09 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8801/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025року, (суддя суду першої інстанції Лозицька І.О.), прийняте за правилами спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/8801/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 березня 2025 року в повному розмірі індексацію пенсії в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 р. № 209, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 березня 2025 року в повному розмірі індексацію пенсії в порядку, визначеному постановою Кабінетом Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 р. №209, без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Ухвалою суду від 26.03.2025року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8801/25; призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року зупинено провадження в адміністративній справі № 160/8801/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, зазначив, що зупинення провадження у справі є протиправним, оскільки справа № 320/2229/25 ніяким чином не стосується спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зупинення провадження в справі спрямоване на те, щоб обставини, що об'єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства у певній справі і мають об'єктивний характер, не вважалися такими, що тягнуть за собою порушення строків розгляду справи, встановлених КАС України.
У суді першої інстанції провадження у справі може бути зупинено на будь-якому етапі від моменту відкриття провадження у справі до ухвалення судового рішення.
При вирішенні питання необхідності зупинення провадження у тій чи іншій справі суд повинен насамперед з'ясувати, чи можна, не перериваючи судового розгляду, у кожному конкретному випадку встановити істину у справі.
Правовою підставою зупинення визначив п.5 ч.2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у даній справі, виходив з того, що Київським окружним адміністративним судом розглядається справа № 320/2229/25 про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині застосування до пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідних коефіцієнтів.
Проте, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що, як позивач так і відповідач у даній справі не є сторонами справи №320/2229/25, та у справі №320/2229/25 факти та обставини не стосуються заявленого до вирішення в рамках справи № 160/8801/25 вимог щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, за змістом частин першої-третьої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції чи законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що розгляд цієї справи об'єктивно можливий без зупинення провадження у справі, оскільки у випадку встановлення того, що положення Постанови № 1 не відповідають нормам Конституції та законів України, суд вправі не застосовувати вказану Постанову № 1 навіть з урахуванням того, що станом на цей час вона є чинною, а отже відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі № 160/8801/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25.
Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі діяв передчасно, без встановлення всіх обставин по справі, а, відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311, 320, 325, 328, 329, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі № 160/8801/25 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року про зупинення провадження у справі № 160/8801/25 - скасувати, а справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак