09 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5527/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправної бездіяльності щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016 року по день фактичної виплати 19.03.2025 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016 року по день фактичної виплати 19.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що проходила службу у в/ч № НОМЕР_1 та наказом від 12.06.2020 №344-ос її виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
Вказала, що 19.03.2025 відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2024, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №140/1765/24, їй виплачено заборгованість щомісячної додаткової грошової винагороди з врахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 52 047,80 грн.
Разом з тим, відповідачем в порушення ст. 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Не погоджуючись із зазначеною бездіяльністю відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав та зазначив, що 19.03.2025 позивачу було здійснено перерахунок щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення на суму 52 047,80 грн, що підтверджується долученою позивачем випискою з банку. Водночас, дана виплата має разовий характер виплати.
Вважає, що позивачу було виплачено дохід, який не підлягає компенсації відповідно до Закону №2050-ІІІ, тому просить в задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
ОСОБА_1 проходила військову службу у в/ч НОМЕР_1 . Наказами начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 12.06.2020 №344-ос прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас (у зв'язку із закінченням строку контракту) та від 26.06.2020 №377-ос виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 26.06.2020.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №140/1765/24, яке залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015, 2016, 2018 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015, 2016, 2018 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
19.03.2025 відповідачем на виконання вказаного рішення Волинського окружного адміністративного суду виплачено заборгованість грошового забезпечення у сумі 52 047,80 грн.
Разом з тим, відповідачем в порушення ст. 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи протиправною вищезазначену бездіяльність відповідача, позивач звернулася до суду даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно із положеннями ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати №2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон №2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.
Відповідно до ст. 1 Закону №2050, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ст.2 Закон №2050, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру : пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. 3 Закону №2050, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Статтею 4 цього Закону визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно п. 1, 4 Порядку №159, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території У країни і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд сформував висновки щодо застосування норм Закону №2050, зокрема у постанові від 15.10.2020 по справі №240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Верховний Суд виходив із аналізу норм відповідно до ст. 2 якого, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
Правова природа спірних правовідносин, у розумінні норм ст. 1 Закону №2050, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 29.03.2023 по справі №120/9475/21-а, від 15.10.2020 по справі №240/11882/19, від 13.01.2020 по справі №803/203/17.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 по справі №825/2023/16, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Беручи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати частини грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, які виплачені лише 19.03.2025.
Відповідно до п. 2 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої Законом №2050 та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації грошового забезпечення, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 по справі №465/322/17.
Так, відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №140/1765/24 належні позивачу суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, виплачені лише 19.03.2025.
Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення по дату фактичної виплати заборгованості.
Водночас, суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Разом із тим судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №140/6565/24, яке залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 2020, 2021, 2022, 2023 роки, підйомної допомоги за 2018, 2019 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік у кількості 40 календарних днів, за 2023 рік - 6 календарних днів, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки тривалістю 70 календарних днів, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 19 повних календарних років служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
За встановлених обставин, на переконання суду, у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за весь час затримки їх виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 19.03.2025, відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Аналогічна позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №380/26619/23.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у вказаний вище спосіб.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити .
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 19.03.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 19.03.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя С.Ф. Костюкевич