03 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/25418/20
провадження № 2-іс/340/337/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., за участю секретаря судового засідання Мацько В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості сумі 485899,08 грн та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за участю:
представників ГУ ДПС у м. Києві - Федоренко А.О., Ковальчука В.О., Козарь Ю.О., Володимирського Я.В.;
представника ОСОБА_1 - адвоката Марченка В.О.,-
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - позивача за зустрічним позовом/відповідач за зустрічним позовом) з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом), у якій просить стягнути рахунків у банках, що обслуговують та належать такому платнику загальну суму податкового боргу у розмірі 485899,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 12757,67 грн, який складається з: податку на додану вартість у розмірі 146416,53 грн; податку на доходи фізичних осіб у розмірі 190687,70 грн; адміністративні штрафи у розмірі 1020,00 грн; військовий збір у розмірі 3444,00 грн; податку на доходи фізичних осіб у розмірі 41838,00 грн. Оскільки податковий борг добровільно відповідачем за первісним позовом не сплачений, податковий орган просить стягнути його на користь місцевого бюджету.
З цих підстав, позивач за первісним позовом просить задовольнити позов в повному обсязі.
02.11.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
17.11.2020 позивач за первісним позовом подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
16.12.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду.
25.01.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якій просить:
- визнати протиправними дії працівників Головного управління Державної податкової служби у місті Києві при проведенні перевірки та складанні акту перевірки № 786/26-15- 42-03-30/2387004486 від 12.12.2019;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.02.2020 №0014194203, №0014074203, №0014204203, №0014214203, №0014034203, №0014144203, №0014184203, №0014064203.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18.01.2018 нею припинено статус фізичної-особи підприємця, відтак належним відповідачем за первісним позовом є фізична особа ОСОБА_1 . Про існування спірних податкових повідомлень-рішень дізналася після отримання позову.
Вказує на відсутність підстав для проведення перевірки, оскільки наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення їй вручені не були. У свою чергу, невиконання податковим органом вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Також, ГУ ДПС у м. Києві прийнято спірні податкові повідомлення-рішення з порушення встановлено порядку їх прийняття, адже Акт перевірки № 786/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 від 12.12.2019 їй вручений не був.
З цих підстав просить зустрічний позов задовольнити.
03.02.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва зустрічну позовну заяву залишено без руху.
12.03.2021 ОСОБА_1 подала суду заяву про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
18.03.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва повернуто позовну заяву ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій працівників Головного управління ДПС у м. Києві при проведенні перевірки та складенні акту перевірки від 12.12.2019 №786/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 . Прийнято до розгляду вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасувати податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 17.02.2020 №0014194203, №0014074203, №0014204203, №0014214203, №0014034203, №0014144203, №0014184203, №0014064203. Об'єднано в одне провадження вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень з первісним позовом Головного управління ДПС у м. Києві. Призначено підготовче засідання по справі.
Відповідач за зустрічним позовом надав суду відзив на зустрічну позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що контролюючим органом на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом було направлено запит від 14.02.2019 №15719/М/26-15-13-02-15 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження, однак лист повернувся до відправника у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання. Пояснення на вказаний запит надано не було. За цією ж адресою у наступному було направлено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.11.2019 №12150/ФОП/26-15-42-03-27 разом із копією наказу від 15.11.2019 №3310.
На підставі вказаних наказу та повідомлення ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки від 12.12.2019 №786/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:
- пункту 177,2 статті 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), в результаті чого визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у сумі 127125,13 грн;
- пункту 16-1 підр. 10 розд. XX ПК України, в результаті чого визначено податкові зобов'язання з військового збору у розмірі 10593,76 грн за 2017 рік;
- підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, абз. «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати виплаченої найманим працівникам в 2017 році в розмірі 24768,00 грн;
- пункту 16-1 підр. 10 розд. XX ПК України, в результаті чого визначено податкові зобов'язання з військового збору із заробітної плати виплаченої найманим працівникам 2017 рік в розмірі 2064,00 грн;
- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51, пункту 176.2. «б» статті 176 ПК України, в результаті неподання податкових розрахунків за формою 1ДФ за І-ІУ квартал 2017 р;
- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», результаті неподання звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень - грудень 2017 року;
- абз. 3. частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу в 2017 році в розмірі 101277,00 грн;
- пункту 1 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого не визначено суми нарахування єдиного внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування всього на суму 30272,00 грн;
- пункту 200.4 «г» статті 200 ПК України, в результаті завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;
- пункту 1985 «г» пункту 198.6 статті 198 ПК України, у результаті чого не визначено податок па додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 75160,00 грн;
- пункту 201.10 статті 200 ПК України, у результаті реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних па неповну суму ПДВ в розмірі 101,66 грн, а також в результаті не складення та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не с господарською діяльністю платника додатку па суму 67251,40 грн;
- пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 177.10 статті 177 ПК України, у результаті неподання до перевірки платником документів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017;
- частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», в частині використання праці найманих осіб без належного оформлення трудового договору.
