10 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7145/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ГУ ПФУ у Київській області, відповідач) в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.02.2025 № 032950011728 щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні спеціального стажу роботи та призначенні пенсії за вислугу років.
2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 № 3017, з врахуванням висновків суду, зарахувавши стаж як працівника охорони здоров'я за період з 21.08.1992 по 29.12.2012 та з 02.01.2013 по 08.06.2021 з урахуванням статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у подвійному розмірі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.02.2025 звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (по місцю проживання) про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , обчисленням стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності заяву позивача було скеровано на розгляд до ГУ ПФУ у Київській області, за результатом розгляду якого 27.02.2025 прийнято рішення № 032950011728 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю спеціального стажу роботи. Одночасно зазначено, що вік заявниці 50 років, страховий стаж становить 32 роки 2 місяці 24 дні, спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років (станом на 11.10.2017) становить 24 роки 8 місяців 6 днів. До страхового та спеціального стажу за наданими документами зараховано всі періоди, однак для розрахунку стажу в кратному обчисленні в пільгових довідках від 27.06.2023 № 1231/06-35/2-23 та від 03.02.2025 № 19/415 відсутнє посилання на ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
11.04.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за роз'ясненням щодо незастосування кратного обчислення стажу при визначенні права на пенсію. 09.05.2025 листом № 6099-4859/В-02/8-0300/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача, що у разі надання відомостей, які підтверджують факт роботи з хворими на патології, зазначені в Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.1995 № 133 та при наданні довідки із зазначенням права на пільгове обчислення стажу, згідно із ст. 60 Закону № 1788, буде переглянуто визначення тривалості спеціального стажу та права на призначення даного виду пенсії.
ОСОБА_1 вважає таку відмову неправомірною, оскільки визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі є саме робота, яку виконувала особа. Працівники бактеріологічних лабораторій закладів охорони здоров'я України всіх рівнів в межах своїх посадових обов'язків постійно працюють з матеріалом, потенційно інфікованим збудниками інфекційних хвороб, а також із живими збудниками інфекційних хвороб. З огляду на зазначене просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 відкрито провадження у даній справі та відповідно до пункту першого частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (а.с.43).
У відзиві на позовну заяву від 18.07.2025 №1000-0804-7/96237 (а.с.47-48) представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обгрунтування своєї позиції зазначила, що відповідно до п.2-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), особи, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (11.10.2017 р.) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їх зверненням з дотриманням умов передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 з урахуванням норм статті 28 Закону.
Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, які станом на 1 квітня 2015 року набули не менше 25 років, до 01.01.2016 року не менше 25 років і 6 місяців, до 11.10.2017 року не менше 26 років 6 місяців спеціального стажу. Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію (стаття 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Перелік закладів установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Зазначеним Переліком передбачено зокрема, що правом виходу на пенсію за вислугу років користується середній медичний персонал незалежно від найменування посад закладів охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України N 22-1 від 25.11.2005 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.
Вік заявниці 50 років. Страховий стаж особи становить 32 роки 2 місяці24 дні. Спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років (станом на 11.10.2017) становить 24 роки 8 місяців 6 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового та спеціального стажу зараховано всі періоди.
Одночасно повідомлено про те, що для розрахунку стажу в кратному обчисленні в пільгових довідках від 27.062023 №1231/06-35/2-23 та від 03.02.2025 №19/415 відсутнє посилання на ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З таких підстав просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви.
Інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, перевіривши доводи позивача та представника відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.02.2025 звернулася до територіального відділку ПФУ за місцем проживання з письмовою заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обчисленням стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.16).
У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після реєстрації заяви за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ у Київський області.
Рішенням ГУ ПФУ у Київський області №032950011728 від 27.02.2025 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» оскільки відсутній спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років (а.с.17).
У даному рішенні зазначено, що за результатами розгляду документів, до страхового та спеціального стажу зараховано всі періоди. Одночасно повідомлено, що для розрахунку стажу в кратному обчисленні в пільгових довідках від 27.062023 №1231/06-35/2-23 та від 03.02.2025 №19/415 відсутнє посилання на ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
11.04.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за роз'ясненням щодо незастосування кратного обчислення стажу при визначенні права на пенсію.
Листом № 6099-4859/В-02/8-0300/25 від 09.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача, що у разі надання відомостей, які підтверджують факт роботи з хворими на патології, зазначені в Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.1995 № 133 та при наданні довідки із зазначенням права на пільгове обчислення стажу, згідно із ст. 60 Закону № 1788, буде переглянуто визначення тривалості спеціального стажу та права на призначення даного виду пенсії (а.с.18-19).
Позивач, не погодившись з рішенням ГУ ПФУ у Київський області №032950011728 від 27.02.2025 щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обчисленням стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон №1058-IV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Крім того, Закон №1788-ХІІ відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 81 Закону №1788-ХІІ).
Відповідно до частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема за пунктом «е» - працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Розділом 2 «Охорона здоров'я» вказаного переліку передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) установ з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби.
Зі змісту довідки від 03.02.2025 № 19/415 вбачається, що згідно Статуту державної установи «Волинський обласний лабораторний центр» Держсанепідслужби України він є санітарно - профілактичним закладом охорони здоров'я , основним завданням якого є забезпечення проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Засновником ДУ «Волинський ОЛЦ ДСЕУ» та його органом управління є Державна санітарно-епідеміологічна служба України.
Відповідно до Положення про бактеріологічну лабораторію Любешівської районної санітарно-епідеміологічної станції, лабораторія має дозвіл режимної комісії на право роботи з мікроорганізмами III-IV групи патогенності № 15-08 від 24.10.2013 (пп.1.1, 1.15), а функцією атестованої лабораторії є проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду і здійснення мікробіологічних та паразитологічних досліджень (п.4.1).
Відповідно до Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 400/2011 Держсаиепідслужба України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема реалізовує першочергові заходи щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційнйх захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності; здійснює санітарні заходи щодо охорони території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб, здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль у пунктах пропуску через державний кордон, тощо.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з Фармацевтичною освітою у закладах, охорони здоров'я», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180 робота на посаді, що відноситься до середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посади) в санітарно-епідеміологічних закладах дає право на пенсію за вислугу років.
Так, пунктом 2.1 «Санітарно-профілактичні заклади» Переліку закладів охорони здоров'я наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 №385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180 передбачено санітарно-епідеміологічну станцію (центральну, республіканську, обласну, міську, міжрайонну, районну).
За нормами Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1109 від 22.06.1999 лабораторії повинні мати дозвіл на право роботи із збудниками III-IV групи патогенності (небезпечності). Такі дозволи за № 15-08 від 24.10.2013 видано бактеріологічній лабораторії Любешівської районної санепідемстанції та № 11-13 від 29.04.2013 Любешівській мікробіологічній лабораторії Маневицького міжрайонного відділу лабораторних досліджень на роботу із збудниками III-IV групи патогенності.
Відповідно до посадової інструкції фельдшера - лаборанта з бактеріології Любешівського районного лабораторного відділення Маневицького міжрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи «Волинський обласний лабораторний центр» Державної санепідслужби України та Любешівського районного лабораторного відділення Маневицького міжрайонного відділу ДУ «Волинський ОЛЦ МОЗ України» позивач крім іншого виконувала роботи, пов'язані з відбором матеріалу для санітарно - паразитологічних досліджень (змиви, вода, повітря, вироби медичного призначення, тощо), у необхідних випадках за наказом керівника закладу виїжджає на місце для організації якісного відбору зразків та їх первинного посіву.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, якою був затверджений порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
За змістом положень, які містяться у пунктах 3 та 20 Порядку № 637, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №920 від 05 липня 2006 року, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відомості, які містяться у трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 , підтверджують, що:
- з 21.08.1992 по 31.07.1995 ОСОБА_1 працювала на посаді лаборанта паразитолога, з 01.08.1995 по 29.12.2012 на посаді лаборанта з бактеріології в Любешівській районній санітарно- епідеміологічній станції смт. Любешів, Любешівського району Волинської області;
- з 02.01.2013 по 08.06.2024 на посаді фельдшера-лаборанта з бактеріології Любешівського районного лабораторного відділення Маневицького міжрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи «Волинський обласний лабораторний центр» Держсанепідслужби України (перейменованого з 01.05.2015 на Любешівське районне лабораторне відділення Маневицького міжрайонного відділу ДУ «Волинський ОЛЦ ДСЕСУ»; з 21.07.2016 Державну установу «Волинський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» перейменовано на Дежавну установу «Волинський обласний центр Міністерства охорони здоров'я України»; перейменовану з 10.06.2021 на Дежавну установу «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» (ДУ Волинський ОЦКПХ МОЗ)).
Дані фактичні обставини також підтверджуються довідкою від 03.02.2025 № 19/415, виданою Державною установою «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України» (ДУ Волинський ОЦКГІХ МОЗ); архівною довідкою від 27.06.2023 № 76/13-20, виданою Любешівською селищною радою.
Суд зазначає, що пенсія за вислугу років працівникам охорони здоров'я призначається при досягненні пенсійного віку та за наявності стажу роботи на посадах за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (далі - Перелік №909), передбачених пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, працівники охорони здоров'я право на призначення пенсії за вислугу років, не залежно від віку, мають за наявності спеціального стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Відповідно до абзацу 2 Переліку №909 лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, санітарно-епідеміологічних закладів, діагностичних центрів мають право на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.
Розділом 2 Переліку №909 встановлено, що до закладів охорони здоров'я відносяться: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
В зазначених закладах і установах право на призначення пенсії за вислугу років мають право лікарі та середній медичний персонал.
Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, з врахуванням проаналізованих доказів, встановлених правовідносин та відповідних норм законодавства суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки виконувана позивачем робота, на посаді медичної сестри психоневрологічного відділення ідентична роботі на посаді медичної сестри відділення для дітей віком від одного місяця до трьох років з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки обласної дитячої клінічної лікарні та за своїм характером відноситься до роботи, яка дає право на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки, основною умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність спеціального стажу роботи, напрацьованого в закладах і на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років, суд приходить до висновку про протиправність відмови ГУ ПФУ у Київській області у зарахуванні до стажу роботи в подвійному розмірі періодів роботи позивача як працівника охорони здоров'я з 21.08.1992 по 29.12.2012 та з 02.01.2013 по 08.06.2021, як наслідок рішення ГУ ПФУ у Київській області №032950011728 від 27.02.2025 слід визнати протиправним та скасувати.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії, зарахувавши до стажу, що дає право на призначення пенсії періоди роботи з 21.08.1992 по 29.12.2012 та з 02.01.2013 по 08.06.2021 в закладах охорони здоров'я у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1 211,20 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.4431156785.1 від 27.06.2025.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08001, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.02.2025 № 032950011728 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи в подвійному розмірі періодів з 21.08.1992 по 29.12.2012 та з 02.01.2013 по 08.06.2021 в закладах охорони здоров'я.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський