10 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3687/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Володимирська фабрика гофротари» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Володимирська фабрика гофротари» (далі - ТзОВ “Володимирська фабрика гофротари», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000024 від 14.02.2025 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА205100/2025/000002/2 від 14.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці МД № 25UA205100001077U8. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА205100/2025/000002/2 від 14.02.2025, визначивши митну вартість за резервним методом та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000024 від 14.02.2025. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із такими рішеннями та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв'язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 37).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с. 41-49). В обґрунтування цієї позиції вказала, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є законними та обґрунтованими.
У відповіді на відзив представник позивача підтримав доводи позову та просив позов задовольнити (а.с. 110-112).
Ухвалою суду від 28.04.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено (а.с. 105).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
27.12.2024 між ТзОВ “Володимирська фабрика гофротари» (покупець) та компанією PP LION GmbH Hugo-Eckener-Str. 29 50829 Koln - Німеччина (продавець) було укладено Контракт №05-12/2024C на покупку вживаного обладнання - Fosber Twin 22.50 Slitter- Scorer - рік випуску 2001, іменоване в подальшому Обладнання або Товар (країна-виробник - Італія). Загальна вартість контракту на день підписання становить 19000 євро і включає в себе вартість його завантаження на транспортні засоби покупця (п. 2.1 контракту).
Умови оплати - передоплата згідно рахунку-фактури (інвойсу) виписаної продавцем, яка здійснюється в наступному порядку - 19000 євро - до 17.01.2025 включно (п. 4.2 контракту).
Поставка здійснюється згідно умов EXW: 3880-102 Over-Portugal (п. 5.1 контракту) (а.с. 16-18).
Відповідно до інвойсу №001/2025 від 06.02.2025 компанією PP LION GmbH Hugo-Eckener-Str. 29 50829 Koln поставлено вживане обладнання - Fosber Twin 22.50 Slitter- Scorer - рік випуску 2001, за ціною 19000 євро (а.с.19).
13.02.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: “обладнання для виробництва товарів з паперу або картону, машина різальна для виготовлення заготовок при виробництві картонних коробок, ящиків з гофрокартону: марки Fosber, модель Twin 22.50 Slitter-Scorer, рік випуску 2001, б/у, заводський номер 3439TWE00300 - 1 шт; призначена для висікання по контуру, внутрішнього висікання, перфорації та біговки, для надсічки на багатошаровому папері …», декларант позивача подав МД №25UA205100001077U8 (а.с. 67). Фактурна вартість товару становить 19000 євро. Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 993758,30 грн з урахуванням транспортних витрат у сумі 170000,00 грн. Для підтвердження митної вартості надано: пакувальний лист б/н від 06.02.2025; рахунок-фактуру (інвойс) №001/2025 від 06.02.2025; автотранспортну накладну б/н від 09.01.2024; сертифікат про походження товару №L778903 від 10.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №24 від 24.01.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №51 від 13.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товару № 05-12/2024C від 27.12.2024; договір про надання послуг митного брокера №18-н від 08.01.2014; договір (контракт) про перевезення №30/01/2025-002 від 30.01.2025; копія митної декларації країни відправлення №25DE720252918279B4 від 11.02.2025.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та навантаження/ розвантаження товару; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документально пояснити розбіжності в умовах поставки товару та розбіжності стосовно країни відправлення товару (маршрут слідування) (а.с. 80).
Заявою від 14.02.2025 декларант позивача повідомив про ненадання додаткових документів (а.с. 77 зворот).
14.02.2025 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2025/000002/2 (а.с. 14, 82) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000024 (а.с.13, 83).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 14.02.2025 №UA205100/2025/000002/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
1) одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України). Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано рахунок на оплату від 13.02.2025 №51, довідку про транспортні витрати від 13.02.2025 б/н, договір-заявку про надання автотранспорту з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 30.01.2025 № 30/01/2025-002. Рахунок на оплату від 13.02.2025 №51 надано від ФОП ОСОБА_1 , тоді як перевізник товару відповідно до графи 16 CMR - TITAN LOGISTICS sp z o.o. У рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору від 13.02.2025 №51 зазначені лише витрати на транспортування.
2) заявлені умови поставки EXW передбачають, що покупець повинен оплатити вартість перевезення та навантажувально-розвантажувальні роботи. Відомостей про вартість навантаження/розвантаження не надано. Вказане може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості на умовах поставки EXW та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості;
3) в митній декларації країни відправлення 25DE720252918279B4 від 11.02.2025 відсутнє числове значення;
4) в графі 4 CMR зазначено, що завантаження товару відбулося в Over Portugal, а в графі 15 митної декларації 25UA205100001077U8 країна відправлення - DE. Умови поставки товару згідно графи 20 митної декларації 25UA205100001077U8 - EXW PT OVER, що не відповідає умовам поставки, які зазначені в митній декларації країни відправлення 25DE720252918279B4 від 11.02.2025 - EXW KOLN DE.
5) у висновку Волинської ТПП № B-116 від 12.02.2025 експертом вказано, що розрахунок вартості товару проведено на основі наданої замовником (зацікавленою особою) інформації та зазначено, що взято було до уваги фактори, які впливають на формування ціни. При цьому відсутня конкретна інформація щодо факторів, які впливають на рівень ціни. Даний висновок Волинської ТПП № B-116 від 12.02.2025 не відповідає вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440. Згідно вимог п.54; п.57 Національного стандарту №1 зібрані експертом вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у висновку з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього відповідно. Також у висновку відсутній виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок. Цінових пропозицій до висновків, а також розрахунків, які б дали змогу впевнитись у достовірності, об'єктивності наведеної інформації наданий експертний висновок не містить. Отже висновок Волинської ТПП № B-116 від 12.02.2025 не є підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ № 476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 1,88 дол. США/кг за МД №UA205100/2024/4939 від 05.06.2024.
В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205100001137U7 від 15.02.2025 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.30-31).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД №25UA205100001077U8 від 13.02.2025 декларант позивача подав наступні документи: пакувальний лист б/н від 06.02.2025; рахунок-фактуру (інвойс) №001/2025 від 06.02.2025; автотранспортну накладну б/н від 09.01.2024; сертифікат про походження товару №L778903 від 10.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №24 від 24.01.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №51 від 13.02.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товару № 05-12/2024C від 27.12.2024; договір про надання послуг митного брокера №18-н від 08.01.2014; договір (контракт) про перевезення №30/01/2025-002 від 30.01.2025; копія митної декларації країни відправлення №25DE720252918279B4 від 11.02.2025.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 27.12.2024 №05-12/2024С визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця. Згідно з пунктами 1, 2 контракту предметом поставки є обладнання марки Fosber, модель Twin 22.50 Slitter-Scorer, рік випуску 2001, б/у (загальна вартість контракту - 19000,00 євро).
Відповідно до інвойсу від 06.02.2025 №001/2025 загальна вартість товару становить 19000,00 євро. Даним документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну, умови оплати.
Ціна товару в інвойсі від 06.02.2025 №001/2025 (19000,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA205100001077U8 від 13.02.2025 (графа 22).
До митної декларації надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 24.01.2025 №24 на суму 19000 євро (а.с.25), відповідно до якої позивач на виконання умов контракту від 27.12.2024 №05-12/2024С, перерахував на рахунок продавця 19000,00 євро.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованого товару це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №25UA205100001077U8 від 13.02.2025 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 06.02.2025 №001/2025. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Крім того, визначаючи митну вартість за першим методом за МД №25UA205100001077U8 від 13.02.2025, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (170000,00 грн).
Суд зазначає, що на підтвердження таких витрат позивач надав митному органу рахунок на оплату №51 від 13.02.2025, довідку про транспортні витрати від 13.02.2025 № б/н, договір-заяву про надання автотранспорту з перевезень вантажів автомобільним транспортом №30/01/2025-002 від 30.01.2025, з яких слідує, що вартість автоперевезення по маршруту Ovar Portugal - Нововолинськ, Україна становить 175000,00 грн; від місця завантаження Ovar Portugal до м/п Рава-Руська, Львівська обл., Україна - 170000,00 грн; від м/п Рава-Руська, Львівська обл., Україна до Нововолинськ, Україна - 5000,00 грн.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Щодо твердження митного органу про наявність розбіжностей в зазначенні перевізника в рахунку на оплату транспортних послуг № 51 від 13.02.2025 - ФОП ОСОБА_1 , тоді як перевізник товару відповідно до графи 16 CMR - TITAN LOGISTICS sp z o.o., то суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, ТзОВ «Володимирська фабрика гофротари» укладено договір-заявку про надання автотранспорту з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 30.01.2025 № 30/01/2025-002 з ФОП ОСОБА_1 на перевезення вантажу (вживане обладнання - Fosber Twin 22.50 Slitter- Scorer - рік випуску 2001) автотранспортом DAF RZ748FX/SCHMITZ CARGOBULL RZ 690FP по маршруту: Овар, Португалія - Нововолинськ, Україна (а.с. 23). Ці ж самі дані вказані в CMR. ФОП ОСОБА_1 було надано саме цей транспортний засіб, про який було домовлено, за що на його рахунок було сплачено суму вартості перевезення, яку було обумовлено в договорі.
Наданими митному органу документами підтверджується вартість перевезення товару в сумі 170000,00 грн.
Крім того, з наданих позивачем документів, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є експедитором щодо виконавця (перевізника) ТзОВ «ТІТАН ІНВЕСТ», і між ними було укладено Договір-заявку на транспортне перевезення №ДЗ 30/01/25 від 30.01.2025. В свою чергу, ТзОВ «ТІТАН ІНВЕСТ» є експедитором по відношенню до виконавця (перевізника) - підприємства TITAN LOGISTICS sp z о.о. відповідно до укладеної між ними заявки на переведення №24 від 06.02.2025 до договору №2009-1Т від 20.09.2024 (а.с. 29-30).
Враховуючи ланцюг обов'язків згідно вказаних договорів, ФОП ОСОБА_1 будучи кінцевим експедитором по відношенню до TITAN LOGISTICS sp z о.о., виконав свої обов'язки за договором, подавши належний транспортний засіб, про який і було домовлено між сторонами. Вищевказане також пояснює те, що договір-заявку про надання автотранспорту з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 30.01.2025 № 30/01/2025-002 укладено з ФОП ОСОБА_1 , тоді як перевізником товару відповідно до графи 16 CMR вказано TITAN LOGISTICS sp z о.о.
Таким чином, на думку суду, посилання відповідача на вищевказану невідповідність як на одну з підстав прийняття оскаржуваного рішення є безпідставним.
Стосовно твердження відповідача про те, що згідно заявлених умов поставки EXW не надано відомостей про вартість навантаження/розвантаження товару, то суд враховує наступне.
Як визначено пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Умови поставки EXW (“Франко-Завод», Ex Works») відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.
Тобто, митна вартість товару за даних умов поставки складається з фактурної вартості та витрат на навантаження, транспортування товару від визначеного місця до кордону.
Проте, як слідує з умов контракту від 27.12.2024 № 05-12/2024С, укладеного між позивачем та компанією PP LION GmbH Hugo-Eckener-Str. 29 50829 Koln загальна вартість контракту на день підписання становить 19000 євро і включає в себе вартість його завантаження на транспортні засоби покупця (п. 2.1 контракту).
Водночас, представник позивача у позовній заяві, у відповіді на відзив зазначав, що умови поставки було визначено EXW, оскільки вони найбільш точно відображали фактичні умови здійснення поставки. Зазначення інших умов поставки згідно правил Інкотермс було недоречним, адже вони б суперечили фактичним обставинам поставки. Продавець дійсно надав доступ до товару на його складі, проте відповідно до пункту 5.6. контракту від 27.12.2024 № 05-12/2024С, сторони визначили наступне: «продавець власними силами та за свій рахунок проводить завантаження обладнання на транспортні засоби покупця. Цей обов'язок здійснюється продавцем незалежно від обраних сторонами умов, поставки».
Таким чином, оскільки позивачем не було фактично понесено жодних витрат на проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, тому дані відомості і не були надані Волинській митниці та не включалися до задекларованої митної вартості. В той же час, зазначення інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт за умов, що фактично жодних витрат на це не було понесено, було б порушенням вимог чинного законодавства України, і могло б слугувати самостійною підставою для притягнення ТОВ “Володимирська фабрика гофротари» до відповідальності за внесення недостовірних (документально непідтверджених) відомостей до митної декларації.
З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність відомостей про вартість навантаження/розвантаження як на підставу прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставним, оскільки у відповідності до умов Контракту, навантаження здійснювалося силами і за рахунок продавця.
Щодо доводів митниці про те, що в митній декларації країни відправлення від 11.02.2025 №25 DE720252918279В4 відсутнє числове значення, то суд їх до уваги не приймає з огляду на таке.
Митна декларація країни відправлення від 11.02.2025 №25 DE720252918279В4 в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. Так рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
Відтак, надана позивачем копія митної декларації країни відправлення від 11.02.2025 №25 DE720252918279В4, в якій відсутнє числове значення вартості, не може підтверджувати ціну товару, оскільки митні декларації країни відправлення можуть лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не можуть підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Також, на думку суду, безпідставним є твердження митного органу про те, що ц наданому декларантом експертному висновку Волинської торгово-промислової палати №В-116 від 12.02.2025 відсутня конкретна інформація щодо факторів, які впливають на рівень ціни, оскільки вказаний Експертний висновок Волинської торгово-промислової палати наданий позивачем лише додатково підтверджує ціну товару, однак не є визначальним документом у розумінні частини другої статті 53 МК України для підтвердження митної вартості.
Щодо інших зазначених у рішенні відповідачем підстав коригування митної вартості (в графі 4 CMR зазначено, що завантаження товару відбулося в Over Portugal, а в графі 15 митної декларації 25UA205100001077U8 країна відправлення DE; те, що умови поставки товару згідно графи 20 митної декларації 25UA205100001077U8 - EXW PT OVER, що не відповідають умовам поставки, які зазначені митній декларації країни відправлення 25DE720252918279B4 від 11.02.2025 - EXW KOLN DE тощо), то суд зазначає, що такі не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, а тому такі недоліки і розбіжності не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 14.02.2025 №UA205100/2025/000002/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Враховуючи те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000024 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 14.02.2025 №UA205100/2025/000002/2, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 03.04.2025 №19425 (а.с. 10).
Натомість відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити за пред'явлення цього адміністративного позову судовий збір у сумі 4844,80 грн. (із застосуванням коефіцієнта пониження 0,8).
З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн. Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000024 від 14.02.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UА205100/2025/000002/2 від 14.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Володимирська фабрика гофротари» судовий збір у сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Володимирська фабрика гофротари» (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 38485617).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя Р.С. Денисюк