Зауважує, що в порушення вимог пункту 177.10 статті 177 ПК України книга обліку доходів і витрат за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, як і первинна бухгалтерська документація, на перевірку ОСОБА_1 не надані.
Вважає прийняті на підставі Акта перевірки податкові повідомлення-рішення від 17.02.2020 №0014194203, №0014074203, №0014204203, №0014214203, №0014034203, №0014144203, №0014184203, №0014064203 правомірними, оскільки останні повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
05.05.2021 ОСОБА_1 надала суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача за зустрічним позовом. Додатково вказує, що під час проведення перевірки не у повному обсязі були дослідженні первинні бухгалтерські документи стосовно здійснення підприємницької діяльності, тому наведені у Акті перевірки висновки податкового органу є необгрунтованими та помилковими.
21.10.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва замінено первісного відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на належного - ОСОБА_1 . Закрито підготовче провадження і призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
08.11.2021 представник ОСОБА_1 подав суду додаткові письмові пояснення стосовно належного підтвердження вручення поштових відправлень податкових органів.
06.12.2021 представник ОСОБА_1 подав суду письмові пояснення щодо припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності. Також вказав, що зареєстровані в ЄДР види економічної діяльності дозволяли їй використовувати у власній господарській діяльності придбані у ТОВ «Епіцентр К» товари та матеріали.
Стосовно віднесення сум податку на додану вартість зазначив, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). Поряд з цим, наведена податковим органом у Акті перевірки сума 75160,00 грн є меншою ніж допустима - 87600,00 грн, а тому її врахування у якості податкового кредиту без оформлення податкових накладних є правомірним.
Наголошує, що висновки перевіряючих стосовно наявності найманих працівників зроблені на підставі припущень, адже чинним законодавством, крім трудових, передбачено також інші відносини. Крім цього, по податкових накладних №126 від 31.05.2017 та №168 від 12.07.2017 пройшов термін давності 1095 днів.
Звертає увагу, що аудитор здійснив перевірку бухгалтерського та податкового обліку на підставі повної та всебічної перевірки первинних документів, детально ознайомитися з веденням господарської діяльності, та зробив умовно-позитивний висновок про відповідність стану бухгалтерського та податкового обліку чинному Законодавству.
09.12.2021 протокольною ухвалою суд постановив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/25418/20 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 головуючим суддею по розгляду справи №640/25418/20 визначено суддю Савонюка М.Я.
Ухвалою суду від 20.03.2025 адміністративну справу №640/25418/20 за первісним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - прийнято до свого провадження. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.
11.04.2025 до суду надійшло клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №640/25418/20.
Ухвалою суду від 15.04.2025 клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості сумі 485899,08 грн та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 17.04.2025 клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - задоволено.
21.04.2025 протокольною ухвалою судове засідання відкладено на 15.05.2025 об 11 год. 00 хв., у зв'язку з неявкою Марченко Лариси Володимирівни.
01.05.2025 до суду надійшло клопотання від представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 05.05.2025 клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - задоволено.
Ухвалою суду від 15.05.2025 замінено первісного позивача/відповідача за зустрічним позовом - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вулиця Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116).
Відкладено підготовче засідання на 17.06.2025. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №640/25418/20 на 30 (тридцять) днів.
17.06.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті на 17.07.2025 на 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 14.07.2025 клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - задоволено.
Ухвалою суду від 15.07.2025 клопотання представника позивача за зустрічним позовом Марченка Віталія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - задоволено.
Ухвалою суду від 16.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Федоренко Анастасії Олегівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
17.07.2025 протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 03.09.2025 на 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 25.08.2025 клопотання представника позивача за зустрічним позовом Марченка Віталія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів задоволено.
29.08.2025 до суду надійшло клопотання від представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - Степарука В.С. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а також у наступних судових засіданнях призначених у цій справі.
02.09.2025 ухвалою суду задоволено клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь у судовому засіданні 03.09.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
Представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 02.09.2025 подав суду клопотання про проведення засідання 03.09.2025 без участі представника позивача за первісним позовом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу без участі представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом.
У підготовчому судовому засіданні представники Головного управління Державної податкової служби у м. Києві первісний позов про стягнення податкового боргу підтримали у повному обсязі, просили суд його задовольнити. Заперечили проти задоволення зустрічного позову у повному обсязі.
Представник Марченко Л.В. у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Натомість позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві з урахуванням додатково наданих пояснень. Вказав, що наказ про проведення перевірки Марченко Л.В. вручений не був, а долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, у тому числі і наказу, не заповнені належним чином, оскільки містять лише рік відправлення, при цьому будь-які відмітки про вручення чи причини невручення листів адресату відсутні. Також, до копій поштових відправлень не долучено описи вкладень до них. Звертає увагу, що спірні податкові повідомлення-рішення складені з порушенням встановлено пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України строку. Крім цього, податковим органом в усіх поштових відправленнях зазначено невірний індекс, в результаті чого листи надходили на інше поштове відділення, що у свою чергу, вплинуло на можливість їх одержання платником податків. Зауважує, що позовні вимоги за первісним позовом неможливо реалізувати, оскільки ОСОБА_1 зареєстровано припинення підприємницької діяльності ще у 2018 році, тому всі банківські рахунки фізичної особи-підприємця закриті.
Заслухавши представників сторін по справі, установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Згідно відомостей з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006660108 від 20.05.2020 ОСОБА_1 у період з 25.05.2004 по 18.01.2018 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем. Господарська діяльність здійснювалася за адресою: АДРЕСА_1 . Видами господарської діяльності були: 49.32 Надання послуг таксі (основний); 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 66.29 Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування 73.20; Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (т.1 а.с. 64-67). Була платником податку на прибуток та податку на додану вартість.
На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК України, пункту 2 статті 13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку із виявленням недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях 15.11.2019 ГУ ДПС у м. Києві було видано наказ №3910 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» з 29.11.2019 тривалістю п'ять робочих днів з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, дотримання вимог обліку та збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (т.1 а.с. 114).
Також, було оформлено повідомлення про проведення перевірки від 15.11.2019 №12150/ФОП/26-15-42-03-27 (т.1 а.с. 115).
На підставі наказу від 15.11.2019 №3310 та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.11.2019 №12150/ФОП/26-15-42-03-27 ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки від 12.12.2019 №786/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:
- пункту 177,2 статті 177 ПК України, в результаті чого визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у сумі 127125,13 грн;
- пункту 16-1 підр. 10 розд. XX ПК України, в результаті чого визначено податкові зобов'язання з військового збору у розмірі 10593,76 грн за 2017 рік;
- підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, абз. «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати виплаченої найманим працівникам в 2017 році в розмірі 24768,00 грн;
- пункту 16-1 підр. 10 розд. XX ПК України, в результаті чого визначено податкові зобов'язання з військового збору із заробітної плати виплаченої найманим працівникам 2017 рік в розмірі 2064,00 грн;
- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51, пункту 176.2. «б» статті 176 ПК України, в результаті неподання податкових розрахунків за формою 1ДФ за І-ІУ квартал 2017 р;
- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», результаті неподання звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень - грудень 2017 року;
- абз. 3. частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу в 2017 році в розмірі 101277,00 грн;
- пункту 1 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого не визначено суми нарахування єдиного внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування всього на суму 30272,00 грн;
- пункту 200.4 «г» статті 200 ПК України, в результаті завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;
- пункту 1985 «г» пункту 198.6 статті 198 ПК України, у результаті чого не визначено податок па додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 75160,00 грн;
- пункту 201.10 статті 200 ПК України, у результаті реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних па неповну суму ПДВ в розмірі 101,66 грн, а також в результаті не складення та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не с господарською діяльністю платника додатку па суму 67251,40 грн;
- пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 177.10 статті 177 ПК України, у результаті неподання до перевірки платником документів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017;
- частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», в частині використання праці найманих осіб без належного оформлення трудового договору (т.1 а.с. 117-169).
Акт перевірки контролюючий орган направив ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штриховий індентифікатор 0101129570203), відомості про вручення якого у матеріалах справи відсутні (т.1 а.с. 170).
ОСОБА_1 заперечення на Акт перевірки до ГУ ДПС у Кіровоградській області не подавала.
На підставі висновків Акта перевірки відповідачем 17.02.2025 винесено податкові повідомлення - рішення відносно ФОП ОСОБА_1 :
- № 0014194203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 3444,00 грн (т.1 а.с. 9);
- № 0014074203, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн (т.1 а.с. 10);
- № 0014204203, яким застововано штрафні санкції у сумі 33676,53 грн за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (т.1 а.с. 11);
- № 0014214203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 112740,00 грн, у тому числі: 75160,00 грн за податковими зобов'язаннями та 37580,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с. 12);
- № 0014034203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 190687,70 грн, у тому числі: за податковим зобов'язанням - 127125,13 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 63562,57 грн (т.1 а.с. 13);
- № 0014144203, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн за платежем податок на лоходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (т.1 а.с. 14);
- № 0014184203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на загальну суму 41328,00 грн, у тому числі: за податковим зобов'язанням - 24768,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 16560,00 грн (т.1 а.с. 15);
- № 0014064203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 15890,64 грн, у тому числі: за податковим зобов'язанням - 10593,76 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 5296,88 грн (т.1 а.с. 16).
Відповідно до довідки ГУ ДПС у м. Києві №18730/9/26-15-10-03-16 від 06.08.2020 та інтегрованої картки платника (ІКП) ОСОБА_1 податковий борг, який підлягає стягненню з неї у судовому порядку становить 485899,08 грн, у тому числі: по податку на додану вартість - 179410,25 грн; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 240172,46 грн; по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі - 20014,37 грн; по адміністративних штрафах та інших санкціях - 1020,00 грн; по військовому збору у сумі 3444,00 грн; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 41838,00 грн (т.1 а.с. 3-4, 6-8, 30-35).
Судом також встановлено, що відповідно до статті 59 ПК України податковим органом було оформлено та направлено засобами поштового зв'язку за податковою адресою ОСОБА_1 податкову вимогу від 31.07.2017 №52310-17 на суму 822790,49 грн, яка не була вручена адресату. При цьому, будь-які відмітки про причини такого невручення на конверті та повідомленні про вручення поштового відправлення відсутні (т.1 а.с. 27-28).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України (в редакції на дату спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 56.21 статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Нормами статті 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 79.1 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 42.1 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз. 6 п. 42.4. ст. 42 ПК України).
Нормами пункту 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Підстави для проведення документальних позапланових перевірок визначені у пункті 78.1 статті 78 ПК України.
Відповідно до пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;
- платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, однією з підстав для скасування спірних рішень, ОСОБА_1 вважає порушення відповідачем процедурних питань, які були допущені при проведенні спірної перевірки, а саме, не належне повідомлення щодо проведення перевірки.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
З урахуванням зазначеного, а також визначених позивачем підстав позову, першочерговим у даній справі є вирішення питання дотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства щодо процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 .
При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.
Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 ПК України у взаємозв'язку з пунктом 42.2 статті 42 ПК України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
При цьому, невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України є істотним порушенням процедури перевірки, тобто є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №640/9016/20 та від 29.05.2025 у справі №420/7122/19.
Варто зазначити, що сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмета перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно правопорушення.
Отже, з відомостями про дату початку перевірки та місце її проведення суб'єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Таке тлумачення норм відповідає меті перевірки, змісту прав платника та виконанню ним обов'язку щодо надання посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Таким чином, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення факту направлення контролюючим органом до початку перевірки наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також дати, з якої наказ про проведення перевірки та повідомлення вважаються врученими у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.
Застосовуючи наведені вимоги чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин та висновки Верховного Суду до обставин даної справи, суд виходить з наступного.
У спірному випадку контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Як встановлено судом, наказ №3910 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» був прийнятий ГУ ДПС у м. Києві 15.11.2019. Того ж дня, контролюючим органом складено повідомлення №12150/ФОП/26-15-42-03-27 про проведення документальної невиїзної перевірки з 29.11.2019 тривалістю 5 робочих днів ФОП ОСОБА_1 .
На підтвердження направлення вказаних наказу та повідомлення ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, податковим органом надано копії конверта та повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №0101129468123 за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши вказані копії поштового конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0101129468123, суд зазначає, що з їх змісту неможливо встановити точну дату поштового відправлення (зазначено лише рік « 2019»).
Інформація про спроби вручити таке поштове повідомлення, його невручення з будь-яких причин у період з 15.11.2019 по 12.12.2019, відмітка про дату повернення відправнику та підпис працівника поштового зв'язку також відсутні.
Суд звертає увагу на те, що контролюючим органом до суду не надано жодного доказу (зокрема, реєстру поштових відправлень з описом документів та з відміткою про прийняття відділенням поштового зв'язку, квитанції або касового чека), який би підтверджував, що контролюючим органом дійсно у певну дату направлялись наказ про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки.
Крім того, з копії конверту в якому направлялися наказ та повідомлення про проведення перевірки вбачається, що до останнього не прикріплено довідку АТ "Укрпошта" ф.20, яка складається працівником поштового зв'язку при поверненні невручених відправлень за зворотною адресою, у якій зазначаються причини повернення відправлення, як це передбачено Порядком пересилання відправлень.
Інших доказів щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки контролюючим органом не надано.
Більше того, у Акті перевірки (арк. 2) зазначено, що відповідно до пункту 79.2 ПК України повідомлення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.11.2019 №12150/ФОП/26-15-42-03-27 та копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15.11.2019 №3910 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки 15.11.2019 направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Станом на 05.12.2019 лист не отримано.
Таким чином, відповідач за зустрічним позовом не надав належних доказів стосовно того, що станом на 29.11.2019, тобто дату, коли контролюючий орган розпочав перевірку, у нього були наявні відомості про належне повідомлення та вручення уповноваженій особі платника повідомлення та наказу про проведення документальної невиїзної перевірки.
Суд також враховує, що згідно наявного у матеріалах справи листа АТ «Укрпошта» №25 від 07.09.2021 вулицю ОСОБА_2 , у тому числі будинок « 1/4» з 20.06.2018 обслуговує поштове відділення №02141. Натомість поштове відділення №02140 у м. Київ обслуговує будинки згідно переліку по АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 224).
Таким чином, позивачем надіслано наказ від 15.11.2019 №3910 та повідомлення від 15.11.2019 №12150/ФОП/26-15-42-03-27 із зазначенням помилкового індексу поштового відділення - 02140, а не 02141, що також вплинуло на можливість їх одержання ОСОБА_1 .
Підсумовуючи, суд зазначає, що встановлені обставини свідчать про те, що податковий орган, розпочавши проведення документальної позапланової невиїзної перевірки 29.11.2019, не пересвідчився у дотриманні обов'язкових умов, які надають право відповідачу провести документальну позапланову перевірку платника податків, визначених пунктом 79.2 статті 79 ПК України, а саме вручення платнику податків до початку її проведення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості надавати пояснення та документи щодо предмета перевірки.
Отже, Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
У постанові від 24.12.2024 у справі №580/9282/23 Верховний Суд звертав увагу, що при встановленні обставини щодо протиправності призначення й проведення перевірки суди попередніх інстанцій не мали переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, а відповідно дійти висновків по суті таких порушень.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі Акта перевірки, який не є допустимим доказом, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню без перевірки порушення платником податків вимог ПК України, як підстави для донарахування сум грошових зобов'язань за ними.
Суд зазначає, що оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності проведення податкової перевірки і відсутності правових наслідків такої.
Доводи позивача у зустрічному позові щодо помилковості висновків податкового органу про непідтвердження понесених витрат у підприємницькій діяльності та надані докази, які, на його думку, підтверджують ці витрати, приймаються до уваги судом у даній справі лише в контексті істотності впливу порушення процедури проведення перевірки на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення.
З приводу посилання представника позивача за зустрічним позовом на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 13.03.2018 у справі №820/3003/17, згідно з якими належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, суд зазначає, що дані висновки не релевантні до спірних правовідносин, адже стосуються надання позивачем (контролюючим органом) суду доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів на виконання положень КАС України при поданні позовної заяви.
Водночас Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 у справі №820/1186/17 від таких висновків відступив, зазначивши, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень позовної заяви з додатками відповідачу та третім особам є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Відтак, в межах розгляду даної справи наведені Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 по справі №820/3003/17 висновки суд не враховує.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головним управлінням ДПС у м. Києві під час розгляду справи не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 17.02.2020 №0014194203, №0014074203, №0014204203, №0014214203, №0014034203, №0014144203, №0014184203, №0014064203, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача за зустрічним позовом.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом та вважає, що порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Разом з тим, задоволення зустрічного позову виключає повністю підстави для задоволення первісного позову про стягнення податкового боргу, оскільки податковий орган просить стягнути в якості податкового боргу грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 17.02.2020 №0014194203, №0014074203, №0014204203, №0014214203, №0014034203, №0014144203, №0014184203, №0014064203.
Враховуючи висновки суду про протиправність таких податкових повідомлень-рішень, підстави для стягнення грошових зобов'язань, які ними визначені, відсутні.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки зустрічний позов задоволено повністю, суд стягує на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений нею при поданні зустрічного позову у сумі 3992,97 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.02.2020 №0014194203, №0014074203, №0014204203, №0014214203, №0014034203, №0014144203, №0014184203, №0014064203.
У задоволенні первісного позову Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 485899,08 грн - відмовити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 3992 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн 97 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 вересня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).
Відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК