Справа № 420/23670/24
09 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення та накладення штрафу за невиконання рішення суду (вх. №42257/25 від 12.05.2025 року), заяву ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали від 21.05.2025 року (вх. №50451/25 від 22.05.2025 року), заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення та накладення штрафу за невиконання рішення суду від 13.08.2025 року (вх. № 83040/25 від 13.08.2025 року) у справі № 420/23670/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/23670/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення перевірки та не розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перевірку та розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
03.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/23670/24.
Ухвалою суду від 13.03.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Роз'яснено, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз'яснено ІНФОРМАЦІЯ_1 , що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті. Попереджено ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ч. 3, 10 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не подано до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24 та не надано відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
09.05.2025 року (вх. №42257/25 від 12.05.2025 року ) ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано до Одеського окружного адміністративного суду клопотання про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення та накладення штрафу за невиконання рішення суду у справі № 420/23670/24, заява мотивована тим, що станом на 09.05.2025 року відповідачем рішення суду не виконано, жодних документів ані позивачу, ані представнику, ані до Державної виконавчої служби не надходило.
Ухвалою суду від 13.05.2025 року прийнято до розгляду клопотання ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення та накладення штрафу за невиконання рішення суду у справі № 420/23670/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданого клопотання. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 в 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
21.05.2025 року (вх. №50451/25 від 22.05.2025 року ) ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву, в якій позивач просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відомості щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вжити заходів стосовно контролю за виконанням ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення суду по справі № 420/23670/24; винести окрему ухвалу відносно посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та направити її до органу досудового розслідування. Заява мотивована тим, що відповідачем систематично ігнорується як рішення суду по справі № 420/23670/24, так і ухвали суду в порядку виконання судового рішення, що, на думку позивача, містять ознаки кримінальних правопорушення передбаченого ч. 3, ст. 382 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 01.07.2025 року повторно зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 в 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали надати до суду надати до суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, а саме визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті). Повторно зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 в 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
14.07.2025 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли два письмових документа (вх. № 71208 від 14.07.2025 та 71210/23 від 14.07.2025 року), які, з огляду на їх зміст, суд розцінює як звіти про виконання рішення у справі № 420/23670/24.
Ухвалою суду від 22.07.2025 року звіти ІНФОРМАЦІЯ_1 (за вх. № 71208 від 14.07.2025 та 71210/23 від 14.07.2025 року) про виконання рішення суду у справі №42023670/24 повернуто без розгляду.
29.07.2025 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов лист від 15.07.2025 року № 9743/13755, в якому зазначено відомості щодо керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення.
13.08.2025 року (вх. № 83040/25 від 13.08.2025 року) ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення та накладення штрафу за невиконання рішення суду у справі № 420/23670/24, заява мотивована тим, що станом на 09.05.2025 року відповідачем рішення суду не виконано, жодних документів ані позивачу, ані представнику, ані до Державної виконавчої служби не надходило. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що 23.06.2025 року представником позивача на адресу відповідача було направлено адвокатський запит з прохання повідомити про хід виконання рішення суду, надати копію прийнятого рішення та повідомити про причини невиконання. 10.08.2025 року представник позивача, на адвокатський запит отримав відповідь, якою відповідач повідомив, що на виконання рішення суду розглянув документи та повернув їх на доопрацювання. Позивач вважає, що такі дії позивача є цілеспрямованим, умисним невиконання рішення суду, оскільки: постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року не передбачено такого порядку як повернення заяви на відстрочку на доопрацювання; цією ж постановою затвердження встановлений зразок повідомлення (Додаток 7) постанови про відмову у наданні відстрочки. Відповідачем не прийнято ані затвердженої форми рішення про надання відстрочки, ані затвердженої форми рішення про відмову, а отже дії відповідача щодо так званого повернення на доопрацювання не можуть свідчити про виконання відповідачем рішення суду по справі № 420/23670/24.
19.08.2025 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов лист від 04.08.2025 року № 943/14792 з доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2025 № 1320/2378 з додатками.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За приписами ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 2 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 статті 382-2 КАС України визначено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.ч.1-4, 7 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Разом із цим, відповідно до частини 10 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, вищевказаною нормою імперативно встановлено, що, зокрема, у разі подання звіту з порушенням строку встановленого судом та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що ухвалою суду від 13.03.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24 задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Роз'яснено, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз'яснено ІНФОРМАЦІЯ_1 , що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті. Попереджено ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ч. 3, 10 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
Із матеріалів справи, судом встановлено, що копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 року доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 14.03.2025 о 19:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Оскільки ухвала надійшла в п'ятницю після закінчення робочого дня, то ухвала вважається отриманою відповідачем 17.03.2025 року.
Отже, строк для подання звіту, встановлений ухвалою суду від 13.03.2025 року, закінчився 16.04.2025 року.
Проте, станом на 17.04.2025 року звіт про виконання рішення суду у справі № 4223670/24 відповідачем до суду подано не було, про причин, які унеможливили його вчасне подання відповідач суд не повідомив.
14.07.2025 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли два письмових документа (вх. № 71208 від 14.07.2025 та 71210/23 від 14.07.2025 року), які, з огляду на їх зміст, суд розцінив як звіти про виконання рішення у справі № 420/23670/24.
Подані ІНФОРМАЦІЯ_2 звіти не містили підпису уповноваженої особи; довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника до звітів не додані.
Також у поданих звітах не зазначено перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому та не надано доказів направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 22.07.2025 року звіти ІНФОРМАЦІЯ_1 (за вх. № 71208 від 14.07.2025 та 71210/23 від 14.07.2025 року) про виконання рішення суду у справі №420/23670/24 повернуто без розгляду.
Інших заявам або клопотань щодо неможливості надання звіту у встановлений судом строк з поважних причин, та/або продовження строку на подання звіту, до суду не надходило.
Будь-яких причин, які унеможливили його вчасне подання відповідачем суду не повідомлено.
Отже, суд констатує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 звіт про виконання рішення суду у справі №420/23670/24 не подано в установлений судом строк та за відсутності поважних причин, які унеможливили його подання.
При цьому, надіслані ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2025 № 1320/2378, лист за вих. № 5/21482 від 03.07.2025 року та протокол засідання комісії з надання відстрочки від призову по мобілізації від 03.07.2025 року вих. № 5/21477/1, на думку суду, не є доказами виконання рішення суду у даній справі, з огляду на наступне.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24, яке набрало законної сили, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перевірку та розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні, з урахуванням висновків суду у даній справі.
З протоколу засідання комісії з надання відстрочки від призову по мобілізації від 03.07.2025 року вих. № 5/21477/1, суд зазначає, що в даному протоколі (текст надрукований), який підписано членами комісії, в пункті 17 зазначено про надання відстрочки ОСОБА_1 до 07.08.2025 року, однак вказаний запис перекреслено, здійснено запис від руки «доопрацювання» та проставлено підписи без зазначення посади та прізвища особи яка його здійснила.
Крім того, суд зауважує, що в протоколі засідання комісії з надання відстрочки від призову по мобілізації від 03.07.2025 року вих. № 5/21477/1 зазначено головою комісії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 та останнім підписано вказаний протокол.
Однак, в листі ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15.07.2025 року № 9743/13755 вказано, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 02.06.2025 року по 10.07.2025 року перебував на лікуванні.
Також суд зазначає, що наданий до суду лист за вих. № 5/21482 від 03.07.2025 року, надавався ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідь на скаргу адвоката позивача, а не з метою повідомлення позивача про результати розгляду його заяви про надання відстрочки.
Суд погоджується з доводами позивача, що Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок № 560) не передбачено повернення заяви про відстрочку на доопрацювання.
Так, відповідно до п. 60 Порядку №560 про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
З огляду на викладене, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано доказів виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24, оскільки за результатами заяви ОСОБА_1 від 12.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не прийнято ні рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ні мотивованої відмови в її наданні
Таким чином, відповідно до частини 10 статті 382-3 КАС України, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для подання звіту та накласти штраф на керівника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за подання до суду звіту про виконання рішення у справі № 420/23670/24 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Суд зазначає, що сума штрафу, накладеного на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 становить 60560,00 грн (20 х 3 028,00 грн), половину якого в сумі 30280 грн слід стягнути на користь позивача, а іншу половину у розмірі 30280 грн - до Державного бюджету України.
Щодо заяви ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали від 21.05.2025 року (вх. №50451/25 від 22.05.2025 року), суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність винесення окремої ухвали зумовлена завданнями адміністративного судочинства, захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення.
Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.
Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов'язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.
При цьому, суд зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.11.2020 року у справі №855/87/20.
Отже, постановлення окремої ухвали є диспозитивним правом суду. Окрема ухвала може постановлятись лише при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб, лише у разі, якщо під час судового розгляду судом встановлено склад правопорушення.
Рішення про ухвалення такого різновиду ухвал, приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Разом з тим, окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню правопорушення.
Суд звертає увагу, що заява позивача не містить достатнього обґрунтування, яке б давало підстави для постановлення судом окремої ухвали.
Судом не виявлено таких порушень закону, пов'язаних з предметом даної справи, про які належить інформувати компетентні органи, уповноважені на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З огляду на вказане, підстави для постановлення окремої ухвали відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1, 382-3 КАС України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення та накладення штрафу за невиконання рішення суду від 09.05.2025 року (вх. №42257/25 від 12.05.2025 року) та заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення та накладення штрафу за невиконання рішення суду від 13.08.2025 року (вх. № 83040/25 від 13.08.2025 року) - задовольнити.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24.
Зобов'язати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24 має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Накласти на начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 60560,00 грн. за неподання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі № 420/23670/24.
Штраф стягнути у такому порядку:
- 30280,00 грн. на користь Державного бюджету України. Стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795; адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5);
- 30280,00 грн. на користь позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Дана ухвала є виконавчим документом.
В задоволення заяви ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали від 21.05.2025 року (вх. №50451/25 від 22.05.2025 року) - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Г.В. Лебедєва