Національну поліцію», посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Розділом ІІ Закону від 15.03.2022 № 2123-ІХ визначено, що пункт 1 розділу І цього Закону діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього.
Судом було вірно враховано, що на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України за №1235 від 23.11.2016.
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку, його розроблено відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими.
Згідно п. 2 розділу І Порядку, рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу.
Розділом ІІ Порядку, встановлено, що підставою для видання наказів по особовому складу, зокрема, є призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку, видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (надалі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку встановлено, що підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку встановлено, що перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України за №1235 від 23.11.2016.
Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Відповідно до Переліку документів з питань проходження служби, затвердженого наказом МВС України за №1235 від 23.11.2016, такими документами є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що прийняття на службу до поліції, звільнення зі служби в поліції, а також переміщення на інші посади в органі чи підрозділі поліції, належить до компетенції керівника ГУНП та є його дискреційним повноваженням як керівника органу поліції, а суд не може брати на себе повноваження керівника органу поліції щодо прийняття рішення про переміщення поліцейських.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивача 06.12.2024 року було попереджено про можливе наступне вивільнення зі служби в поліції, в попереджені зазначено, що на підставі наказу НПУ від 14.11.2024 № 1196 його посада скорочена.
Відповідно до ч. 1 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію», позивача попереджено про можливе наступне переміщення відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 1 (на рівнозначні посади у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації) або абзацу 2 пункту 3 частини 1 (на посаду, нижчу ніж та, на якій перебував поліцейський у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» протягом двохмісячного строку з моменту одержання цього попередження.
Позивачу було роз'яснено, що відповідно до частини 4 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію», перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.
Відповідно до довідки управління кадрового забезпечення ГУНП від 19.03.2025 № 18087-2025 на момент призначення позивача (22.01.2025) на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції вакантної рівнозначної посади, яку займав позивач до скорочення (граничне спеціальне звання - підполковник поліції) в ГУНП не було. Тобто, позивача неможливо було призначити у відповідності до абзацу 4 пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до довідки управління кадрового забезпечення ГУНП від19.03.2025 № 18088-2025 позивач з моменту попередження про скорочення та до моменту видання спірного наказу волевиявлення щодо призначення на якусь особисто обрану ним посаду в органі поліції не виявляв.
Суд вірно встановив, що реалізуючи власні дискреційні повноваження начальник ГУНП, у відповідності до абзацу 2 пункту 3 частини 1 Закону України «Про Національну поліцію» призначив позивача на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції на підставі подання від 21.01.2025 та наказу НПУ від 14.11.2024 № 1196.
Також, суд вірно врахував, що серед підстав для переміщення поліцейських на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, пункт 3 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського.
В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.
Пункт 3 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спеціальне законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не вимагає згоди поліцейського при прийнятті рішення про його переміщення у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість.
Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.01.2025 № 71 о/с, виданий в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 10 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай