09 вересня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 373/887/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12718/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Опанасюка І.О., у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 49170 грн. 75 коп. та судові витрати у сумі 2422 грн. 40 коп. (а.с. 1-4).
Свої вимоги мотивував тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 25.12.2018 року на підставі кредитного договору № 2001208020701 видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 3000 грн., який пізніше було збільшено до 28 275 грн., що підтверджуються копією кредитного договору та довідкою про збільшення кредитного ліміту.
Зазначав, що відповідачка не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 10.01.2025 року становить 49 170,75 грн., з яких: 27 437,63 грн. - заборгованість за кредитом, 21 733,12 грн. - заборгованість за процентами.
Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачці на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак, у наданий строк заборгованість відповідачкою погашена не була (а.с. 1-4).
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року позов АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001208020701 від 25 грудня 2018 року в розмірі 27 437 гривень 63 копійок. В задоволенні решти вимог - відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» судовий збір в розмірі 1255 гривень 74 копійок (а.с. 54-56).
Не погодившись з рішенням районного суду, 05 червня 2025 року представник АТ «Перший український міжнародний банк» - Кущ Я.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, стягнути судовий збір з відповідача (а.с. 61-64).
На обґрунтування скарги зазначила, що позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмови в стягненні заборгованості за процентами, вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
25.12.2018 між Банком і відповідачем було укладено у письмовій формі договір (заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001208020701 від 25.12.2018, надалі - Заява), згідно якого відповідач отримала кредит.Заява підписана сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. У Заяві умова про проценти і розмір процентів зазначені.
Відповідач була обізнана у тому, що грошові кошти надаються їй як кредитні і за користування кредитними коштами сплачуються проценти, тобто, відповідач, підписавши Заяву підтвердила згоду з усіма умовами договору, у тому числі зрозміром процентів. Також відповідач підтвердила у Заяві, що всі умови кредитування їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Нарахування процентів за користування кредитом є обов'язком Банка, який передбачений Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про споживче кредитування», Цивільним кодексом України.
Банку заборонено надавати безпроцентні кредити (ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
У Заяві, а також у розділі 4 Паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, передбачена умова про процентну ставку та її розмір.
Висновок суду першої інстанції про відмову стягнення процентів є такожпорушенням норм процесуального права. Суд не з'ясував надані Банком письмові докази.
Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів на спростування доводів Банка щодо розміру процентів, які підлягали сплаті та доказів на спростування заявленого Банком розміру заборгованості за процентами.
Відповідач своєчасно не виконувала свої кредитні зобов'язання, що є, згідно статті 612 ЦК України, простроченням боржника. Наявність «прострочення» підтверджує порушення відповідачем зобов'язання. Відсутність добровільного виконання зобов'язання з боку відповідача, наявність прострочення виконання зобов'язання стало підставою для звернення Банка до суду для захисту порушених прав та інтересів, як кредитора.
Вважала, що висновок суду першої інстанції про відсутність доказів, які підтверджують факт встановлення умови про проценти є необґрунтованим та спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, копією Заяви, підписаною відповідачем, копією Паспорту споживчого кредиту, розрахунком заборгованості, випискою з особового рахунку Відповідача.
Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань відповідача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, інші важливі правові аспекти. Незважаючи на те, що Паспорт споживчого кредиту є переддоговірним зобов'язанням, однак це не спростовує факту доведення того, що відповідач була додатково детально ознайомлена з усіма умовами кредитування.
Розрахунок заборгованості має табличну форму та містить детальну інформацію відносно: графіку повернення тіла кредиту та процентів з розбивкою на суми та конкретні календарні дати; відомостей щодо фактичної суми погашення відповідачем кредиту з розбивкою на суми та конкретної календарні дати; залишку непогашеної суми за кожним платежем. Відповідач не спростувала наданий Банком розрахунок заборгованості (а.с. 61-64).
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
При цьому, судом апеляційної інстанції було забезпечено право відповідача ОСОБА_1 подати відзив (заперечення) проти апеляційної скарги та (або) докази на спростування заявлених позовних вимог, було повідомлено відповідача 12 липня 2025 року про розгляд справи апеляційним судом, про що є відмітка працівників пошти про вручення особисто відповідачу ОСОБА_1 повідомлення суду (а.с. 77, 80-81).
За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 25 грудня 2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви № 2001208020701 від 25.12.2018 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 8).
У заяві № 2001208020701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вказані, всі необхідні відомості про позичальника, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, фактичне місце проживання, номер телефону. Вказана заява містить прохання ОСОБА_1 про відкриття на її ім'я поточного рахунку № НОМЕР_1 , також вона просила встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у розмірі 3000 грн.
ОСОБА_1 підписанням цієї заяви беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» pumb.uaв повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погодилась із тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування, а про обранні послуги з укладання Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила свою згоду на укладання договору страхування на зазначених умовах.
Відповідно до заяви, відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3000,00 грн. Розрахунковий день 30 числа місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Реальна процентна ставка складає 47,88 %. Орієнтовна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 1257,86 грн.. Розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості в розмірі 1000 грн. та наступним її погашенням зі строком 12 місяців рівними платежами (а.с. 8).
З копії паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачкою 25 грудня 2018 року, слідує, що в ньому зазначено основні умови кредитування (ліміт кредиту 3000,00 грн., строк, на який надається кредит 12 місяців), інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (пільгова процентної ставки 0 % річних, стандартна процентна ставка 47,88 %), порядок повернення кредиту, додаткова інформація, орієнтовна загальна вартість кредиту та зазначений порядок повернення кредиту (а.с. 8, зворот).
До заяви № 2001208020701 від 25.12.2018 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позивач додав публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що затверджені Рішенням Правління АТ «ПУМБ», протокол № 694 від 06.04.2018, які відповідачем не підписані (а.с. 10, зворот - 18).
Також до позову додано Додаток № 2 до Договору банківського обслуговування фізичних осіб, який містить Умови надання та обслуговування «Автоматичного овердрафту з фіксованою сумою та «Автоматичного овердрафту» (а.с. 19-22).
Із довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001208020701 від 25.12.2018 року вбачається, що кредитний ліміт збільшувався протягом 2018-2022 років з 3000,00 грн. до 28275, 00 грн. ( а.с. 25, зворот).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №2001208020701 від 25.12.2018 року вбачається, що заборгованість відповідачки станом на 10.01.2025 року становить 49 170,75 грн., з яких: заборгованість по сумі кредиту складає 27 437,63 грн., заборгованість за відсотками - 21733,12 грн. (а.с. 26-28).
До позовної заяви позивачем додана виписка з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 про рух коштів починаючи з 25.12.2018 по 10.01.2025 за договором № 2001208020701 від 25.12.2018 року (а.с. 29-35).
Випискою по особовому рахунку підтверджується використання та часткове повернення відповідачем кредитних коштів.
13.01.2025 року АТ «ПУМБ» надіслано відповідачу письмову вимогу (повідомлення) про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення (а.с. 23).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001208020701 від 25 грудня 2018 року, з яких 27 437,63 грн. - заборгованість за кредитом, 21 733,12 грн. - заборгованість за процентами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами, суд першої інстанції виходив з того, що у анкеті-заяві позичальника від 25.12.2018 зазначено розмір процентів за користування кредитом, (47,88 % річних) та вказано строк на який надається кредит (користування ним), який складає 12 місяців. Проте, паспорт споживчого кредиту, що доданий до позовної заяви, містить інформацію про основні умови кредитування, інформацію щодо реальної річної стави та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Також, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірах і порядку їх нарахування зазначених у документах, що додані банком до позовної заяви. Лише факт підписання відповідачем Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не може свідчити про прийняття клієнтом (позичальником) запропонованих йому умов та приєднання, як другої сторони до запропонованого договору.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 25 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «ПУМБ» з заявою № 2001208020701 від 25.12.2018 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 8).
З вказаної заяви вбачається, що така підписана Банком та відповідачем, а відтак, за своєю суттю є кредитним договором, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 .
Разом з тим, у заяві № 2001208020701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вказані, всі необхідні відомості про позичальника, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, фактичне місце проживання, номер телефону. Вказана заява містить прохання ОСОБА_1 про відкриття на її ім'я поточного рахунку № НОМЕР_1 , також вона просила встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у розмірі 3000 грн. Розрахунковий день 30 числа місяця. Реальна процентна ставка складає 47,88 %. Орієнтовна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 1257,86 грн.. Розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості в розмірі 1000 грн. та наступним її погашенням зі строком 12 місяців рівними платежами (а.с. 8).
Відтак, сторонами погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача таких відсотків.
Проте, стосовно висновків суду першої інстанції, що строк дії договору становить 12 місяців, колегія суддів зауважує, що підписана відповідачкою заява про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001208020701 від 25.12.2018 року не містить строку дії договору, а зазначені в ній положення щодо розрахунку виникнення заборгованості у розмірі 1000 грн. з наступним її погашенням зі строком 12 місяців є прикладом обрахунку орієнтовної вартості кредиту для споживача.
З матеріалів справи видно, що відповідачка не виконала зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим виникла вказана заборгованість, в тому числі, і по процентам.
На підтвердження наявності у відповідачки заборгованості, зокрема, і по процентам за користування кредитом, позивачем додано до позовної заяви виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 про рух коштів починаючи з 25.12.2018 по 10.01.2025 за договором № 2001208020701 від 25.12.2018 року (а.с. 29-35), а також розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2001208020701 від 25.12.2018 року з якого видно, що заборгованість відповідачки станом на 10.01.2025 року за відсотками склала 21733,12 грн. (а.с. 26-28).
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Крім того, будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, власного контррозрахунку не надано.
Відтак, враховуючи, що кредитним договором сторони погодили процентну ставку за користування кредитом, позивачем надано належні докази на підтвердження розміру заборгованості за процентами за спірним кредитним договором, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» 21 733,12 грн. - заборгованості за процентами.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, судове рішення районного суду з підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України, необхідно скасувати в частині відмови у стягненні процентів із ухваленням нового судового рішення по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за процентамиу розмірі 21 733,12 грн.
В іншій частині рішення районного суду банк не оскаржував, тому з огляду на положення ст. 367 ЦПК України не було предметом перевірки апеляційного суду.
Щодо судових витрат.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь АТ «ПУМБ» слід стягнути 2 422,40 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції (а.с. 5) та 3 633,60 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції (а.с. 67).
З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Керуючись ст. 367, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - задовольнити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за процентами, ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) - 21 733,12 грн. заборгованості за процентами за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001208020701 від 25 грудня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) - 2 422,40 судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 633,60 грн. за розгляд справи апеляційним судом.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов