09 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8460/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.06.2025 № 032950012626 про відмову у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 червня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що органом Пенсійного фонду позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ), оскільки станом на 01.01.1993 позивач прожив в зоні гарантованого добровільного відселення лише 2 роки 10 місяці 9 днів, тобто менше 3 років.
З таким рішенням позивач не погоджується та зазначає, що довідкою Воєгощинського старостинського округу Камінь-Каширської міської ради № 10 від 10.01.2025 підтверджено період проживання позивача з дати народження по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з додатком 1 до Постанови №106 с. Воєгоща Камінь-Каширського району Волинської області включено у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Так, позивач у період з 01.09.1986 по 30.06.1990 навчалась у Луцькому педагогічному училищі імені Ярослава Галана, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 та архівною довідкою № 55 від 18.09.2024, виданою комунальним закладом вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради.
Вказаною довідкою підтверджується те, що позивач за період навчання з 1986 по 1990 роки перебувала на канікулах, а саме: І курс - з 12.01.1987 по 25.01.1987; з 29.06.1987 по 31.08.1987; II курс - з 12.01.1988 по 25.01.1988; з 06.07.1988 по 31.08.1988; III курс - з 12.01.1989 по 25.01.1989; з 13.07.1989 по 31.08.1989; IV курс- з 12.01.1990 по 25.01.1990. Загальний період зимових і літніх канікул під час навчання у Луцькому педагогічному училищі імені Ярослава Галана становить 7 місяців 14 днів, які позивач проводила за місцем реєстрації і постійного проживання у с. Воєгоща Камінь-Каширського району.
Також вказує на те, що після 3 курсу у 1989 році проходила практику у міжколгоспному піонерському таборі «Орля» в с. Грудки Камінь-Каширського району Волинської області, яке входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення, і знаходиться на відстані 19 км від с. Воєгоща (постійного місця проживання). Була призначена на посаду піонервожатої з 20.06.1989 по 02.08.1989, про що свідчить запис у трудовій книжці серії НОМЕР_2 .
А тому вважає, що такі періоди мають бути зараховані до періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення.
На думку позивача, дані щодо місця навчання чи роботи в іншому населеному пункті не можуть спростувати факту постійного проживання особи у зоні гарантованого добровільного відселення.
З врахуванням наведеного вважає, що на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію по віку набула право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 31).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та зазначив, що позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію із зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки за наданими документами факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 2 роки 10 місяців 9 днів, що не дає права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.
До зони гарантованого добровільного відселення не зараховано період денної форми навчання в Луцькому педагогічному училищі ім. Ярослава Галана з 01.09.1986 по 30.06.1990, оскільки територіально навчальний заклад не знаходиться в зоні гарантованого добровільного відселення та не відноситься до 3 категорії. Просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 35-37).
Позивач у відповіді на відзив не погодилася з аргументами відповідача та просила позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві (а.с. 67-69).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 (а.с. 13).
18.06.2025 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
25.06.2025 ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 032950012626 (а.с. 12) з тих підстав, що за наданими документами факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 2 роки 10 місяців 9 днів, що не дає права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII (далі - Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, встановлено статтею 55 Закону №796-ХІІ. Згідно з частиною третьою цієї статті призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.
Частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, зменшення віку становить 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (пункт 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ).
Виходячи із змісту суспільних правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов'язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986.
За змістом примітки до абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Отже, норми спеціального закону - Закону №796-XII застосовуються субсидіарно із нормами загального закону - Закону №1058-ІV, доповнюють і конкретизують їх.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, зі змінами).
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
Приписами пункту 3 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (категорія 3).
Частиною першою статті 15 Закону №796-ХІІ визначено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. У свою чергу частиною третьою статті 65 Закону №796-XII обумовлено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Отже, із системного аналізу наведених нормативно-правових актів слідує, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали (працювали), зокрема, у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років станом на 01.01.1993. Документом, який підтверджує статус потерпілого, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17 та від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 17.05.2021 №398/494/17, від 17.05.2021 №336/6218/16-а, від 08.06.2022 у справі №805/3752/18-а, від 26.07.2023 у справі №460/2589/20.
Суд звертає увагу, що позивач має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), про що їй Волинською обласною державною адміністрацією видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_4 (а.с. 14), яке видається, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
В свою чергу згідно з довідкою, виданою Воєгощанським старостинським округом № 7 Камінь-Каширського району Волинської області від 10.01.2025 № 10, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 17.06.1971 по 17.11.1992 була зареєстрована і проживала в с. Воєгоща Камінь-Каширського р-ну. Довідка видана на підставі погосподарських книг (а.с. 15).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 “Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»» с. Воєгоща Камінь-Каширського району Волинської області включено в перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Як слідує з матеріалів справи, фактичною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII стало те, що позивач станом на 01.01.1993 прожила у зоні гарантованого добровільного відселення менше трьох років, що становить 02 роки 10 місяців 09 днів.
З такими висновками органу Пенсійного фонду суд не погоджується та зазначає, що довідкою, виданою Воєгощанським старостинським округом № 7 Камінь-Каширського району Волинської області від 10.01.2025 № 10 підтверджується факт фактичного проживання ОСОБА_1 з 26.04.1986 (з моменту аварії на ЧАЕС) по 17.11.1992 в с. Воєгоща Камінь-Каширського району, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Крім цього, як слідує з архівної довідки, виданої Комунальним закладом вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради від 18.09.2024 № 55, ОСОБА_2 дійсно навчалася в Луцькому педагогічному училищі імені Ярослава Галана на спеціальності «викладання в початкових класах загальноосвітньої школи» на денній формі навчання з 01.09.1986 (наказ про зарахування від 10.06.1986 № 82) по 28.06.1990 (наказ про закінчення навчального закладу від 03.07.1990 № 64, диплом НОМЕР_5 від 28.06.1990). за період навчання з 1986 по 1990 роки студентка ОСОБА_2 перебувала на канікулах: І курс - з 12.01.1987 по 25.01.1987, з 29.06.1987 по 31.08.1987; ІІ курс - з 12.01.1988 по 25.01.1988, з 06.07.1988 по 31.08.1988; ІІІ курс - з 12.01.1989 по 25.01.1989, з 13.07.1989 по 31.07.1989 та ІV курс - з 12.01.1990 по 25.01.1990 (а.с. 20).
Водночас, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач 20.06.1989 призначена піонервожатою піонерського табору «Орля» Камінь-Каширського району, а з 15.08.1990 призначена на посаду вчителя української мови та літератури середньої Камінь-Каширської школи (а.с. 24, 17).
Верховним Судом у постановах від 29.01.2020 у справі № 572/245/17 та від 17.06.2020 у справі № 572/456/17, від 11.03.2024 у справі № 500/2422/23 сформовано висновок про те, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.
У постанові від 19.09.2019 у справі № 556/1172/17 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв'язку із постійним проживанням, або у зв'язку із роботою в такій місцевості. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
Суд зазначає, що період навчання позивача у Луцькому педагогічному училищі імені Ярослава Галана не заперечує факту її проживання на території радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 не менше трьох років, зокрема, в період канікул, оскільки як вбачається з архівної довідки, виданої Комунальним закладом вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради від 18.09.2024 № 55, період навчання ОСОБА_2 переривався на канікулярні періоди: з 12.01.1987 по 25.01.1987, з 29.06.1987 по 31.08.1987; з 12.01.1988 по 25.01.1988, з 06.07.1988 по 31.08.1988; з 12.01.1989 по 25.01.1989, з 13.07.1989 по 31.07.1989 та з 12.01.1990 по 25.01.1990.
У цій справі відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач постійно проживала у період навчання з 01.09.1986 по 28.06.1990 на території населеного пункту, яке не відноситься до території радіоактивного забруднення.
Також згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач 20.06.1989 призначена піонервожатою піонерського табору «Орля» Камінь-Каширського району, а з 15.08.1990 призначена на посаду вчителя української мови та літератури середньої Камінь-Каширської школи, тобто, у зоні гарантованого добровільного відселення.
Відтак проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про те, що позивач прожила у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 менше 3 років є помилковими та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Відтак суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджено фактичне проживання позивача ОСОБА_1 , зокрема, з 26.04.1986 по 17.11.1992, з врахуванням канікулярних періодів з 12.01.1987 по 25.01.1987, з 29.06.1987 по 31.08.1987; з 12.01.1988 по 25.01.1988, з 06.07.1988 по 31.08.1988; з 12.01.1989 по 25.01.1989, з 13.07.1989 по 31.07.1989 та з 12.01.1990 по 25.01.1990 в с. Воєгоща Камінь-Каширського району, тобто у зоні гарантованого добровільного відселення, то це свідчить про можливість застосування до позивача і початкової величини зниження пенсійного віку на 3 роки, передбаченої статтею 55 Закону №796-XII, так як обов'язковою умовою для такого застосування є постійне проживання особи у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на ЧАЕС (з 26.04.1986 по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період).
Суд наголошує, що позивач надала і документ, що підтверджує її право на пільги та компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ, - посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, не надано доказів того, що видане позивачу посвідчення визнане недійсним, а наданий позивачу статус скасований; у цій справі відсутні підстави ставити під сумнів наданий позивачу статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
Отже враховуючи наявність у позивача посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідки органу місцевого самоврядування, трудової книжки, довідки з місяця навчання, що підтверджує фактичне проживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 понад 3 роки, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.
Отже, пенсійний вік для позивача підлягає зменшенню на 6 років.
При цьому, наявність у позивача необхідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку (26 років) для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону №796-XII, відповідачем не оспорюється.
Відтак суд приходить до висновку, що позивач, у відповідності до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на призначення пенсії зі зниженням, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійного віку.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 25.06.2025 №032950012626 позивачу безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, а тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині необхідно задовольнити.
Щодо позовних вимог зобов'язати призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку з 18.06.2025, то суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернулася із заявою про призначення пенсії 18.06.2025, то пенсія останній підлягає призначенню саме з 18.06.2025, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Відтак, беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 25.06.2025 №032950012626 про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання відповідача ГУ ПФУ в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, з 18.06.2025.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 968,96 грн, сплачений згідно з квитанцією від 26.07.2025 (а.с. 7).
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 25.06.2025 №032950012626 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, з 18.06.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802).
Суддя Р.С. Денисюк