про витребування доказів
10 вересня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/14209/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні матеріали справи ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту щодо звільнення з військової служби на підставі абзацу 3 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ про звільнення позивача на підставі абзацу 3 підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану за сімейними обставинами, в зв'язку із необхідністю у постійному догляді за хворим батьком, що підтверджується висновком медико - соціальної експертної комісії та лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
У позові, зокрема, зазначено, що 30.04.2024 позивач звернувся до керівництва Військової частини НОМЕР_1 з рапортом на звільнення зі служби.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/14209/24, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 та від 27.05.2025 витребувано від Військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином копії:
1) документів на підтвердження проходження військової служби ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 ;
2) рапорту ОСОБА_1 від 30.09.2024 на звільнення зі служби;
3) докази отримання вказаного рапорту (журнал вхідної кореспонденції, тощо);
3) рішення, прийнятого за наслідками розгляду рапорту ОСОБА_1 від 30.09.2024 на звільнення зі служби.
Разом з тим відповідачем витребувані судовими рішеннями письмові докази не надано, про причини неподання їх до суду не повідомлено.
Відповідно до частин 1,2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Докази, які оцінюються в адміністративній справі, мають відповідати вимогам, передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Процесуальний закон містить вимогу щодо достатності доказів. Так достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частин 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на викладене, з метою з'ясування усіх обставин справі, суд приходить до висновку про необхідність повторно витребувати від Військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином копії:
1) документів на підтвердження проходження військової служби ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 ;
2) рапорту ОСОБА_1 від 30.09.2024 на звільнення зі служби;
3) докази отримання вказаного рапорту (журнал вхідної кореспонденції, тощо);
4) рішення, прийнятого за наслідками розгляду рапорту ОСОБА_1 від 30.09.2024 на звільнення зі служби.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72, 77, 80, 94, 229, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Повторно Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином копії:
1) документів на підтвердження проходження військової служби ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 ;
2) рапорту ОСОБА_1 від 30.09.2024 на звільнення зі служби;
3) докази отримання вказаного рапорту (журнал вхідної кореспонденції, тощо);
4) рішення, прийнятого за наслідками розгляду рапорту ОСОБА_1 від 30.09.2024 на звільнення зі служби.
Витребувані документи надати до суду у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали про витребування доказів.
Роз'яснити, що відповідно до частин 8, 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.І. Молодецький