Рішення від 09.09.2025 по справі 440/8364/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8364/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме, не виключення з військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я,

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 змінити категорію обліку ОСОБА_1 зі статусу «військовозобов'язаний» на «не військовозобов'язаний» та виключити його з військового обліку в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_2 ,

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 211,20 грн,

- витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином завірені копії довідки та постанови військово-лікарської комісії від 08.06.2015, що підтверджують проходження позивачем військово-лікарської комісії та визначення його непридатності до військової служби за станом здоров'я.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протиправно перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого подав заяву про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою приведення у відповідність відомостей реєстру до відомостей зазначених у його військовому квитку. Позивач вважає протиправними дії щодо взяття на військовий облік, оскільки відповідно до військового квитка позивача вважає, що він не є військовозобов'язаний та виключений із військового обліку.

У відповіді на відзив позивач додатково заперечив щодо доводів відповідача та надав пояснення щодо чинності законодавства на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі під час проходження військово-лікарської комісії, оформлення військово-облікового документа та правил військового обліку.

До відповіді на відзив представником позивача долучена незасвідчена копія військового квитка позивача.

Стислий зміст заперечень відповідача.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у позові. Відповідно до доводів ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні підстави для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки в районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки відсутні документи щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії, а наявна картка медичного огляду не свідчить про проходження військово-лікарської комісії. У військовому квитку позивача відсутні відмітки про зняття з військового обліку, а також запис про виключення позивача із військового обліку є на переконання відповідача помилковим, який підлягає виправленню, з огляду на такі обставини відсутні підстави для задоволення заяви позивача про внесення змін до реєстру.

Ухвалу суду про відкриття провадження відповідач виконав частково, надана суду тільки заява позивача та відповідь на неї. Інші докази, які витребував суд, відповідач не надав.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 також надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначені доводи щодо законодавства, яке регулює правила військового обліку.

Відповідно до статті 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У порядку частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно із статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на подання відзиву чи іншої заяви по суті спору із запереченнями щодо обставин, викладених у позовній заяві.

З огляду на викладене, суд вирішує справу на підставі наявних доказів, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачем заявлене клопотання про витребування доказів у відповідача, яке задоволене під час постановлення ухвали про відкриття провадження.

Процесуальні дії у справі.

Полтавським окружним адміністративним судом від 21.05.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від відповідача.

04.06.2025-10.06.2025, 23.07.2025-10.08.2025 головуючий суддя перебував у відпустці.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Позивачем завантажений мобільний застосунок «Резерв+» (далі - «Резерв+») 29.04.2025, в якому наявні відомості, що позивач оновив дані 29.04.2025, сформований витяг 06.05.22025.

Позивачем не надані суду розширені відомості із додатку «Резерв+», а відповідачем не надані відомості із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на виконання вимог ухвали суду.

Розширені відомості військово-облікового документа із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач може генерувати самостійно за допомогою мобільного застосунку «Резерв+».

Оскільки сторонами не надані відомості із реєстру - суд позбавлений можливості встановити інші обставини щодо перебування позивача на військовому обліку та відомості із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які не відповідають паперовому військово-обліковому документу, а саме - первинна дата постановлення позивача на військовий облік.

Позивач звернувся із заявою від 27.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх. 04.06.2025) про внесення військово-облікових даних, які вказані в його військово-обліковому документі - військовому квитку №НУ9870423 від 28.06.1995, в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо усунення невідповідності у реєстрі із відомостями про виключення із військового обліку позивача, які наявні у військовому квитку.

Зміст заяви позивача стосується виключно внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які будуть відповідати відомостям військовому квитку № НОМЕР_2 від 28.06.1995.

У переліку додатків до заяви від 27.05.2025 зазначені відомості про долучення копії військового квитка, картки медогляду та ідентифікаційного коду.

Відповідач надав відповідь на дану заяву позивача листом від 08.06.2025 №11/2450 у строк визначений чинним законодавством.

Відповідно до електронного військово-облікового документа із мобільного застосунку «Резерв+», позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про проходження військово-лікарської комісії та виключення позивача із військового обліку відсутні, тобто не відповідають даним відомостям у військовому квитку № НОМЕР_2 від 28.06.1995, в якому зазначені відмітки на с. 32 про проходження позивачем військово-лікарської комісії від 08.06.2015 та проставлення печатки, підпису та посади військового комісара із відомостями російською (друковані шаблонні написи у військовому квитку) та українською мовою (прописом заповнені графи військовим комісаром), оскільки військовий квиток зразка періоду радянської окупації України:

сторінка 32 графа « 29. 08.06.2015 г. врачебной комиссией при Полтавській ЦРБ рай (гор) военкомате Полтавської области (края, республики) признан негодн(російська літера «и»)м к воинской службе с исключением с учета по гр. ІІ ст. 39Б расписания болезней, об(твердий знак)вленного приказом МО СССР №402 от «____»______2008 г. и исключен с воинского учета. М.П. военн(російська літера «и»)й комісар (нерозбірливі написи прописом прізвища та звання чи посади)» підпис та печатка;

сторінка 26: «Принят на учет, штамп «Полтавський РВК 07.12.1996, підпис», у графі «Снят с учета» відсутня відмітка.

В електронному військово-обліковому документі із мобільного застосунку «Резерв+» не надані розширені відомості щодо первинної дати взяття на військовий облік позивача, з метою підтвердження обставин перебування позивача на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 07.12.1996 та відповідності цих відомостей військовому квитку та відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Позивачем також надана суду копія картки медогляду від 08.06.2015, в якій зазначений ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також вчинені записи лікарями окулістом, терапевт «ступінь обмеження 39б непридатний підпис і печатка лікаря», лікар-член призовної комісії «ступінь обмеження ст. 39б гр ІІ непридатний на момент огляду 08.06.2015, підпис і печатка лікаря», інші відомості написані рукописним способом, які є неякісними та нерозбірливими у копії доказу, суд позбавлений можливості здійснити аналіз відомостей. На звороті копії картки медогляду також містяться відомості написані рукописним способом, які є неякісними та нерозбірливими у копії доказу, суд позбавлений можливості здійснити аналіз відомостей, наявний підпис та печатка лікаря.

У той же час у медичній картці відсутні висновок про непридатність позивача до військової служби із виключенням із військового обліку, яка засвідчена саме лікарем-членом призовної комісії, його підписом та печаткою лікаря, оскільки містить тільки підпис у пункті 10 і відомості «не придатни».

Із картки медогляду неможливо здійснити встановлення обставини щодо рішення військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) про непридатність позивача відповідно до законодавства чинного на час проходження ВЛК позивачем.

Також судом встановлена обставина, що у картці медогляду зазначений ІНФОРМАЦІЯ_6 , а і у військовому квитку на печатці є код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , який належить ІНФОРМАЦІЯ_7 , записи вчинені однією датою, у той же час заперечень відповідача щодо даної обставини відсутні.

У відповіді на відзив на с. 2 (а.с. 53) зазначені наступні доводи представника позивача:

« 08 червня 2015 року позивачем було пройдено медичний огляд. Попередньо він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 , де йому було видано бланк картки медичного огляду.»

Одночасно у картці медогляду та військовому квитку співпадають відомості щодо ВЛК «ЦРБ».

Військовий квиток виданий саме ІНФОРМАЦІЯ_9 , який і проставив штамп на с 26 про взяття на військовий облік позивача.

Оскільки заперечення із даної обставини відсутні у відповідача, то суд зазначає, що позивачу проставлена відмітка саме ІНФОРМАЦІЯ_10 , а не ІНФОРМАЦІЯ_11 , тобто у цей час позивач перебував на обліку в іншому військовому комісаріаті - ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідачем зазначені заперечення щодо дійсності відміток про виключення з військового обліку, які відповідач вважає неповними та помилковими.

Відповідачем не надані суду докази та заперечення про недійсність даного військового квитка чи наявність фактів службового підроблення відміток у військовому квитку або відомостей про кримінальні провадження в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань щодо службового підроблення військового квитка чи незаконно виключення позивача із військового обліку посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Відповідачем, із переліку витребуваних судом доказів, надані тільки заява позивача від 27.05.2025 та відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.06.2025 №11/2450.

Будь-які інші докази про те, що військовий квиток та зазначені у ньому відомості про виключення із військового обліку позивача не відповідають вимогам чинного законодавства, суду не надані.

Сторони також не надали суду будь-яких доказів щодо довідок військово-лікарської комісії, свідоцтва про хворобу, Книгу протоколів засідань ВЛК, облікову картку позивача, що стосуються питання первинної постановки та подальшого виключення позивача із військового обліку 08.06.2015, а також інших доказів щодо підстав проходження позивачем військово-лікарської комісії 08.06.2015.

Судом встановлена обставина, що сторонами не надані відомості, на якій підставі позивач проходив 08.06.2015 військово-лікарську комісію та у якому правовому статусі, із доводів позивача у заявах зазначені твердження, що позивач проходив медичний огляд, у той же час не зазначені відомості, з яких правових підстав позивач проходив військово-лікарську комісію і одночасно не надані відповідні докази.

У військовому квитку на с. 32 та медичній картці міститься скорочення «гр. ІІ», що позбавляє суд встановити повне зазначення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду його заяви про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей реєстру, які не відповідають відомостям військового квитка, а також зобов'язати виключити позивача із військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Судом здійснений аналіз джерел права станом на дату виключення позивача із військового обліку та станом на час виникнення спірних правовідносин під час воєнного стану.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно із ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.92 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:

- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

За приписами статті 1 Закону України “Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон №1932-XII), особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 17 Закону №1932-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації, станом на дату розгляду справи воєнний стан та мобілізація в Україні тривають.

Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.

Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:

військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (п. 3 ч. 3 ст. 22 Закону №3543-XII).

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (ч. 7 ст. 22 Закону №3543-XII).

У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (ч. 4 ст. 22 Закону №3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок №560), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно із частиною 8 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі - Положення №154 від 23.02.2022 року).

Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з пунктом 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Пунктом 3 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - ІНФОРМАЦІЯ_13 , яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

Відповідно до абзацом 1 пункту 4 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об'єднаннями (організаціями).

Пунктом 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. […]

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Щодо хронології законодавства

Частина 10 статті 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключена на підставі Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки» 9 січня 2025 року № 4197-IX з 17.01.2025

10.05.2006-02.07.2020

10. За результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:

придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);

непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;

непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;

підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

03.07.2020-03.05.2024

тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання.

04.05.2024-17.05.2024

тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

непридатний до військової служби;

18.05.2024-17.01.2025

10. За результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань взяття на військовий облік може прийняти одне з таких рішень:

тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

непридатний до військової служби;

направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік.

Щодо хронології законодавства

Редакція норми частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначені підстави виключення з військового обліку.

10.05.2006-13.04.2014

6. Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

15.04.2014-22.04.2021

6. Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

23.04.2021-20.07.2023

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

21.07.2023-17.05.2024

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

з 18.05.2024

виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

Частину шосту статті 37 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4539-IX від 16.07.2025}

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.

Частину шосту статті 37 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 4539-IX від 16.07.2025}

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Щодо хронології законодавства відносно військового обліку військовозобов'язаних.

Відповідно до п. 3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. № 377 «Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників» (чинність по 18.12.2016):

3. Військовий облік військовозобов'язаних і призовників проводиться згідно із Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» і цим Положенням за місцем їх проживання (перебування) з метою:

забезпечення контролю за виконанням громадянами України військового обов'язку і за дотриманням ними встановлених правил військового обліку;

своєчасного бронювання військовозобов'язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу;

завчасної підготовки кадрів для заміни військовозобов'язаних, які підлягають призову у разі мобілізації, для планомірного переведення національної економіки, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій на функціонування в умовах особливого періоду;

надання допомоги військовим комісаріатам у проведенні оборонних і мобілізаційних заходів.

4. Громадяни, які перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах, у разі прийняття на військову службу в Управління державної охорони, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державну спеціальну службу транспорту, Внутрішні війська МВС, Державну прикордонну службу чи на службу начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, МВС, податкової міліції, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби знімаються з військового обліку у військових комісаріатах і передаються на облік відповідно Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, Внутрішніх військ МВС, Державної прикордонної служби, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та на облік у кадрах МВС, податкової міліції, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби.

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. № 377 «Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників» не регулювала питання зняття чи виключення із військового обліку.

Відповідно до пункту 56, 68 постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних» (чинність по 04.01.2023):

56. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на відповідній території;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством;

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

У разі відсутності у призовників і військовозобов'язаних військово-облікових документів районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів.

68. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у десятиденний строк з дня отримання військово-облікових документів, списків у двох екземплярах та витягів із наказів про прийняття на військову службу або службу до органів, визначених у пункті 67 цього Порядку, призовників чи військовозобов'язаних проставляють в їх військово-облікових документах та списках відмітки про виключення з військового обліку та надсилають військово-облікові документи з другими примірниками списків до органів, визначених у пункті 67 цього Порядку.

Виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком №1487 (чинність з 05.01.2023) передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у РТЦК та СП, та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (пункт 19 Порядку №1487).

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

79. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);

письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;

здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;

надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 29);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;

проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);

складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;

видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_14 ;

організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

Відповідно до пункту 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».

Правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначених у додатку 2 до Порядку №1487 встановлено:

1. Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.

3. Призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Щодо хронології законодавства відносно військового обліку військовозобов'язаних.

Згідно із пунктом 3 Указу Президента України «Про Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу» (Указ втратив чинність на підставі Указу Президента №582/2016 (582/2016) від 30.12.2016) від 25 травня 1994 року №263/94, військові квитки видають районні (міські) військові комісаріати під час призову громадян на військову службу, зарахування їх до військового навчального закладу, звільнення у запас або зняття з військового обліку за станом здоров'я.

Згідно із пунктом 3 Указу Президента України «Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу» від 30 грудня 2016 року № 582/2016 (Указ втратив чинність на підставі Указу Президента № 892/2024 від 31.12.2024), двадцяту і двадцять першу сторінки військового квитка призначено для внесення окремих відміток, двадцять другу сторінку - відомостей про сімейний стан офіцера запасу, двадцять третю - двадцять сьому сторінки - для відміток про постановку офіцера на військовий облік та зняття з обліку, двадцять восьму сторінку - про виключення офіцера запасу з військового обліку.

Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559, який чинний з 16.05.2024) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 3 Порядку №559).

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно із абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

5. Військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Пунктом 12 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):

12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку);

Згідно із Вимогами щодо заповнення форми військово-облікового документа на бланку Додатку 1 до Порядку №559:

1. Штрихкод зазначається тільки для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають або були виключені (зняті) з військового обліку Збройних Сил.

2. Номер військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають або були виключені (зняті) з військового обліку, відповідає окремому номеру запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

3. У графі 1 зазначається належність до військового обов'язку (призовник, військовозобов'язаний, резервіст). У разі коли громадянин України виключений з військового обліку, зазначається категорія військового обліку, з якої він був виключений.

15. У графі 13 зазначаються дата взяття на військовий облік, найменування районного, міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. У разі зняття або виключення громадянина з військового обліку зазначаються дата і причина зняття (виключення) з військового обліку відповідно до положень статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».

16. Графа 14 заповнюється відповідно до положень статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у разі: 16. Графа 14 заповнюється відповідно до положень статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у разі:

виключення з військового обліку з таких причин, як визнання непридатним до військової служби або досягнення граничного віку перебування у запасі.

Щодо хронології законодавства відносно військового обліку військовозобов'язаних.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Положення №402) визначено, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402.

Положення №402 у редакції станом на дату проходження ВЛК 08.06.2015 (редакція станом на 02.12.2014):

2. Медичний огляд призовників (допризовників).

2.6. Оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з графою I Розкладу хвороб та графами 1-11 ТДВ "А".

2.7. Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх

розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

2.8. Після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника (на збірному пункті - у Картку медичного огляду призовника на збірному пункті (додаток 8)) висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов'язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ "А" та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

2.10. Результати медичного огляду заносяться в книгу протоколів засідань призовної комісії (комісії з питань приписки). Карта медичного огляду та висновки лікарів підшиваються в особову справу призовника як додаток до облікової карти. Крім того, призовникам, які включені до складу команд на відправку у війська, надається довідка Р(М)ВК (додаток 9), яка разом з обліковими документами направляється до військової частини.

3. Медичний огляд військовозобов'язаних

3.1. Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

3.2. Військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, які можуть бути вилікувані, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз у 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.

3.3. Особи, визнані непридатними до військової служби, можуть бути повторно оглянуті ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання у разі, коли в результаті обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах раніше встановлений діагноз переглянутий.

3.6. Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у військовому комісаріаті до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.

3.8. За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо офіцерів запасу, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:

"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний до військової служби".

20. Постанови ВЛК

20.3. При медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:

Б) непридатний:

до військової служби з виключенням з військового обліку;

до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби");

до військової служби за контрактом;

для підготовки до участі у ММО;

до участі у ММО;

до служби (роботи) у миротворчому персоналі;

до навчання у ВВНЗ;

до служби у плавскладі ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, високомобільних військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;

до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;

до підводного водіння танків;

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності;

до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час);

до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).

(Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (обмежено придатними) до військової служби, інші постанови (про непридатність до служби у виді Збройних Сил України, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині тощо) не приймаються. Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (до служби у виді Збройних Сил України або за військовою спеціальністю, спецспорудах, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині, до участі у ММО тощо), одночасно приймається постанова про придатність до військової служби.)

22. Оформлення постанов ВЛК

22.1. Дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються:

а) на військовослужбовців - у медичну книжку, за необхідності - у довідку ВЛК;

б) на кандидатів на навчання у ВВНЗ, з числа осіб:

цивільної молоді - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ, Картку медичного огляду того, хто вступає до ВВНЗ, який здійснює підготовку льотного складу (додаток 20);

військовослужбовців - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ та в медичну книжку;

в) на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку.

На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу;

г) на кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, які залучаються до участі у ММО, - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, у довідку ВЛК та в медичну книжку;

ґ) на членів сімей військовослужбовців - у довідку ВЛК або Свідоцтво про хворобу;

д) на працівників Збройних Сил України - у довідку ВЛК, а тих, які працюють з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, - у медичну картку амбулаторного хворого або медичну книжку.

22.2. Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які

брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.

Штатні ВЛК ведуть книгу протоколів тільки на осіб, які пройшли медичний огляд безпосередньо в цих комісіях, та алфавітний облік розглянутих протягом року свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК).

У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).

22.4. Свідоцтво про хворобу в мирний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби;

на військовослужбовців плаваючого складу ВМС Збройних Сил України, визнаних непридатними до служби на підводних човнах або у плавскладі; операторами УПР; водолазами; водолазами-глибоководниками; акванавтами;

на військовослужбовців, визнаних непридатними до служби у спецспорудах; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I-II груп патогенності; до служби за військовою

спеціальністю; до участі у ММО;

на військовослужбовців, визнаних непридатними до служби в високомобільних військах, морській піхоті, за кордоном;

на курсантів ВВНЗ, визнаних непридатними до подальшого навчання; на курсантів 2-5 курсів військових інститутів ВМС Збройних Сил України, визнаних непридатними до служби у плавскладі; непридатними до служби на підводних човнах, придатними до служби на надводних кораблях;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в разі, коли медичний огляд їх проведений відповідно до пункту 3.13 розділу II Положення;

на офіцерів запасу, визнаних обмежено придатними до військової служби; непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час або непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (за наявності наказу Міністра оборони України про прийняття їх на військову службу, але ще не відправлених до військових частин);

на військовозобов'язаних, резервістів, призваних на збори і визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби та непридатними для подальшого проходження зборів;

на учнів військових ліцеїв, визнаних непридатними до подальшого навчання;

на членів сімей військовослужбовців, у яких виявлені медичні показання до тривалого спеціалізованого лікування (медичного спостереження), до навчання (виховання) у спеціалізованих навчальних закладах або медичні протипоказання до транспортування.

У всіх інших випадках у мирний час постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.

22.7. Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

22.8. Свідоцтво про хворобу у мирний час складається та подається у штатну ВЛК на розгляд та затвердження:

а) у п'яти примірниках: на генералів (адміралів);

б) у чотирьох примірниках: на інших військовослужбовців, членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, ліцеїстів.

Перший примірник свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) на всі категорії оглянутих зберігається у штатній ВЛК терміном п'ять років з подальшим здаванням у Галузевий державний архів Міністерства оборони України встановленим порядком;

22.11. Військовослужбовцям, військовозобов'язаним, резервістам, визнаним непридатними для подальшого проходження зборів, при вибутті їх до місця проживання командиром військової частини видаються два примірники свідоцтва про хворобу з постановою штатної ВЛК для подання у Р(М)ВК.

Згідно із ст. 39 б Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Додатку 1 до Положення №402 у редакції станом дату виникнення спірних правовідносин:

Статтею розкладу хвороб:

ст. 39 включено хвороби, що характеризуються підвищеним кров'яним тиском I10-І15 (гіпертонічна хвороба, вторинна гіпертензія), а саме:

Назва хвороби, ступінь порушення функції: б) гіпертонічна хвороба II стадії;

Контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб:

І Громадяни під час приписки до військово- призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової військової служби: непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час;

ІІ Громадяни, військовослужбовці, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб рядового сержантського та старшинського складу, прапорщики (мічмани): «Непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально».

ІІІ Громадяни, особи офіцерського складу, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, офіцери запасу, які призиваються та проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу за призовом осіб офіцерського складу: «Непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально».

Щодо хронології законодавства про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень ст. 2 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Стаття 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Стаття 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 17-1 частини 1 статті 7 Закон України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначені персональні дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.

Наказ Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2022 р. за № 378/37714, «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів», втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024 від 22.08.2024 (далі - Порядок №94).

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як встановлено судом у цій справі, позивач звернувся із заявою від 27.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення військово-облікових даних, які вказані в його військово-обліковому документі - у військовому квитку №НУ9870423 від 28.06.1995, в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо відомостей про виключення із військового обліку.

Відповідач надав відповідь на дану заяву позивача у строк визначений чинним законодавством листом від 08.06.2025 №11/2450, якою відмовив з огляду на те, що вважає відмітку у військовому квитку помилковою.

Як встановлено із хронології змін законодавства, що регулювали спірні правовідносини на час проходження позивачем військово-лікарських комісій та оформлення військово-облікового документа, то суд констатує, що у чинному законодавстві існували положення про повноваження військово-лікарських щодо приймати постанови відносно військовозобов'язаних про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, а також зазначенням відповідними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідних відомостей «відміток» у військово-облікових документах військовозобов'язаних виключно щодо двух категорій контингентів графи ІІ та графи ІІІ ст. 39 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Додатку 1 до Положення №402.

Контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб:

Відносно контингенту графи І Громадяни під час приписки до військово- призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової військової служби, повноваження ВЛК виключно полягали у «непридатності до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час», без виключення із військового обліку.

Сторонами не надані докази того, що позивач під час проходження ВЛК 08.06.2015 належав до контингенту графи ІІ, оскільки позивач не має офіцерського звання, то очевидно не належить до контингенту графи ІІІ.

Із медичної картки судом не встановлені обставини визнання позивача непридатним до військової з виключенням з військового обліку.

У змісті військового квитка та картки медичного огляду неможливо встановити на підставі наявних доказів, який правовий зміст має скорочення «гр. ІІ», оскільки у позивача встановлена хвороба п. «б» ст. 39 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Додатку 1 до Положення №402: «гіпертонічна хвороба II стадії».

Відповідач не надав суду докази, які повинні бути у нього в наявності: свідоцтва про хворобу або докази передання архіву Міністерства оборони України, Книгу протоколів засідань ВЛК за 08.06.2015, облікову картку позивача, довідку ВЛК, що стосуються питання первинної постановки та подальшого виключення позивача із військового обліку, проходження ВЛК 08.06.2015, залежно від того, до якого контингенту належав позивач під час проходження ВЛК 08.06.2015 - до графи І чи графи ІІ.

Для контингенту графи ІІ встановлюється непридатність до військової служби індивідуально.

Свідоцтво про хворобу, картка обстеження, облікова картка, довідка (постанова) про проходження військово-лікарської комісії, книга протоколів засідань військово-лікарської комісії залишається у військово-лікарських комісій у особовій справі військовозобов'язаного та у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військових комісаріатах).

Зазначені документи оформляються в залежності від того, до якого контингенту графи І, ІІ, ІІІ належить військовозобов'язаний, який проходить ВЛК та підстав направлення на ВЛК.

Також ВЛК приймає відповідні постанови в межах виключно для кожного окремого контингенту графи І, ІІ, ІІІ ст. 39 Додатку І Положення №402.

Під час проставлення відмітки про виключення із військового обліку у відповідача не виникло жодних сумнівів у достовірності відомостей про непридатність позивача до військової служби та підстав виключення із військового обліку.

Відповідач жодних заперечень та доказів того, що військовий квиток позивача містить ознаки службового підроблення, чи записи, які містяться у ньому не відповідають дійсності, суду не зазначив, докази наявності кримінальних проваджень стосовно факту службового підроблення військового квитка суду не надав.

Оскільки відповідачем не надані зазначені вище докази про вчинення кримінальних правопорушень стосовно вчинення протиправних дій посадовими особами відповідача відносно порушення військового обліку військовозобов'язаних (службове підроблення, втрата документів, перевищення повноважень, злочинна недбалість тощо), то суд констатує, що перелічені докази повинні зберігатись у відповідача.

Суд оцінює відмову відповідача на підставі доводів викладених у її змісті, як протиправну, оскільки у ній не надана оцінка викладеним вище висновкам суду, а також у відмові не досліджені документи щодо проходження позивачем ВЛК, які повинні зберігатись у відповідача.

Бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до реєстру безпосередньо порушує заявлене право позивача, що охоплює, в тому числі, й вимогу щодо протиправної відмови відповідача з приводу розгляду заяви про внесення змін з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку військовозобов'язаного, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

За змістом положень ч. 3 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не лише при розгляді вимог щодо протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Суд зазначає, що у зв'язку з визнанням відмови відповідача протиправною в судовому порядку, процедура розгляду питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є незакінченою і відповідач, реалізуючи свої повноваження на підставі законодавства та з урахування висновків суду, повинен розглянути відповідну заяву позивача та вчинити відповідні дії по суті питання, з урахуванням висновків суду.

За встановлених обставин справи в їх сукупності, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, відповідно ст. 9, ст. 245 КАС України, визнає протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 08.06.2025 №11/2450, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.05.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку №НУ9870423 від 28.06.1995, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.05.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку №НУ9870423 від 28.06.1995, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням висновків цього рішення суду.

Щодо доводів позивача відносно порушення відповідачем Порядку №94, то суд зазначає, що позивач уточнив дані 29.04.2025 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом завантаження додатку «Резерв+», і звернувся із відповідною заявою 27.05.2025, тобто під час виникнення спірних правовідносин Порядок №94 втратив чинність, з цих підстав суд не надає даним доводам оцінку.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду.

Відповідно до статті 55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 КАС України, що відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень суб'єкти владних повноважень.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, "Тошкуца та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст. 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору стала протиправна діяльність відповідача, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленої листом від 08.06.2025 №11/2450, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.05.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку № НОМЕР_2 від 28.06.1995, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_15 розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 27.05.2025 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку № НОМЕР_2 від 28.06.1995, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням висновків цього рішення суду.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза

Попередній документ

130111190

Наступний документ

130111192

Інформація про рішення:

№ рішення:	130111191
№ справи:	440/8364/25
Дата рішення:	09.09.2025
Дата публікації:	12.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (09.09.2025)
Дата надходження:	17.06.2025

Учасники справи:

суддя-доповідач:

БЕВЗА В І