Справа № 712/12093/25
Номер провадження: 1-кс/712/4268/25
05 вересня 2025 м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ірдинь Черкаського р-ну Черкаської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, який підозрюється у кримінальному провадженні №12025250310002935 від 03.09.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
Старший слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_4 звернулась до суду із клопотанням, погодженим прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у кримінальному провадженні №12025250310002935 від 03.09.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12025250310002935 від 03.09.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта 2 навчального взводу 5 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки вказаної військової частини, у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 115, 116, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, 03.09.2025 близько 03 год., більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалося, ОСОБА_6 , діючи
з прямим умислом на пошкодження та знищення майна потерпілого ОСОБА_7 шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи за місцем проживання свого батька - ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , взяв до рук каністру білого кольору, наповнену невстановленою під час досудового розслідування легкозаймистою горючою речовиною та направився з нею до земельної ділянки з господарськими спорудами та транспортними засобами, огородженої дерев'яним парканом, що знаходиться біля перехрестя вул. Лісової та автомобільної дороги сполученням «Дубіївка - Ірдинь - Мліїв» Т2408 (координати 49.3654242, 31.6797769), яка перебуває у власності потерпілого ОСОБА_7 , після чого, прибувши на місце, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізовуючи свій злочинний умисел, взяв до рук зазначену каністру із горючою речовиною та облив нею господарську споруду, розташовану на зазначеній земельній ділянці та паркан, яким вона була огороджена, потім застосував джерело вогню та здійснив підпал розлитої ним речовини, внаслідок чого сталася пожежа, в результаті якої, було повністю знищено господарську споруду, мотоцикл «ІЖ-7.108», реєстраційний номер НОМЕР_2 та мотоцикл «ІЖ-56», що належать ОСОБА_7 та автомобіль ВАЗ 210994-20, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_9 , а також було пошкоджено господарські будівлі, покрівлю та паркан, після чого
ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник
у невідомому напрямку.
03.09.2025 ОСОБА_6 був затриманий в порядку, передбаченому
ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 2 ст. 194 КК України.
04.09.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
даними протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ;
даними протоколу огляду місця події від 03.09.2025;
даними акту про пожежу;
показаннями потерпілого ОСОБА_7 ;
показаннями свідка ОСОБА_10 ;
даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 03.09.2025;
показаннями свідка ОСОБА_11 ;
даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 від 03.09.2025.;
даними протоколу обшуку від 03.09.2025;
даними протоколу затримання ОСОБА_6 ;
іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри
ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 194 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.
Згідно ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного
ОСОБА_6 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити нове кримінальне правопорушення.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_6 усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років (тяжкий злочин), а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння може спонукати останнього, перебуваючи на волі, ухилитися (змінити місце проживання, у т.ч. шляхом виїзду за кордон тощо) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 не має постійного місця проживання за місцем, де вчинено кримінальне правопорушення та не має міцних соціальних зв'язків, що унеможливить здійснення слідчим та прокурором контролю за поведінкою підозрюваного.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, зокрема очевидців події, які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду. Перебуваючи на волі, ОСОБА_6 матиме змогу незаконно впливати на потерпілого та свідків
у цьому ж кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз та фізичного насильства, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження та судового розгляду, зокрема в частині відмови надання ним показань або зміни показань.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наступним: 15.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням стану здоров'я та інших даних, а також відсутності визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу, здійснено призов ОСОБА_6 на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2025, солдата ОСОБА_6 призначено на посаду курсанта 2 навчального взводу 5 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Не зважаючи на це, вже з 27.01.2025 солдат ОСОБА_6 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2025, був знятий з усіх видів забезпечення вказаної військової частини, у зв'язку із самовільним залишенням розташування останньої.
Вказані обставини беззаперечно свідчать про причетність підозрюваного до вчинення в умовах воєнного стану кримінального правопорушення проти встановлено порядку несення військової служби, зокрема, злочину, передбаченого ст.ст. 407, 408 КК України та безсумнівно можуть свідчити про здатність ОСОБА_6 вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема,
у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_6 фактично буде перебувати поза межами виконання обов'язків військової служби, весь свій час буде використовувати на власний розсуд, матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв'язку, зокрема, зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні, що об'єктивно може зашкодити встановлення істини у цій справі, а також є підстави вважати, що у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний змінить місце проживання (перебування), що може негативно вплинути на подальше проведення досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні, наполягали на застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який вчинив шляхом підпалу, більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що злочин не вчиняв, на місці події його не було, із потерпілим склались неприязні стосунки, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, на які посилається сторона обвинувачення, не доведені, підозрюваний має постійне місце мешкання, має батька похилого віку, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у мінімальному розмірі.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши зміст та мотиви клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310002935 від 03.09.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
03.09.2025 ОСОБА_6 затриманий в порядку, передбаченому
ст.ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 2 ст. 194 КК України.
04.09.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: даними протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ; даними протоколу огляду місця події від 03.09.2025; даними акту про пожежу; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; показаннями свідка ОСОБА_10 ; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 03.09.2025; показаннями свідка ОСОБА_11 ; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 від 03.09.2025.; даними протоколу обшуку від 03.09.2025; даними протоколу затримання ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Твердження підозрюваного ОСОБА_6 про те, що він не причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що його на місці злочину не було суд відхиляє, оскільки таке твердження спростовується доказами, долученими до клопотання: копіями протоколів допитів свідків, які бачили підозрюваного з каністрою, протоколу обшуку, в ході якого вилучено каністру, протоколу огляду місця події, та іншими матеріалами.
При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Також слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Слідчий суддя вважає, що докази, надані органами досудового розслідування підтверджують наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за № 12025250310002935 від 03.09.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Оцінюючи зазначені у клопотанні ризики, їх обґрунтування та надані на підтвердження цього докази, слідчим суддею враховано таке.
Існує ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду. Про існування такого ризику свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства та суду.
ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення загальнонебезпечним способом - шляхом підпалу із застосуванням горючої речовини, що свідчить про велику суспільну небезпеку та існування ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Крім того, з 27.01.2025 ОСОБА_6 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2025 був знятий з усіх видів забезпечення вказаної військової частини, у зв'язку із самовільним залишенням розташування останньої, що може свідчити про причетність підозрюваного до вчинення в умовах воєнного стану кримінального правопорушення проти встановлено порядку несення військової служби, зокрема, злочину, передбаченого ст.ст. 407, 408 КК України та підтверджує наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором належними та допустимими доказами на цій стадії досудового розслідування доведено обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує, що підозрюваний притягається до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, неодружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, притягувався до адміністративної відповідальності.
Таким чином, на підставі викладеного вище для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки, саме такий вид запобіжного заходу, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Слідчий суддя враховує доводи захисника щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, проте вважає, що не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами можливості обрання більш м'якого запобіжного заходу - домашнього арешту, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про обрання більш м'якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан його здоров'я перешкоджає триманню під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст. 178, 182 КПК України.
Співставивши існуючі ризики, характер інкримінованого кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обов'язків, особу підозрюваного, його майновий стан, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 становить 3028 грн, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень.
Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 12, 131, 132, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 01.11.2025 включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 03.09.2025 о 21 год 03 хв.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400,00 грн (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень 00 копійок), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утриматися від спілкування з потерпілим та свідками кримінального правопорушення.
Роз'яснити, якщо підозрюваний не виконає покладені на нього обов'язки застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали до 01.11.2025, включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 09.09.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1