28 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10756/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Тернопільської митниці
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року (головуючий суддя Бойченко Ю.П.)
в адміністративній справі №280/10756/24 за позовом Товариства з обмеженою "МОТОТЕХІМПОРТ" до відповідача Тернопільської митниці про визнання протиправною та скасування рішення,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ», звернувся 20.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Тернопільської митниці, в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару від 27.09.2024 № UA403070/2024/000253/2.
В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням викладеного вважає спірне рішення про коригування митної вартості товару протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.09.2024 № UA403070/2024/000253/2.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що документи, які подані позивачем митному органу є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог чинного митного законодавства.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що в поданих товариством документах містяться розбіжності. Також, надані позивачем документи не підтверджують усі числові значення складових митної вартості. При цьому, митним органом установлено, що вартість імпортованого товару є вищою, ніж заявлена позивачем. Наведене зумовило прийняття оскаржуваного рішення, у графі 33 якого містяться обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. За таких обставин просить у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 44830259) за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (код КВЕД 46.61).
27.09.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000253/2, згідно з графою 30 якого митним органом визначено митну вартість товару в розмірі 121 107,20 USD. Митна вартість визначалася за другорядним (резервним) методом.
При цьому, митницею зазначено про те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне.
До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 02.08.2024 № L71809, Акт виконаних послуг від 20.09.2024 № б/н, довідку про транспортні витрати від 02.08.2024 № б/н, заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 27.05.2024 №105, Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 27.12.2022 № 2712/917/202284, де експедитором/виконавцем зазначено «Global Container Lines Latvija SIA».
Відповідно до накладних УМВС від 10.09.2024 №№ 009313, 009330, 009340, 009341 до виконання перевезення вантажу залізничним видом транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу.
Прайс-лист від 08.04.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB Qingdao, що обмежує конкурентність. Комерційна пропозиція від 08.04.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB Qingdao, що обмежує конкурентність.
Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 13.08.2024 UA110150/2024/011626 на рівні 2,92 дол. США за кг; товару №2 - взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 15.09.2024 UA408020/2024/046066 на рівні 2,54 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
У оформленні митної декларації від 24.09.2024 № 24UA403070007587U4 відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2024 №UA403070/2024/000396.
Позивач скористався правом, наданим частиною 3 статті 52 МК України, та оформив 30.09.2024 нову митну декларацію № 24UA403070003722U6, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю, визначеною відповідачем.
Митним органом (Тернопільською митницею) прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 27.09.2024 №UA403070/2024/000253/2, якою застосовано другорядний/резервний метод встановлення митної вартості товару.
Позивач вважає протиправним рішення відповідача про коригування митної вартості товарів.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України).
За правилами ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Матеріалами справи підтверджується, що 05.12.2022 між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Покупець) та WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, Китай (Продавець) укладено Контракт №HX/17.
За умовами Контракт №HX/17 Продавець продає, а Покупець купує «Товар», в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного Контракту (п. 1.1. Контракту).
Поставка Товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією (п. 2.1. Контракту).
Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту.
Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. (п. 3.1. Контракту).
Поставка здійснюється морським транспортом 20 або 40 футовим контейнером (п. 3.2. Контракту).
У специфікаціях від 15.04.2024 № 2023-24 та від 20.04.2024 № 2023-25 Сторони погодили поставку товарів на загальну суму 83 840,00 доларів США та 100 800,00 доларів США, на умовах FOB Циндао, Китай.
24.09.2024 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компанії WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, Китай, за вказаним вище контрактом та подано до підрозділу Тернопільської митниці митну декларацію № 24UA403070007587U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:
Товар №1 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 32шт., марка - KENTAVR, модель - 244SXU, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: M240180255 (двигун № НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун №L810103613B); НОМЕР_5 (двигун №L810103622B); НОМЕР_6 (двигун №L810103611B); НОМЕР_7 (двигун №L810103619B); НОМЕР_8 (двигун №L810103629B); НОМЕР_9 (двигун №L810103628B); НОМЕР_10 (двигун №L810103599B); НОМЕР_11 (двигун №L810103603B); НОМЕР_12 (двигун №L810103598B); НОМЕР_13 (двигун № НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун № НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун № НОМЕР_20 ); НОМЕР_21 (двигун № НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун № НОМЕР_24 ); НОМЕР_25 (двигун № НОМЕР_26 ); НОМЕР_27 (двигун № НОМЕР_28 ); НОМЕР_29 (двигун № НОМЕР_30 ); НОМЕР_31 (двигун № НОМЕР_32 ); НОМЕР_33 (двигун № НОМЕР_34 ); НОМЕР_35 (двигун №L810103620B); НОМЕР_36 (двигун №L810103606B); НОМЕР_37 (двигун №L810103608B); НОМЕР_38 (двигун №L810103605B); НОМЕР_39 (двигун №L810103625B); НОМЕР_40 (двигун №L810103623B); НОМЕР_41 (двигун №L810103624B); НОМЕР_42 (двигун №L810103612B); НОМЕР_43 (двигун №L810103609B); НОМЕР_44 (двигун №L810103617B).
Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування.
Виробник: WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, CHINA.».
Товар №2 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 32шт., марка - KENTAVR, модель - 404SU, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 2544см3, потужність двигуна - 29,5кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_45 (двигун № НОМЕР_46 ); НОМЕР_47 (двигун № НОМЕР_48 ); НОМЕР_49 (двигун № НОМЕР_50 ); НОМЕР_51 (двигун № НОМЕР_52 ); НОМЕР_53 (двигун № НОМЕР_54 ); НОМЕР_55 (двигун № НОМЕР_56 ); НОМЕР_57 (двигун № НОМЕР_58 ); НОМЕР_59 (двигун № НОМЕР_60 ); НОМЕР_61 (двигун №L810101679B); НОМЕР_62 (двигун №L810101675B); НОМЕР_63 (двигун №L810101681B); НОМЕР_64 (двигун №L810101687B); НОМЕР_65 (двигун №L810103790B); НОМЕР_66 (двигун №L810101678B); НОМЕР_67 (двигун №L810101674B); НОМЕР_68 (двигун №L810101673B); M240180300 (двигун №L810101684B); НОМЕР_69 (двигун №L810103789B); НОМЕР_70 (двигун №L810103784B); НОМЕР_71 (двигун №L810101676B); НОМЕР_72 (двигун №L810103777B); НОМЕР_73 (двигун №L810103782B); НОМЕР_74 (двигун №L810101688B); НОМЕР_75 (двигун №L810101683B); НОМЕР_76 (двигун №L810103785B); НОМЕР_77 (двигун №L810103787B); НОМЕР_78 (двигун №L810103776B); НОМЕР_79 (двигун №L810103774B); НОМЕР_80 (двигун №L810101682B); НОМЕР_81 (двигун №L810101680B); НОМЕР_82 (двигун №L810103795B); M240180310 (двигун №L810103788B).
Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування.
Виробник: WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD, CHINA.».
Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації від 24.09.2024 №24UA403070007587U4 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано митному органу наступні документи:
пакувальний лист від 13.05.2024 № б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 13.05.2024 №HX2023-24/25; коносамент від 03.06.2024 № ZH240500339; накладна УМВС від 10.09.2024 № 009313; накладна УМВС від 10.09.2024 № 009330; накладна УМВС від 10.09.2024 № 009340; накладна УМВС від 10.09.2024 № 009341; сертифікат про походження товару від 07.08.2024 №C24MA3CFU1540020; банківський платіжний документ, що стосується товару від 21.05.2024 № 812; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 02.08.2024 №L71809; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 20.09.2024 № б/н; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 02.08.2024 № б/н; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення від 27.05.2024 №105; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.04.2024 № 2023-24; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.04.2024 № 2023-25; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода від 15.04.2024 № 17; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода від 25.07.2024 № 19; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 05.12.2022 № HX/17; договір (контракт) про перевезення від 27.12.2022 № 2712/917/2022; інші некласифіковані документи - cписок номерів шасі від 13.05.2024; інші некласифіковані документи - технічні характеристики від 13.05.2024.
Крім того, листом від 25.09.2024 № 25091 додатково надано платіжну інструкцію від 21.05.2024 № 812, завірену банком; виписки з банківського рахунку підприємства за травень 2024 року; комерційну пропозицію, прайс-лист виробника від 08.04.2024.
Рішенням Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару від 27.09.2024 № UA403070/2024/000253/2 застосовано другорядний/резервний метод визначення митної вартості товару.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
З огляду на наведені норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.
Необхідно зауважити, що Законом України від 05.10.2006 № 227-V "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26.06.1999 року в м. Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв'язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.
Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.
Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".
Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки поданих декларантом документів розбіжностей.
В свою чергу, наведені обставини, на думку митниці, викликали обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості.
Надаючи оцінку доводам митниці щодо наявності таких розбіжностей, суд звертає увагу на наступне.
Так, стосовно посилань митного органу на те, що «до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 02.08.2024 № L71809, Акт виконаних послуг від 20.09.2024 № б/н, довідку про транспортні витрати від 02.08.2024 № б/н, заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 27.05.2024 №105, Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 27.12.2022 № 2712/917/202284, де експедитором/виконавцем зазначено «Global Container Lines Latvija SIA». Відповідно до накладних УМВС від 10.09.2024 №№ 009313, 009330, 009340, 009341 до виконання перевезення вантажу залізничним видом транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 Кодексу торговельного мореплавства України за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Згідно положень ст. 13 Кодексу торговельного мореплавства України, до мультимодальних перевезень і перевезень у прямому водному сполученні, що здійснюються за участю морських суден, правила цього Кодексу застосовуються в зазначених у ньому випадках, а також в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює такі перевезення.
В даному випадку міжнародне перевезення задекларованого товару здійснювалось відповідно до Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) від 27.12.2022 № 2712/917/2022, укладеного між позивачем (Замовник) та компанією «Global Container Lines Latvija SIA» (Перевізник).
Відповідно до відомостей Заявки на перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) від 27.05.2024 № 105, а також рахунку на оплату, довідки про транспортні витрати, перевезення товару здійснювалось як морським, так і наземним транспортом, тобто в даному випадку наявні ознаки мультимодального перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення» за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Згідно ч.3 ст.12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що позивач мав договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії виключно з компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA», яка мала право залучати до здійснення перевезення інших учасників.
Крім того, оскільки відповідні взаємовідносини відбувались між перевізником «Global Container Lines Latvija SIA» та залученою компанією, у позивача не було обов'язку мати зазначені митницею документи та подавати їх митному органу.
Щодо доводів митного органу про те, що «прайс-лист від 08.04.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB Qingdao, що обмежує конкурентність» та «комерційна пропозиція від 08.04.2024 № б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB Qingdao, що обмежує конкурентність» суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, прайс-лист не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, натомість є таким документом, який надається декларантом на вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листі та комерційній пропозиції відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, суд вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що зазначені у них ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партій оцінюваного товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Приписами статті 60 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, відповідачем не надано будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань та обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості товару із застосуванням другорядного методу.
Такий підхід прямо суперечить положенням ст. 60 Митного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі № 808/1676/16 тощо).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Отже, рішення відповідача про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 28.08.2025 та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова