Справа № 752/2423/25
Провадження №: 2-ві/752/30/25
10 вересня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Митрофанової А.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. в цивільній справі № 752/2423/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова позиція у м. Києві» про захист прав споживача,
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова позиція у м. Києві» про захист прав споживача.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
25 серпня 2025 року через підсистему "Електронний суд" від позивачки надійшла заява про відвід головуючого судді Плахотнюк К.Г. у справі №752/2423/25.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року вказана заява визнана необгрунтованою, а питання про відвід судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. передано для вирішення іншому судді у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2025 року для вирішення питання про відвід головуючого судді Плахотнюк К.Г. від розгляду справи № 752/2423/25 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Заяву про відвід головуючого судді у справі 753/2423/25 Плахотнюк К.Г. вмотивовано тим, що позов було подано 16.01.2025. Ухвалою від 03.02.2025 суддя залишила позов без руху, всупереч вимогам п. 7 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, оскільки відповідач є юридичною особою, зобов?язаною мати електронний кабінет у системі «Електронний суд», а отже позивач, була звільнена від обов?язку надсилати матеріали на адресу відповідача поза системою. Позивач стверджувала про затягування процесу та бездіяльність судді протягом п?яти місяців. Крім того, звертала увагу на те, що незважаючи на її неодноразові звернення, жодних дій суддею з лютого по червень не було вчинено. Лише після подання заяви про відвід (15.06.2025), 18.06.2025 суддя відкрила провадження у справі. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що нею подана скарга щодо дій судді Плахотнюк К.Г. до Вищої ради правосуддя, що на думку заявниці свідчить про наявність в останньої конфлікту інтересів, який також ставить під сумнів неупередженість судді під час розгляду її справи, оскільки подальші дії судді можуть бути вмотивовані самозахистом, а не об?єктивністю.
Перевіривши доводи заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. в цивільній справі № 752/2423/25, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Разом з цим, відповідно до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 та 4 ст. 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об'єктивності судді.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Згідно із суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (справа «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, пункти 49, 50).
Суд виходить з того, що суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного.
Крім того, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
Презумпція особистої неупередженості судді діє допоки не з'являться докази на користь протилежного.
З поданої заяви про відвід вбачається, що представник позивача не довіряє головуючому судді Плахотнюк К.Г. з посиланням на сумніви в неупередженості та об'єктивності головуючого судді під час розгляду справи №752/2423/25, у зв'язку з вчиненням головуючим суддею відповідних дій.
Суд зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Щодо заявлених підстав для відводу головуючого судді Плахотнюк К.Г., а саме наявність конфлікту інтересів, у зв?язку зі зверненням ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді слід зауважити наступне.
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа (стаття 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП із скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в тому числі й обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.
У зв?язку із цим, саме лише подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП не перешкоджає судді продовжувати судовий розгляд та виконувати обов?язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та не спричиняє конфлікту інтересів.
Згідно з нормами ЗУ «Про запобігання корупції» для правильного застосування суддею заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у конкретному випадку необхідно встановлювати дві обов?язкові ознаки, які визначають поняття конфлікту інтересів у їх взаємозвязку: наявність приватного інтересу судді; посадові повноваження судді.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв?язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
3 огляду на викладене, факт звернення ОСОБА_1 до ВРП не створює конфлікт інтересів, який унеможливлює розгляд справи суддею Плахотнюк К.Г., оскільки нe підпадає під поняття конфлікту інтересів, визначеного законом.
При цьому, що право подавати скарги на дії судді до ВРП можна віднести до одного із засобів контролю за діяльністю судді під час здійснення ним правосуддя, і в жодному разі можливість скористатися таким правом не є способом усунення певного судді від здійснення посадових обов?язків у конкретній справі за бажанням конкретних осіб.
За таких обставин, сама по собі скарга до ВРП на дії судді не створює конфлікту інтересів у розумінні чинного законодавства та не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Необхідно також зазначити, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Проте, у цій справі доводи заявника зводяться лише до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді та не можуть бути підставою для відводу.
Доказів, які б могли свідчити про будь-яку зацікавленість судді Плахотнюк К.Г. у результатах розгляду справи або його упередженість заявником не надано.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 258, 260, 261, 354-355 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. в цивільній справі № 752/2423/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова позиція у м. Києві» про захист прав споживача - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Митрофанова