10 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/2140/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Калюжної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельниченко Яни Олексіївни про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №620/2140/22, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельниченко Яна Олексіївна звернулась до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №620/2140/22, в якій просить суд: змінити спосіб і порядок виконання рішення суду Чернігівського окружного адміністративного суду № 620/2140/22 від 10.05.2025 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії у розмірі 182953,00 грн.
Ухвалою суду від 02.09.2025 призначено до розгляду заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельниченко Яни Олексіївни про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №620/2140/22.
Учасники справи в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши заяву про зміну способу виконання судового рішення, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом із тим частиною третьою статті 33 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити у даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 у справі № 620/2140/22, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправними в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 12.07.2021 №33/45-1381 станом на 19.11.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 новий перерахунок та виплату пенсії, з 01.12.2019, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення згідно довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 12.07.2021 №33/45-1381.
У той же час у заяві про зміну способу виконання рішення суду заявник просить суд змінити резолютивну частину рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії у розмірі 182953,00 грн.
Разом із тим суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно до частин першої, другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Слід наголосити на тому, що зміна способу і порядку виконання судового рішення можлива лише тоді, коли зміст та суть даного рішення залишатимуться незмінними.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 09.07.2024 № 2500-0404-5/48232, повідомлено виконавчу службу, зокрема, про нараховану заборгованість з пенсійних виплат при виконанні рішення суду у справі № 620/2140/22 у сумі 182953,00 грн. Водночас у вказаному листі зазначено, що фактична виплата цієї заборгованості можлива виключно в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідний бюджетний період, та у порядку, що здійснюється через фінансування Пенсійним фондом України виплатних відомостей, призначених для реалізації рішень судів.
Тобто, можна дійти висновку, що фактично пенсійний орган виконав судове рішення частково, а саме, відповідачем здійснено розрахунок спірної доплати, визначено суму доплати у розмірі 182953,00грн, проте, виплату останньої не здійснено.
При цьому, слід зауважити, що резолютивна частина рішення Чернігівського окружного адміністративного суду має зобов'язальний характер та судом не вирішувалось при розгляді справи позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не встановлювалась сума, яка має бути виплачена позивачу, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Слід зазначити, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
У постанові від 24 грудня 2014 року у справі № 21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».
Такої ж правової позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Крім того суд зазначає, що у разі зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі № 620/5645/20 у відповідача припиняється обов'язок здійснювати нарахування і виплату пенсії на підставі нової довідки від 27.10.2020 № 9/9/147 про розмір грошового забезпечення, виданої Службою безпеки України в Чернігівській області, станом на 05.03.2019.
Беручи до уваги викладене, оскільки у даній справі встановлено спосіб відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретної суми пенсії, нарахованої на виконання рішення суду, не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, колегія суддів дійшла висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив позивач, адже запропонований ним варіант виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення суду у справі № 620/2140/22.
Крім того, слід зауважити, що грошові кошти у вигляді заборгованості з виплати пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ в Чернігівській області, не знаходяться на його рахунках. У повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок коштів державного бюджету. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 420/6671/18.
З огляду на викладене, враховуючи те, що причиною, яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Окрім того суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок № 821).
Цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 821 видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/ перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Враховуючи вищевказане, заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 620/2140/22 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241-243, 248, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельниченко Яни Олексіївни про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №620/2140/22 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала щодо зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293,295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій