09 вересня 2025 року справа №320/13185/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «СКЛАД - СЕРВІС ГРУП» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Склад - Сервіс Груп» (далі - позивач, ТОВ «Склад - Сервіс Груп») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області про відмову у видачі ТОВ «Склад - Сервіс Груп» ліцензії на зберігання пального, оформлене листом № 54312/6/10-36-09-04-08 від 10.12.2024;
зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Склад - Сервіс Груп» ліцензію на право зберігання пального за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5-Б.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним подано до відповідача заяву на одержання ліцензії на право зберігання пального, до якої було додано визначений законодавством пакет документів, необхідних для видачі такої ліцензії. Проте, ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального. З вищевказаним рішенням відповідача позивач не погоджується, вважає його необґрунтованим та прийнятим за неналежного дослідження податковим органом поданих заявником документів, а відповідно протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником ГУ ДПС у Київській області подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що позивачем не надано документів, які підтверджували б право власності або право користування ТОВ «Інвестиційна група «ЦК-ГЛОБАЛ» земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального. Також, відповідач посилається на те, що у заяві щодо отримання ліцензій на право зберігання пального та у формі 20-ОПП, суб'єкт господарювання в адресі місця зберігання пального зазначив неіснуючий район.
Сторони прибули у судове засідання.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «Склад-Сервіс Груп» (код ЄДРПОУ 43137968) здійснює основний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (код КВЕД-2010 52.10) складське господарство, в тому числі зберігання пального, для чого отримало ліцензію на право зберігання пального № 10130414201900092, термін дії 24.12.2019 - 24.12.2024, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5 б.
ТОВ «Склад-Сервіс Груп» є платником акцизного податку (реалізація пального) з 21.10.2019, що підтверджується витягом з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового від 30.09.2021.
ТОВ «Склад-Сервіс Груп» звернулось до ГУ ДПС у Київській області із заявою вих. № 191124-1 від 19.11.2024 про отримання ліцензії на право зберігання пального за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5 б.
До заяви додано:
платіжна інструкція №215 від 30.09.2024 з відміткою банку, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію на 1 арк;
копія відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 3 арк;
копія договору оренди №26/10/22 від 26.10.2022 +акт на 8 арк;
договір надання послуг №01-03/21 від 01.03.2021 +акт на 4 арк;
копія наказу № 2-ОЗ від 21.04.2021 на 1 арк;
копія акту готовності та введення в експлуатацію пункту паливороздавального ПЗП-1-15-2-1 на 1 арк;
копія дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на 2 арк;
копія постанови КМУ від 24.03.2022 № 357 на 2 арк;
копія Паспорту резервуару наземного двостороннього, завод.№0027/15 на 12 арк;
копія Паспорту пункту паливороздавального, завод.№ 0027/15 на 9 арк;
копія Технічного звіту про повірку, р.№23-26/000547 від 22.06.2020 на 14 арк;
копія Технічного звіту № 45-ЕТ-2021/09 від 10.09.2021 на 18 арк;
копія Технічного звіту № 45-ЕТ-2021/09-2 від 10.09.2021 на 9 арк;
копія Ліцензії на право зберігання пального №10130414201900092 на 1 арк.
Згідно з листом ГУ ДПС у Київській області від 10.12.2024 № 54312/6/10-36-09-04-08 за результатами розгляду документів, поданих ТОВ «Склад-Сервіс Груп», контролюючим органом прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального відповідно до поданої заяви.
Підставою для відмови зазначено ненадання документів, що підтверджують право власності або право користування ТОВ «Інвестиційна група «ЦК-ГЛОБАЛ» земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або па дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь якого цільового призначення. Також, встановлено, що у заяві щодо отримання ліцензій на право зберігання пального та в 20-ОПП, суб'єкт господарювання в адресі місця зберігання пального зазначив неіснуючий район та не зазначив дату видачі ліцензії.
Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення, далі - Закон №481) визначено основні засади державної політики щодо пального на території України.
Згідно із визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №481:
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;
Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості про:
ліцензіатів (для юридичних осіб - найменування, код ЄДРПОУ, для фізичних осіб - суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім'я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті), для спільної діяльності без створення юридичної особи - найменування, код ЄДРПОУ особи, відповідальної за ведення обліку спільної діяльності, для іноземного суб'єкта господарювання - найменування постійного представництва, реєстраційний номер постійного представництва);
місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (адреса);
дату видачі/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.
За приписами статті 15 Закону №481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Отже, за результатами розгляду заяви суб'єкта господарювання податковий орган зобов'язаний видати ліцензію або рішення про відмову у її видачі, в якому вказати підставу для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
В оскаржуваному рішенні відповідач вказав на те, що ТОВ «Склад-Сервіс Груп» не надало документи, що підтверджують право власності або право користування ТОВ «Інвестиційна група «ЦК-ГЛОБАЛ» земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або па дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь якого цільового призначення.
Як зазначалось вище, за змістом статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
З поданих документів вбачається, що згідно з договором надання послуг № 01-03/21 від 01.03.2021, укладеним між ТОВ «Склад-Сервіс Груп» та ТОВ «Петрометал Україна», останнє виконало монтаж паливозаправного пункту ПЗП-1-15-2-1 (на підготовлений Заявником майданчик з бетонним покриттям) та підготовлено до вводу в експлуатацію, а також виконано пуско-налагоджувальні роботи колонки паливороздавальної.
Актом готовності та введення в експлуатацію пункту паливозаправного ПЗП-1-15-2-1 від 20.04.2021 закріплено результати огляду комісією пункту паливозаправного, визначено, що паливозаправний пункт встановлено згідно з паспортом та Інструкції заводу виробника без фундаменту, на твердій (бетонній) основі, тимчасово закріплений анкерними болтами. Об'єкт технічним умовам відповідає, доробка не потрібна, роботи по монтажу виконані з дотриманням вимог «Правил технічної експлуатації нафтобаз і АЗС».
Наказом ТОВ «Склад-Сервіс Груп» від 21.04.2021 № 2-ОЗ пункт паливозаправний ПЗП-1-15-2-1, №0027/15 (резервуар наземний двостінний односекційний, колонка паливороздавальна «NOVA»-1 КЕД-50-0,25-1-A-01Bi, зав. № 1109) введено в експлуатацію з 21.04.2021.
В підтвердження дотримання законодавства з питань пожежної безпеки долучено технічний звіт № 45-ЕТ-2021/09-2 про проведенню електровимірювальних та випробувальних робіт блискавкозахисту відповідно до вимог ПТЕЕС, ПБЕЕС, ПУЕ від 10.09.2021; технічний звіт № 45-ЕТ-2021/09 по проведенню електровимірювальних та випробувальних робіт електроустаткування та електропристроїв відповідно до вимог ПТЕЕС та ПБЕЕС від 10.09.2021.
Крім того, ГУ Держпраці у Київській області видано дозвіл № 3107.19.32, яким дозволено експлуатувати обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі: колонка паливороздавальна типу «NOVA»-1 КЕД-50-0,25-1-А-1-01Ві, 2016 р.в« зав. № 1109, резервуар ПЗП-1-15-2-1, №0027/15, місце їх експлуатації: 08132, вул. Промислова, буд. 5 б, м. Вишневе, Київська область, до 20.09.2024, а також - дозвіл № 3268.19.32, яким дозволено позивачу виконувати газонебезпечні роботи та роботу в вибухонебезпечних зонах, терміном до 03.10.2024.
Зі змісту поданих до відповідача документів вбачається, що для зберігання пального позивач буде використовувати двостінний односекційний резервуар для зберігання палива об'ємом 15 м3, що входить до складу паливнозаправного пункту (ПЗП- 1- 15-2-1 №0027/15) разом з трубопроводами, що сполучають технологічну систему, технологічним колодязем, площадкою з установленою ПРК та фільтром, драбиною і площадкою для обслуговування, для відпуску палива застосовуватиметься колонка паливороздавальна («NOVA»-1 КЕД-50-0,25-1-А-1-01Ві. зав.№ 1109,).
Вказане обладнання розміщене за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5 б на земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:001:0025 (з цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), приватної форми власності, законним власником якої є ТОВ «Інвестиційна група «ЦК-ГЛОБАЛ» (ЄДРПОУ 33911120) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 09.04.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 690.
На підставі договору оренди № 26/10/22 від 26.10.2022, укладеного між ТОВ «Склад-Сервіс Груп» (орендар) та ТОВ «Інвестиційна група «ЦК-ГЛОБАЛ» (орендодавець), з метою забезпечення розміщення та функціонування об'єкту зберігання пального орендарем отримано в користування виробничий майданчик за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5 б, на якому розміщене обладнання орендаря, а саме: резервуар для зберігання дизельного палива об'ємом 15 м3 (пункт паливозаправний з паливороздавальною колонкою); технологічне пересувне приміщення (площею 10 м2).
Також, в підтвердження права власності ТОВ «Інвестиційна група «ЦК-ГЛОБАЛ» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222410600:01:001:0025, на якій знаходиться орендований виробничий майданчик, ТОВ «Склад-Сервіс Груп» додано інформаційну довідку № 311924684 від 07.10.2022, сформовану приватним нотаріусом Мішиною О.М. (Київський міський нотаріальний округ), якою підтверджується, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про право власності №31114962 від 10.04.2019, внесений приватним нотаріусом Гончар Т.М. (Бучанський районний нотаріальний округ Київської області) на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 09.04.2019, зареєстрованого в реєстрі за №690.
Таким чином, позивачем надано відповідачу всі необхідні документи в розумінні статті 15 Закону №481, які підтверджують його право на використання відповідного об'єкта та які підтверджують право власності ТОВ «Інвестиційна група «ЦК-ГЛОБАЛ» на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт зберігання пального.
До того ж, поданими позивачем документами підтверджено, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є чинною на дату подання заяви.
Натомість, в оскаржуваному рішенні, вказуючи підставу для відмови у видачі ліцензії, відповідач послався на статтю 15 Закону №481/95-ВР без конкретизації переліку документів, яких саме відповідно до вказаної норми Закону позивач не надав. Неврахування будь-якого з поданих документів відповідачем мало бути належно обґрунтованим. Отже, рішення у цій частині не є належно обґрунтованим та не дозволяє позивачу усунути виявлені недоліки поданого ним пакету документів.
Недостатнім для відмови у видачі ліцензії на зберігання пального є також висновок контролюючого органу про те, що у заяві щодо отримання ліцензій на право зберігання пального та в 20-ОПП, суб'єкт господарювання в адресі місця зберігання пального зазначив неіснуючий район.
Як пояснив позивач, у зв'язку з тим, що повідомлення про об'єкти оподаткування (форма 20-ОПП) щодо резервуара для зберігання пального подано до контролюючого органу ще 20.12.2019 реєстраційний номер 9307512065, тобто до набрання чинності постановою Верховної ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ, то район місця знаходження резервуара зазначено саме Києво-Святошинський. Цей самий район визначено і в ліцензії на право зберігання пального № 10130414201900092 зі строком дії з 24.12.2019 -24.12.2024 на адресу місця зберігання: Україна, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5 б та у всіх інших документах, що були додані до заяви.
Зазначення позивачем у заяві адреси саме із зазначенням Києво-Святошинського району не могло призвести до подвійної або хибної ідентифікації контролюючим органом заявленої адреси місця зберігання пального в силу імперативних приписів постанови Верховної ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ.
Крім того, вказуючи на те, що позивачем не зазначено дати ліцензії, відповідач при цьому не вказав норму, яка містить вимоги до найменування документів (додатків) до заяви про видачу ліцензії на право зберігання пального.
Водночас, у відповідача під час розгляду заяви та доданих до неї документів є можливість дослідити їх зміст та оцінити всі документи в сукупності.
Відтак, враховуючи те, що у спірному рішенні відповідач не обґрунтував належним чином підстави, в силу яких прийняв рішення про відмову у видачі ліцензії, не можливо встановити з оскаржуваного рішення, якими мотивами керувалася посадова особа, що його винесла.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що позивачем надано відповідачу всі необхідні документи для отримання ліцензій на право зберігання пального, в той час відповідач протиправно відмовив у її видачі спірним рішенням, яке винесено необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання принципу належного урядування, у відповідача були відсутні законні підстави для відмови позивачу у видачі ліцензії, тому таке рішення підлягає скасуванню.
Таким чином, з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання ГУ ДПС у Київській області видати ТОВ «Склад - Сервіс Груп» ліцензію на право зберігання пального за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5-б.
При цьому, на переконання суду задоволення вказаної вимоги не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Частиною четвертою статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Таким чином, задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача видати позивачу ліцензію на право зберігання пального є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття рішення суб'єкта владних повноважень про відмову у видачі такої ліцензії, яке було предметом судового розгляду у межах цієї справи.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Склад - Сервіс Груп» та адвокатом Шевченко Ангеліною Миколаївною укладено договір про надання правничої допомоги № 16/25 від 28.02.2025. за умовами якого Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар адвоката на умовах, погоджених додатковою угодою.
Згідно з додатковою угодою № 1 до договору № 16/25 від 28.02.2025 Адвокат зобов'язується здійснити підготовку та подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області, оформленого листом від 10.12.2024 № 54312/6/10-36-09-04-08, та зобов'язання вчинити дії, а також здійснити представництво Клієнта у межах відповідної судової справи в судах.
Також додатковою угодою № 1 визначено гонорар Адвоката у фіксованому розмірі, який становить 18 000 гривень.
Сторонами підписано акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 07.03.2025, згідно з яким Адвокатом були надані такі правничі послуги Клієнту: підготовка та подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області про відмову у видачі ТОВ «Склад - Сервіс Груп» ліцензії на зберігання пального, оформлене листом №54312/6/10-36-09-04-08 від 10.12.2024 та зобов'язання ГУ ДПС у Київській області видати ТОВ «СКЛАД-СЕРВІС ГРУП» ліцензію про право зберігання пального за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5-Б (у т.ч. первинна консультація щодо способу судового захисту, збір доказів, обґрунтування нормативно - правових та фактичних підстав позову, підбір та зазначення релевантної судової практики) на загальну суму 18000 гривень, з розрахунку 2000 гривень за годину.
Оплата за надані послуги здійснена відповідно до платіжної інструкції № 82 від 03.03.2025.
Також адвокатом надано ордер № 1799169 від 03.03.2025 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 001180 від 02.11.2023.
Представник відповідача заперечив проти відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки, на його думку, вказані витрати є неспівмірними та необґрунтованими, представником позивача не надано суду достатніх доказів фактичного здійснення витрат, які підтверджують здійснення відповідних витрат, зокрема, доказів фактично витраченого часу адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та доказів обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Проаналізувавши подані документи та матеріали справи, суд зазначає, що наведені докази підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу в адміністративній справі, водночас вони є очевидно неспівмірними зі складністю наданих адвокатом обсягом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, оскільки не наведено достатнього обґрунтування щодо витраченого часу та значної вартості наданих послуг.
Суд наголошує на тому, що предмет даного спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт, з огляду на сталу практику судів зі спірних правовідносин. Процесуальні документи у даній категорії справ є однотипними, а тому, також не потребують значної затрати часу.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що у даному випадку співмірною є сума 9000,00 грн., яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у даній справі.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад - Сервіс Груп» (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф. 304, код ЄДРПОУ 43137968) до Головного управління ДПС у Київській області (03680, м. Київ вул. Народного ополчення буд. 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області (03680, м. Київ вул. Народного ополчення буд. 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Склад - Сервіс Груп» (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф. 304, код ЄДРПОУ 43137968) ліцензії на зберігання пального, оформлене листом від 10.12.2024 року № 54312/6/10-36-09-04-08.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області (03680, м. Київ вул. Народного ополчення буд. 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Склад - Сервіс Груп» (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф. 304, код ЄДРПОУ 43137968) ліцензію на право зберігання пального за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5-б.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад - Сервіс Груп» (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф. 304, код ЄДРПОУ 43137968) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03680, м. Київ вул. Народного ополчення буд. 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797).
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.