10 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2648/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05 лютого 2025 року № 2311514229 щодо відмови у переведенні на пенсію по віку ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІI;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити переведення та виплату ОСОБА_1 пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІI з дати звернення (30 січня 2025 року), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в державних органах з 01 серпня 1984 року по 31 березня 1986 року; з 27 лютого 1987 року по 26 листопада 1989 року та органах місцевого самоврядування з 08 квітня 1998 року по 27 листопада 2020 року та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Дубівською сільською радою від 24.01.2025 за№ 1 та 2.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 30.01.2025 звернулася до відповідача із заявою щодо переходу з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу». Проте, рішенням №2311514229 від 05.02.2025 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії. Позивач вважає, що на час звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії, вона дотримала всі умови щодо стажу державної служби та щодо віку і страхового стажу, а також надала належно оформлені довідки про складові заробітної плати для визначення розміру пенсії, а відтак, відповідне рішення відповідача є протиправним, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов представник відповідача позовних вимог не визнав, вважає позов необґрунтованим і безпідставним та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), за змістом якого, пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10 та 12 Прикінцевих положень цього Закону.
Частиною 1 статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10, розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723 від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно із пунктом 11 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Разом з тим, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Відтак обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Поряд з цим, відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII та на виконання пункту 6 “Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Постанова №622), Міністерством соціальної політики України розроблено та наказом від 10.05.2017 за №750 затверджено Порядок №750, пунктами 2 і 5 якого передбачено, що довідка про заробітну плату для призначення пенсії (далі - довідка для призначення пенсії) відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом З Порядку №622.
Згідно із пунктом 1 вищевказаної Постанови №1-3, нею затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, що додаються.
Таким чином, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж, а також не реалізували своє право на призначення пенсії державного службовця до 01.05.2016. Таким особам пенсія призначається з врахуванням довідок про заробітну плату, передбачених Порядком №750, в яких заробітна плата вказується в розмірах на момент звернення за пенсією на прирівняних посадах.
Також зазначив, вимога позивача про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця є передчасною та задоволенню не підлягає, так як рішення з цього питання не приймалось.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
30.01.2025 позивач звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про перехід на пенсію по Закону №889-VIII, до якої долучила довідки про складові заробітної плати видані Дубівською сільською радою від 24.01.2025 № 1 та №2.
30.10.2024 ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення №032350002736 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки стаж державної служби заявника складає 3 роки 04 місяці 17 днів, періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 24.09.2001 р. не зараховуються до спеціального стажу для визначення права на пенсію по нормам Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпе чення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, без робіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених зако ном.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійно го страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України Про за гальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004.
Згідно зі ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Відпо відно до частини першої статті 4 Закону №1058, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення, Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та де яких інших осіб, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №1058- IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
В свою чергу, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, полі тично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначе ний Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-УШ, який набрав чинності 01.05.2016. Згідно з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону №889-VIII втратив чин ність Закон України Про державну службу №3723-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, статті 490 із наступними змінами, далі - Закон №3723-ХП), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу ХЗ Закону №889-УІІІ.Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України Про державну службу №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягай віку 62 роки, та жінки які досягай пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія дер жавним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єди ний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - стра хові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягай певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законо давством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 нового Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому визначені певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Відповідно до пункту 10 Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених; статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХП у порядку, визначеному для осіб] які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону М3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17, від 19 березня 2019 року у справі №357/1457/17, від 15 серпня 2019 року у справі №676/6166/17, від 01 квітня 12020 року у справі №607/9429/17. від 04 квітня 2018 року у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №676/4235/17.
Однак, відповідач відмовив у призначенні мені пенсії, посилаючись на те що робота в органах місцевого самоврядування не відносяться до державної служби.
Разом з тим, за змістом пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Питання обчислення стажу державної служби регулювалося Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 та По рядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, який набрав чинності 01.05.2016. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03 травня 1994 року (була чинною до 01 травня 2016 року) до стажу державної служби зарахо вується робота (служба), зокрема, на посадах державних службовців у державних органах, .передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723-12 та на посадах в ор ганах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в орга нах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених 5 Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабіне ту Міністрів України № 229 від 25 березня 2016 року, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07.06.2001 №2493- III «Про службу в органах місцевого самоврядування» дію Закону України «Про державну службу» поширено на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регу люють діяльність місцевого самоврядування.
Пунктом 4 Порядку №229 передбачено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Аналіз викладених норм свідчить, що законодавство, яке діяло у спірний період, передбачало відне сення до стажу державної служби часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, які визначені Законом №2493-131 та роботу в державних органах влади. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №735/939/17 та в поста нові від 19 березня 2019 року по справі №357/1457/17.
Окрім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року №283 затверджено перелік державних органів колишніх УРСР, період роботи в яких на посадах керівників і спеціалістів зараховується до стажу держаної служби. Зокрема, до таких органів віднесені місцеві органи державного управління Міністерств і ві домств УРСР. 17 липня 2007 за №5587/11-07 Головним управлінням державної служби України було видано лист-роз'яснення «Щодо зарахування до стажу державної служби окремих періодів роботи, які дають право на призначення пенсії державного службовця», зі змісту якого слідує, що згідно із Порядком обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується період ро боти в районному агропромисловому об'єднанні на посадах керівних працівників і спеціалістів у мі сцевих органах державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР. Також у зазначеному листі вказано, що починаючи з 1992 року відбувся ряд змін у структурі управління сільським господарством колишньої УРСР. Враховуючи ці зміни які проводилися відповідно до постанов Уряду, періоди роботи керівних працівників і спеціалістів в обласних і рай онних органах управління сільським господарством підлягають зарахуванню до стажу державної служби за винятком періодів роботи в агропромислових об'єднаннях, агрокомбічатах, агрофірмах, виробничих об'єднаннях і інших формуваннях, які не реорганізовані в районні управління сільського господарства і продовольства. Отже, з наведеного слідує, що періоди роботи керівних працівників і спеціалістів в обласних і районних органах управління сільським господарством підлягають зараху ванню до стажу державної служби за винятком періодів*роботи в агропромислових об'єднаннях, агрокомбінатах, агрофірмах, виробничих об'єднаннях і інших формуваннях, які не реорганізовані в районні управління сільського господарства і продовольства.
Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_1 , у період з 01 серпня 1984року по 31 березня 1986 року позивач працювала на посаді агронома по насіннєведенню у Старовижівському районному управлінні сільського господарства - робочому апараті районного агропромислового об'єднання та з 27 лютого 1987р. по 26листопада 1989р.на посаді агронома по насіннєведенню уже в Старовижівському рай онному агропромисловому об'єднанні. Із історичної довідки від 14 лютого 2025 року вих.№К-58 вбачається, що у відповідності з наказом №3-К від 03 лютого 1986 року на базі управління сільсько го господарства було утворено Старовижівське районне агропромислове об'єднання.
Крім того, відповідно до Загальносоюзного класифікатора професій, посад та тарифних розрядів, за твердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам 27 серпня 1986 року №016 вста новлені наступні категорії посад: 1- керівники, 2-спеціалісти, 3-інші робітники. При цьому, для поса ди «агроном» встановлено позначку «2» у графі «код категорії», тобто посада агронома відноситься до категорії спеціалістів.
Таким чином, зазначені вище періоди роботи підлягають зарахуванню до стажу державної служби. В сукупності зі стажем роботи в органах місцевого самоврядування у період з 08 квітня 1998 року по 27.11.2020 року сільським головою (запис трудової книжки № НОМЕР_2 від 01.08.1984р.) стаж державної служби становить понад 20 років на травень 2016 року. Слід зазначити, що відповідно до розрахунку стажу проведеним відповідачем, що міститься у матеріалах моєї пен сійної справи страховий стаж становить понад 42 років. Окрім цього, на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону №889-УІП, я досягла встановленого чинним зако нодавством пенсійного 60-ти річного віку, таким чином, при поданні заяви про призначення пенсії за віком відповідно до п. 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII мною були дотримані законодавчо визначені умови, за яких така пенсія призна чається, а відтак у відповідача були всі законодавчо обумовлені правові підстави для призначення пенсії за віком, а тому вважаю, що маю право на призначення пенсії як державному службовцю.
Окрім того, пунктом 4 Порядку № 622 встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків сумних заробітної пла ти, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є держав ними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівня ною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), і ю включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календар них місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 ка лендарних місяців визначається шляхом ділення загально і суми цих виплат на 60. За бажанням осо би неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календар них місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Разом з тим, звертаючись 30.01.2025 із заявою до територіального підрозділу ПФУ, мною також долучались довідки про складові заробітної плати державного службовця у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних служ бовців, видані Дубівською сільською радою від 24.01.2025 №1 та №2.
Зазначені довідки мають бути враховані при переведенні позивача на пенсію державного службовця зважаючи на те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку, невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказана позиція повністю коре спондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб .захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового за собу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкоду вання. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав лю дини у справі «Афанасьев проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02).Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Такої ж позиції дотримується Верховний суд України зі спірного питання по справі № 340/4184/21 від 27 січня 2023 року( провадження № К/990/15921/22).
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на ін ший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж-, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення до органу Пенсійного фонду України. Таким чином, відповідач має призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця за віком згідно з дати звернення, тобто з 30.01.2025 року на підставі всіх поданих мною документів. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року по зразковій справі Ns 822/524/18 (Пз/9901/23/18).За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 11.03.2024 №0.0.4241445568.2.
Керуючись статтями 2, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.02.2025 №2311514229 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення та виплату ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІI з дати звернення (30 січня 2025 року), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в державних органах з 01 серпня 1984 року по 31 березня 1986 року; з 27 лютого 1987 року по 26 листопада 1989 року та органах місцевого самоврядування з 08 квітня 1998 року по 27 листопада 2020 року та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Дубівською сільською радою від 24.01.2025 №1 та №2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Канатна, 83, ідентифікаційний код юридичної особи 20987385).
Суддя Ф.А. Волдінер