09 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11758/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 року, (суддя суду першої інстанції Тулянцева І.В.), прийняту в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/11758/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ та скасувати рішення Відповідача 2 від 08.11.2023 р. №912390178643;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести з 02.11.2023 року ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності за Законом №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року та здійснити нарахування і виплату пенсії в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 31.10.2023 № 11-11-11/14850 та № 11-11-11/14855, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з урахуванням виплачених сум пенсії.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вона з 29.03.2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію по інвалідності згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Після звільнення з посади на державній службі позивача з 19.04.2010 року, розпорядженням 178643 від 12.05.2010 року на підставі заяви її було переведено на пенсію по інвалідності згідно з Законом України “Про державну службу» №3723-ХІІ та призначено пенсію в розмірі 90% сум заробітної плати. Позивачем також зазначено про те, що без її згоди рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912390178643 від 06.03.2023 року здійснено переведення її на пенсію по інвалідності згідно Закону №1058-IV. 02.11.2023 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності згідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком згідно Закону №3723-ХІІ та надала довідки, видані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 31.10.2023 № 11-11-11/14855 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 31.10.2023 № 11-11-11/14850 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. 08.11.2023 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №912390178643 було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії (перехід з виду на вид), відповідно до Закону України “Про державну службу» №889-VIII. Позивач зазначає про те, що на забезпечення реалізації права на пенсію державного службовця нормою ст. 37 Закону №3723-ХІІ та положенням п. 4 Порядку № 622, прийнятого на виконання Закону № 889-VIII, встановлено, що особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Отже, оскільки вона має стаж роботи на посадах, прирівняних до посад державної служби більше 20 років, а саме 23 роки 23 дні, страховий стаж понад 33 роки та досягла віку, що надає право на призначення пенсії державного службовця, то, відповідно до п.12 розділу ХІ “Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, вона має право на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06.01.2025 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.11.2023 р. №912390178643 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) перевести з 02.11.2023 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності за Законом №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року та здійснити нарахування і виплату пенсії в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 31.10.2023 № 11-11-11/14850 та № 11-11-11/14855, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з урахуванням виплачених сум пенсії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що пенсійним органом було правомірно відмовлено позивачеві в переводі з одного виду пенсії на інший. Також, відповідач зазначає, що не він є суб'єктом розгляду заяви позивача, а Головне управління ПФУ в Київіській області, відтак суд необгрунтовано зобов'язав саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити певні дії.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на останню, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 29.03.2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, а з 19.04.2010 року на підставі власної заяви позивача було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу» № 3723-ХІІ з розрахунку пенсії від заробітку 90%.
25.05.2022 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із переходом на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу», з врахуванням нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії держслужбовця від 12.05.2022 року №11-11-11/5490 та № 11-11-11/5492 станом на квітень 2022 року, виданих Головним управлінням казначейської служби України в Дніпропетровській області.
У зв'язку з впровадженням екстериторіальності її заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та розглянуто ним.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №912390178643 від 30.05.2022 року було відмовлено у проведенні перерахунку “Перехід на пенсію за іншим Законом» (ЗУ “Про державну службу» по віку), оскільки позивачка вже з 29.03.2010 року отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України “Про державну службу». Згідно чинного законодавства не передбачено здійснення переходів з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та інших видів перерахунків по Закону України “Про державну службу». Позивач не погодилась з таким рішенням та звернулась з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 року по справі №160/11084/22 (суддя Сліпець Н.Є.) було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.05.2022 року №о/р 912390178643 про відмову у перерахунку “Перехід на пенсію за іншим Законом» (ЗУ “Про державну службу» по віку) ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії, за віком згідно Закону України “Про державну службу», та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки, та з урахуванням положень ст. 37 Закону України “Про державну службу». В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 року по справі №160/11084/22, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі №160/11084/22 (головуючий - суддя Баранник Н.П., суддя Щербак А.А., суддя Малиш Н.І.) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі № 160/11084/22 без змін.
Вказане рішення суду набрало законної сили 15.02.2023 року.
На виконання рішення суду від 23.09.2022 року по справі №160/11084/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуті документи, надані позивачкою разом із заявою від 25.05.2022 року про перехід на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу». Разом із заявою позивачкою надано нові довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії держслужбовця від 12.05.2022 року №11-11-11/5490 та № 11-11-11/5492 станом на квітень 2022 року, видані Головним управлінням казначейської служби України в Дніпропетровській області.
06 березня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило переведення позивача з пенсії за віком згідно із Законом України “Про державну службу» № 3723-ХІІ на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача (рішення №912390178643 від 06.03.2023).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №912390178643 від 31.03.2023 року було відмовлено в переведенні на пенсію за віком з урахуванням положень ст.37 Закону України “Про державну службу». Так, у вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 з 29.03.2010 року отримує пенсію по інвалідності 2 групи згідно Закону України “Про державну службу». Тому, на виконання рішення суду від 23.09.2022 року, при повторному розгляді заяви від 25.05.2022 року та наданих довідок в переведенні на пенсію за віком з урахуванням положень ст.37 Закону України “Про державну службу», відмовлено. Позивач не погодилась з таким рішенням та звернулась з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року по справі № 160/15096/23 (суддя Серьогіна О.В.) було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу». Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу №912390178643 від 31.03.2023 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з пенсії державного службовця по інвалідності на інший вид пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, з 25 травня 2022 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 19.03.2024 року.
Ha виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №160/15096/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в межах покладених судом зобов'язань, з 25.05.2022 року позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу» № 3723-ХІІ.
02 листопада 2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із переходом на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу» № 3723-ХІІ та надала нові довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії держслужбовця від 31.10.2023 року №11-11-11/14850 та № 11-11-11/14855, виданих Головним управлінням казначейської служби України в Дніпропетровській області.
У зв'язку з впровадженням екстериторіальності її заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та розглянуто ним.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №912390178643 від 08.11.2023 року позивачу було відмовлено у здійсненні переходу на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Рішення обґрунтоване тим, що станом на дату звернення заявниця отримує пенсію по інвалідності за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 3 29.03.2010 року заявниця отримувала пенсію по інвалідності з урахуванням положень статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993. Згідно з пунктом 2 розділу ХІ “Прикінцевих та перехідних положень» Закону України “Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набув чинності з 01.05.2016 року, Закон №3723-ХІІ втратив чинність, окрім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Відповідно до пунктів 10,12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року №889-VII “Про державну службу» право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 -ХІІ “Про державну службу» мають особи, які на день набрання чинності Законом №889 (01 травня 2016 року) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, або які на 01 травня 2016 року мають не менше, як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України. Пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою КМУ від 14.09.2016 р. №622 передбачено, що право на призначення пенсії відповідно статті 37 Закону №3723-ХІІ мають особи, яким до набрання чинності Законом №889-VII пенсія відповідно до Закону №3723-ХІІ не призначалась. Також Закон №889-VII не передбачає перерахунку раніше призначених пенсій. Враховуючи вищезазначене, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 31.10.2023 № 11-11-11/14850 та № 11-11-11/14855, які заявниця додала до заяви від 02.11.2023 року не можуть бути враховані для розрахунку пенсії при переході на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу». В частині підвищення на коефіцієнт збільшення 1,197, що встановлений пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, з 01.07.2023 року, ОСОБА_1 недоцільно, пенсія зменшується.
Не погоджуючись з відмовою відповідачів у переведенні позивача з пенсії по інвалідності згідно із Законом №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом № 3723-ХІІ та неврахуванні довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган протиправно відмовив позивачеві в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за ст. 37 ЗУ «Про державну службу».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Принцип, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу».
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» №889 з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України “Про державну службу» № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (у редакції Закону № 3723-XII станом на 26.10.2014 року).
Відповідно до пункту 10 “Прикінцевих та перехідних положень» Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 “Прикінцевих та перехідних положень» Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, “Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Законом №889 передбачається можливість збереження права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 виключно в порядку ч. 1 ст. 37 Закону № 3723.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 12.05.2010 спеціальний стаж ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком держслужбовцям, складав 23 роки 00 місяців 23 дні. На момент набрання чинності Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, 01.05.2016 позивач не працювала на державній службі.
Отже, позивач станом на 01.05.2016 має не менш як 20 років стажу роботи віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому має право на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу».
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Крім того, суд вважає безпідставними доводи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про те, що особи, яким до набрання чинності Законом №889-VІІІ призначалася пенсія відповідно до Закону №3723-XII, не мають права на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону, оскільки у справі №160/15096/23 дане твердження вже спростовувалося та визнавалося судом протиправним, а відтак суд не вбачає підстав для відступлення від даної позиції.
Так матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №160/15096/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 25.05.2022 року позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ.
06 березня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило переведення позивача з пенсії за віком згідно із Законом України “Про державну службу» № 3723-ХІІ на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача (рішення №912390178643 від 06.03.2023).
Вказане переведення мотивоване відповідачем тим, що розмір пенсії позивача призначеної згідно із Законом України “Про державну службу» №3723-ХІІ став зменшуватися, у зв'язку з цим пенсійним органом позивача без його особистого звернення переведено на пенсію за кращими умовами, а саме на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Проте суд дослідивши матеріали справи встановив, що при переведенні позивача з 25.05.2022 року на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ для розрахунку пенсії не було враховано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №11-11-11/5490 від 12.05.2022 року станом на квітень 2022 року, та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №11-11-11/5492 від 12.05.2022 року станом на квітень 2022 року, які видані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, що й стало причиною нарахування пенсії меншого розміру.
Тому суд вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо самостійного переведення з пенсії за віком згідно із Законом України “Про державну службу» № 3723-ХІІ на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV є неправомірними.
Призначення пенсії ОСОБА_1 проводилося на підставі судового рішення у зв'язку із захистом позивачем свого права щодо переведення з пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV на пенсію за віком на підставі Закону №3723-ХІІ.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №761/29966/16-ц (провадження №61-5327св19) роз'яснив, що преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Таким чином, в рамках розгляду справи № 160/15096/23 були встановлені обставини, що свідчать про те, що ОСОБА_1 з урахуванням положень пункту 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ має право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, оскільки вона досягла встановленого Законом №1058-ІV пенсійного віку, має необхідний страховий стаж, в тому числі понад 20 років на посадах державних службовців, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком є протиправними.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №160/15096/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з пенсії державного службовця по інвалідності на інший вид пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, з 25 травня 2022 року. Вказане рішення не оскаржувалася та набрало законної сили.
Отже враховуючи те, що позивач звернулася за переведенням з одного виду пенсії на інший а право на зазначений вид пенсії в неї є та вже встановлений судами в минулому, суд приходить до висновку, що відповідач-1 повинен перевести з 02.11.2023 року ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності за Законом №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі №564/2288/16-а та від 22.03.2018 року по справі №204/4023/17.
Щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідок від 31.10.2023 № 11-11-11/14850 та № 11-11-11/14855, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, суд зазначає, що ані Законом № 889-VIII, ані Законом № 3723-XII, ані Порядком №622, не передбачена можливість призначення пенсії державного службовця без урахування довідок про заробітну плату.
Натомість чинне законодавство передбачає урахування заробітку на підставі відповідних довідок (пункт 5 Порядку № 622).
Суд вказує, що у разі наявності, на думку відповідача, підстав для неврахування наданих позивачкою довідок про заробітну плату, він повинен був їх навести та запропонувати позивачці виправити їхні недоліки, подати інші довідки тощо.
У рішенні від 08.11.2023 р. №912390178643 відповідач-2 не посилається на певні недоліки довідок та не наводить жодних мотивів їх неврахування. Відповідач-2 також не пропонував позивачці подати інші довідки, не витребував їх самостійно.
Розмір пенсії державного службовця визначається шляхом отримання добутку заробітку та відсотка заробітку. Якщо відповідач не враховує наявні у нього довідки про заробітну плату, він не має даних про суму заробітку, відсоток від якого становитиме пенсія. Тому призначення пенсії без урахування довідок про заробітну плату позбавлене як законодавчого, так і логічного підґрунтя.
Пенсійний орган був надати фахову оцінку наданих позивачкою довідок про заробітну плату відповідно до своїх повноважень як державного органу на предмет відповідності чинному законодавству та або врахувати заробіток позивачки на їх підставі (у разі їх відповідності вимогам закону), або запропонувати позивачці подати інші довідки та роз'яснити підстави невідповідності наданих довідок (у разі виявлення невідповідності). Так само відповідач-2 мав повноваження на самостійне витребування довідок про заробітну плату позивачки.
Отже пенсійний орган при розрахунку пенсії протиправно не врахував довідки про заробітну плату позивача та здійснив нарахування та виплату пенсії в меншому розмірі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 однак, разом з цим, суд не звернув уваги на те таке.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом першої інстанції було зобов'язано саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести з 02.11.2023 року ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності за Законом №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року та здійснити нарахування і виплату пенсії в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 31.10.2023 № 11-11-11/14850 та № 11-11-11/14855, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з урахуванням виплачених сум пенсії.
Однак, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що на виконання вимог ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22).
Відповідно до п. 1.1 розд. 1 “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку 22-1 (у вказаній редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з п. 4.1 розд. IV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до п. 4.2 розд. IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання о ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.10 розд. IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
З матеріалів справи видно, що опрацювання заяви позивача з питання перерахунку пенсії здійснено за принципом екстериторіальності, що відповідало діючому порядку приймання та розгляду таких заяв органами Пенсійного фонду України.
Органом, відповідальним за розгляд по суті вказаної заяви та прийняття рішення за нею, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області. Рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший Головного управління ПФУ в Київській області було предметом оскарженя в цій справі.
Відтак, з огляду на вказані правові приписи та вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області має бути покладений обов'язок перевести позивача на інший вид пенсії та провести її нарахування у відповідності до вимог Закону.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом викладення абзацу 3 резолютивної частини в наступній редакції: “Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести з 02.11.2023 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності за Законом №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року та здійснити нарахування і виплату пенсії в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 31.10.2023 № 11-11-11/14850 та № 11-11-11/14855, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з урахуванням виплачених сум пенсії». В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 в адміністративній справі № 160/11758/24 -змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції: “Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести з 02.11.2023 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності за Законом №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року та здійснити нарахування і виплату пенсії в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 31.10.2023 № 11-11-11/14850 та № 11-11-11/14855, виданих Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з урахуванням виплачених сум пенсії».
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 в адміністративній справі № 160/11758/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак