Постанова від 10.09.2025 по справі 360/113/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року справа №360/113/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Чернявська Т.І.) у справі № 360/113/24 за позовом адвоката Кириленка Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року адвокат Кириленко Андрій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), про:

- визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за періоди з 28 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум;

- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за періоди з 28 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування зазначено, що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_2 ), є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168 в період з 28 вересня 2022 року по 12 листопада 2022 року, з 20 листопада 2022 року по 07 грудня 2022 року, з 18 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказів № 392-АГ та № 628-АГ в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.

Так як направлення позивача в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_2 ) відбулось на підставі бойового наказу, то і виконання завдань позивачем здійснювалось на підставі бойових розпоряджень, що, у свою чергу, є фактом підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. Наведене свідчить про здійснення позивачем заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказано у довідці Військової частини НОМЕР_2 від 20 січня 2023 року № 4359 та є підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає необхідним зазначити наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) проходить військову службу в лавах Державної прикордонної служби України з 14 червня 2020 року, з 14 травня 2023 року обіймає посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія штабу першої прикордонної комендатури швидкого реагування (військове звання - «головний сержант»), про що свідчать службове посвідчення серії НОМЕР_4 від 09 лютого 2023 року, довідка Військової частини НОМЕР_1 від 13 листопада 2023 року № 12/3854, витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 травня 2023 року № 240-ОС «Про особовий склад».

З заяв по суті справи судом встановлено, що головний сержант ОСОБА_1 в період з 28 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_2 ) у складі відділу прикордонної служби № 2 НОМЕР_5 прикордонного загону на ділянці українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області. Оскільки вказана обставина визнається сторонами, а у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності цієї обставини або добровільності її визнання сторонами, то відповідно до частини першої статті 78 КАС України вказана обставина не підлягає доказуванню.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 20 січня 2023 року № 4359 ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області з 28 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, з 01 по 31 грудня 2022 року та з 01 по 20 січня 2023 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 жовтня 2022 року № 3137-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за вересень 2022 року, який є додатком № 1 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 жовтня 2022 року № 3137-ОС, під порядковим номером 207 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби - з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, кількість діб - 30 діб, сума - 30000,00 грн.

Рапортом від 01 лютого 2023 року (зареєстрований 02 лютого 2023 року за вхідним № 1786р), поданим на ім'я полковника ОСОБА_2 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , начальник відділу прикордонної служби № 2 підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану клопотав перед командуванням про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за вересень 2022 року, серед іншого головному сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 4) за період проходження служби з 28 по 30 вересня 2022 року, кількість діб - 3, підстава - бойове розпорядження начальника НОМЕР_6 прикордонного загону від 22 вересня 2022 року № 1322-дск «Про прийом-передачу підрозділів», Журнал бойових дій № 53дск; ст. 2-8.

Відповідно до довідки від 12 січня 2024 року № 22 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2022 року по 12 січня 2024 року, особистої картки на грошове забезпечення за 2022 рік та архівних відомостей № 007ZN-35240253 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року позивачу виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 30 днів вересня 2022 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 листопада 2022 року № 3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за жовтень 2022 року, який є додатком № 1 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 листопада 2022 року № 3632-ОС, під порядковим номером 188 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби - з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, кількість діб - 31 доба, сума - 30000,00 грн.

Рапортом від 01 листопада 2022 року, поданим на ім'я полковника ОСОБА_4 , першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_6 , начальник відділу прикордонної служби № 2 підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану клопотав перед командуванням про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01 по 31 жовтня 2022 року, серед іншого головному сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 4) за період проходження служби з 01 по 31 жовтня 2022 року, кількість діб - 31, підстава - бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 30 вересня 2022 року № 601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 21 жовтня 2022 року № 668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 26 жовтня 2022 року № 690-ДСК, розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 28 жовтня 2022 року № 699-ДСК, Журнал бойових дій № 53 дск ст. 7-14, 52-62.

Зазначений рапорт за резолюцією полковника ОСОБА_4 , коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_6 , направлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_2 ). Листом від 08 листопада 2022 року № 22/4313-22-Вих ІНФОРМАЦІЯ_8 (Військова частина НОМЕР_2 ) направив зазначений рапорт на ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_1 ). У листі від 08 листопада 2022 року № 22/4313-22-Вих також вказано, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог підпунктів 1-8 пункту 2 Наказу № 392-АГ відсутня.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 грудня 2022 року № 4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за листопад 2022 року, який є додатком № 1 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 грудня 2022 року № 4112-ОС, під порядковим номером 164 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби - з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, кількість діб - 30 діб, сума - 30000,00 грн.

Рапортом від 01 грудня 2022 року, поданим на ім'я полковника ОСОБА_4 , першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_6 , начальник відділу прикордонної служби № 2 підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану клопотав перед командуванням про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01 по 30 листопада 2022 року, серед іншого головному сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 5) за період проходження служби з 01 по 30 листопада 2022 року, кількість діб - 30, підстава - бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 30 вересня 2022 року № 601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 21 жовтня 2022 року № 668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 26 жовтня 2022 року № 690-ДСК, розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 28 жовтня 2022 року № 699-ДСК, Журнал бойових дій № 53 дск ст. 13-20, 62-67.

Зазначений рапорт за резолюцією полковника ОСОБА_4 , коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_6 , направлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_2 ). Листом від 04 грудня 2022 року № 22/4933-22-Вих ІНФОРМАЦІЯ_8 (Військова частина НОМЕР_2 ) направив зазначений рапорт на ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_1 ). У листі від 04 грудня 2022 року № 22/4933-22-Вих також вказано, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог підпунктів 1-8 пункту 2 Наказу № 392-АГ відсутня.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 грудня 2022 року № 4613-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за грудень 2022 року, який є додатком № 1 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26 грудня 2022 року № 4613-ОС, під порядковим номером 173 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби - з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, кількість діб - 31 доба, сума - 30000,00 грн.

Згідно з витягом з рапорту від 01 січня 2023 року начальник відділу прикордонної служби № 2 підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану клопотав перед командуванням про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01 по 31 грудня 2022 року, серед іншого головному сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 4) за період проходження служби з 01 по 31 грудня 2022 року, кількість діб - 31, підстава - бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 30 вересня 2022 року № 601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 21 жовтня 2022 року № 668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 26 жовтня 2022 року № 690-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 28 жовтня 2022 року № 699-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз від 30 листопада 2022 року № 814-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПК « ІНФОРМАЦІЯ_9 » від 05 грудня 2022 року № 13-ДСК, Журнал бойових дій № 53 дск ст. 20-26, 67-72.

Відповідно до довідки від 12 січня 2024 року № 22 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2022 року по 12 січня 2024 року, особистих карток на грошове забезпечення за 2022-2023 роки та архівних відомостей № 007ZN-35240253 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року та з січня 2023 року по грудень 2023 року позивачу виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 31 день грудня 2022 року позивачу виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 31 день грудня 2022 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 лютого 2023 року № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за січень 2023 року, який є додатком № 1 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 лютого 2023 року № 56-ОС, під порядковим номером 163 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби - з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, кількість діб - 31 доба, сума - 30000,00 грн.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 лютого 2023 року № 64-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 70000,00 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за січень місяць 2023 року за період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з Додатком 1.

Відповідно до Списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 на виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за січень 2023 року, який є додатком № 1 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08 лютого 2023 року № 64-ОС, під порядковим номером 118 значиться головний сержант ОСОБА_1 , період проходження служби - з 26 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, кількість діб - 6 діб, сума - 13548,39 грн, підстава - БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » від 25 січня 2023 року № 344 (гриф), БР командира НОМЕР_8 ОМБр від 26 січня 2023 року № 73 (гриф), БР начальника 3 прикз від 26 січня 2023 року № БР188 (гриф), Журнал СБД 3 ПРИКЗ від 31 грудня 2023 року № 133 (гриф), Журнал СБД впс № 2 від 12 січня 2023 року № 38 (гриф), рапорт від 01 лютого 2023 року № ВХ1733Р.

Відповідно до довідки від 12 січня 2024 року № 22 про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2022 року по 12 січня 2024 року, особистої картки на грошове забезпечення за 2023 рік та архівних відомостей № 007ZN-35240253 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року позивачу у лютому 2023 року виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 31 день січня 2023 року та додаткову винагороду 70000 у розмірі 13548,39 грн.

Листом від 28 лютого 2024 року № 10/361-24-Вих ІНФОРМАЦІЯ_11 (Військова частина НОМЕР_2 ) повідомив суду, що рапорти, які надійшли до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_2 ), не направлялись встановленим порядком до військових частин, на фінансовому забезпеченні яких знаходяться військовослужбовці, оскільки не відповідали вимогам Наказів № 392-АГ та № 628-АГ.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 20 липня 2023 року № 14/5293-23-Вих відповідно до вимог Інструкції з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06 жовтня 2020 року № 393, в розділі І Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби № 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК обліковувались бойові розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_6 з 26 вересня 2022 року. До розділу ІІ Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби № 2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК за період з вересня 2022 року по січень 2023 року вносились загальні дані обстановки вздовж українсько-білоруського кордону в межах Городнянської ОТГ Чернігівського району на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Військова частина НОМЕР_1 листом від 12 січня 2024 року № 02.5/М-49-44 повідомила представнику позивача, що станом на теперішній час від Військової частини НОМЕР_2 не надходили документи, що підтверджують час безпосередньої участі головного сержанта ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій. Також вказано, що виплата позивачу збільшеної додаткової винагороди за період з 01 по 20 січня 2023 року не передбачена, оскільки відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область в період з 01 по 31 січня 2023 року не входила до районів ведення воєнних (бойових) дій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20 листопада 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_12 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

В подальшому, Законами України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 22 травня 2022 року № 2263-IX, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, від 02 травня 2023 року № 3057-IX, від 27 липня 2023 року № 3276-ІХ, від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ, від 6 лютого 2024 року № 3564-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 452/2023, від 06 листопада 2023 року № 734/2023, від 5 лютого 2024 року № 49/2024, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 годин 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 годин 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 годин 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 годин 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є:

охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;

ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність»;

участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;

координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.

Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (частина друга статті 2 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України»).

Частиною першою статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 19 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.

Отже, відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Частиною першою статті 12 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 01 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року):

установлено на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший);

нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий);

виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій).

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць виплачується зокрема військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

На виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» та пункту 2-1 Постанови № 168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 30 липня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято Наказ № 392-АГ (підлягав застосуванню з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року).

Пунктом 1 Наказу № 392-АГ передбачалось, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійнорозвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником (пункт 2 Наказу № 392-АГ).

Згідно з пунктом 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційновахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу (пункт 10 Наказу № 392-АГ).

За приписами пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Відповідно до пункту 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4 - 6 цього наказу.

На заміну Наказу № 392-АГ та на виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» та пункту 2-1 Постанови № 168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято Наказ № 628-АГ (підлягав застосуванню з 01 грудня 2022 року).

Відповідно до пункту 1 Наказу № 628-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 2 Наказу № 628-АГ передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, в тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу технічної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншої технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морських та річкових акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

Згідно з пунктом 3 Наказу № 628-АГ документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них);

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або в заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня (пункт 5 Наказу № 628-АГ).

Згідно з пунктом 7 Наказу № 628-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу.

Пунктом 8 Наказу № 628-АГ передбачалось, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Статтею 1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (далі - Указ № 493/92) установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Згідно із частиною другою статті 2 Указу № 493/92 державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 3 Указу № 493/92 нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - Положення № 731).

Відповідно до пункту 2 Положення № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.

Згідно із пунктом 4 Положення № 731 державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

У пункті 5 Положення № 731 визначено, що на державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Абзацами першим та другим пункту 15 Положення № 731 визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Враховуючи, що Накази № 392-АГ та № 628-АГ містять норми, які зачіпають права військовослужбовців Державної прикордонної служби України на отримання додаткової винагороди, а також встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації права на таку допомогу, суд погоджується з твердженнями позивача, що вказані накази мали пройти державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Однак судом встановлено, що Накази № 392-АГ та № 628-АГ державну реєстрацію не проходили, тому відповідно до пункту 15 Положення № 731 вважаються таким, що не набрали чинності.

Разом з цим, суд зазначає, що у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 Верховний Суд зазначив таке:

«37. Керуючись частиною третьою статті 117 Конституції України, Указом Президента України від 03.10.1992 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» і Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що подібні накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації.

38. Виходячи з цього, суди мотивовано зазначили про недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби зазначених вимог законодавства при прийнятті наказів від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, які не пройшли державну реєстрацію в Мін'юсті у встановленому порядку.

39. Разом з тим, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог суди не врахували обставин фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

40. У спірний період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.

41. У свою чергу Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188 (далі - Інструкція №188), була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду.

42. Отже, Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18, тому колегія суддів вважає помилковим застосування судами першої та апеляційної інстанцій її положень при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України № 168, яка власне також не передбачала можливості такого застосування.

43. Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100000 гривень відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 до правовідносин, що вже відбулися.

44. За відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.

45. Таким чином, відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання (пункти 2 і 3 аргументів касаційної скарги), Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.

46. Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.».

Відповідно до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи введення на території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні воєнного стану з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи судами на території України діє особливий період.

Пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

З аналізу вищенаведених нормативно-правових приписів слідує, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцям Держприкордонслужби збільшується до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

При цьому виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця на підставі документів, отриманих від підрозділу (військової частини), де безпосередньо проходить службу військовослужбовець.

Як вбачається із офіційного сайту Державної прикордонної служби України (https://dpsu.gov.ua/) підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_2 ) охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 жовтня 2022 року № 262 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», від 01 листопада 2022 року № 282 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», від 02 грудня 2022 року № 311 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», від 02 січня 2023 року № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область в період з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року та з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.

Наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04 жовтня 2022 року № 71/0/8-22-ОД «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», від 04 листопада 2022 року № 81/0/8-22-ОД «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», від 05 грудня 2022 року № 94/0/8-22-ОД «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» та від 03 січня 2023 року № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено врахувати в організації виконання завдань органами Державної прикордонної служби України під час участі з відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України такі райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року та з 01 по 31 грудня 2022 року: Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області, акваторія Чорного та Азовського морів у межах територіальних вод України.

Наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04 жовтня 2022 року № 72/0/8-22-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій», від 06 листопада 2022 року № 83/0/8-22-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій», від 06 грудня 2022 року № 96/0/8-22-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій» та від 04 січня 2023 року № 105/0/8-23-ОД «Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій» визнано такі органи (підрозділи) Державної прикордонної служби України, які відповідно до розпоряджень (наказів, директив) Адміністрації Держприкордонслужби включені до складу угруповань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій у період з 01 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року та з 01 по 31 грудня 2022 року: зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_11 та НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України.

Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року № 297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, деякі територіальні громади Чернігівської області є територіальними громадами, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), деякі територіальні громади Чернігівської області є територіальними громадами, які віднесені до територій, на яких ведуться (велись) бойові дії (територій можливих бойових дій).

Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область в період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року не входить до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

З викладеного слідує, що саме до повноважень Головнокомандувача Збройних Сил України належить визначення території України, на якій впродовж певного часу ведуться та/або можуть вестися воєнні (бойові) дії, - території ведення воєнних (бойових) дій.

Отже, судом встановлено, що зміст наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 01 жовтня 2022 року № 262, від 01 листопада 2022 року № 282, від 02 грудня 2022 року № 311 та від 02 січня 2023 року № 1 вказує на включення всієї території Чернігівської області до районів ведення воєнних (бойових) дій з 01 вересня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно.

З огляду на наявність суперечливих відомостей про наявність у спірний період у позивача права на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн, враховуючи заперечення проти позову ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ), враховуючи положення частини другої статті 90 КАС України, за якими жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги позивача, що довідка, видана командиром військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2023 року № 4359 є беззаперечним доказом наявності у позивача права на отримання винагороди в розмірі до 100000 грн.

Так, в постанові від 25 січня 2024 року в справі № 560/1216/23 Верховний Суд зазначив:

«49. Водночас, незважаючи на позовні вимоги, які стосувалися виплати позивачу додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року без визначення кінцевої дати, подані позивачем докази, що охоплювали період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, та заперечення відповідача щодо наявності підстав для виплати позивачу вказаної винагороди за час його відрядження до іншої військової частини, суди попередніх інстанцій не встановили, у який період часу та до якої військової частини ОСОБА_1 був відряджений з початку введення воєнного стану в Україні, а також якими обставинами позивач обґрунтовував позовні вимоги про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць за період з 01 червня 2022 року по дату звернення до суду (25 січня 2023 року). Фактично судові рішення про відмову в задоволенні позову за період з 01 червня 2022 року по 25 січня 2023 року нічим не обґрунтовані.

50. Надаючи оцінку поданим позивачем до суду довідкам військової частини НОМЕР_2 на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, суди обох інстанцій не дослідили й не з'ясували змісту документів, зазначених підставою видачі цих довідок».

Тому апеляційним судом вжито заходів щодо офіційного з'ясування обставин цієї справи.

Ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року та 28 січня 2025 року, від 12 лютого 2025 року, від 26 лютого 2025 року, від 12 березня 2025 року, у відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_6 (військової частини НОМЕР_9 ); НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надати суду наступні відомості:

1. Інформацію про те, чи наявні будь-які документи, визначені пунктом 4 Наказу № 392 (пунктом 3 Наказу № 268), які б підтверджували право ОСОБА_1 на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн, якщо так, то відповідно до якого з підпунктів 1-8 пункту 2 Наказу № 392 (підпунктів 1-7 пункту 2 Наказу № 268), зокрема бойове розпорядження начальника НОМЕР_6 прикз №1322-дск від 22.09.2022, бойові розпорядження коменданта ПКШР НОМЕР_7 прикз №601-дск від 30.09.2022, №668-ДСКвід 21.10.2022, №690- ДСК від 26.10.2022, №699 - ДСК від 28.10.2022, №814- ДСК від 30.11.2022, бойове розпорядження коменданта ПК « ІНФОРМАЦІЯ_9 » №13- ДСК від 05.12.2022 , журнал бойових дій № 53 дск ст.7-14; 52-62; 13-20; 62-67; 20-26; 67-72 та інші.

2. Письмові пояснення, з наданням наступної інформації:

- чи підтверджується безпосередня участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні військової агресії на території Чернігівської області, з 28 по 30 вересня 2022 року, з 01 по 31 жовтня 2022 року, з 01 по 30 листопада 2022 року, з 01 по 31 грудня 2022 року та з 01 по 20 січня 2023 року, будь-яким іншим документом, крім зазначеного в довідці від 20 січня 2023 року № 435, якщо так, надати такі документи, з поясненням, якому з підпунктів 1-8 пункту 2 Наказу № 392 (підпунктів 1-7 пункту 2 Наказу № 268) вони відповідають.

ІНФОРМАЦІЯ_6 (військової частини НОМЕР_9 ) повідомив про неможливість надати копії бойових розпоряджень, наказів, журналів бойових дій, які підтверджують право на отримання ОСОБА_1 додаткової винагороди до 100000 грн., оскільки він не проходить та не проходив службу у ВЧ НОМЕР_9 .

НОМЕР_6 прикордонний загін Державної прикордонної служби України повідомив, що позивач в період з 28.09.2022 по 20.01.2023 року у штатній структурі та на посаді у НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України не перебував; перебував у відрядженні; будь-які рапорти на адресу НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ОСОБА_1 від керівництва ІНФОРМАЦІЯ_6 (військової частини НОМЕР_9 ) не надходили.

Відповідачем - Військова частина НОМЕР_1 були надані витяги із журналу ведення бойових дій за 2022 рік №53дск за періоди з 28.09.2022 року по 01.01.2023 року.

Суд констатує, що у вищезазначеному журналі бойових дій підрозділу, в якому проходив військову службу позивач, відомості щодо його участі в бойових діях або виконання ним спеціальних завдань, відсутні.

Сам факт виконання Позивачем якихось бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 , не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, - для цього потрібно виконання дій (завдань), прямо передбачених підпунктами 1-8 пункту 2 Наказу № 392 (підпунктами 1-7 пункту 2 Наказу № 628).

Стосовно довідки від 20 січня 2023 року № 4359, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військовою частиною НОМЕР_2 ) суд зазначає, що зазначена довідка належить до документів, які були передбачені пунктом 3 окремого доручення, та які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах для цілей виплати йому додаткової винагороди, установленої пунктом 1 постанови КМУ №168. Цими документами є лише: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Дана довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань), кількості днів такої участі тощо.

Як встановлено судом, форма цієї довідки відповідає формі довідці, наведеній у додатках № 1 та № 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, і яка передбачена як підстава для надання особі статусу учасника бойових дій.

Отже, у суду відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази (документи, матеріали) щодо виконання Позивачем у спірному періоді безпосередніх бойових дій чи заходів з безпосередньої відсічі і стримуванні збройної агресії в період перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій за спірний період, і як наслідок, наявності у нього права для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 р. у справі № 360/113/24- залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 р. у справі № 360/113/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 10 вересня 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко

Попередній документ

130112717

Наступний документ

130112719

Інформація про рішення:

№ рішення:	130112718
№ справи:	360/113/24
Дата рішення:	10.09.2025
Дата публікації:	12.09.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (02.10.2025)
Дата надходження:	23.09.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

12.04.2024 00:00	Луганський окружний адміністративний суд
28.01.2025 00:00	Перший апеляційний адміністративний суд
12.02.2025 00:00	Перший апеляційний адміністративний суд
26.02.2025 00:00	Перший апеляційний адміністративний суд
12.03.2025 00:00	Перший апеляційний адміністративний суд
10.09.2025 00:00	Перший апеляційний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

ГАЙДАР АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

ЖЕЛЄЗНИЙ І В

суддя-доповідач:

ГАЙДАР АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

ЖЕЛЄЗНИЙ І В

ЧЕРНЯВСЬКА Т І

суддя-учасник колегії:

БІЛАК М В

КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ

КОМПАНІЄЦЬ ІРИНА ДМИТРІВНА

МАЦЕДОНСЬКА В Е

СІВАЧЕНКО ІГОР ВІКТОРОВИЧ