Справа № 757/28129/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4887/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
07 серпня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ріпки, Ріпкинського р., Чернігівської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком до 14.08.2025 року включно.
Одночасно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі міста Одеса, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними із приводу обставин, що розслідуються у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 14.08.2025 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Покладено на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2025 року про застосування підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн. - скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Прокурор вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, невмотивованою та не ґрунтується на нормах Кримінального процесуального кодексу України, а також не відповідає фактичним обставинам, винесена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.
В доповненнях до апеляційної скарги, які надійшли до суду 02.07.2025 року, прокурор ОСОБА_6 посилається на те, що Печорським районним судом міста Києва надано вірну оцінку фактичним обставинам справи, проте, на думку сторони обвинувачення, судом не в повній мірі враховано існуючі ризики та неповно надано оцінку особі підозрюваного та його майнового стану, у зв'язку з чим необґрунтованим є визначення розміру застави у розмірі 908 400 грн. як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою.
Прокурор зазначає, що 16.06.2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України.
Вказує, що згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України, яка повністю підтверджується зібраними на теперішній час у кримінальному провадженні доказами, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Доводячи факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки ОСОБА_7 , сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
З урахуванням викладених обставин, прокурор вважає, що визначена застава не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та не сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України.
На переконання прокурора, лише застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Так, застосований запобіжний захід у вигляді застави не дозволить запобігти існуючим ризикам, оскільки у такому разі ОСОБА_7 матиме можливість і надалі контактувати з особами, причетними до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, особами з числа інших невстановлених на даний час організаторів та учасників злочинної організації, узгоджувати з ними свої дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, приховувати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинити незаконний вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, такі контакти можливі як під час особистих зустрічей, так і за допомогою різного роду засобів зв'язку, у тому числі, які неможливо відстежити гласними чи негласними засобами контролю у порядку, передбаченому Главою 21 КПК України.
Прокурор зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Наявність у підозрюваного місця постійного проживання, міцних соціальних зв'язків - не може бути безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не забезпечить впевненості у його належній процесуальній поведінці та не спростовує ризики вчинення дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання прокурора, слідчий суддя постановляючи ухвалу про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., абсолютно не врахував майновий стан підозрюваного, який має у власності житловий будинок загальною площею 102,9 кв.м., житловою площею 44 кв.м., розташований в м. Одеса, земельну ділянку площею 0,0185 га, земельну ділянку площею 2 га, транспортний засіб «КІА CEED».
Прокурор наголошує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, прокурор вважає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року, в частині визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, є незаконною у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
30.07.2025 року від захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких захисник посилається на необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зазначає, що прокурор не довів наявність ризиків, які давали б достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також вказує, що слідчий суддя, відповідно до ст. 182 КПК України визначив підозрюваному максимальний розмір застави, а інкриміновані органом досудового розслідування збитки, які за версією слідства спричинив ОСОБА_7 , складають 725 925,30 грн.
Таким чином, захисник вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчою групою Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001059 від 27.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 28, ч. 4, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 255 КК України.
Згідно даних клопотання, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2024, ОСОБА_11 , діючи спільно з іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, на території Одеської області, вирішив створити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, діяльність якої спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням бюджетними коштами, які виділялись на закупівлю продуктів харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України (далі - військові формування та установи) в стаціонарних та польових умовах на 2024 та 2025 роки.
Відповідно до свого злочинного плану створення та діяльності злочинної організації ОСОБА_11 розподілив ролі та функції між майбутніми співучасниками вчинення злочинів, а також розробив механізм та ієрархічну структуру підпорядкування учасників злочинної організації забезпечив їх організацію у внутрішньо й зовнішньо стійке, згуртоване, ієрархічне об'єднання.
Найвищу (першу) ланку у злочинній організації ОСОБА_11 відвів собі, тому йому, як організатору злочинної організації та її вищому керівнику, повинні були підпорядковуватися всі інші учасники злочинної організації, які мали безумовно, чітко і своєчасно виконувати всі його накази, вказівки, настанови та вимоги.
Другу ланку у злочинній організації ОСОБА_11 відвів своїм найбільш довіреним особам: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які безпосередньо підпорядковувались тільки йому та яких він визначив керівниками і власниками ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» та ТОВ «АСІКС ГРУП». Останні забезпечували підбір та, з погодження ОСОБА_11 , залучали до злочинної організації інших учасників, здійснювали керівництво залученими до злочинної організації особами, а також особами, які використовувались при вчиненні злочинів та не були обізнаними про протиправну діяльність членів злочинної організації, особисто брали участь у вчиненні злочинів, контролювали вчинення злочинів окремими учасниками, забезпечували зовнішню безпеку існування та діяльності злочинної організації, не допускаючи поширення інформації про діяльність її членів.
Третю ланку в ієрархії злочинної організації ОСОБА_11 визначив за ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які поділяли його погляди щодо можливості вчинення злочинів з метою отримання прибутку та, будучи членами злочинної організації, мали виконувати вказівки і доручення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , безпосередньо вчиняючи злочини відповідно до відведеної їм ролі та розробленого злочинного плану.
Четверту ланку в ієрархії злочинної організації, за вказівкою та з погодження ОСОБА_11 , сформовано ОСОБА_12 та ОСОБА_13 шляхом залучення до участі у злочинній організації військових службових осіб Збройних Сил України, а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та інших не встановлених на даний час військових службових осіб, кожен з яких брав участь в частині заволодіння бюджетними коштами на оплату послуг з постачання продуктів харчування безпосередньо до свого військового формування чи установи, забезпечуючи як військова службова особа складання замовлень із завищеною або безпідставною номенклатурою та кількістю необхідних продуктів харчування, які направлялись ДОТ МО України для виконання ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП».
Крім того, кожен з них забезпечував прийняття дійсної кількості продукції та підписання уповноваженими особами військових формувань та установ документів ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП» із внесеними завідомо неправдивими відомостями щодо номенклатури та кількості поставлених до військових формувань та установ продуктів харчування, у тому числі шляхом використання осіб які не були обізнані про протиправну діяльність злочинної організації.
Зокрема, ОСОБА_7 , який обіймає посаду начальника продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 , є військовою службовою особою, уповноваженою на формування замовлень щодо потреби у продуктах харчування військової частини НОМЕР_1 , а також відповідальною за приймання таких продуктів і складання необхідних для злочинної організації документів про їх отримання, користується авторитетом у підлеглих та довірою командування військової частини, у зв'язку з чим отримав пропозицію ОСОБА_12 , погоджену останнім із ОСОБА_11 , про участь у злочинній організації з метою формування завищеної потреби в продуктах харчування військової частини НОМЕР_1 , організацію приймання цією військовою частиною значно меншої кількості продуктів, складання та погодження з командуванням військової частини необхідних документів про прийняття військовою частиною НОМЕР_1 завищених обсягів продуктів харчування.
ОСОБА_7 виконував такі функції у злочинній організації:
- підтримував періодичний зв'язок з керівником злочинної організації, системний зв'язок з визначеними ним керівниками підприємств - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також постійний зв'язок із підлеглими їм особами - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , залученими до участі в злочинній організації, отримував від них вказівки та настанови щодо злочинної діяльності організації;
- формував та подавав ДОТ МО України замовлення щодо потреби у продуктах харчування військової частини НОМЕР_1 , умисно додаючи у них, на виконання розробленого ОСОБА_11 механізму заволодіння бюджетними коштами, позиції (найменування) продуктів, які надалі постачатись до військової частини не будуть, а також збільшуючи кількість одиниць тих позицій (найменувань) продуктів, які фактично будуть постачатись до військової частини у значно менших обсягах;
- організовував приймання продуктів харчування в узгодженій з іншими членами злочинної організації (співробітниками ТОВ «АСІКС ГРУП» і ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД») номенклатурі та кількості, меншій ніж вказана у поданих ним ДОТ МО України замовленнях військової частини НОМЕР_1 , та отримував документи на фактично поставлені продукти харчування, які зберігав до моменту надання іншими учасниками злочинної організації з числа співробітників ТОВ «АСІКС ГРУП» або ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» накладних із збільшеною у них номенклатурою та кількістю продуктів харчування, відповідно до заздалегідь отриманих замовлень із внесеною до них завідомо неправдивою інформацією;
- забезпечував підписання уповноваженими службовими особами військової частини НОМЕР_1 , які не були обізнані про протиправну діяльність злочинної організації, фінансово-господарських документів, складених та підписаних учасниками злочинної організації від ТОВ «АСІКС ГРУП» і ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД», до яких вносились завідомо неправдиві відомості щодо номенклатури та кількості продуктів харчування згідно поданого ним замовлення ДОТ МО України, а саме додавались позиції (найменування) продуктів які фактично не постачались військовій частині НОМЕР_1 та збільшувалась кількість одиниць тих позицій (найменувань) продуктів, які фактично постачались військовій частині НОМЕР_1 у менших обсягах.
Відповідно до розробленого ОСОБА_11 злочинного плану до обов'язків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , як директорів товариств, входило укладання договорів з боку ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП», здійснення координації дій учасників злочинної організації з числа співробітників ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП» та залучених до складу злочинної організації військових службових осіб, забезпечення підписання складених накладних, актів приймання товару та заведених актів на оплату, із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями щодо номенклатури та кількості поставлених до військових частин продуктів харчування - доданими позиціями (найменуваннями) продуктів які фактично не постачались військовим формуванням чи установам та збільшеною кількістю одиниць тих позицій (найменувань) продуктів, які фактично постачались військовим формуванням чи установам у менших обсягах.
З метою реалізації першого етапу розробленого ОСОБА_11 плану заволодіння коштами, виділеними для потреб Збройних Сил України, останнім забезпечено почергову перемогу підконтрольних йому суб'єктів господарювання - ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП», у проведених Державним підприємством Міністерства оборони України Державний оператор тилу (далі - ДОТ МО України) процедурах закупівлі послуг з постачання продуктів харчування для потреб Збройних Сил України шляхом визначення директорами вказаних товариств, згідно його вказівки, найменшої вартості запитуваних послуг.
У зв'язку з цим, між ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» та ДОТ МО України, 29.05.2024 укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 59/05-24-ХП на закупівлю продуктів харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України (військових формувань та установ) у стаціонарних та польових умовах на 2024 рік.
У подальшому, для забезпечення продовження протиправної діяльності із заволодіння коштами Міністерства оборони, між ТОВ «АСІКС ГРУП» та ДОТ МО України 05.12.2024 також укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 109/12-24-ХП на закупівлю продуктів харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України (військових формувань та установ) у стаціонарних та польових умовах на 2025 рік.
ОСОБА_7 , діючи відповідно до розробленого ОСОБА_11 та узгодженого між усіма учасниками злочинної організації плану заволодіння коштами Міністерства оборони України в умовах воєнного стану, реалізуючи наступний (третій) його етап, згідно відведеної йому ролі, у не встановленому досудовим розслідуванням місці, в період з 29.05.2024 по 14.02.2025, використовуючи інших службових осіб військової частини НОМЕР_1 , які не були обізнані про вчинення кримінального правопорушення, забезпечив формування та подачу з використанням інформаційно-комунікаційної системи управління потребами тилового забезпечення Збройних Сил України (далі - ІКС) до ДОТ МО України ряд замовлень на поставку до військової частини НОМЕР_1 продуктів харчування, потреба в постачанні яких відсутня, а також ряд замовлень, в яких збільшив потребу в продуктах харчування шляхом завищення кількості необхідних військовій частині одиниць та найменувань продуктів, при цьому достовірно знав що згідно укладених державних контрактів (договорів) постачальниками таких продуктів харчування буде визначено одне з підконтрольних ОСОБА_11 підприємств - ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» або ТОВ «АСІКС ГРУП».
Так, у період часу з 29.05.2024 по 14.02.2025, ОСОБА_7 забезпечив складання та подання до ДОТ МО України замовлень № 52111, № 89623, № 91611 із зазначеними у них найменуваннями та кількістю продуктів харчування, потреби в постачанні яких у військової частини НОМЕР_1 не було та за якими учасники злочинної організації не повинні були їх постачати.
Вище зазначені замовлення ДОТ МО України, згідно договорів № 59/05-24-ХП та № 109/12-24-ХП, після узагальнення, направлялись для виконання постачальникам - з 29.05.2024 до ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД», а з 05.12.2024 також до ТОВ «АСІКС ГРУП».
В свою чергу ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у період з 29.05.2024 по 14.02.2025, як директори ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП», отримували вище зазначені замовлення військової частини НОМЕР_1 із заздалегідь обумовленими з ОСОБА_7 додатково, безпідставно, а також надлишково включеними номенклатурою та кількістю продуктів харчування.
Вказані замовлення передавались ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які згідно відведених їм обов'язків у складі злочинної організації сприяли заволодінню бюджетними коштами шляхом складання видаткових накладних із завідомо неправдивими відомостями щодо номенклатури та кількості продуктів харчування, для поставки до військової частини НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , отримавши замовлення усвідомлюючи що вказані у ньому продукти харчування взагалі не будуть постачатись до військової частини НОМЕР_1 , продовжуючи реалізацію розробленого ОСОБА_11 плану (четвертого етапу) заволодіння коштами Міністерства оборони України, склали документи ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» із завідомо неправдивою інформацією щодо постачання зазначеної у них номенклатури та кількості продуктів харчування до військової частини НОМЕР_1 .
З метою завершення розробленого плану заволодіння коштами Міністерства оборони України, використовуючи вище зазначені завідомо підроблені документи (видаткові накладні) щодо постачання ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП» продуктів харчування до військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 забезпечили внесення зазначених у цих видаткових накладних завідомо неправдивих відомостей до актів приймання товару військовою частиною НОМЕР_1 шляхом відображення у актах відомостей про такі накладні, підтверджуючи таким чином прийняття військовою частиною зазначених у таких накладних продуктів харчування. Зазначені акти з боку ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП» підписано ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а з боку військової частини ОСОБА_7 забезпечував їх підписання командиром військової частини НОМЕР_1 .
В подальшому акти приймання товару разом з відповідними накладними подані до ДОТ МО України.
У свою чергу, ДОТ МО України, отримавши зведені акти та додані до них видаткові із внесеними завідомо неправдивими відомостями, на виконання Договорів № 59/05-24-ХП від 29.05.2024 та № 109/12-24-ХП від 05.12.2024, у період з 27.02.2025 по 26.02.2025, безпідставно зараховано на рахунки ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» кошти в сумі 92253,44 грн., а на рахунки ТОВ «АСІКС ГРУП» кошти в сумі 633671,86 грн.
Таким чином, учасники злочинної організації, під керівництвом ОСОБА_11 , який використовуючи підконтрольні підприємства ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» і ТОВ «АСІКС ГРУП», шляхом зловживання своїм службовим становищем директором ТОВ «ГРАНПРІ ЛТД» ОСОБА_12 , директором ТОВ «АСІКС ГРУП» ОСОБА_13 , а також начальником продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану, викликаного збройною агресією російської федерації, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до видаткових накладних та актів приймання товару, а саме продуктів харчування для військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , заволоділи бюджетними коштами в загальній сумі 725 925,3 грн.
16.06.2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 191, КК України, а саме:
- в участі у злочинній організації, вчиненій службовою особою з використанням службового становища;
- у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, у великих розмірах, у складі злочинної організації.
За вказаними вище фактами кримінально протиправної діяльності, 16.06.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю смт. Ріпки, Ріпкинського р-ну., Чернігівської обл., громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 191 КК України.
17.06.2025 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодження з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що підозра ОСОБА_19 в інкримінованих йому злочинах обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:
- протоколом № 10-3/8726т про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідно до якого зафіксовано як ОСОБА_7 обговорює з іншим співучасником кримінальних правопорушень ОСОБА_12 періоди за які йому потрібно надати грошові кошти, здобуті злочинним шляхом, а також схему розподілення коштів за фіктивні видаткові накладні тощо;
- протоколами № 10-3/8271т від 07.02.2025, № 10-3/8272т від 07.02.2025, № 10-3/8397т від 05.03.2025, № 10-3/8405т від 05.03.2025, № 10-3/8405т від 05.03.2025, № 10-3/8403т від 05.03.2025, № 10-3/840ІТ від 05.03.2025 про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії під час якої зафіксовано численні розмови ОСОБА_11 , інших учасників злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_7 та інших осіб під час яких обговорюються обставини вчинення кримінальних правопорушень пов'язаних із завищенням фактично поставлених об'ємів продуктів харчування до військових частин а також постачання продуктів харчування неналежної якості;
- висновком судової економічної експертизи № 585 від 23.04.2025 відповідно до якої встановлено надлишкове перерахування коштів ДП «ДОТ» МОУ на користь ТОВ «Асікс Груп» та ТОВ «Гранпрі ЛТД» за постачання продуктів харчування до військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 725 925,3 грн.;
- іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.
Також зазначив, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 255 КК України, що інкримінуються ОСОБА_7 , є особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 13 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).
Досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичною, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі, робить цей ризик достатньо високим. Окрім того, ОСОБА_7 є мешканцем прикордонної області, що суттєво полегшує можливість виїзду за межі території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідство вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , в силу своєї професійної обізнаності, як військова службова особа військової частини, зможе знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, ОСОБА_7 обіймаючи посаду начальника продовольчої служби, має безпосередній доступ до фінансово-господарської документації, зокрема звітності, накладних, актів приймання-передачі товару, облікових журналів тощо.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не вилучено всі документи фінансово-господарського обліку щодо поставлених до військової частини продуктів харчування. Також, не встановлено всіх співучасників злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину, що дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
Окрім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано процес формування документів з внесенням до них завідомо недостовірних відомостей, а також знищення первинних документів, які фіксували дійсний рух продуктів харчування. Це свідчить про реальну загрозу того, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
3. Незаконно впливати на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження.
