про витребування доказів
10 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4389/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
за участю секретаря судового засідання Клочко А.С.,
представника позивача Прибори П.І.,
представника відповідача Годунко М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції питання про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 грудня 2024 року: №0338372407 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн, №0338362407 про збільшення на 633698,60 грн суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та №0338392407 про збільшення на 52808,22 грн суми грошового зобов'язання з військового збору.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 грудня 2024 року; №0338372407, від 28 березня 2025 року №0100922407 та №0100952407).
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року закрито підготовче провадження та розгляд справи призначено для розгляду по суті.
В ході розгляду справи судом 22 серпня 2025 року було встановлено, що Державною податковою службою України на адресу Головних управлінь ДПС в областях було направлено інформацію щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році, надану листом Національного банку України від 20 березня 2024 року №24-0006/21625/БТ (вх. ДПС №33529/5 від 22 березня 2024 року), та додаткові відомості щодо обсягів видаткових і прибуткових операцій фізичних осіб із зазначенням номерів рахунків та банків, у яких вони відкриті, надані листом Національного банку України від 09 серпня 2024 року №57-0008/60696/БТ (вх. ДПС №87431/5 від 20 серпня 2024 року). Зазначена інформація стала підставою призначення податкової документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 , за результатами якої останньому спірними податковими повідомленнями рішення Головним управлінням ДПС у Волинській області донараховані грошові зобов'язання, при чому рішенням Державної податкової служби України від 26 березня 2025 року №8482/6/99-00-06-01-02-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2024 року №0338362407 в частині визначення основного платежу у сумі 12818,04 грн та штрафної санкції у сумі 1281,80 грн та податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2024 року №0338392407 в частині визначення основного платежу у сумі 1068,17 грн та штрафної санкції у сумі 106,81 грн. Таке рішення мотивоване неврахуванням контролюючим органом при визначенні суми доходу, отриманого ОСОБА_1 у 2023 році від переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), інформації, наданої листом Національного банку України від 09 серпня 2024 року №57-0008/60696/БТ. На підставі такого документа Державна податкова служба України при розгляді скарги ОСОБА_1 встановила, що загальна сума отриманого ним доходу становить 3129286,64 грн. Зазначена обставина за висновком Державної податкової служби України у рішенні призвела до неправомірного збільшення загальної суми доходу при розрахунку зобов'язань на 71211,36 грн. Як наслідок, Головне управління ДПС у Волинській області прийняло нові податкові повідомлення рішення від 28 березня 2025 року №0100922407 та №0100952407 на зменшену суму грошових зобов'язань.
З огляду на те, що листи Національного банку України від 20 березня 2024 року №24-0006/21625/БТ та від 09 серпня 2024 року №57-0008/60696/БТ є джерелом інформації, покладеної в основу податкових повідомлень-рішень, які є предметом судового оскарження, то суд дійшов висновку про необхідність їх дослідженням під час розгляду справи. Таке клопотання заявляв і позивач. З цією метою у судовому засіданні під час розгляду справи суд зобов'язав відповідача - Головне управління ДПС у Волинській області, яке є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, надати копії листів Національного банку України від 20 березня 2024 року №24-0006/21625/БТ та від 09 серпня 2024 року №57-0008/60696/БТ в частині, що стосується надходження грошових переказів із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 та щодо обсягів його видаткових і прибуткових операцій, у зв'язку із чим у судовому засіданні була оголошена перерва.
08 вересня 2025 року відповідач письмово повідомив суд про неможливість надання витребуваних документів: у листі від 04 вересня 2025 року №21580/7/99-00-24-04-03-07 Державна податкова служба України вказала про надання копій листів Національного банку України лише на письмову ухвалу суду.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З метою повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи, а також задля ухвалення законного і обґрунтованого рішення суд уважає за необхідне витребувати у Державної податкової служби України належним чином засвідчені копії листів Національного банку України від 20 березня 2024 року №24-0006/21625/БТ та від 09 серпня 2024 року №57-0008/60696/БТ з додатками до них в частині інформації стосовно ОСОБА_1 .
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною шостою статті 80 КАС України установлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до частини дев'ятої статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 80, 248 КАС України, суд
Витребувати у Державної податкової служби України належним чином засвідчені копії листів Національного банку України від 20 березня 2024 року №24-0006/21625/БТ та від 09 серпня 2024 року №57-0008/60696/БТ з додатками до них (в частині інформації стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Витребувані докази надати суду протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень може мати наслідком застосування заходів процесуального примусу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк