09 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/644/25
провадження № 2-ап/340/46/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач), через представника Іванову І.М., за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до суду з даним позовом до військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України (далі - відповідач), у якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, із застосуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін, для подальшої індексації із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, із застосуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін, для подальшої індексації із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у відповідача за контрактом. Ознайомившись із довідкою про нараховану і виплачену позивачу індексацію, надану листом від 27.12.2024 №69/13/1-2923 на заяву від 20.12.2024, встановлено, що відповідачем у період з 01.12.2015 року по 31.12.2018 року частково нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме: грудень 2015 року - 31,69 грн, січень 2016 року - 31,69 грн, червень 2016 року - 59,45 грн, липень 2016 року - 59,45 грн, вересень 2016 року - 118,90 грн, жовтень 2016 року - 59,45 грн, листопад 2016 року - 59,45 грн, грудень 2016 року - 134,40 грн, грудень 2018 року - 71,08 грн, при цьому базовим місяцем розрахунку індексації є січень 2016 року. Індексація за період з 01.01.2019 року по 31.12.2022 року розрахована із застосуванням показника березень 2018 року, проте без врахування абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. За серпень 2021 року виплата взагалі відсутня. Вимога щодо перерахунку індексації грошового забезпечення відповідачем проігнорована. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, у період з 01.12.2015 по 31.12.2022 індексація грошового забезпечення не виплачувалась в належному розмірі, у зв'язку з чим виникла необхідність для звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді від 05.02.2025 відкрито провадження, справу вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.29-30).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд залишити її без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а.с.35-37).
Ухвалою суду від 12.03.2025 позовну заяву залишено без розгляду (а.с.50-52).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 вказану вище ухвалу скасовано, а справу направлено до суду для продовження розгляду (а.с.74-76).
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено таке.
Позивач з 19.12.2012 року проходить військову службу у відповідача.
Згідно складених відповідачем довідок, позивачу було частково нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, а саме: грудень 2015 року - 31,69 грн, січень 2016 року - 31,69 грн, червень 2016 року - 59,45 грн, липень 2016 року - 59,45 грн, вересень 2016 року - 118,90 грн, жовтень 2016 року - 59,45 грн, листопад 2016 року - 59,45 грн, грудень 2016 року - 134,40 грн, грудень 2018 року - 71,08 грн, із застосуванням базового місяця - серпень 2015 року та січень 2016 року. За період з 01.01.2019 року по 31.12.2022 року (за серпень 2021 року виплата відсутня) індексація розрахована із застосуванням базового місяця - березень 2018 (а.с.16-22, 87-89).
Листом від 14.01.2025 року № 69/13/1-56 відповідач повідомив представнику позивача про відсутність правових підстав для перерахунку індексації грошового забезпечення (а.с.24).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Закон України від 03.07.1991 №1283-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1283-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно ч.1 ст.1 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
На підставі ч. 1 ст. 2 Закону № 1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103%).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 у зв'язку із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016; до 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка).
Пункт 4 Порядку № 1078 визначає, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. (пункт 5 Порядку № 1078).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Нормами Закону № 2011-ХІІ передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов'язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Відповідно п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, Національної гвардії та Держспецтрансслужби за основними типовими посадами затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності з 01.01.2008 (далі - Постанова № 1294).
Після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова №704), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Отже, на законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб був встановлений у січні 2008 року (Постанова №1294) та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова №704).
Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березень 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Тобто, з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
З урахуванням викладеного, відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а та від 28.06.2022 у справі №420/4841/21, де судом вищої ланки прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року.
При цьому, згідно з Постановою № 704 було затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, внаслідок чого також збільшилось грошове забезпечення всіх категорій службовців.
Відповідно з березня 2018 року також змінився базовий місяць для нарахування індексації позивача.
При цьому, судом встановлено, що у 2015-2018 роках грошове забезпечення позивача підлягало обов'язковій індексації відповідно до Закону №1282-XII, оскільки величина індексу споживчих цін за цей період перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%.
Тобто, позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включено з урахуванням базового місяця січень 2008 року, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно спірного періоду з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, то суд зазначає таке.
Згідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, Постановою № 704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Тобто, починаючи з березня 2018 року базовим місяцем для розрахунку індексації є, відповідно, березень 2018 року.
Як зазначалося, п.5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Отже, з урахуванням зазначених норм Порядку № 1078 та у зв'язку з набранням чинності Постановою № 704 індекс споживчих цін за березень 2018 року приймається за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
У березні 2018 індекс споживчих цін рівний 1, а тому індексація грошового забезпечення не нараховується.
Крім цього, згідно офіційних даних, розміщених на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у березні 2018 року становив - 101,1%, у квітні 2018 року- 100,8%, у травні 2018 року - 100,0%, у червні 2018 року - 100,0%, у липні 2018 року - 99,3%, у серпні 2018 року - 100,0%, у вересні 2018 року - 101,9%, у жовтні 2018 року - 101,7%, у листопаді 2018 року - 101,4%.
Таким чином, лише у жовтні 2018 р. відбулося досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100).
При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців, з урахуванням базового місяця березень 2018 року, виникло лише в грудні 2018 року.
Беручи до уваги те, що з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно відсутні.
При цьому, згідно довідки про нарахування та виплату грошового забезпечення та інших видів витрат позивачу за 2018 рік, з березня 2018 року по листопад 2018 року включно сума нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення становила 0,00 грн. Натомість, в грудні 2018 року відповідачем здійснено виплату позивачу індексації в сумі 71,08 грн.
Отже, оскільки право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців, з урахуванням базового місяця березень 2018 року, виникло лише в грудні 2018 року, суд вважає, що дії відповідача в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення лише з 01.12.2018 року є правомірними та такими, що вчинені у відповідності до вимог наведених вище норм законодавства.
Вказане свідчить про відсутність правових відстав для задоволення вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 включно індексацію грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців березень 2018 року.
Судом також встановлено, що за період з 01.01.2019 року по 31.12.2022 року (окрім серпня 2021 року) позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, розраховану з урахуванням базового місяця березень 2018 року.
Стосовно ж нарахування та виплати позивачеві з 01.03.2018 року "індексації-різниці", слід зазначити, що у постановах від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 року у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 року у справі №420/11424/21, серед іншого, Верховний Суд зазначав, що з 1 грудня 2015 року в абз.3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. У цьому контексті Верховний Суд зазначив, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ж ця умова наявна, то розмір належної індексації - різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
За наведених висновків Верховного Суду та встановлених у цій справі обставин, позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ж ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, п. 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Суд зазначає, що при вирішенні суми, яка належить до перерахунку та виплати з боку відповідача за вказаний період, суд має враховувати: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); - проведено співставлення розміру підвищення доходу (А) та суми можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Довідкою від 19.08.2025 року №1303 підтверджено, що грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило всього 13470,13 грн, а у березні 2018 року - 20905,63 грн (а.с.90).
Посадовий оклад позивача у березні 2018 року в порівняні з лютим 2018 року збільшився та становив 4510,00 грн, в порівняні з попереднім місяцем - 980,00 грн.
Відтак, з оскільки оклад позивача збільшився, то у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, що становить 20905,63 грн.
Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 7435,50 грн в порівняні з лютим 2018 року (20905,63 грн - 13470,13 грн).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн, а величина приросту індексу споживчих цін становила 253,30% (розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по січень 2018 року, що становить 353,30% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,30% (величина приросту індексу споживчих цін)).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100: 1762,00 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.
Таким чином, розмір підвищення грошового доходу позивача (7435,50 грн) перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року - 4463,15 грн), тому в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 у відповідача не було підстав виплачувати позивачу індексацію-різницю у період з 01.03.2018 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 було затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Пунктом 2 Порядку встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (пункту 3 Порядку).
Зі змісту пунктів 4, 5 Порядку вбачається, що виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, нарахування та виплата позивачу індексації має бути здійснена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, за серпень 2021 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Підсумовуючи вищевказане, позов підлягає задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 968,96 грн (а.с.27).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Предметом судового розгляду у цій справі було питання невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби.
Як зазначалось, положеннями ст.9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Отже, спірна у справі індексація є складовою грошового забезпечення позивача, з огляду на що позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з цим позовом на підставі норм п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Водночас, самостійна сплата ним судового збору з урахуванням встановленої нормами Закону України "Про судовий збір" пільги не є підставою для стягнення понесених позивачем витрат з відповідача
Враховуючи наведене, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
Принагідно, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Отже, питання про повернення позивачу сплаченого судового збору може бути вирішено за його заявою (клопотанням) у відповідності до ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за серпень 2021 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та за серпень 2021 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК