про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2025 року справа № 580/10023/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 з 01.08.2025 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Під час вивчення позовної заяви суддя з'ясував, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України № 3674-VI).
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 3028 грн.
Оскільки адміністративний позов містить вимогу немайнового характеру, тому за подання позовної заяви позивачці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн (3028*0,4).
Звертаючись до суду, позивачка не додала до адміністративного позову документу про сплату судового збору, однак у позові зазначила, що має право на пільги, передбачені статтею 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додала копію посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 13.12.2006, згідно з яким позивачка має право на пільги та компенсації, передбачені п. п. 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23, 27 статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивачка не надала доказів, які підтверджують, що вона є громадянкою, віднесеною до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідно звільняється від сплати судового збору відповідно пункту 10 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір».
Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ними є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Встановлений особі статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не переходить після смерті такої особи до інших осіб. Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 13.12.2006, позивачка є дружиною померлого чоловіка з числа потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорія) та має право на пільги і компенсації, передбачені відповідними пунктами статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, зазначена стаття не передбачає пільги щодо сплати судового збору.
З огляду на викладене, положення пункту 10 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» не поширюються на позивачку.
?Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачці десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 1211,20 грн, або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК