10 вересня 2025 року м. Рівне №460/7672/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 передбачених чинним законодавством грошових виплат; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень на місяць та заробітну плату пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини за період з березня 2023 року по травень 2024 року; грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (8 діб), 2023 рік (15 діб) та 2024 рік (10 діб); грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2023- 2024 роки (28 діб); щомісячну премію в розмірі 613% посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу за травень 2024 року; одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби (за вислугу 2 роки 8 місяців 20 днів, в тому числі 1 рік 9 місяців 18 днів мобілізації) - у розмірі та на умовах, визначених Постановою КМУ №460; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Стислий виклад позиції Позивача.
Позивач зазначає, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Вказує, що під час проходження військової служби захворів на туберкульоз. У зв'язку з цим, з 31.03.2023 року по 31.05.2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП»ЗРФМКЛДЦ»ЗОР, з 07.06.2023 року по 30.09.2023 року на амбулаторному лікуванні у КП «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Волинської обласної ради». Вважає, що оскільки захворювання було отримане під час проходження військової служби та пов'язане із захистом Батьківщини, Відповідач повинен був нараховувати додаткову винагороду (100000 грн на місяць) відповідно до Постанови КМУ №168, а також грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, компенсацію за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2023 - 2024 роки (28 діб), невиплачену премію у розмірі 613% посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу за травень 2024 року, одноразову грошову допомогу при звільненні згідно з Постановою КМУ №460, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік. Водночас, зазначає, що жодні з перелічених виплат на рахунок Позивача не надходили. Тому Позивач просить суд задовільнити позовні вимоги повністю.
Стислий виклад заперечень Відповідача.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вказує, що захворювання Позивача не пов'язане із захистом Батьківщини, не пов'язане із здійсненням заходів по відсічі збройної агресії рф, та зазначає що Постанова №168 не передбачає виплату за захворювання під час військової служби, а виключно отримання поранення (травми, каліцтва, контузії) отриманого в районі ведення бойових дій або проходження стаціонарного лікування у зв'язку із отриманням поранення (травми, каліцтва, контузії). Вказує, що виплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (8 діб), 2023 рік (15 діб) та 2024 рік (10 діб); грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2023- 2024 роки (28 діб); щомісячну премію в розмірі 613% посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу за травень 2024 року; одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби (за вислугу 2 роки 8 місяців 20 днів, в тому числі 1 рік 9 місяців 18 днів мобілізації) - у розмірі та на умовах, визначених Постановою КМУ №460; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік Позивачу були здійсненні після звільнення зі служби. Таким чином, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказує, що твердження Відповідача про відсутність у Позивача права на виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн та заробітної плати за час лікування є необґрунтованим. Встановлений висновком ВЛК причинний зв'язок між захворюванням Позивача та проходженням військової служби свідчить про виконання ним обов'язків із захисту Батьківщини. Тривале стаціонарне та амбулаторне лікування є підтвердженим. З урахуванням судової практики, захворювання, пов'язане з військовою службою, має рівне правове значення з пораненням, травмою чи контузією і є підставою для нарахування додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168. Отже, Позивач має законне право на відповідні виплати.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 05.08.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №11 від 23.05.2024 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу з 23.05.2024 (а.с.33-34).
Під час проходження військової служби Позивач захворів на туберкульоз. З 31.03.2023 по 31.05.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП»ЗРФМКЛДЦ»ЗОР, з 07.06.2023 по 30.09.2023 на амбулаторному лікуванні у КП «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Волинської обласної ради».
Постановою 20 регіональної ВЛК про причинний зв'язок мого захворювання від 23.05.2023 року вказано «ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ» (а.с.23).
Позивач вказує, що Військова частина НОМЕР_1 не здійснила нарахування додаткової винагороди (100000 грн на місяць) відповідно до Постанови КМУ №168, а також грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2023- 2024 роки (28 діб), невиплачену премію у розмірі 613% посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу за травень 2024 року, одноразову грошову допомогу при звільненні згідно з Постановою КМУ №460, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Не погодившись з такою бездіяльністю Відповідача, Позивач звернувся до суду.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 1-1 та статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно зі статтею 9 цього ж Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії режиму воєнного стану продовжувався Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року №2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року №254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року №3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року №3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року №734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року №3429-IX, Указом від 5 лютого 2024 року №49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року №3564-IX, Указом від 6 травня 2024 року №271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року №3684-IX, Указом від 23 липня 2024 року №469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року №3891-IX, Указом від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ, Указом від 14 січня 2025 року №26/2025, затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року №4220-ІХ, та Указом від 15 квітня 2025 року №235/2025, затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року №4356-IX.
На виконання Указів Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217 і від 22.03.2022 №350) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України №400 до Постанови №168 внесено зміни, згідно з якими, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, належить включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 24.08.2008, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військово-службовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. У Довідці слід обов'язково зазначити: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
28.06.2023 ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» №3161-IX, пунктом 1 розділу I якого, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 доповнено статтею 9-2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3161-IX, установлено: «в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також здійснюють бойові (спеціальні) завдання, у період здійснення зазначених заходів (завдань) щомісячно виплачується додаткова винагорода від 30000 до 100000 гривень на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, а також військовослужбовцям, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон), безвісно відсутні, інтерновані в нейтральні держави або є заручниками, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України».
На виконання статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3161-IX Кабінет Міністрів України постановою №836 від 09.08.2023 вніс зміни до постанови №168 від 28.02.2022. За цими змінами, пункт 1 викладено в такій редакції: « 1.Установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.».
За такими змінами, пункт 1-2: «Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).».
Наразі пункти 1, 1-1 та 1-2 діють в редакції Постанови КМУ №419 від 12.04.2024 - застосовується з 1 квітня 2024 року та із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №1311 від 15.11.2024 - застосовується з 25 серпня 2024 року.
За чинною редакцією, пунктом 1-2 передбачено: «Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1- 1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).»
Водночас слід вказати, що у спірному періоді питання особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану також визначалось нормами розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197.
Так, Порядок №260 було доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023 - застосовується з 01 лютого 2023 року; в редакції Наказу Міністерства оборони №566 від 26.09.2023.
За нормами п. 9-10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з п. 11 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, крім інших, також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно п.12-13 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Виходячи зі змісту наведених правових норм, як до, так і після внесення змін, додаткова винагорода у розмірі 100000 грн. передбачалася і передбачена для виплати військовослужбовцю ЗСУ, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, саме у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини,
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 31.03.2023 по 31.05.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП»ЗРФМКЛДЦ» ЗОР.
З 07.06.2023 по 30.09.2023 на амбулаторному лікуванні у КП «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Волинської обласної ради».
Так, на підставі огляду ВЛК від 23.05.2023 №229, ОСОБА_1 було видано свідоцтво про хворобу №4792, в якому вказано захворювання «Вперше діагностований туберкульоз (31.03.2023) верхніх часток легень (вогнищевий). Дестр (-), МБТ (-), Ріф (0), (М), К(в роботі), Гіст (0), Крг1 (2023)», ВЛК зафіксовано, що це захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини. При цьому ВЛК вказаний діагноз кваліфікувала саме як «захворювання», а не як «поранення» (контузія, травма, каліцтво).
Поранення та захворювання відрізняються за своєю природою та механізмом виникнення. Поранення - це фізична травма, що виникає в результаті впливу зовнішніх чинників (наприклад, удару, падіння, пострілу).
Захворювання, навпаки, є патологічним станом, що розвивається в організмі через внутрішні фактори, такі як інфекції, порушення обміну речовин, генетичні аномалії, або зовнішні чинники, що впливають на організм.
Тобто природою поранення є фізична шкода, що завдається тілу. Природою ж захворювання є патологічний стан, який характеризується певними симптомами та ознаками. Поранення (травма, контузія, каліцтво) - це раптова, зовнішня, механічна або інша шкода, що пошкоджує тканини та органи організму. Травма, як правило, виникає миттєво, а захворювання може розвиватися повільно або гостро. Травма, як правило, має локальний вплив на пошкоджені тканини, а захворювання може впливати на весь організм. При травмах потрібна перша допомога та медична допомога, а при захворюваннях - лікування, яке може включати медикаменти, фізичні вправи, психотерапію та інші методи.
Захворювання, з приводу якого Позивач перебував на лікуванні в періоди з 31.03.2023 по 31.05.2023 та з 07.06.2023 по 30.09.2023, визнане таким, що не пов'язане з проходження військової служби, вони не є наслідком травми (поранення, контузії), а отже за ці періоди лікування не передбачено виплату додаткової винагороди. Вказане перебування Позивача на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в закладах охорони здоров'я пов'язане якраз із лікуванням «захворювання», а не з отриманням «поранення», «контузії», «травми», «каліцтва».
Жодним доказом по справі не підтверджено, що молодший сержант ОСОБА_1 отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) під час безпосередньої участі у бойових діях по захисту Батьківщини, при виконанні бойових завдань у складі Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Главою 21 розділу II такого Положення регулюється Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.
За пунктами 21.1, 21.2, 21.4 цієї глави, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військово-зобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК. При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених ТЦК та СП, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).
Згідно з пунктом 21.5. цієї глави постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
в) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби». Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення. У такому самому формулюванні приймаються постанови щодо поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних за обставин, передбачених пунктом 11 розділу II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за № 1667/37289. Вид події що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії вказується у постанові ВЛК згідно з додатком 3 до Інструкції 332.
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
є) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «г» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
ж) «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби.
За правилами пункту 21.7 Положення, постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
З системного аналізу наведених положень слідує, що в розумінні чинного законодавства формулювання «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» та «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» є різними правовими категоріями.
Виплата, передбаченої нормами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3161-IX, п. 11 розділу XXXIV Порядку № 260 та пункту 1-2 Постанови №168, додаткової винагороди в розмірі 100000 грн., за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, перебуває у причинно-наслідковому зв'язку саме з отриманням «поранення (травми, контузії, каліцтва)», пов'язаного із захистом Батьківщини, а не «захворювання», пов'язаного із захистом Батьківщини.
Водночас діагноз Позивача «Вперше діагностований туберкульоз (31.03.2023) верхніх часток легень (вогнищевий). Дестр (-), МБТ (-), Ріф (0), М(-), К(в роботі), Гіст (0), Крг1 (2023)», з приводу якого він перебував на лікуванні в періоди з 31.03.2023 року по 31.05.2023 року та з 07.06.2023 по 30.09.2023 відповідно до витягу з протоколу ВЛК №229 від 23.05.2023 визнане «захворюванням, яке пов'язане із захистом Батьківщини», а не «пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), що пов'язане із захистом Батьківщини»
За наведеного, у Відповідача були відсутні підстави нараховувати та виплачувати Позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн за вказані ним періоди.
Щодо решти позовних вимог, суд враховує таке.
Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 р. затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Пунктом 2 Розділу І даного Порядку передбачено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Пункт 8 Розділу І Порядку визначає, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.
Пунктом 3 розділу ХХХІ Порядку передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Пунктом 2 розділу ХХІІІ Порядку визначено, що військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Відповідно до пункту 5 Порядку та умов виплати деяким категорія військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою КМУ від 17.09.2024 р. №460 виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій надається щорічно додаткова відпустка тривалістю 14 календарних днів. Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше 50% місячного грошового забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2024 року №11 ОСОБА_1 після звільнення встановлено виплати, а саме: грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (8 діб), за 2023 рік (15 діб) та за 2024 рік (10 діб), компенсацію за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2023- 2024 роки (28 діб), невиплачену премію у розмірі 613% посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100% посадового окладу за травень 2024 року, одноразову грошову допомогу при звільненні згідно з Постановою КМУ №460, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Як встановлено судом, Позивач звертався із заявою до військової частини НОМЕР_1 через Міністерство оборони України, щодо надання інформації про усі вищевказані виплати.
Військовою частиною НОМЕР_1 була надана відповідь за №.3550 від 04.12.2024 згідно якої вбачається, що на виконання даного наказу Позивачу нараховано і виплачено:
-грошове забезпечення за період з 01 по 23 травня 2024 року у сумі 19 875,17 грн. з розрахунку:
ОВЗ = 670/31*23 = 497,10 грн.;
ПО = 2910/31*23 = 2159,03 грн.;
25% НВР = 664,03 грн.;
100 % НОПС = 3320,16 грн.;
613 % премія = 13234,85 грн;
-вихідна допомога при звільненні, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 »Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 50% місячного грошового забезпечення за 21 календарний місяць військової служби по мобілізації з розрахунку грошового забезпечення за займаною посадою:
26788,30 грн.*4%*21 к/міс. = 22502,13 грн;
-грошова компенсація за всі невикористані календарні дні чергової відпустки за період військової служби по мобілізації та додаткової відпустки передбаченої статею 16-2 Закону України “Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій за період 2023 - 2024 року по 14 календарних діб на рік загальною тривалістю 61 к/доба (в т.ч. за: 2022 р.=8 к/дн., 2023 р.=15 к/дн., 2024 р.=10 к/дн., дод. відпустка за 2023-2024 рр.=28 к/дн.) з розрахунку грошового забезпечення за займаною посадою:
26 788,30 грн./30*61 к/дн.=54 469,54 грн.
-грошова допомога на оздоровлення виплачена в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 26438,30 грн.
Нараховані та виплачені суми надійшли на картковий рахунок Позивача, що підтверджується виписками з ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.35-38).
Щодо підстав для нарахування і виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає серед іншого - одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби.
Відповідно до розділу XXIV Порядку 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 7 розділу XXIV Порядку 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Відповідно до пункту 9 розділу XXIV Порядку 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Згідно з пунктом 6 окремого доручення №183/уд від 16.01.2024 року матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця; поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов'язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується один раз у 2024 році за однією з вищезазначених підстав внаслідок події, яка настала у 2024 році або у 2023 році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події (крім підстав зазначених в абзацах четвертому та дев'ятому цього пункту).
Системний аналіз вищенаведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що умовами виплати військовослужбовцю матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є наявність фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, необхідність подання рапорту та за наявності підстав зазначених у окремому дорученні №183/уд від 16.01.2024 року. Виплата матеріальної допомоги здійснюється на підставі наказу командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Зі змісту відзиву Відповідача вбачається, що така виплата Позивачу не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку із відсутністю у Військовій частині НОМЕР_1 рапорту Позивача про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Окрім того Відповідач зауважує, що повноваження щодо надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є дискреційними повноваженнями Військової частини НОМЕР_1 , які регулюються вимогами Порядку №260.
Враховуючи наведене в сукупності суд зауважує, що Позивачем до суду не подано і матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, а отже позивачем не доведено факту належного звернення позивача із відповідною заявою/рапортом до командира Військової частини НОМЕР_1 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, а тому суд не вбачає з боку Відповідача протиправної бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати Позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя К.М. Недашківська