Рішення від 10.09.2025 по справі 460/7837/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року м. Рівне №460/7837/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №7554-6261/М-02/8-1700/24 25.06.2024 про призначення житлової субсидії в нульовому розмірі на період з 01.05.2024 по 30.09.2024, як представнику домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача здійснити згідно з чинним законодавством розрахунок сукупного доходу сім'ї, призначити та виплатити житлову субсидію на період з 01.05.2024 по 30.09.2024, як представнику домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Махаринця Д.Є. від 18.07.2024 відкрито провадження в справі №460/7837/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 №711, відповідно до пунктів 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України від 29.11.2024 №529, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 №1, у зв'язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Махаринця Д.Є., головуючого судді у справі №460/7837/24 та з урахуванням рішення зборів суддів від 25.08.2025 (протокол зборів №5) призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/7837/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №460/7837/24 визначено суддю Друзенко Н.В.

Ухвалою судді Друзенко Н.В. від 08.09.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №460/7837/24; розгляд справи вирішено здійснювати зі стадії розгляду справи по суті, з урахуванням особливостей, визначених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що є представником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , якому було призначено житлову субсидію. Однак, з 01.05.2024 відповідачем проведено перерахунок житлової субсидії та призначено в нульовому розмірі. Наголошує, що до доходу для призначення субсидії не входять суми, які випливають із договору дарування. Тому, відповідачем протиправно не надано житлову субсидію. У зв'язку з цим, просить суд позов задовольнити повністю.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у поданому відзиві вказує, що згідно з даними підсистеми «Призначення та виплата деяких соціальних виплат» ІКІС ПФУ, 01.05.2024 за адресою домогосподарства позивача автоматично було проведено перерахунок житлової субсидії на неопалювальний період. Субсидію за період з 01.05.2024 по 30.09.2024 призначено в нульовому розмірі. При визначенні права на призначення житлової субсидії врахувався дохід членів домогосподарства згідно з даними Пенсійного фонду України та Державної податкової служби за І та ІІ квартали 2023 року, зокрема 49000,00 грн - інший дохід, інформація про який надійшла з Державної податкової служби та включена до розрахунку сукупного доходу сім'ї відповідно до абзацу 11 пункту 4 Постанови №632. Оскільки, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норм 773,23 грн не перевищує розміру обов'язкового платежу 2902,88 грн, то житлову субсидію призначено у нульовому розмірі. Проведеною перевіркою встановлено, що рішення про призначення житлової субсидії у вищезазначеному розмірі прийнято відповідно до встановлених соціальних норм на житлово-комунальні послуги, якими забезпечено домогосподарство позивача, відповідно до норм чинного законодавства. За наведеного, у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Дослідженням письмових доказів, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є представником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , якому було призначено житлову субсидію, що відповідачем не заперечується.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом №7554-6261/М-02/8-1700/24 від 25.06.2024 повідомило позивача, що згідно з даними підсистеми «Призначення та виплата деяких соціальних виплат» ІКІС ПФУ, 01.05.2024 за адресою його домогосподарства автоматично було проведено перерахунок житлової субсидії на неопалювальний період. Субсидію за період з 01.05.2024 по 30.09.2024 призначено в нульовому розмірі. При визначенні права на призначення житлової субсидії врахувався дохід членів домогосподарства згідно з даними Пенсійного фонду України та Державної податкової служби. До розрахунку сукупного доходу включено дохід за І та ІІ квартали 2023 року в розмірі 90198,10 грн, а саме: 28598,10 грн пенсія ОСОБА_2 ; 12600,00 грн державна соціальна допомога, яка виплачується управлінням соціального захисту населення; 49000,00 грн інший дохід, інформація про який надійшла з Державної податкової служби та включена до розрахунку сукупного доходу сім'ї відповідно до абзацу 11 пункту 4 Постанови №632. Розмір обов'язкового платежу розраховано наступним чином: 15033,02 грн - середньомісячний сукупний дохід сімї; 7516,51 грн - дохід на члена домогосподарства; 7516,51 грн : 2920,00 грн : 2 х 15% = 19,31% - частка обов'язкової плати; 15033,02 грн х 19,31% = 2902,88 грн - розмір обов'язкового відсотка платежу. Розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла становить 773,23 грн. Оскільки, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норм 773,23 грн не перевищує розміру обов'язкового платежу 2902,88 грн, то житлову субсидію призначено у нульовому розмірі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

З аналізу наведеної норми спеціального Закону, яким врегульовано правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, слідує, що єдиним органом який може визначати на законодавчому рівні умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України.

Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №848).

Відповідно до пункту 3 Положення №848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача.

Згідно з пунктом 5 Положення № 848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року №1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії».

Пунктами 22, 24 Положення № 848 передбачено, що житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства: які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку); які не зареєстровані (не задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору наймання (оренди) житла (далі - орендарі), за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги; які не зареєстровані (не задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору наймання (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами.

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

Відповідачем не заперечується, що позивачу була призначена житлова субсидія.

Для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім'ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пунктах 24-28 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи (пункт 30 Положення №848).

Пунктом 31 Положення №848 передбачено, що для призначення житлових субсидій до сукупного доходу осіб враховуються доходи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 35 Положення №848 для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пунктах 24, 25, 27 і 28 цього Положення, враховується:

за III і IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону;

за I і II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону;

за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається не з початку опалювального (неопалювального) сезону.

У такому ж порядку розраховується середньомісячний сукупний дохід під час призначення житлової субсидії без звернення на наступний строк, а також під час розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон домогосподарствам, яким призначено її в минулому неопалювальному сезоні.

Житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається виходячи з розміру доходу осіб, зазначених у пунктах 24, 25 і 28 цього Положення, за попередній календарний рік.

Механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) (далі - середньомісячний сукупний дохід) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) визначається Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 (далі - Порядок №632).

Згідно з цим Порядком також обчислюється річний сукупний дохід домогосподарства для призначення житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Відповідно до пункту 3 Порядку №632 обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством.

Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї (домогосподарства) обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) на кількість членів сім'ї (домогосподарства).

За правилами пункту 4 Порядку №632 до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи:

заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;

грошове забезпечення військовослужбовців;

пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;

стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);

соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення);

допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;

грошові перекази, отримані із-за кордону;

дивіденди від цінних паперів;

інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення (абзац 11).

В свою чергу, відповідно до абзацу третього підпункту 4 пункту 14 Положення №848, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень: платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об'єктів спадщини та дарування).

Уповноваженим органом протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів та отримання інформації відповідно до пункту 50 цього Положення приймається рішення про: призначення житлової субсидії; непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення); відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 60 Положення №848).

За наведеного, слід дійти висновку, що у разі вчинення особою правочину, за якими передбачено набуття в дарування майнових прав на нерухоме майно, за такою особою зберігається право на призначення житлової субсидії на загальних підставах.

Судом встановлено, що згідно з Договором дарування від 10.10.2023 позивач отримав в дарунок від матері ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , яка оцінюється сторонами в сумі 49000,00 грн.

При цьому, суд враховує, що за обставинами справи, ОСОБА_1 є представником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , тобто квартири, яку отримав в дарунок від матері, яка також є членом цього домогосподарства.

Таким чином, вказаний об'єкт дарування, оцінений в сумі 49000,00 грн, не слід ототожнювати з іншими доходами, які включаються до середньомісячного сукупного доходу сім'ї (членів домогосподарства).

Як встановлено судом, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом №7554-6261/М-02/8-1700/24 від 25.06.2024 повідомило позивача, що при визначенні права на призначення житлової субсидії врахувався дохід членів домогосподарства згідно з даними Пенсійного фонду України та Державної податкової служби, а до розрахунку сукупного доходу включено дохід за І та ІІ квартали 2023 року в розмірі 90198,10 грн, а саме: 28598,10 грн пенсія ОСОБА_2 ; 12600,00 грн державна соціальна допомога; 49000,00 грн інший дохід, інформація про який надійшла з Державної податкової служби та включена до розрахунку сукупного доходу сім'ї відповідно до абзацу 11 пункту 4 Постанови №632.

Однак, відповідачем не здійснено належним чином перевірку походження вказаних коштів (49000,00 грн), а тому безпідставно враховано вказаний «інший дохід» в розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї та прийнято рішення про непризначення житлової субсидії на тій підставі, що за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове значення.

Отже, відповідачем до сукупного доходу, з якого розраховано середньомісячний сукупний дохід сім'ї, було протиправно включено доходи члена домогосподарства ОСОБА_1 в сумі 49000,00 грн (оціненого у вказаній сумі подарованого нерухомого майна).

У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку, що з 01.05.2024 по 30.09.2024 позивача протиправно позбавлено житлової субсидії.

При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом №7554-6261/М-02/8-1700/24 від 25.06.2024 фактично відмовило позивачу у призначенні житлової субсидії на вказаний період.

В даному випадку, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За своїм змістом стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує право на мирне володіння майном і обумовлює випадки втручання у таке право мирного володіння майном, а відповідно до тлумачення й усталеної практики Європейського суду з прав людини (напр. рішення в справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Іммобільяре Саффі» проти Італії», «East/West Alliance Limited» проти України», «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» тощо) в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції слід виокремлювати три норми: перша норма (перше речення першого абзацу) - має загальний характер і закладає принцип мирного володіння майном; друга норма (друге речення першого абзацу) - охоплює питання позбавлення права власності та визначає для цього певні критерії и умови; третя норма (другий абзац) - визнає право договірних держав, зокрема, контролювати використання майна в загальних інтересах. При цьому, як підтверджується практикою Суду, друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А №296-А, п. 42, та «Куиюглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірним тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення віл 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» п. 50, Series А №98).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. У пункті 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області викладеної у листі №7554-6261/М-02/8-1700/24 від 25.06.2024 щодо призначення позивачу житлової субсидії на період з 01.05.2024 по 30.09.2024 та зобов'язання відповідача призначити та виплатити йому житлову субсидію на період з 01.05.2024 по 30.09.2024, як представнику домогосподарства.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області викладену у листі №7554-6261/М-02/8-1700/24 від 25.06.2024 щодо призначення ОСОБА_1 житлової субсидії на період з 01.05.2024 по 30.09.2024.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 житлову субсидію на період з 01.05.2024 по 30.09.2024, як представнику домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 вересня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.В. Друзенко

Попередній документ
130111313
Наступний документ
130111315
Інформація про рішення:
№ рішення: 130111314
№ справи: 460/7837/24
Дата рішення: 10.09.2025
Дата публікації: 12.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (06.10.2025)
Дата надходження: 26.09.2025
Предмет позову: визнання протиправними дій