м. Вінниця
10 вересня 2025 р. Справа № 120/14772/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.
Позов обґрунтований позивачем тим, що він жодного порушення правил перевезення вантажів не вчиняв, а винесена постанова не відповідає дійсним обставинам справи, підлягає визнанню протиправною і скасуванню, оскільки уповноваженою особою, яка розглядала справу про накладення адміністративно-господарського штрафу не враховано наявність чинного на день перевірки дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. На думку позивача, наявність дозволу №2024-13850501-280 НГ виключає склад правопорушення, який йому інкриміновано, та відповідно його протиправно притягнуто до відповідальності зі стягненням адміністративно-господарського штрафу.
Також, позивач в позовній заяві звернув увагу на помилковість зазначення в Акті №АР 036872 в якості перевізника ТОВ "Центрус", а також вказав на його неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Ухвалою від 08.11.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема, представниця відповідача зазначила, що під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закон України "Про автомобільний транспорт". Представниця зазначила, що наявність в матеріалах справи дозволу не спростовує факту виявленого порушення, адже відповідний дозвіл не було надано під час проведення перевірки, про його наявність відповідачу не повідомлялось.
Щодо первинного визначення в Акті перевірки в якості перевізника ТОВ "Центрус", то представниця повідомила, що такий був визначений на підставі відомостей відображених у пред'явленій водієм перевіряємого транспортного засобу ТТН. Разом з тим, під час розгляду справи ТОВ "Центрус" надало договір про надання послуг №02012023, згідно з яким перевізником є ФОП ОСОБА_1 .
Крім того, представниця відповідача повідомила, що позивач двічі запрошувався на розгляд справи, а саме листом від 13.09.2024 за вих. №80421/21/24-24, проте на розгляд не з'являвся, про причини неявки не повідомив, документів в спростування відображеного в акті перевірки порушення не надав, в зв'язку з чим розгляд справи було проведено за відсутності представника ФОП ОСОБА_1 за наявними матеріалами.
Ухвалою від 22.04.2025 витребувано у Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області та зобов'язати надати суду наступні документи та інформацію:
- належним чином засвідчену копію Акта про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0004792 від 24.07.2024;
- інформацію про те, чи охоплює маршрут, який відображений у виданому 18.07.2024 перевізнику ФОП " ОСОБА_1 " Дозволі №2024-13850501-280 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, місце проведення 24.07.2024 рейдової перевірки належного позивачу транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом FAYMONVILLE реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , а саме: а/д М-30 Стріий-Умань-Дніпро-Ізварине 347 км +527 м;
- відеозапис рейдової перевірки транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом FAYMONVILLE реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт №АР036872 від 24.07.2024 та Акт №0004792 від 24.07.2024 (посилання на відеозапис містяться в повідомленні Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.10.2024 за №9869/3.4/15-24, сформованому за результатами розгляду скарги позивача від 04.10.2024)
У встановлений судом строк відповідачем виконано вимоги ухвали від 22.04.2025.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.07.2024 у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 347 км + 527 м, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом FAYMONVILLE реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .
Під час габаритно-вагового контролю зазначеного транспортного засобу виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням габаритних норм (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів, встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306).
Зокрема, під час габаритно-вагового контролю належного позивачу транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом FAYMONVILLE реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , зафіксовано перевезення вантажу з встановлено фактичне перевантаження ширини становить 3,36 м при допустимих 2,6 м, що у відсотках складає 29,2%, перевищення висоти 4,4 м при допустимих 4 м, що у відсотках складає 10 %.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами було складено:
- Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР036872 від 24.07.2024 (зворотній бік а.с. 66);
- Акт про перевищення транспортних засобом нормативно вагових параметрів №0004792 від 24.07.2024 (а.с. 67),
- Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0052297 від 24.07.2024 (зворотній бік а.с. 67).
Листом від 31.07.2024 за вих. №65466/628/24-204 на розгляд справи 27.08.2024 було запрошено ТОВ "Центрус", яке було визначено в якості перевізника згідно наданої водієм перевіряємого транспортного засобу ТТН від 24.07.2024 №24.07.2024/1 (а.с. 24).
Як повідомила представниця відповідача у відзиві на позовну заяву, на розгляд справи представником ТОВ "Центрус" був наданий договір про надання послуг, згідно з яким ТОВ "Центрус" виступав в якості Експедитора, а перевізником значився ФОП ОСОБА_1 . Дана обставина не є спірною, адже визнається позивачем у позовній заяві та підтверджується доданими до позову документами (а.с. 17-23)
В зв'язку з отриманою під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт інформації, відповідач листом від 13.09.2024 за вих. №80421/23/24-24 запросив ФОП ОСОБА_1 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Повідомив. що розгляд справи відбудеться 19.09.2024 о 11 год. 00 хв. у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. В.Порика, 29, 3-й поверх, каб. 1.
Вказаний лист надіслано позивачу на адресу: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі самостійно визначеної позивачем у позовній заяві та відповідає адресі місця реєстрації ФОП ОСОБА_1 . Згідно трекінг номеру 0600962341311 (а.с. 71) 17.09.2024 мала місце "невдала спроба" вручення поштового відправлення, в зв'язку з чим 01.10.2024 останнє повернуто відповідачу.
В подальшому, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідачем було складено постанову від 19.09.2024 №ПШ 04985 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000,00 грн за порушення абз. 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 1, ч. 3, 14 ст. 6 Закон України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п. 8 "Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є: визначення основних правових та організаційних основ державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної безпеки; визначення системи державного контролю, прав, обов'язків та відповідальності державних органів виконавчої влади та перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства України.
Відповідно до п. 22.5 "Правил дорожнього руху" рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують зовнішніх габаритів: ширина: 2,6, сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху 3,75; висота від поверхні дороги: 4, транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою, Національною поліцією 4,35; довжина: вантажного автомобіля 12, автопоїзда 22, автомобіля (тягача) з напівпричепом 18,75, маршрутного транспортного засобу 18,75; виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу 2; фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль 18 14; трьохвісний автомобіль 25 (26)* 21; чотирьохвісний автомобіль 32 24, чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 24; комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 24; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 24; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 24; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 24; автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 24; навантаження на вісь: на одинарну вісь 11,5 7; на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5 7; від 1 до 1,3 метра 16 10; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 10,5; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 11,5; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 11,5; від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 11,5. На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 13, понад 1,3 до 1,4 метра 24 14.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Згідно положень п. 4 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Таким чином, водій транспортного засобу у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних обмежень повинен мати при собі дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України.
Відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема в даному випадку дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, до осіб, які здійснюють використання відповідного транспортного засобу, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З матеріалів справи вбачається, зокрема доданого до відзиву на позовну заяву відеоматеріалів проведення габаритно-вагового контролю, що під час перевірки 24.07.2024 у водія був відсутній дозвіл на перевезення вантажів з перевищенням габаритних обмежень, що дає право на рух автомобільними дорогами України, який відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинен знаходитись у водія.
Представник позивача в позові вказує, що на час проведення перевірки в ФОП ОСОБА_1 був в наявності чинний Дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні №2024-13850501-280 НГ, що, на на його думку, виключає склад правопорушення.
Однак, суд критично оцінює такі доводи представника позивача в обґрунтування позову, оскільки з акту перевірки вбачається, що водій під час перевірки не надав вказаного документу, а його наявність в силу приписів вказаних законодавчих норм була обов'язковою через перевезення вантажів з перевищенням габаритних обмежень.
Суд зазначає, що надані позивачем під час розгляду справи документи жодним чином не спростовують та не змінюють встановлених на місці події фактичних обставин, які зафіксовані в акті проведення перевірки, та не створюють для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелюють зафіксованих в акті обставин та порушень.
Таким чином, вказана позивачем інформація та надані документи жодним чином не підтверджують наявність у водія дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних обмежень на момент проведення посадовими особами відповідача перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Позивач в позовній заяві зазначає, що був позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило його можливості довести свою невинуватість.
З даного приводу суд зазначає, що матеріалами підтверджено виття відповідачем належних заходів щодо своєчасного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. При цьому, позивач не був позбавлений можливості надати необхідні, на його думку, докази безпосередньо до суду.
Суд також відмічає, що повідомлені позивачем в позовній заяві обставини та надані на їх підтвердження доказі, не спростовують встановленого посадовими особами відповідача факту незабезпечення позивачем водія перевіряємого транспортного засобу дозволом на перевезення вантажів з перевищенням габаритних обмежень. Сама по собі наявність в позивача відповідного дозвільного документу не звільняє його від обов'язку забезпечити водія транспорного засобу таким документом.
За наведених обставин, суд критично оцінює наведені позивачем доводи, оскільки постанова повністю відповідає вимогам, що передбачені до її змісту положеннями "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті".
Крім того, вказані доводи жодним чином не спростовують та не змінюють встановлених на місці події фактичних обставин, які зафіксовані в акті проведення перевірки, та не створюють для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелюють зафіксованих в акті обставин та порушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Суд встановив, що власником транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом FAYMONVILLE реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1
Згідно укладеного між ТОВ "Центрус" та ФОП ОСОБА_1 договору №1000424-2 від 10.04.2024, останній при наданні ТОВ "Центрус" транспортно-експедиційних послуг значиться перевізником.
З урахуванням зазначеного, позивач в даних правовідносинах є автомобільним перевізником і як наслідок несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів.
За таких обставин, уповноважені посадові особи Укртрансбезпеки обґрунтовано склали матеріали перевірки відносно позивача як автомобільного перевізника вантажу.
Відтак, відповідачем правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача №ПШ 049853 від 19.09.2024 у розмірі 34000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Таким чином, оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є правомірною та не підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. В.Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код 39816845)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна