про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
09 вересня 2025 року м. Київ справа № 320/43001/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, вимоги, скасування вимоги та стягнення моральної шкоди,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо формування наявності у ОСОБА_1 боргу по сплаті ЄСВ за звітний період 2023 - 2024 роки в розмірі 106 424, 32 грн та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-36707-245 від 09 червня 2025 року.
2. Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на мою користь суму сплаченого судового збору та грошової суми в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень в якості моральної шкоди за протиправні дії.
Також у позовній заяві представник позивача просив здійснити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні позивач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Київським окружним адміністративним судом відсутні.
Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), суд дійшов висновку розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Також позивачем заявлено клопотання про залучення до розгляду справи в якості третьої особи - Державної податкової служби України.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Суд зазначає, що учасник може бути залучений до участі у справі в якості третьої особи в тому разі, коли рішення по справі може вплинути на його права, обов'язки, свободи або інтереси.
У даному випадку, позивачем оскаржуються виключно дії та вимога ГУ ДПС у м. Києві щодо сплати позивачем боргу (недоїмки) та стягнення моральної шкоди.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у залученні Державної податкової служби України до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
2. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
4. У задоволенні клопотання про залучення до розгляду справи в якості третьої особи - Державної податкової служби України - відмовити.
5. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
6. Згідно з ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановити відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та 5-денний строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з дня вручення йому копії ухвали.
7. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
8. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
9. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
10. Розгляд справи здійснюється суддею одноособово.
11. Роз'яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці Київського окружного адміністративного суду за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070.
12. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.