10 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1883/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - третя особа), з такими позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн, пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а саме з 26.06.2022 по 29.09.2022.
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття в період з 26.06.2022 по 29.09.2022 безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з перебуванням безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в розрахунку до 100000 грн на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати з липня 2022 року по квітень 2024 року включно в сумі 14 917,53 гривень.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_1 ). Під час проходження військової служби та перебуваючи у відрядженні у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ), позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області. Позивач вважає, що набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та оскільки йому було виплачено тільки додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн, вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №168 y розмірі до 100000,00 грн за період з 26.06.2022 по 29.09.2022, пропорційно дням участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позову та вказав, що для отримання військовослужбовцем додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, має бути підтверджена його безпосередня участь у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів. Також відповідач наголошував на тому, що згідно Журналу службово-бойових дій №103-ДСК у Розділі II "Облік бойових дій" записів про участь позивача у бойових діях не обліковано. Тобто, документальне підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів протягом спірного періоду - відсутнє. Відповідач вказує, що від ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ), в оперативному підпорядкуванні якого перебував позивач, не надходили документи, що підтверджують безпосередню участь позивача в бойових діях, а тому відсутні правові підстави для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України та наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 15.04.2022 №129-ОС "Про особовий склад" призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
Відповідно до розпорядження НОМЕР_3 прикордонного загону від 25.06.2022 №166-р здійснено переміщення особового складу зведеного загону відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип С) чисельністю 343 військовослужбовці, у тому числі позивача, в оперативне підпорядкування командувачу оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_6 " оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_7 " з підпорядкуванням коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону, для дій на ділянці НОМЕР_5 прикордонного загону.
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 26.06.2022 №224-ОС "Про особовий склад" позивача відряджено для дій на ділянці військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , з 26.06.2022.
Згідно Наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 26.01.2023 №41-ВВ "Про особовий склад" позивач прибув з відрядження з 25.01.2023.
Згідно довідки про грошове забезпечення та інші доходи за 2022 позивачем за червень - вересень 2022 року отримано 182583,61 грн, в тому числі за червень-вересень 2022 року додаткову винагороду згідно Постанови Кабінету Міністрів України №168 в розмірі 120000,00 грн (30000,00 грн щомісячно) та за червень - вересень 2022 грошове забезпечення в розмірі 62583,61 грн.
Збільшену додаткову винагороду у розмірі до 70000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" позивачу не виплачено.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №620/5915/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо неповідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.06.2022 по 29.09.2022. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) направити до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 26.06.2022 по 29.09.2022, за формою, наведеною у додатках до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168".
На виконання вказаного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) 14.07.2023 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) направлено довідку за формою у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168". У вказаній довідці зазначено, що старший солдат ОСОБА_1 з 26.06.2022 по 29.09.2022 брав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Як вбачається із матеріалі справи, представник позивача звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) із запитом щодо виплати позивачу додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Листом від 22.02.2024 представника позивача повідомлено, що оскільки у листі від ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), додатком до якого долучено довідку за формою, наведеною у Додатку №2 до наказу Адміністрації Держприкордонслужби №392/0/81-22-АГ від 30.07.2022 "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", зазначену інформацію про безпосередню участь військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (лейтенанта ОСОБА_1 ) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за червень - вересень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_2 , відпрацьовано без дотримання положень п. 4 Наказу №392, оскільки у колонці "підстава" відсутнє належне документальне підтвердження безпосередньої участі зазначеного військовослужбовця у бойових діях або заходах у вказаний період.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
До спірних правовідносин, суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року №8-рп/99, зауважив, що служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.11.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_8 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово було продовжено та тривав на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 03.04.2003 №661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон №661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є:
- охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
- охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;
- ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність";
- участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;
- координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (ч. 2 ст. 2 Закону №661-IV).
Частиною першою статті 6 Закону №661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з пунктами 3, 4 статті 19 Закону №661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Отже, відповідачі входять до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 здійснюють передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII "Про оборону України" (далі - Закон №1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Частиною першою статті 12 Закону №1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168», яка застосовувалася у період з 07.07.2022 по 29.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий пункту першого).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій пункту першого).
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168" доповнено таку постанову пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
І саме до повноважень керівництва відповідних міністерств та державних органів віднесено визначення технічних питань, що необхідні для здійсненні додаткової винагороди у збільшеному розмірі, в межах, що не перевищують 100000 грн вказаній категорії осіб (порядку обліку часу, нарахування, документального підтвердження та інших), а не зміну визначених Кабінетом Міністрів України підстав здійснення таких виплат.
З метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, 31.03.2022 прийнято Наказ №164-АГ (що діяв в період з 31.03.2022 по 01.08.2022) та 30.07.2022 прийнято Наказ №392/0/81-22-АГ (що діяв в період з 01.08.2022 по 01.12.2022), якими затверджувався порядок та підстави виплати такої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Так, досліджуючи питання правомірності застосування наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України, прийнятих на виконання умов постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 з метою врегулювання порядку і умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 визнав, що Адміністрацією Держприкордонслужби не дотримано вимог законодавства при прийнятті наказів від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, які не пройшли державну реєстрацію в Мін'юсті у встановленому порядку.
Разом з тим, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог не враховано обставин фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
У спірний період (2022 рік) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за №196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01.02.2023, тобто не підлягав застосуванню до спірних правовідносин.
Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 до правовідносин, що вже відбулися.
За відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.
Таким чином, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі №200/193/23 дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, підлягають саме накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З аналогічних підстав суд вважає, що в даному конкретному випадку, до спірних правовідносин підлягають застосуванню і норми Наказу Адміністрації державної прикордонної служби України №164-АГ від 31.03.2022, і норми Наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ.
Так, на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в України" та вимог Постанови №168, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту, 31.03.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято Наказ №164-АГ (далі - Наказ №164-АГ, що діяв на момент зарахування позивача до списків особового складу військової частини та до 01.08.2022).
Відповідно до пункту 1 Наказу №164-АГ на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) виплачувати додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі 30000 грн (з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 грн включно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
Пунктом 2 Наказу №164-АГ передбачено, що під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
1) бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
2) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
3) бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
4) завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
5) бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
6) бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
7) виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
8) здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
9) виконання польотів, пов'язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;
10) виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 3 Наказу №164-АГ документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підсаві одного з таких документів:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
Пунктом 4 Наказу №164-АГ передбачено, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Відповідно до пункту 12 Наказу №164-АГ цей наказ застосовується з 24.02.2022.
Також на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в України" та пункту 2-1 Постанови №168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 30.07.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято Наказ №392/0/81-22-АГ (далі - Наказ №392/0/81-22-АГ, що діяв з 01.08.2022 та до 01.12.2022).
Відповідно до пункту 1 Наказу №392/0/81-22-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 Наказу №392/0/81-22-АГ передбачено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Згідно з пунктом 4 Наказу №392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу №392/0/81-22-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Пунктом 12 Наказу №392/0/81-22-АГ визначено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4 - 6 цього наказу.
Відповідно до пункту 16 Наказу №392/0/81-22-АГ цей наказ набирає чинності та застосовується з 01 серпня 2022 року.
З послідовного аналізу наведених норм вбачається, що хоч і дії, які кваліфікуються як безпосередня участь в бойових діях або заходах впродовж періоду з червня 2022 року по вересень 2022 року змінювалися, однак перелік документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у воєнних (бойових) діях залишався незмінним.
Аналогічна правова позиція, щодо обов'язковості вищезазначених документів для підтвердження безпосередньої участі особи у бойових діях, викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №200/193/23 (адміністративне провадження №К/990/24077/23).
Враховуючи наведене правове регулювання спірного питання, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 рішення №248/1298.
Відповідно до довідки №2307 Державної прикордонної служби України військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 старший солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, в період з 26.06.2022 по 29.09.2022 брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, на підставі: бойового наказу № 99 -Т від 20.06.2022; розпорядження АДПСУ від 2l.06.2022 №Ш/25-1293-Е.
За вказаний період відповідач виплачував позивачу щомісяця додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, що визнається сторонами.
З даного приводу необхідно врахувати, що згідно положень п. 4 Наказу № 164-А та п. 5 Наказу №392-/0/81-22-АГ довідка встановленої форми є додатковим документом, що складається з огляду на первинні документи, які підтверджують виконання безпосередніх службових дій кожним військовослужбовцем за визначений відрізок дат. Достовірність її відомостей має підтверджуватися окрім бойового наказу (розпорядження) записами журналах бойових дій, відповідних рапортах, уповноваженої особи.
Структуру і порядок ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій визначає Інструкція з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затверджена наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 №363 (далі - Інструкція №363).
Відповідно до пункту 2 розділу 1 Інструкції №363 Журнал бойових дій - це звітно-інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображаються підготовка і хід бойових дій.
Журнал бойових дій ведеться у військових частинах (її підрозділах) з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Журналу бойових дій надається гриф обмеження доступу відповідно до відомостей, які містяться в ньому (пункт 1 розділу 4 Інструкції № 363).
Згідно пункту 2 розділу 4 Інструкції №363 ведення Журналу бойових дій здійснюється в довільній формі на підставі оперативних директив, бойових наказів, розпоряджень, зведень, бойових донесень тощо, а також усних розпоряджень старших начальників і командирів.
Відповідно до пункту 4 Розділу 4 Інструкції 363, обов'язковими складовими Журналу бойових дій є: дата запису; загальна обстановка перед початком операції (бою); бойових склад та угрупування своїх військ та військ противника; співвідношення сил і засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавалися командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеїв; втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).
Крім того, до Журналу бойових дій можуть додаватися звітні карти, схеми бойових епізодів, характерних укріплень, фотоілюстрації, копії інших документів тощо.
Журнал бойових дій після завершення ведення підлягає внесенню в Опис справ постійного зберігання (пункту 5 Розділу 4 Інструкції 363).
Судом встановлено, що ведення Журналу бойових дій (розділ 1) здійснюється у наступній послідовності: номер наказу; підрозділ, який застосовується; мета застосування; ділянка застосування; термін застосування; ПІБ військовослужбовців, озброєння, техніка (у зв'язку з великою кількістю бойових наказів в дану колонку здійснюється запис з таким формулюванням: відповідно до додатку до наказу). Розділ 2 Журналу бойових дій ведеться ним у наступній послідовності: дата ведення бойових дій; час ведення бойових дій; озброєння, техніка, технічні засоби посилення, службові собаки; в/звання, ПІБ військовослужбовців, опис бойових дій, втрати сторін бойового зіткнення.
Судом досліджено витяг із журналу службово-бойових дій №103-ДСК за період з 18.06.2022 по 01.10.2022 у Розділі II "Облік бойових дій" записів про участь позивача у бойових діях не обліковано. Тобто, документальне підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій протягом спірного періоду - відсутнє.
Досліджуючи довідку №2307 від 29.09.2022, суд встановив, що вона не містить посилань на відомості журналів бойових дій, інформації щодо районів ведення таких воєнних (дій), рапорту (донесення) начальника командира підрозділу про участь військовослужбовця (позивача) у бойових діях, кількості днів такої участі. У вказаній довідці у графі "Підстава" зазначено бойовий наказ №99 -Т від 20.06.2022 та розпорядження АДПСУ від 21.06.2022 №Ш/25-1293-Е, на підставі якого військовослужбовця (позивача) у складі підрозділу було направлено у відрядження для виконання бойових завдань.
Також суд звертає увагу, що вказана інформація також відсутня і в довідці, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 №620/5915/23.
Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789 (із змінами та доповненнями), Чернігівська та Сумська області віднесені до територій на яких проводяться воєнні (бойові) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), можливих бойових дій.
Водночас суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі наказів на ділянці державного кордону в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.
При цьому суд зазначає, що перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями. Прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.
На підставі наданих сторонами доказів, судом не встановлено, що позивач увесь спірний період постійно виконував бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним умовам, а посилання у довідці №2225 від 29.09.2022 на бойовий наказ №99-Т від 20.06.2022 та розпорядження АДПСУ від 2l.06.2022 №Ш/25-1293-Е, не може бути беззаперечним доказами та підставою для виплати 100000 грн, у відповідності до постанови КМУ №168. При цьому, як встановлено судом, бойового наказ №99-Т від 20.06.2022 та розпорядження АДПСУ від 21.06.2022 №Ш/25-1293-Е стосується підрозділу в якому проходить військову службу позивач, а не особисто позивача.
Таким чином, доводи представника позивача про те, що підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях є бойові накази (розпорядження) є необґрунтованими, оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази щодо підтвердження конкретних дат (подій, тощо) в межах спірного періоду, саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів, які були б для відповідача підставою для виплати останньому підвищеної додаткової винагороди та застосування пропорційний підхід до визначення її розміру, встановлений постановою КМУ №168.
Таким чином, зв'язку з відсутністю обставин безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; запереченнями відповідача виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), відсутні підстави для виплати позивачу у визначеному ним періоді, підвищеної додаткової винагороди у спірний період.
Решта доводів та аргументів сторін суд не бере до уваги, оскільки вони не спростовують відсутність інформації про безпосередню участі позивача протягом спірного періоду у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно з частиною 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своєї бездіяльності. Натомість, позивачем не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що позивач у даній категорії справ звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_1 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 );
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).
Суддя В.О. Григораш