Р. С. З. № 60
про відкриття провадження у цивільній справі
10 вересня 2025 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до Іваньківської сільської ради, заінтересована особа Маньківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення родинних відносин та визнання право власності у порядку спадкування за заповітом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення родинних відносин та визнання право власності у порядку спадкування за заповітом.
На підставу своїх вимог спирається на те що, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іваньки, Уманського району, Черкаської області померла баба позивача ОСОБА_3 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 42, та відповідно видано Виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 09 вересня 2014 року.
За життя померла склала заповіт відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що належатиме спадкодавцеві на день смерті і на що вона законом матиме право в тому числі житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку, що коло будинку та земельну частку (пай) що перебуває у колективній власності СВК ім.Островського і належить їй на підставі сертифікату НОМЕР_5 виданого Маньківською райдержадміністрацією від 01.08.1996 року заповіла ОСОБА_1 .
Даний заповіт був посвідчений виконкомом Іваньківської сільської ради за реєстром № 141 від 18 грудня 2001 року та відповідно до довідки № 22 від 11.02.2025 року не змінений та не відмінений.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 03.03.2015 року про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа № 57 за 2015 рік.
09 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до держаного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,21 га. передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у межах Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області яка належала бабі - ОСОБА_3 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У якості правовстановлюючого документа ОСОБА_1 було надано копію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 030161 виданого Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 06 квітня 2006 року.
При розгляді даної заяви державним нотаріусом було встановлено про невідповідність даних щодо графи «прізвище, ім'я, по батькові», а саме у державному акті на право власності на земельну ділянку у даній графі вказано - ОСОБА_3 .
Оскільки ОСОБА_1 , не було пред'явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, факту перебування на утриманні, як це вимагає пункт 4.2 та пункт 4.3.пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин, факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні та не було пред'явлено правовстановлюючий документ на земельну ділянку, як це вимагає пункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, то 13 лютого 2024 року державний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори надала ОСОБА_1 Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті баби ОСОБА_3 .
На підставі вищевикладеного 13.02.2024 року державний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори надала ОСОБА_1 Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті баби ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_1 не отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,21 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області, після смерті баби, у зв'язку із чим є необхідність встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку, що і змусило заявника звернутися до суду з даною заявою.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 08.06.1960 року мати ОСОБА_6 (мати позивача) зазначена ОСОБА_7 (баба позивача).
У подальшому, 14.10.1977 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було укладено шлюб про що 14 жовтня 1977 року було зроблено актовий запис № 592.
Після укладення шлюбу матері позивача присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася позивач ОСОБА_1 про що 24 листопада 1982 року було зроблено актовий запис 1284 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 .
Відповідно до даного свідоцтва матір'ю позивача є ОСОБА_6 .
15.10.2015 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_11 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області.
Отже, наявними документами підтверджується наявність родинних відносин між померлою бабою ОСОБА_3 та відповідно її онукою ОСОБА_1 .
Невідповідність у написанні прізвищ баби у свідоцтві про народження матері позивача, державному акті на право власності на земельну ділянку обумовлена через помилку при перекладі з російської на українську мову прізвища баби у документах які були видані у радянському союзі а також у зв'язку з написанням прізвища українською мовою, що і призвело до появи в прізвищі літери "і" та «и».
Очевидно, що така плутанина та певна невідповідність, яка викликає сумніви щодо родинних відносин виникла внаслідок довільного вказання прізвища та розуміння грамотності форми та змісту прізвища при оформленні документів у свій час попередньо. Однак, на даний час баба заявника померла і виправити ці неточності немає можливості.
Факт того, що покійна ОСОБА_3 дійсно доводилася рідною бабою заявника підтверджується письмовими поясненнями жителів с. Іваньки, Уманського району Черкаської області ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Даними показами підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 доводиться бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом чотирьох років ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом, та називали, відповідно, один одного «баба» та «онука».
Виконавчий комітет Іваньківської сільської ради видав ОСОБА_1 10.02.2025 року довідку №20 про те, що похорони померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 проводила за свій рахунок.
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Іваньківської сільської ради №22 від 11.02.2025 року ОСОБА_3 проживала в АДРЕСА_2 . Зі спадкодавицею проживала дочка - ОСОБА_6 1960 року народження та онука - ОСОБА_1 1982 року народження.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , за заповітом є ОСОБА_1 1982 року народження, за законом є дочка - ОСОБА_6 1960 року народження. Інших спадкоємців немає.
Наявні документи та фактичні дані в сукупності підтверджують, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іваньки Уманського району Черкаської області, дійсно доводилася заявнику рідною бабою, заявник повністю володіє усіма її документами та оформлює спадщину після її смерті, спадкування здійснюється за заповітом.
За таких сукупних обставин заявнику потрібно звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами внести відповідні зміни у актові записи після смерті при поданні відповідних заяв не вбачається можливості.
Лише після встановлення даного факту з'явиться можливість оформлення спадщини у нотаріуса, і в даному випадку необхідно надати рішення суду про встановлення юридичних фактів, що передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595.
Іншим шляхом підтвердити даний факт немає можливості, що змушує звернутися до суду за його встановленням.
Також позивач змушений звернутися до суду із вимогою про визнання права власності на земельну ділянку так як тільки суд може встановити належне йому право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що і змусило звернутися з відповідним позовом до суду.
06 квітня 2006 року ОСОБА_3 отримала на підставі рішення Іваньківської сільської ради від 25 вересня 2002 року № 3-6 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 030161 відповідно до якого остання є власником земельної ділянки із кадастровим номером 7123182500:03:002:0921 площею 2,21 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У свою чергу, рішенням Іваньківської сільської ради № 3-6 від 26.09.2002 року передано безкоштовно у приватну власність земельні частки/паї згідно акту розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів колишнього КСП ім.
Островського в адмінмежах Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області.
Таким чином, після смерті ОСОБА_3 на території Іваньківської сільської ради залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка, з кадастровим номером 7123182500:03:002:0921, загальною площею 2,21 га, яка належить спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 030161.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 7123182500:03:002:0921 для ведення сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2.21 га, що розташована в Черкаській області, Маньківському районі, в адмінмежах Іваньківської сільської ради належить ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 030161 від 06.04.2006 року.
Відповідно до Довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості вартість земельної ділянки становить - 78 448,45 грн., що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Відкрити провадження в цивільній справі №701/925/25-ц за позовом ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до Іваньківської сільської ради, заінтересована особа Маньківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення родинних відносин та визнання право власності у порядку спадкування за заповітом.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Проведення підготовчого засідання призначити на 25 вересня 2025 року о 9 годині 15 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще. Маньківка Уманського району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 25 вересня 2025 року.
Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 25 вересня 2025 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.
Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.
Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається впродовж п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Суддя В.Л. Маренюк