Наявність зазначеного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , з огляду на тривалий час проходження військової служби у Збройних Силах України, в тому числі на керівних посадах, має стійкі зв'язки у вказаному військовому формуванні, які може використати для незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу, примушування, іншого тиску чи впливу з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні.
Також, під час досудового розслідування перевіряється причетність до вчинених кримінальних правопорушень інших військових службових осіб військової частини, у зв'язку з чим ОСОБА_7 може координувати з ними вплив на свідків, з метою узгодження лінії захисту, що створює додатковий ризик перешкоджанню досудовому розслідуванню.
Крім того, для здійснення тиску на учасників кримінального провадження, не обов'язково знати їх особисто. Для цього достатньо того, що підозрюваному після ознайомлення з матеріалами справи, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ОСОБА_7 може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.
4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , володіючи службовими зв'язками, може впливати на осіб військової частини, відповідальних за передачу матеріалів, документів та інших доказів стороні обвинувачення, з метою затримки збирання таких доказів або їх приховування від органу досудового розслідування.
Так, ОСОБА_7 може сприяти іншим невстановленим особам, які приймали участь у вчиненні кримінального правопорушення, шляхом повідомлення їм інформації, яка стала йому відомою у зв'язку з набуттям статусу підозрюваного та реалізацією передбачених законодавством відповідних процесуальних прав.
5. Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність указаного ризику обґрунтовується тим, що бажаючи уникнути передбаченого кримінальним законом покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, ОСОБА_7 буде намагатися переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим скоїть інші тяжкі кримінальні правопорушення, насамперед ті, які пов'язані з ухиленням від проходження військової служби, вчинені в умовах воєнного періоду, зокрема ст. 408 КК України («Дезертирство»), оскільки вказана особа на теперішній час є діючим військовослужбовцем, на яку поширюються обов'язки, визначені Статутами Збройних Сил України та законодавством України про військовий обов'язок і військову службу.
У клопотанні слідчий також посилався на те, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється, зокрема у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Беручи до уваги наявність вказаних ризиків, сторона обвинувачення стверджує про неможливість запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком до 14.08.2025 року включно.
Одночасно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі міста Одеса, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними із приводу обставин, що розслідуються у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 14.08.2025 року включно.
Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 191 КК України.
Крім того, слідчим доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, їх наслідки, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Крім того, висновок слідчого судді щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не оскаржується прокурором в апеляційній скарзі.
При цьому, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про визначення йому застави в максимальних межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для вказаної категорії злочину, а саме в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
Так, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).
Гарантії, передбачені частиною 3 статті 5 Конвенції, покликані в першу чергу забезпечити не відшкодування шкоди, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta), § 70; «Мангурас проти Іспанії [ВП]» (Mangouras v. Spain [GC]), § 78; «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), § 14).
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
Підстав вважати вказаний розмір застави недостатнім для виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків колегія суддів не вбачає.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, про що порушує питання прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_7 підозрюється, зокрема у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 255 КК України, а відтак, з урахуванням положень п.п. 4, ч. 4 ст. 183 КПК України, щодо останнього слід застосувати запобіжний захід без визначення застави, не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, як убачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках, є правом слідчого судді, а не його обов'язком, а тому доводи органу досудового розслідування у цій частині є необґрунтованими.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
З урахуванням наведеного у сукупності, на переконання колегії суддів, врахувавши процесуальну поведінку підозрюваного та дані про його особу, який раніше не судимий, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість визначення підозрюваному застави у даному кримінальному провадженні.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при визначенні розміру застави одночасно із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінального правопорушення, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
Крім того, викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи не містять обставин, які б давали підстави для обґрунтованого висновку, що з урахуванням даних про особу підозрюваного, його майнового стану, визначений слідчим суддею розмір застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., є недостатнім стримуючим заходом для підозрюваного, та не забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Доказів недостатності застосованого підозрюваному запобіжного заходу для виконання покладених на нього обов'язків, прокурором не надано.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з доповненнями та скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга прокурора з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4