Справа № 752/21262/25
Провадження № 1-кп/752/2279/25
10 вересня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001452 від 16 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 в режимі відеоконференції,
перекладача ОСОБА_11 ,
представника потерпілої ОСОБА_12 ,
встановив:
Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
Ухвалами слідчих суддів Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року продовжено строки дії запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до 12 вересня 2025 року включно.
Прокурор звернулася з клопотаннями про продовження відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків, котрі ще не були допитані в судовому засіданні. При цьому, застосування більш м'яких запобіжних заходів не здатне запобігти вищевказаним ризикам.
Представник потерпілої підтримала прокурора.
Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав на необґрунтованість висунутого обвинувачення. Докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення відсутні. Потерпіла в статевий зв'язок з ОСОБА_7 вступила добровільно. До клопотання прокурор не долучено документів на підтвердження наявності ризиків у кримінальному провадженні. Вказав, що обвинувачений має на праві оренди житло в Київській області. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав захисника. Повідомив, що вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнає. Наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків він не має. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Вказав, що до нього можливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, що воно не відповідає вимогам процесуального закону, до клопотання не долучено документи, якими прокурор обґрунтовує свої доводи. Ризики відсутні, наміру переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків обвинувачений не має. До нього можливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав захисника. Повідомив, що невинуватий у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при цьому тривалий час тримається під вартою. Вказав на можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Зобов'язався належним чином виконувати свої процесуальні обов'язки.
Захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання прокурора. Вказала, що клопотання не відповідає вимогам процесуального закону. До нього не долучено документи, якими прокурор обґрунтовує свої доводи. Підстав вважати, що обвинувачений буде переховуватись від суду чи впливати на потерпілу, свідків немає. Просила відмовити у задоволення клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується ;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи.
Про обґрунтованість підозри обвинувачених свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не розпочато з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано потерпілу, свідків та самих обвинувачених.
Обвинувачені є іноземцями, не мають в Україні міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, постійного місця проживання.
Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватими, дані про особу обвинувачених, суд дійшов висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема у випадку звільнення з-під варти обвинувачені з обґрунтованою ймовірністю можуть переховуватись від суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України, незаконно впливати на потерпілу та свідків, які ще не були допитані безпосередньо в судовому засіданні.
Наявність в обвинуваченого ОСОБА_7 на праві оренди житла у Київській області не зменшує існування вищевказаних ризиків.
Застосування відносно обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Застосування відносно обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, в розпорядженні суду міститься обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, тому недолучення до клопотань прокурора інших документів не є підставою для відмови у їх задоволенні.
За таких обставин, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою підлягають задоволенню.
При цьому в силу приписів п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення обвинуваченим розміру застави суд не вбачає.
Керуючись статтями 177, 183, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 07 листопада 2025 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обв инуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, до 07 листопада 2025 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів, до 07 листопада 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1