ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7505/25
провадження № 3/753/3387/25
"03" вересня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
29.03.2025 року о 23 годині 02 хвилин, по вул. Світла 3 в місті Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мазда» н/з НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Оглядна стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу для вимірювання та визначення вмісту алкоголю у видихуваному повітрі приладу «Драгер», результат тесту становить 2,22 %о. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Разом з тим направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його лікуванням.
Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення заст. 130 КУпАП. Крім того у даній справі вже неодноразово судом задовольнялося клопотання учасників провадження про відкладення розгляду. Разом з тим ОСОБА_1 має захисника - адвоката Коваленко К.О., доказів того, що розірвано договір про правову допомогу, суду не надано.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.
Крім того, розглядаючи клопотання адвоката Коваленко К.О. про зупинення провадження на період проходження ОСОБА_1 військової служби, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Тобто, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право чи обов'язку суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.
Нормами діючого КУпАП передбачено можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення лише пов'язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
За таких обставин та оскільки у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження у окремій категорії справ, вважаю, що в даному випадку не підлягає до застосування аналогія закону із ст. 335 КПК України, яка регулює зупинення судового провадження в кримінальному провадженні.
Натомість, не передбачене діючим КУпАП зупинення провадження, не зупиняє перебігу строків, встановлених ст. 38 КУпАП, а тому у випадку невиправданого зупинення судом провадження може призвести до невиконання обов'язку суду розглянути справу у відведений річний строк, тим самим перешкодити реалізації права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке охоплює своєчасність судового розгляду перед широким суспільством.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до відповідальності, про зупинення провадження у справі слід відмовити та розглянути справу по суті.
Таким чином, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 285399 від 29.03.2025 року, результат тесту на газоаналізаторі «Драгер Алкотест», тест № 5761, результат якого становить 2,22 %о, акт огляду на стан сп'яніння, карту обліку адміністративного правопорушення, постанову серії ЕНА №4384650 від 29.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, витягом з АРМОР щодо посвідчення водія та реєстрації транспортного засобу, відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.9 (А) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 7 глави 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України за № 1452/735 від 09 листопада 2015 року - установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Так, у судовому засіданні об'єктивно встановлено та підтверджується дослідженими доказами у їх сукупності, що ОСОБА_1 всупереч вимогам п. 2.9(а) ПДР України керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та про необхідність накладення на нього як особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 130 ч. 1, 251, 252, 268, 283 - 285 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі шістсот п'ять гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього КУпАП, на підставі статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя