Справа №701/800/25
Провадження №3/701/286/25
10 вересня 2025 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Калієвський Ігор Дмитрович розглянувши матеріали, що поступили із СПД №1 ВП №1 Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
ОСОБА_1 , 05.08.2024 року о 20 год. 15 хв., по вул. Благовісній, що в с. Березівка Уманського району Черкаської області, керував транспортним засобом ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_2 , згідно постанови Маньківського районного суду Черкаської області від 28.11.2024 року будучи позбавленим права керування строком на десять років, чим порушив вимоги п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 , до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (судові повістки які вручені належним чином та шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Маньківського районного суду Черкаської області), про причини неявки, які б могли бути визнані судом як поважні, не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі правопорушника враховуючи, що ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема Рішення від 03.04.2008 року справа "Пономарьов проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до таких висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.1а ПДР України, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Так, провина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується безпосередньо даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №413646 від 05.08.2025 року, який складений інспектором СПД №1 (с-ще Маньківка) ВП№1 (м. Жашків) Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Скакун Д.І., копією протокола про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №413646, копією постанови Маньківського районного суду Черкаської області від 28.11.2024 року, витягом посвідчення водія.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Посвідчення водія видається відповідно до Положення «Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року №340. Згідно з цим Положенням особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами (пункт 2).
Згідно з пунктом 3 цього Положення транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше; В1 - квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів; В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми; С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів); С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів); D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16; D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16; ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів; Т - трамваї та тролейбуси.
За обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№413646 від 05.08.2025року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, проте інформації щодо належності даного транспортного засобу на праві приватної власності ОСОБА_1 ні протокол про адміністративне правопорушеня, ні матеріали адміністративної справи не містять.
Виходячи з вимог пункту 3 Положення до керування такими транспортними засобами як ВАЗ 21013 допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій "В".
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Враховуючи викладені обставини та особу ОСОБА_1 , суд вважає за можливе накласти на останнього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом без оплатного вилучення транспортного засобу.
Вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 , вимог, передбачених п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33-35, 40-1, ч. 5 ст. 126, ст. ст. 276, 280, 283 КУпАП, Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддати стягненню у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень) 00 копійок, (на рахунок UA918999980313030149000023001, Отримувач коштів ГУК у Черк.обл./Черк.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 37930566, Банк отримувача казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 21081100) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років без оплатного вилучення транспортного засобу.
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення згідно ст. 307 КУпАП, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 81600,00 грн. (вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн. (шістсот п'ять гривень) 60 копійок на рахунок (IBAN) UA 908999980313111256000026001 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області впродовж 10 діб.
Суддя І.Д.Калієвський