09 вересня 2025 року м. Київ справа №320/35346/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ЦМУ ДМСУ у м. Києві та Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 27.10.2022р. щодо скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про громадянство України" позивачці.
В обґрунтування позовних вимог позивач, серед іншого, вказує, що висновок відповідача щодо невиконання позивачем зобов'язання припинити іноземне громадянство є безпідставним та спростовується фактичними обставинами; у справі про оформлення набуття позивачем громадянства України міститься довідка Відділу Міністерства внутрішніх справ рф по Гайворонському міському округу за №263 від 31.06.2022 року про вихід із громадянства рф.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем поданий відзив, у якому останній просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2019 позивач звернулася до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Разом із заявою про оформлення набуття громадянства України, позивачем подано зобов'язання припинити громадянство рф протягом двох років з моменту набуття громадянства України та подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф, або ж у разі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства рф - подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави та повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави.
18.08.2020 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийняло рішення відносно позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2235-III. 24.09.2021 позивач звернулася до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області щодо оформлення тимчасового посвідчення громадянина України, у зв'язку з чим останню було документовано тимчасовим посвідченням громадянина України терміном дії до 18.08.2022 року.
27.10.2022 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийняте рішення про скасування оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2235-III, у зв'язку з тим, що позивач не виконала подане зобов'язання припинити іноземне громадянства протягом двох років з моменту набуття громадянства України, з незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства немає.
У жовтні 2022 року позивачу стало відомо про оскаржуване рішення відповідача, та вважаючи таке рішення протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, позивач звернулась до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб відповідно до Конституції України визначає Закон України “Про громадянство України».
Стаття 1 Закону України “Про громадянство України» визначає, що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Зобов'язання припинити іноземне громадянство - це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 6 Закону України “Про громадянство України» передбачено, що громадянство України набувається за територіальним походженням.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України “Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства (частина п'ята статті 8 Закону України “Про громадянство України»).
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України. Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частини сьома та восьма статті 8 Закону України “Про громадянство України»).
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (далі по тексту - Порядок №215).
Згідно абзацу першого пункту 1 Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Пунктами 3, 5 Порядку №215 зокрема встановлено, що заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.
У відповідності до пункту 26 Порядку№215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої народилися до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України “Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент їх народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами “а» - “в» пункту 24 цього Порядку, а також: а) документ, який підтверджує факт народження відповідно батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту; б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір'ю, які народилися на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Підпунктами “а» - “в» пункту 24 Порядку №215 передбачено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України “Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; б) дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); в) один із таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; - декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.
Отже, як вбачається з викладеного, законодавством з питань громадянства визначено вичерпний перелік документів, які подаються для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Суд встановив, що 25.09.2019 року позивач подала заяву до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київської області про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Одночасно позивач підписала зобов'язання припинити іноземне громадянство.
За результатами розгляду вказаної заяви 18.08.2020 року Центральним міжрегіональним Управлінням ДМС в м. Києві та Київській області прийняло рішення про оформлення позивачу набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про громадянство України».
Наявні у справі докази підтверджують, що на підтвердження припинення іноземного громадянства позивач подала довідку про вихід з громадянства російської федерації від 31.06.2022 року №263, видану начальником ОМВД росії по Гайворонському міському округу.
Однак не зважаючи на зазначене, відповідачем підготовано подання від 27.09.2022 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Із вказаного подання від 27.09.2022 вбачається, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України згідно зі статтею 21 Закону України “Про громадянство України» стало не виконання позивачем зобов'язання припинити громадянство російської федерації.
Так, стаття 21 Закону України “Про громадянство України» встановлює, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Відповідно до пункту 88 Порядку №215, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:
а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;
б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
За пунктом 92 Порядку №215 до повноважень органів міграційної служби також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону №2235-ІІІ.
Аналіз наведених норм права свідчить, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі подання органів міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України та на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Тобто, необхідною та обов'язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону України “Про громадянство України» є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Відповідач, як на підставу для скасування рішення про набуття громадянства України вказує на не виконання позивачем зобов'язання припинити громадянство російської федерації.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так позивачем надано до суду довідку про вихід з громадянства російської федерації від 31.06.2022 року №263, видану начальником ОМВД росії по Гайворонському міському округу.
Водночас суд критично оцінює доводи відповідача щодо неподання позивачем зазначеної довідки до 18.08.2022 до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, як доказу того, що остання вийшла із громадянства рф, а також щодо відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів того, що позивач у період з 18.08.2020 по 18.08.2022 дійсно зверталася до уповноважених органів (консульських установ) російської федерації щодо припинення громадянства російської федерації.
Так, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надано суду доказів, які б підтверджували, що позивач подав неправдиві відомості або фальшиві документи, або приховав факти, які унеможливлюють набуття ним громадянства України. У справі також відсутні докази визнання недійсною довідки про вихід з громадянства російської федерації від 31.06.2022 року №263, видану начальником ОМВД росії по Гайворонському міському округу.
Отже суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення про набуття громадянства України, передбачених статтею 21 Закону України “Про громадянство України».
Таким чином, рішення відповідача від 18.08.2022 року про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору 1073,60 грн.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального Міжрегіонального Управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрального Міжрегіонального Управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса: вул. Березняківська, 4-А, м. Київ, 02152, ЄДРПОУ 42552598) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 27.10.2022 року про скасування рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 18.08.2020 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про громадянство України» ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса: вул. Березняківська, 4-А, м. Київ, 02152, ЄДРПОУ 42552598).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.