10 вересня 2025 року м. Рівне №460/13160/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1, 2), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації; 2) визнати протиправними та скасувати поіменний список військовозобов'язаних, які призвані на військову службу під час мобілізації від 24.06.2025 року № 1334/2757 в частині направлення у склад команди військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; 3) визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 180 від 24.06.2025 року відносно ОСОБА_1 , яким зараховано ОСОБА_1 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 24.06.2025 року; 4) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 шляхом видання відповідного наказу; 5) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік як особу, яка є заброньованою, із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідності п. п. 9-11 Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений Постановою КМУ від 27 січня 2023 року № 76. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 04.09.2025. 23.06.2025 ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» подано заяву про бронювання працівників, в тому числі ОСОБА_1 . Проте, 22.06.2025 працівниками ТЦК позивача затримано, направлено на ВЛК та в подальшому мобілізовано і зараховано до особового складу Військової час тини НОМЕР_1 . Водночас, ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» направлено повідомлення до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 08/244 від 23.06.2025 про бронювання ОСОБА_1 , з проханням звільнити працівника підприємства, який виконує роботи на об'єкті критичної інфраструктури в Рівненській області. Також повідомлено, що заявою № 20250623-1129655 позивача було подано на бронювання. Проте, таке повідомлення залишено відповідачами без належного реагування. Позивач стверджує, що станом на 22.06.2025 він був заброньований, отже його мобілізація є протиправною. Також його мобілізовано без проведення медичного огляду. Просить позов задовольнити.
Відповідачі відзив на позов не подали.
Третя особа пояснення на позов не подала.
Ухвалою суду від 05.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 26.08.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаних з ТОВ «ЕДБ» № 23209 від 04.09.2024 року заброньовано та надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації працівникам ТОВ «ЕДБ» строком до 04.09.2025 року
ОСОБА_1 є працівником ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво».
Відповідно до витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 04.09.2025.
Згідно витягу з веб порталу «Дія» від 22.06.2025 о 07:39, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 значиться в розшуку.
22.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації.
Згідно довідки ВЛК від 22.06.2025 № 2025-0622-2145-1357-0 позивача визнано придатним до військової служби.
Згідно поіменного списку військовозобов'язаних від 24.06.2025, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивача відправлено у складі команди « НОМЕР_1 ».
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2025 № 180, солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки; зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення і вважається таким, що з 24.06.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
23.06.2025 ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» подано заяву про бронювання працівників, в тому числі ОСОБА_1 .
Відповідно до листа ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 08/244 від 23.06.2025 направлено повідомлення про бронювання ОСОБА_1 , з проханням звільнити працівника підприємства, який виконує роботи на об'єкті критичної інфраструктури в Рівненській області. Також повідомлено, що заявою № 20250623-1129655 позивача було подано на бронювання.
Вважаючи дії відповідача 1 щодо протиправної мобілізації позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232).
Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 є громадянином України та перебував на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно, є військовозобов'язаним.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Пунктами 2, 3 Порядку № 1487 встановлено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п.8 Порядку № 1487, організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників.
Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі - служба персоналу).
У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації.
Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов'язаних та контролю за станом ведення військового обліку.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1487 військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 року.
На час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду даної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543).
Положенням ст. 1 Закону № 3543 встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За змістом ч.2 ст. 4 Закону № 3543 загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Станом на час розгляду справи, позаяк воєнний стан продовжений, то загальна мобілізація також продовжена.
Статтею 22 Закону № 3543 встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543 під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Отже у разі отримання повістки або мобілізаційного розпорядження, військовозобов'язані та резервісти зобов'язані з'явитися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, що зазначені в таких документах.
Згідно із вимогами ч. 5 ст. 22 Закону № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджене Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Приписами п. 2 цього Положення встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Згідно із п.8 Положення № 154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є працівником ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво».
Відповідно до наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаних з ТОВ «ЕДБ» № 23209 від 04.09.2024 заброньовано та надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації працівникам ТОВ «ЕДБ» строком до 04.09.2025 року.
Відповідно до витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 04.09.2025.
Згідно витягу з веб порталу «Дія» від 22.06.2025 о 07:39, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 значиться в розшуку.
22.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації.
Згідно довідки ВЛК від 22.06.2025 № 2025-0622-2145-1357-0 позивача визнано придатним до військової служби.
Згідно поіменного списку військовозобов'язаних від 24.06.2025, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивача відправлено у складі команди « НОМЕР_1 ».
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2025 № 180, солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки; зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення і вважається таким, що з 24.06.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
23.06.2025 ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» подано заяву про бронювання працівників, в тому числі ОСОБА_1 .
Відповідно до листа ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 08/244 від 23.06.2025 направлено повідомлення про бронювання ОСОБА_1 , з проханням звільнити працівника підприємства, який виконує роботи на об'єкті критичної інфраструктури в Рівненській області. Також повідомлено, що заявою № 20250623-1129655 позивача було подано на бронювання.
Посилання позивача, як на одну з підстав протиправності дій відповідача 1, що його призвали на військову службу по мобілізації 22.06.2025, в той час як він був заброньований до 04.09.2025, є неприйнятними з огляду на таке.
Відповідно до абз.3 п. 7 Положення № 154 «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», з метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543.
Так, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Абзацом 3, 5 пункту 58 Порядку № 560 визначено, що органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території якого вони розміщуються (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ або відповідному підрозділі розвідувальних органів, де військовозобов'язані працівники перебувають на військовому обліку). До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Зарахування заброньованих на спеціальний облік в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ або відповідному підрозділі розвідувальних органів) здійснюється згідно з Порядком бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 12 і від 7 червня 2024 р. № 674, або відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940; 2024 р., № 107, ст. 6790).
Відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час затвердженого Постановою від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі - Порядок № 76) цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи) (п. 1 цього Порядку).
Приписами постанови Кабінету Міністрів України «Питання Єдиного державного веб порталу електронних послуг та Реєстру адміністративних послуг» від 4 грудня 2019 р. № 1137 зазначено, що власником (держателем) Порталу Дія, є держава в особі «Мінцифри» (абз.4 п.3), і «формування та ведення Реєстру адміністративних послуг забезпечується Мінцифри» (п.26).
Згідно із п. 25 Порядку № 76, бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою.
Формування списку засобами «Порталу Дія» завершується накладенням кваліфікаційного електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, підприємства, установи або уповноваженої особи. Сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов'язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі. У разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до пункту 18 цього Порядку, засобами Реєстру військовозобов'язаних переведення військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов'язаний (п.29 Порядку № 76):
перебуває на військовому обліку;
перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
уточнив персональні дані;
не перебуває у розшуку.
22.11.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1332 « Деякі питання бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час», якою внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» - із зміною, внесеною постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2024 р. № 1204, зміни.
Так, відповідно до пп. 1) п. 2 постанови № 1332 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов'язаним рішеннями Міністерства економіки і строк дії яких не закінчився на день набрання чинності цією постановою, є чинними до 31 березня 2025 р.
За змістом пп. 6) п. 2 даної постанови, рішення щодо визнання підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, які є чинними станом на 1 грудня 2024 р., зберігають свою чинність протягом строку, на який вони прийняті, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року.
Як наведено вище по тексту, позивач був заброньований на підставі наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаних з ТОВ «ЕДБ» № 23209 від 04.09.2024 до 04.09.2025.
Проте, з урахуванням наведених норм права суд зауважує, що відстрочки, надані до 01 грудня 2024 року за рішеннями Мінекономіки або через портал «Дія», залишалися чинними, але не довше, ніж до 31 березня 2025р.
При цьому, для подальшого збереження статусу критично важливого підприємства та можливості бронювати, ТОВ «ЕДБ» мало оновити свій статус відповідно до нових критеріїв.
Такі дії вказане товариство почало здійснювати лише 02.06.2025, що стверджується листом Департаменту мобілізації Міністерства оборони України № 220/256/16030 від 16.06.2025. Доказів зворотного суду не надано і матеріали справи таких не містять.
Надалі, як наведено вище по тексту, 23.06.2025 ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» подано заяву через Портал Дія про бронювання працівників, в тому числі і ОСОБА_1 .
Разом з тим, як станом на 22.06.2025 (день мобілізації позивача), так і станом на 24.06.2025 (день винесення поіменного списку мобілізованих та наказу про зарахування до особового складу Військової частини НОМЕР_1 ), доказів про наявність бронювання у позивача матеріали позовної заяви не містять. Таких доказів не надано і на час розгляду справи по суті. Суд зазначає, що докази, наявні в матеріалах справи, підтверджують лише намір роботодавця отримати бронювання позивача, проте не підтверджують наявності бронювання у останнього на вказані дати.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про те, що станом як на 22.06.2025, так і станом на 24.06.2025 у позивача була відсутня відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (відсутність бронювання), тому дії відповідача 1 щодо доставлення позивача до ТЦК та направлення його на ВЛК є правомірними і відповідають вимогам наведеного вище чинного законодавства.
Щодо тверджень позивача про те, що його призов на військову службу по мобілізації здійснено без проведення медичного огляду, то такі доводи є безпідставними та необґрунтованими і спростовуються довідкою ВЛК КНП «Здолбунівська ЦМЛ» від 22.06.2025 № 2025-0622-2145-1357-0, якою позивача визнано придатним до військової служби. Більше того, така довідка долучена позивачем до матеріалів позовної заяви.
Також є неприйнятними посилання позивача на те, що не приймалось жодного рішення про анулювання його відстрочки, зважаючи на наступне.
Відповідно до пп.3) п.2 Постанови № 1332, анулювання відстрочок, зазначених у підпункті 1 цього пункту, здійснюється у разі:
закінчення строку їх дії;
завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
позбавлення підприємства, установи та організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємства, установи та організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації;
звільнення військовозобов'язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації);
тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов'язаного з підприємством, установою, організацією;
обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації;
надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;
невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності.
У випадках, зазначених в абзацах третьому - одинадцятому цього підпункту, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Міністерства економіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації. Відповідно до зазначеного рішення органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п'ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов'язаного витяг з наказу Міністерства економіки про бронювання військовозобов'язаного та надсилають його територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу Служби безпеки, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міністерства оборони).
Міністерство економіки надсилає рішення про анулювання відстрочки органам державної влади, іншим державним органам, зазначеним у абзаці дванадцятому цього підпункту, а також Міністерству цифрової трансформації та Міністерству оборони (Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міністерства оборони).
Надана військовозобов'язаному рішенням Міністерства економіки відстрочка, строк дії якої не закінчився, вважається анульованою з дня прийняття Міністерством економіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов'язаного.
Отже, підстави для анулювання відстрочок чітко визначені чинним законодавством.
Водночас варто нагадати, що позивач був заброньований на підставі наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаних з ТОВ «ЕДБ» № 23209 від 04.09.2024 до 04.09.2025.
Проте, з урахуванням пп. 1) п. 2 Постанови № 1332 відстрочки, надані до 01 грудня 2024 року за рішеннями Мінекономіки або через портал «Дія», залишалися чинними, але не довше, ніж до 31 березня 2025р.
Тобто, відстрочка позивача не потребувала окремого рішення про анулювання, оскільки втратила чинність в силу закону, тому посилання на такі обставини позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Крім цього, суд зауважує наступне.
Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні.
Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих суб'єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «... за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Вказана правова позиція знайшла своє відображення з питання скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання відображена у сталій та послідовній позиції Верховного Суду України, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності.
Таким чином, поіменний список військовозобов'язаних, які призвані на військову службу під час мобілізації від 24.06.2025 № 1334/2757 в частині, що стосується позивача, вичерпало свою дію фактом його виконання.
Варто також наголосити, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною, у даному випадку, не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визначені у п. 2-3, 6 позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не належать.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 180 від 24.06.2025 року (по особовому складу) в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини; зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу шляхом видання відповідного наказу.
Підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону № 2232.
Частиною сьомою статті 26 Закону № 2232 визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008.
Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог цього Положення, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 року.
Відповідно до пункту 12.1 розділу XII цієї Інструкції, звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення № 1153/2008 (у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них).
За визначенням, наведеним в Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача № 40 від 31.01.2024, рапорт (заява) - це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, не розгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.
Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями прямих командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності. Для зручності в рапорті можна одразу зазначати всіх командирів від прямого до командира військової частини, але фактично подавати по команді і проставляти відповідні помітки подання, отримання та клопотання надалі нижчим командиром вищому.
За загальним правилом рапорт на звільнення має бути розглянутий командиром протягом 30 днів з моменту його реєстрації в стройовій частині.
Відповідно до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» № 548-ХГУ від 24.03.1999 (із змінами чинними на момент виникнення спірних правовідносин) командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
Таким чином, на командира, який віддає наказ, покладається відповідальність за віддання законного наказу та контроль за його виконанням.
Відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Позивач був доставлений до військової частини НОМЕР_1 з усіма документами, які були необхідні для його зарахування до списків особового складу військової частини.
Оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 180 від 24.06.2025 винесений на виконання та відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до Мобілізаційних розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил України, Мобілізаційних директив ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Підставою для видання наказу про зарахування позивача до особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Згідно матеріалів справи позивач був доставлений до військової частини НОМЕР_1 з поіменним списком, на підставі якого позивача і було зараховано до списків особового складу згаданої військової частини.
Отже, командир військової частини НОМЕР_1 із дотриманням вимог чинного законодавства, виконав вимоги чинного законодавства та виніс оскаржуваний наказ із дотриманням правил субординації, підпорядкування із дотриманням положень про облік військовослужбовців.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення його з військової служби, в якому наводив вказані вище обставини чи інші підстави.
Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає наказ відповідача 2 від 24.06.2025 № 180 в частині зарахування позивача до особового складу військової частини таким, що відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже такий наказ не підлягає скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та непідтверджені належними і допустимими доказами, а тому позовна заява задоволенню не належить.
Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя Т.О. Комшелюк