про повернення позовної заяви
09 вересня 2025 року Київ № 320/39746/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Воронкової О.І. звернувся через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за частину щорічну основну відпустку за період з 2022 по 2025 роки та додаткову відпустку за період з 2023 по 2025 роки без урахування додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях відповідно до Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за частину щорічної основної відпустки за період з 2022 по 2025 роки та додаткової відпустки за період з 2023 по 2025 роки з урахуванням додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях відповідно до Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775;
- визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо зменшення розміру премії ОСОБА_1 за останній місяць перед його звільненням;
- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати ОСОБА_1 належний розмір премії та виплатити різницю та виплатити різницю сум грошового забезпечення та сум, належних при звільненні.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на таке.
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивачем об'єднано позовні вимоги, зміст яких полягає у зобов'язанні відповідача: перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за частину щорічної основної відпустки за період з 2022 по 2025 роки та додаткової відпустки за період з 2023 по 2025 роки з урахуванням додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях відповідно до Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775 та нарахувати ОСОБА_1 належний розмір премії та виплатити різницю сум грошового забезпечення та сум, належних при звільненні.
Із наведеного вбачається, що позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами; позовні вимоги відповідно до прохальної частини позову про: визнання протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за частину щорічну основну відпустку за період з 2022 по 2025 роки та додаткову відпустку за період з 2023 по 2025 роки без урахування додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях відповідно до Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775 та визнання протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо зменшення розміру премії ОСОБА_1 за останній місяць перед його звільненням, не є основними або похідними відносно попередніх, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.
Суд констатує, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, у зв'язку з якими виник спір склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень і в різні часові періоди, що свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Суд також зазначає, що виникнення спірних правовідносин між тими самими суб'єктами не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Отже, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.
Положеннями пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За вказаних обставин суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову.
Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.