про повернення позовної заяви
10 вересня 2025 року м. Київ № 320/34283/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД СПЕЦТРАНС" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД СПЕЦТРАНС" звернулось до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04 грудня 2024 р. №12153115/35916864 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 04 жовтня 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04 грудня 2024 р. №12153118/35916864 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 08 жовтня 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04 грудня 2024 р. №12153120/35916864 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 10 жовтня 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 04 жовтня 2024 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД СПЕЦТРАНС» датою їх подання на реєстрацію;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 від 08 жовтня 2024 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД СПЕЦТРАНС» датою їх подання на реєстрацію;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №11 від 10 жовтня 2024 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД СПЕЦТРАНС» датою їх подання на реєстрацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
В ухвалі суду від 17.07.2025 вказано, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що у зв'язку з веденням з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану та постійною мобілізацією позивач втратив працівника, який займався бухгалтерськими питаннями та ткого працівника в січні 2025 року було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Вказано, що директор підприємства не працює з базою по поданню всієї податкової звітності, в тому числі реєстрації податкових накладних, оскільки не має бухгалтерської освіти.
Згідно зі статтею 122 КАС України:
позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);
для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої);
для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів (частина третя);
якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта).
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Суд зазначає, що у постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 в справі № 640/46/19, від 17.02.2019 у справі № 813/4921/17 у частині, згідно якого положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.
Правова позиція Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 1.380.2019.006119 полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Таким чином, колегія суддів Верховного Cуду в справі № 1.380.2019.006119 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і три місяці у разі досудового порядку вирішення спору та шестимісячний строк звернення до суду у разі якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки та шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, оскаржувані рішення прийнято 04.12.2024, в той час як позовну заяву до суду подано 07.07.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Суд відзначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо посилання позивача про пропуску строку звернення до суду у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, суд зазначає наступне.
Щодо питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, то вказане питання було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.04.2023 у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 23.12.2022 у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.
Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
З огляду на зазначене посилання позивача про пропуску строку звернення до суду у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, суд вважає необгрунтованим.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач посилається на запровадження в Україні воєнного стану. Зазначає, що у період з 05 травня 2025 року по 23 червня 2025 року представник позивача був у відрядженні для отримання відповідних знань для можливості подання податкової звітності та отримання інших документів із баз. Після відрядження, отримавши всі документи з відповідних баз, представник позивача - директор виявив, що є не точності, які не були своєчасно усунуті. Після виявленого директором укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом для врегулювання вказаного питання.
Суд не приймає до уваги вказані доводи позивача, оскільки, запровадження внутрішніх організаційних процедур є цілком суб'єктивною обставиною, яка повністю залежить від волі позивача та не є підставою для поновлення строку.
Особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, ураховуючи пропуск встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись статтею 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД СПЕЦТРАНС" про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД СПЕЦТРАНС" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.