09 вересня 2025 року справа №320/13000/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Київської міської прокуратури (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури від 25.01.2023 № 166к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 31.01.2023;
поновити ОСОБА_1 у Київській місцевій прокуратурі № 10 м. Києва на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 01.02.2023;
стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.02.2023 по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив повторну атестацію після поновлення його на посаді на підставі рішення суду. Незважаючи на те, що під час співбесіди з позивачем не обговорювались матеріали атестації, з яких би вбачалось недотримання позивачем професійної етики та доброчесності чи невідповідність позивача вимогам професійної компетентності, кадровою комісією № 14 прийнято незаконне, суб'єктивне, упереджене та необґрунтоване рішення від 05.12.2022 № 1 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації, на підставі якого відповідачем видано оскаржуваний наказ про звільнення позивача з посади в органі прокуратури. Позивач вважає наказ про звільнення його з посади незаконним та таким, що порушує право на працю і доступ до публічної служби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представником Київської міської прокуратури подано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ передбачено обов'язок керівника прокуратури звільнити прокурора на підставі результатів проведеної атестації та прийнятого кадровою комісією рішення про її неуспішне проходження. Така норма закону носить імперативний характер та є самостійною підставою для звільнення прокурора з посади. Відповідач вважає, що наказ про звільнення позивача з посади видано у відповідності з вимогами чинного законодавства, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законами України, оскільки виданий на підставі рішення кадровою комісією № 14 від 05.12.2022 № 1 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації, яке не є предметом оскарження у даній справі та є чинним. Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку відповідач зазначив, що вони є похідними від попередньої, а тому також задоволенню не підлягають.
Представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/4088/23, предметом спору у якій є рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 05.12.2022 № 1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/4088/23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 поновлено провадження у справі.
Провівши підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, ухвалою суду від 22.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд, за згодою сторін, перейшов до розгляду справи по суті, в порядку письмового провадження, за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Київської міської прокуратури від 04.03.2021 №368к у зв'язку з початком роботи окружних прокуратур, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва та органів прокуратури, у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 12.03.2021. Підстава: рішення п'ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №15 від 17.12.2020, наказ Генерального прокурора №2ш від 17.02.2021.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 640/1192/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення п'ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 від 17.12.2020 №15;
визнано протиправним та скасовано наказ Київської міської прокуратури від 04.03.2021 №368к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва та органів прокуратури;
поновлено ОСОБА_1 у Шевченківській окружній прокуратурі міста Києва на посаді, що є рівнозначною посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва з 15.03.2021;
стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03.2021 по 21.07.2021 у розмірі 138 971,36 грн;
в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 640/1192/21 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2021 змінено та викладено абзаци четвертий та вісім резолютивної частини рішення наступним чином:
«Поновити ОСОБА_1 у Київській місцевій прокуратурі №10 міста Києва на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва з 15.03.2021 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 у Київській місцевій прокуратурі №10 міста Києва на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва з 15.03.2021 року»;
в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2021 - залишено без змін.
На виконання вказаних судових рішень наказом керівника Київської міської прокуратури від 15.09.2022 № 1620к поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 15.03.2021, а наказом від 15.09.2022 № 1621к - ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце в Голосіївській окружній прокуратурі міста Києва.
Відповідно до пункту 7 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ рішенням чотирнадцятої кадрової комісії від 14.11.2022 складено графік проведення співбесід прокурорів місцевих прокуратур, до якого включено ОСОБА_1 .
За результатами проведення співбесіди, 05.12.2022 чотирнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення № 1 про неуспішне проходження прокурором атестації.
Наказом керівника Київської міської прокуратури від 25.01.2023 № 166к звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва та органів прокуратури, у зв'язку з неуспішне проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», з 31 січня 2023 року. Підстава: рішення чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 1 від 05.12.2022.
Не погоджуючись зі звільненням з посади, позивач звернувся за захистом права на працю і доступу до публічної служби з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена статтею 16 Закону України «Про прокуратуру», є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог частини 3 статті 16 Закону України «Про прокуратуру» прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Положення Закону № 113-ІХ спрямовані на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов'язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури.
Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалась усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
Крім того, відповідно до пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX (у редакції Закону № 1554-IX від 15.06.2021) положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:
1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;
2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію;
3) звільнені з органів прокуратури у зв'язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;
4) звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.
Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Проходження атестації особами, зазначеними в підпункті 3 цього пункту, розпочинається з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.
Як встановлено судом вище, за результатом проходження атестації вперше, наказом Київської міської прокуратури від 04.03.2021 № 368к позивача було звільнено з посади першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва та органів прокуратури, у зв'язку з настанням підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
Підставою видачі цього наказу було рішення п'ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №15 від 17.12.2020 про неуспішне проходження атестації позивачем на етапі проходження співбесіди.
У подальшому, рішення п'ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №15 від 17.12.2020 та наказ Київської міської прокуратури від 04.03.2021 № 368к були скасовані в судовому порядку в межах адміністративної справи № 640/1192/21, а позивач поновлений на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10 міста Києва з 15.03.2021 зі стягнення з Київської місцевої прокуратури середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З урахуванням викладеного, позивач відноситься до осіб, зазначених у підпункті 3 пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, що має право на продовження проходження атестації з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.
У зв'язку з тим, що позивач попередньо не пройшов третій етап атестації, він зобов'язаний був повторно пройти третій заключний етап атестації прокурорів місцевих прокуратур - співбесіду з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 7 розділу I Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок № 221) повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
Пунктом 8 Порядку № 221 визначено, що за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX (у редакції Закону № 1554-IX від 15.06.2021) установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав, зокрема: 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Отже, вказана норма пункту 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ не встановлює дискреційні повноваження керівника прокуратури щодо звільнення прокурорів з підстав, передбачених цим пунктом, тобто не дає права діяти на власний розсуд, а має імперативний характер та є самостійною підставою для звільнення прокурора чи слідчого органів прокуратури, зокрема, у зв'язку із неуспішним проходженням атестації, про що відповідною кадровою комісією виноситься рішення.
Судом встановлено, що за результатами повторного проходження чергового етапу атестації, а саме співбесіди із ОСОБА_1 , чотирнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення № 1 від 05.12.2022 про неуспішне проходження прокурором атестації.
Вказане рішення оскаржено позивачем до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року в адміністративній справі № 320/4088/23 за позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 № 1 від 05.12.2022.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 320/4088/23 залишене без змін.
У вказаній справі судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що відповідачем не було надано суду належних доказів, які підтверджують висновки, викладені у рішенні кадрової комісії щодо невідповідності ОСОБА_1 вимогам професійної компетенції, професійної етики та доброчесності. Натомість, зміст оскаржуваного рішення містить у собі виключно висновок про наявність у комісії «обґрунтованих сумнівів» щодо відповідності позивача вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, без наведення у такому рішенні аргументів, які б засвідчували правомірність такого висновку, позиції позивача з наведеного питання, який надавав пояснення з цього приводу на запитання комісії, аналізу наявної інформації та встановлених під час атестації обставин з посиланням на належні та допустимі докази, на підставі яких ці обставини встановлено.
З урахуванням наведеного у сукупності колегія суддів погодилась із висновком суду першої інстанції про невстановлення Чотирнадцятою кадровою комісією обставин, досліджених у рамках процедури атестації, які б давали підстави для твердження комісії про невідповідність позивача вимогам професійної етики та доброчесності. Оскаржуване рішення ґрунтується передусім на обставинах та підставах, що слугували при прийнятті попереднього рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, яке вже було предметом судового розгляду та визнано судом протиправним та скасовано.
За змістом частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено протиправність рішення чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 1 від 05.12.2022, а тому обставини, що стосуються обставин проходження позивачем атестації не доказуються при розгляді даної справи в силу положенню частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, враховуючи те, що рішення чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 1 від 05.12.2022 визнано протиправним та скасовано судом, яке було єдиною підставою для видачі оскаржуваного у даній справі наказу, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Київської міської прокуратури від 25.01.2023 № 166к.
Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Зазначена норма права вказує на те, що суд, встановивши факт звільнення без законної на те підстави, зобов'язаний поновити працівника на раніше займаній посаді.
За таких обставин, позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого його було звільнено, а саме - на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва, з 01 лютого 2023 року.
Частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 розділу IІ Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
За правилами пункту 5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Київської міської прокуратури про середньомісячну заробітну плату середньоденна заробітна плата позивача складає 440,91 грн (19 400х44).
Час вимушеного прогулу за період з 01.02.2023 (наступний день після звільнення) по 05.09.2025 (день ухвалення рішення у справі) (з урахуванням частини шостої статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX) становить 730 робочих днів.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 321 864,30 грн (440,91х730), з яких відповідач відрахує загальнообов'язкові податки та збори.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
З урахуванням цих положень рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 9700,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) від 25.01.2023 № 166к про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва та органів прокуратури.
3. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва з 01 лютого 2023 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 321 864,30 грн. (триста двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят чотири гривні, тридцять копійок) із утриманням із цієї суми загальнообов'язкових податків та зборів.
5. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 9700,00 грн. (дев'ять тисяч сімсот гривень).
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.