№22-ц/824/13688/2025
Унікальний №752/5364/25
10 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П., перевірив на відповідність вимогам ст.ст. 354-356 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року, постановлену за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 рокузадоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення вказаного вище позову.
Накладено арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які знаходяться на всіх рахунках відкритих у банківських установах на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у межах суми позову, яка становить 4595765,16 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка не оплачена судовим збором.
Разом з тим, апелянт просить звільнити його від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», оскільки він є військовослужбовцем ЗСУ, на підтвердження чого надав відповідну довідку.
Дослідивши матеріали справи разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, вважаю, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За приписами п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: військовослужбовці.
Разом з тим, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що звільнення від сплати судового збору здійснюється за наявності доказів тяжкого майнового стану та відсутності коштів на сплату судового збору.
Проте, апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували його важкий майновий стан на момент подачі апеляційної скарги, що перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду щодо оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України, зокрема щодо надання доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному законодавством, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до п. 1.9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, поданої фізичною особою, судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум на для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 605,60 грн. (0,2 х 3028).
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/Солом'янський р-н./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.
Неусунення недоліків є підставою для повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.П. Приходько