м. Вінниця
10 вересня 2025 р. Справа № 640/26559/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про: стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 373 473, 50 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податкова заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки в сумі 370 753, 50 грн, а також зі сплати адміністративних штрафів та інших санкції в сумі 2 720, 00 грн. Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати відповідачем донарахованих позивачем сум грошового зобов'язання. З огляду на те, що наявна заборгованість відповідачем погашена не була, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд зауважує, що вказана ухвала направлялась відповідачеві засобами поштового зв'язку за адресою місця знаходження - АДРЕСА_2 , однак до Окружного адміністративного суду м. Києва повернувся конверт із зазначення причин невручення "за закінченням терміну зберігання".
Ч. 4 ст. 124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Суд зауважує, що згідно з п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За наведених вище обставин, судом вжито усіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/26559/21 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід О.С.
Ухвалою від 05.03.2025 адміністративну справу № 640/26559/21 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вказана ухвала направлялась судом за адресою місця знаходження відповідача, станом на дату постановлення такої ухвали - АДРЕСА_2 , однак 26.03.2025 до суду повернувся конверт із зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою суду від 09.09.2025 допущено процесуальне правонаступництво в адміністративній справі № 640/26559/21 та замінено первинного відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , на його процесуального правонаступника - фізичну особу ОСОБА_1 .
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки в сумі 370 753, 50 грн, а також зі сплати адміністративних штрафів та інших санкції в сумі 2 720, 00 грн.
12.11.2020 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0026660708, яким на підставі акта перевірки №0149/04/36/05/РРО/ НОМЕР_1 від 17.08.2020 до відповідача застосовано штраф за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 7, 50 грн; податкове повідомлення-рішення №0026840708 та №0026780708, якими, на підставі акта перевірки №1118/15/26/РРО/ НОМЕР_1 від 22.10.2020, до відповідача застосовано штраф за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 5 905 грн та адміністративні штрафи та санкції в сумі 1 360 грн; податкове повідомлення-рішення №0026720708 та №0026680708, якими, на підставі акта перевірки №1119/15/26/РРО/ НОМЕР_1 від 22.10.2020, до відповідача застосовано штраф за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 505, 50 грн та адміністративні штрафи та санкції в сумі 1 360 грн.
23.11.2020 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0058920708, яким, на підставі акта перевірки №13/04/36/07/10/РРО/ НОМЕР_1 від 22.09.2020, до відповідача застосовано штраф за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 364 335, 50 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення надсилались відповідачу у встановленому законом порядку, доказів їх оскарження на момент розгляду справи суду не надано.
Крім того, 10.03.2021 позивачем сформовано податкову вимогу №10492-13, яка також надсилалась відповідачеві у встановленому законом порядку. Доказів оскарження вимоги на момент розгляду справи суду не надано.
Таким чином, наявність вказаної заборгованості підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями від 12.11.2020 та від 23.11.2020, податковою вимогою від 10.03.2021 та витягом з інтегрованої картки платника податків.
У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу вбачається, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пп. 41.1, 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно пп. 191.1.16. п. 191.1 ст. 191 ПК України до функцій контролюючих органів віднесено, серед іншого, здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.3. п.54.3. ст. 54 ПК України).
Відповідно до п. 111.1 ст. 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
П. 111.2. ст. 111 ПК України передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
За визначенням, наведеним у пп. 14.1.265. п. 14.1. ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп.. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
П. 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У відповідності до вимог п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює певні факти.
Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Системний аналіз норм свідчить, що чинним законодавством передбачено право податкового органу на застосування до платників податків штрафних санкцій за порушення законодавства, зокрема, законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Податковим кодексом України визначено обов'язок платників податків сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, крім випадків, коли така особа звільняється від їх сплати на підставах та умовах, визначених діючими нормативно-правовими актами. Такий обов'язок існує й щодо сплати штрафних санкції за порушення законодавства щодо застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та законодавства щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. У випадку, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає йому податкову вимогу в визначеному порядку. Податковий борг повинен бути сплачений платником у передбачені строки.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки в сумі 370 753, 50 грн, а також зі сплати адміністративних штрафів та інших санкції в сумі 2 720, 00 грн.
Сума податкового боргу є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється гл. 9 ПК України.
Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача податкового боргу у сумі
373 473, 50 грн.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач, у встановлені законодавством строки, до бюджету не сплатив у повному обсязі, заборгованість є узгодженою, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В межах цієї справи підстави для вирішення питання щодо стягнення судових витрат відсутні.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 податковий борг у сумі 373 473 грн 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011)
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.09.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна