Справа № 699/1180/21
Номер провадження № 1-кп/699/11/25
10.09.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілих: ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_9 ,
представників потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
захисника ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250000000846 від 18.09.2021 відносно
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Шпола Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, працюючого системним адміністратором в ПрАТ «ГРАВЕ Україна Страхування життя», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом не доведеним.
ОСОБА_12 17.09.2021 близько 21 години 20 хвилин, керуючи автомобілем «Audi A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаюсь по автодорозі сполученням Київ-Знам'янка, зі сторони м. Київ, в напрямку м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, перебуваючи на 135 км вказаної автодороги, біля зупинки громадського транспорту «Ситники», Черкаського району Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді в порушення вимог п.п. 2.3 б), 10.1, 1.10 (термін «узбіччя») Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виконуючи маневр об'їзду автомобіля «ОреlAstra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходився в нерухомому стані попереду руху автомобіля «Audi A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на праве узбіччя відносно свого напрямку руху, де допустив зіткнення з мотоблоком, без реєстраційного номера з причепом, що знаходився у нерухомому стані на даному узбіччі у причепі якого знаходились ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та пішоходом ОСОБА_6 , який знаходився біля мотоблоку.
У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажири, що перебували у причепі мотоблоку, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 від отриманих травм померли, а пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Отже, сторона обвинувачення за вказаних обставин обвинуватила ОСОБА_12 у вчинненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а саме порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
2. Підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
2.1. Правові підстави
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 284 КПК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах "Яременко проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Кобець проти України").
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння за ст. 286 КК України: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Диспозиція статті 286 КК України сформульована законодавцем як бланкетна. Отже, для встановлення ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР України, для з'ясування відповіді на запитання: які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений ст. 286 КК України, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушення правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в ст. 286 частинах 1, 2 або 3 КК України, тобто тільки такі порушення правил дорожнього руху, які є причиною настання цих наслідків, і перебувають з ними у причинному зв'язку. Така позиція щодо кримінально-правової оцінки діяння, передбаченого ст. 286 КК України, міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року (справа № 682/956/17).
Відповідно до усталеної судової практики, у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами ст. 286 КК України, необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом (постанова ККС ВС від 24.09.2020 у справі №372/2613/18).
2.2. Обсяг досліджених доказів
Для повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин під час судового розгляду були досліджені письмові докази сторони обвинувачення, матеріали цивільних позовів, характеризуючі обвинуваченого докази, у тому числі досудова доповідь. Також були допитані обвинувачений ОСОБА_12 , потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , експерт ОСОБА_19 .
Після дослідження письмових доказів і допиту потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , суд звернув увагу учасників, що надані указаними особами покази містять суперечливі відомості про фактичні обставини. Крім того, надані цими особами під час судового розгляду покази відрізняються в технічних нюансах, які мають значення для справи, від наданих ними же показів на стадії досудового розслідування під час проведення слідчих експериментів, протоколи яких надані стороною обвинувачення в якості доказів. Крім того, на встановлених в результаті цих слідчих експериментів вихідних даних були проведені судові експертизи, які також надані стороною обвинувачення в якості доказів у справі.
З огляду на наявність істотних суперечностей у відомостях про обставини ДТП, суд за клопотанням прокурора призначив додаткову комплексну автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу.
Для виконання експертизи суд у порядку ст. 333 КПК України надав доручення на проведення повторних слідчих експериментів.
2.2.1. Покази потерпілих
Показання потерпілого ОСОБА_6 .
З показань ОСОБА_6 вбачається, що в день події він попросив загиблого ОСОБА_20 виїхати на мотоблоці до траси Н-01 Київ-Знам'янка з метою отримання товару. До місця очікування товару - автобусної зупинки «Ситники» на мотоблоці з причепом виїхали ввечері вчетвером - ОСОБА_16 , його дружина ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та сам ОСОБА_6 . Мотоблок з причепом не мали світловідбивачів та освітлювальних приборів. На вказаній ділянці дороги велись дорожні роботи. Мотоблок зупинили перед автобусною зупинкою по напрямку руху Київ - Корсунь-Шевченківський, на ділянці, укритій щебенем. Подружжя ОСОБА_21 сиділи на саморобному причепі мотоблока, ОСОБА_6 та ОСОБА_17 стояли по різні боки від причепу, при цьому ОСОБА_6 стояв між причепом та дорогою. У цей час повз них проїхав автомобіль у напрямку м. Корсуня-Шевченківського, потім водій цього автомобіля розвернув машину у зворотному напрямку, тобто почав рухатися у напрямку м. Києва. Водій цього автомобіля (з'ясовано, що це водій ОСОБА_18 , який керував OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 ), рухаючись по напрямку у сторону м. Києва, зупинив свій автомобіль ближче до лівого краю дороги (для нього зустрічна смуга руху), недалеко від мотоблока та запитав, чи не потрібна якась допомога. У момент зупинки цього автомобіля потерпілий ОСОБА_6 перебував навпроти водійських дверей автомобіля OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 та знаходився приблизно посередині між зупиненим автомобілем OPEL ASTRA та мотоблоком з причепом. Відстань зупиненого автомобіля OPEL ASTRA приблизно дорівнювалася 1 (одному) метру до ОСОБА_6 та біля 2 (двох) метрів до мотоблока. У зупиненому автомобілі були ввімкнені ближній світ фар та аварійна сигналізація. У цей час сталася ДТП, у результаті якої ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження. Між зупинкою автомобіля OPEL ASTRA та ДТП пройшло дуже мало часу, не більше кількох хвилин.
Потерпілий вважає, що особи, які приїхали на трасу на мотоблоці з причіпом, Правил дорожнього руху не порушували. Водночас, ОСОБА_12 міг уникнути зіткнення, якби рухався з меншою швидкістю.
Щодо міри покарання для обвинуваченого потерпілий покладається на розсуд суду. На обранні максимальної міри покарання ОСОБА_12 він не наполягав та не проти звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком. Також ОСОБА_6 зазначив, що ніякі кошти, зокрема на лікування, обвинувачений йому не відшкодовував. Проте ніяких претензій до обвинуваченого він не має, цивільний позов він заявляти не буде.
Показання потерпілого ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 пояснив, що очевидцем ДТП він не був. Близько 19 години його мати з вітчимом повідомили, що їм потрібно поїхати на київську трасу отримати передачу. Протягом тривалого часу вони не поверталися додому, тому він почав хвилюватися і декілька раз телефонував матері, однак на дзвінок вона не відповідала. Пізніше потерпілому зателефонувала тітка і повідомила, що трапилася ДТП, у якій мати і вітчим загинули.
Потерпілий вказав, що вони поїхали на трасу на мотоблоці з причіпом, які належали вітчиму. Вітчим керував мотоблоком, а мати разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_17 їхали в причепі. Спереду на мотоблоці були світловідбиваючі елементи.
Щодо відшкодування обвинуваченим його сім'ї моральної шкоди ОСОБА_8 стверджував, що на дату допиту ніякі кошти їм не відшкодовані, проте певні розмови із цього приводу періодично ведуться.
Стосовно завданої йому смертю матері моральної шкоди, ОСОБА_8 зазначив, що внаслідок отриманої травми хребта він є особою з першою групою інвалідності, постійно пересувається в інвалідному візку. Його хвороба вимагає регулярного проходження медичних процедур та медикаментозного лікування. До загибелі матері потерпілий проживав разом з нею. Мати забезпечувала йому належні умови проживання та за власний кошт забезпечувала його.
Потерпілий зазначив, що втрата матері безперечно завдала йому моральних страждань.Через пережитий стрес і шок погіршився його фізичний стан, почалося запалення давніх ран. Щодо обрання міри покарання потерпілий покладається на розсуд суду. Вважає, що обвинувачений має понести справедливе покарання.
Показання потерпілого ОСОБА_9 .
ОСОБА_22 пояснив суду, що не був очевидцем ДТП. 17.09.2021 увечері у п'ятницю до нього зателефонував ОСОБА_23 та повідомив його про загибель батьків. Потерпілий зателефонував до тітки ОСОБА_7 та поїхав на місце події. Там в автобусній зупинці лежали тіла його матері та вітчима. ОСОБА_9 почав шукати винуватця ДТП, але його на місці не було. Працівники корсунської поліції чекали на поліцейських із Черкас.
Потерпілий зазначив, що біля автобусної зупинки, де сталася ДТП, є так званий «карман», шириною більше 1,5 м, у якому зазвичай зупиняються автобуси. Саме у цьому «кармані» стояв автомобіль OPEL ASTRA. Мати та вітчим потерпілого, їх мотоблок з причіпом та ОСОБА_6 і ОСОБА_17 стояли на узбіччі перед зупинкою. Саме там у них заїхав автомобіль ОСОБА_12 . Від зіткнення мотоблок занесло у зупинку. Також на місці був автомобіль ОСОБА_12 .
У подальшому свідок пояснив, що не бачив як автомобіль OPEL ASTRA переїхав з того автомобільного «кармана» на узбіччя. Про факт переміщення цього автомобіля йому сказали працівники поліції.
Потерпілий також зазначив, що його мати ОСОБА_15 та вітчим ОСОБА_16 проживали у с. Нехворощ разом з братом потерпілого ОСОБА_24 , який є особою з інвалідністю першої групи, і братом вітчима ОСОБА_25 , який є особою з третьою групою інвалідності. ОСОБА_8 та ОСОБА_25 за своїм станом здоров'я потребували постійної сторонньої допомоги та перебували на повному утриманні загиблих ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .
Потерпілий підтвердив, що отримав від обвинуваченого грошові кошти на відшкодування завданої моральної шкоди на свою користь у розмірі 100 000,00 грн та на користь свого брата ОСОБА_8 у розмірі 140 000,00 грн
Потерпілий ОСОБА_9 зазначив, що обвинуваченому необхідно призначити покарання, не пов'язане з позбавленням воли. При цьому наполягав на задоволенні цивільних позовів та повному відшкодуванні завданої шкоди.
Показання потерпілої ОСОБА_7 .
Потерпіла ОСОБА_7 , яка є рідною сестрою загиблої ОСОБА_28 , у судовому засіданні дала покази про те, що 17.09.2021 близько 22:00 год до неї зателефонував племінник ОСОБА_29 та повідомив, що його матері більше немає. Він пояснив, що мати та вітчим потрапили у ДТП на трасі, унаслідок чого загинули.
Потерпіла приїхала на місце події. Там уже був племінник ОСОБА_29 та працівники поліції. Її сестра лежала в автобусній зупинці, а чоловік сестри ОСОБА_27 - за зупинкою.
Потерпіла ОСОБА_7 не звернула уваги на те, як були розташовані транспортні засоби на місці ДТП.
Потерпіла зазначила, що вважає виправлення обвинуваченого можливим без його ізоляції від суспільства. Проте важливим ОСОБА_7 вважає фінансову допомогу з боку обвинуваченого. Зокрема, ОСОБА_7 зазначила, що найбільші труднощі викликає необхідність здійснення постійного догляду за сином загиблої сестри - ОСОБА_30 , який є особою з інвалідністю. Для нього потрібно натопити в будинку, придбати дрова. Її заробітна плата складає 5000,00 грн, тому фінансово допомагати вона не може.
Потерпіла під час судового розгляду підтвердила, що отримала від обвинуваченого на свою користь 35 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Показання потерпілого ОСОБА_9 .
ОСОБА_9 пояснив, що не був очевидцем ДТП. 17.09.2021 пізно ввечері до нього зателефонував брат ОСОБА_29 та повідомив, що батьки загинули у ДТП. Потерпілий на місце події приїхав близько шостої години ранку. Там все ще лежали тіла загиблих, автомобіль OPEL стояв на узбіччі, автомобіль обвинуваченого ОСОБА_12 забирав евакуатор, також на місці ДТП були розкидані залишки мотоблока.
Потерпілий зазначив, що спілкувався з матір'ю по телефону кожного дня, приїжджав два-три рази на місяць. Раніше в батьківському будинку було затишно, а зараз брат ОСОБА_24 одиноко лежить у своїй кімнаті.
Потерпілий пояснив, що не наполягає на реальному позбавленні обвинуваченого ОСОБА_12 волі, важливим вважає задоволення цивільних позовів з метою повного відшкодування завданої моральної шкоди.
Потерпілий підтвердив, що отримав від обвинуваченого на свою користь 35 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
2.2.2. Покази свідків.
Покази свідка ОСОБА_17
З показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що в день події ОСОБА_16 , його дружина ОСОБА_15 , ОСОБА_6 та ОСОБА_17 на належному Пилипенкам мотоблоці з саморобним причепом ввечері приїхали до автобусної зупинки «Ситники», розташованої на трасі Н-01 Київ-Знам'янка, недалеко від м. Корсуня-Шевченківського. Мотоблок з причепом був зупинений на грунтовій дорозі, на відстані до краю проїзної частини біля 1 метра. Автобусна зупинка була розташована на одному рівні з місцем зупинення мотоблока. У цей час автомобіль OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 , який рухався у напрямку м. Києва під керуванням ОСОБА_18 , проїхав місце зупинення мотоблоку і зупинився за ним. Зі слів ОСОБА_17 водій ОСОБА_18 зупинився щоб запитати дорогу. При цьому автомобіль OPEL ASTRA всіма колесами розташовувався на асфальтному покритті дороги ближче до його лівого краю по напрямку свого руху (м. Київ), був розташований паралельно мотоблоку з причепом і одразу попереду нього, а мотоблок з причепом розташовувався на узбіччі (не на асфальтному покритті). На вулиці було темно. Подружжя ОСОБА_21 сиділи на причепі мотоблока, свідок ОСОБА_17 та потерпілий ОСОБА_6 стояли біля причепа. Після зупинки в автомобілі OPEL ASTRA були включені габаритні вогні та (можливо) аварійна сигналізація. Свідок зазначив, що приборів освітлення на мотоблоці і причепі не було, світловідбивачів ззаду причепу не було. Після зупинки водій автомобіля OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_18 вийшов зі своєї машини, підійшов до багажника та відкрив його. Крім водія інших осіб в автомобілі OPEL ASTRA не було, водій ОСОБА_18 пасажирів не саджав і не висаджував. З моменту зупинки автомобіля OPEL ASTRA до ДТП пройшло 2-3 хвилини, все сталося дуже швидко. Під час ДТП свідок ОСОБА_17 не постраждав. Під час ДТП зіткнення з автомобілем OPEL ASTRA не було, мотоблок відлетів в автобусну зупинку, а причеп розсипався.
Покази свідка ОСОБА_18 .
З показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що він має водійський стаж біля 17 років. 17.09.2021 він власним автомобілем OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по трасі Н-01 Київ-Знам'янка, повертався з м. Києва у м. Корсунь-Шевченківський, де проживає. У автомобілі перебував сам, інших осіб не було. Автомобіль був повністю завантажений ящиками. На трасі на автобусній зупинці «Ситники» свідок побачив групу людей, двоє з яких сиділи на причепі мотоблока, а двоє стояли поряд. Оскільки на вулиці вже було темно, ОСОБА_18 вирішив запитати чи не потрібна цим людям допомога, у зв'язку із чим, проїхавши ще приблизно 300 метрів по напрямку до м. Корсуня-Шевченківського, свідок розвернув свій автомобіль у зворотному напрямку (на м. Київ). Після зміни ОСОБА_18 напрямку руху мотоблок був розташований на лівому узбіччі у напрямку руху автомобіля свідка. Під'їхавши до автобусної зупинки «Ситники» ОСОБА_18 зупинив свій автомобіль поза межами населеного пункту, на трасі, недалеко від мотоблока з причепом. Під час зупинки всі 4 колеса автомобіля OPEL ASTRA перебували на проїзній частині дороги. При цьому автомобіль OPEL ASTRA був розташований паралельно мотоблоку з причепом і одразу попереду нього, а мотоблок з причепом розташовувався на узбіччі (не на асфальтному покритті).
ОСОБА_18 стверджує, що включив габаритні вогні та аварійну сигналізацію, заглушив свій автомобіль та запитав, чи не потрібна допомога. При цьому необхідність включення аварійної сигналізації пояснив лише тим, що на вулиці вже було темно, інших причин не було. ОСОБА_18 пояснив, що під час руху з м. Києва він курив сигарку, а недопалок випав у нього в машині. Тому він вирішив взяти вогнегасник, який зберігався в багажнику його автомобіля, на випадок, якщо в салоні станеться пожежа. ОСОБА_18 вийшов зі свого автомобіля, підійшов до багажника та відкрив його. У цю ж мить сталася ДТП, у результаті якої мотоблок відлетів в автобусну зупинку. Від моменту зупинки свідком свого автомобіля OPEL ASTRA до моменту ДТП минуло 1-2 хвилини. Свідок ОСОБА_18 не бачив автомобіль AUDI A3 днз НОМЕР_3 до його контакту з мотоблоком.
Автомобіль AUDI A3 днз НОМЕР_3 під час ДТП не контактував (не було зіткнення) з автомобілем свідка OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 .
Невдовзі на місце ДТП приїхали працівники поліції та запитали у свідка, чи було при ДТП контактування з його автомобілем. Після отримання негативної відповіді працівники поліції дали вказівку ОСОБА_18 прибрати з дороги належний останньому автомобіль OPEL ASTRA. Виконуючи цю вказівку ОСОБА_18 перемістив свій автомобіль на узбіччя, приблизно на 4-5 метрів подалі від місця ДТП. Після приїзду на місце ДТП слідчо-оперативної групи з м. Черкаси члени цієї СОГ надали свідку ОСОБА_18 вказівку взагалі прибрати його автомобіль з дороги, що свідок і зробив. При складенні схеми місця ДТП та протоколу огляду місця події місце розташування автомобіля OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 на момент ДТП не було зафіксоване.
2.2.3. Письмові докази
Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР, з якого вбачається, що 17.09.2021 було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 КК України за фактом того, що 17.09.2021 близько 21:30 год водій ОСОБА_12 , керуючи автомобілем «Audi A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаюсь по 135 км автодороги Н-01 сполученням Київ-Знам'янка, зі сторони с. Іванівка Київської області, у напрямку м. Корсуня-Шевченківського, Черкаської області, під час об'їзду автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_18 , який зупинився біля зупинки громадського транспорту, допустив зіткнення з мотоблоком з причіпом без реєстраційного номера, який стояв у нерухомому стані біля зупинки. Унаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_15 , 1965 р.н., та ОСОБА_16 , 1969 р.н., отримали тілесні ушкодження, від яких загинули на місці пригоди. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до лікарні.
Суд дослідив такі письмові докази:
Протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди від 18.09.2021, складений на місці ДТП на 135 км автодороги Н-01 Київ - Знам'янка в Черкаській області.
Під час огляду було виявлено трупи ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . З місця події було вилучено у пошкодженому стані автомобіль марки «Audi A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоблок з причіпом.
На другій сторінці цього протоколу у розділі «Оглядом установлено» залишений не заповненим пункт, де необхідно зазначити інформацію, чи змінювалася обстановка на місці пригоди до початку огляду (т. 2, а.с. 172 зворот).
Місцем ДТП вказано 135 км автодороги Н-01 Київ-Знам'янка. У пункті 2 цього розділу «елементи вулиці, дороги» зазначено «проїзна частина, автодорога».
У пункті 5 вказано, що не виявлено нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття.
У пунктах 6 та 7 вказано, що дорожнє покриття призначено для руху в двох напрямках, а дорожня розмітка відсутня.
З пункту 8 вбачається, що до проїзної частини примикає узбіччя.
У пункті 11 цього розділу «дорожні знаки» зазначено: «5.20.1 ПДР України по напрямку руху Audi А3 р.н. НОМЕР_3 ».
ДТП сталася у темну пору доби на не освітленій ділянці дороги (п. 12 цього розділу протоколу).
Пункт 14, у якому має бути зазначена інформація щодо загальної видимості та конкретної видимості з робочого місця водія, не заповнений.
У пункті 15 вказано, що не виявлено об'єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху.
У пункті 16 вказано, що не виявлено слідів, що свідчать про переміщення об'єктів (транспортних засобів, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду (т. 2, а.с. 173, зворот).
У вступній частині протоколу вказано, що огляд місця ДТП проводився за участю спеціаліста криміналіста ОСОБА_32 та завідувача сектора авто технічних досліджень ОСОБА_19 . Підписи цих осіб містяться у протоколі (т. 2, а.с 176).
План-схему до протоколу огляду місця події від 18.09.2021 з фототаблицею до нього. У цьому документі не зафіксовано інформацію про перебування на місці ДТП транспортного засобу «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_18 . У фото таблиці розміщено 22 фотозображення з місця ДТП. Якість фото №№ 5-10, 15-20 не надає можливості встановити що саме на них зображено.
Протокол проведення слідчого експерименту від 18.09.2021 за участю свідка ОСОБА_18 , у якому зафіксовані повідомлені останнім обставини ДТП, складено план схему, здійснено фотофіксацію (з планом-схемою ДТП та фототаблицею до нього). У протоколі зафіксовані покази свідка про те, що автомобіль обвинуваченого змінив напрямок свого руху, «виїхав на праве узбіччя по напрямку руху до м. Корсуня-Шевченківського, де допустив зіткнення з мотоблоком з причіпом» (т. 2, а.с. 192). Зі слів свідка ОСОБА_18 був складений план-схема, у якому вказано три транспортні засоби на місці ДТП, у тому числі автомобіль свідка «Opel Astra». Відомості зі схеми свідчать, що по ходу руху автомобіля обвинуваченого мотоблок з причіпом відносно автомобіля свідка « ОСОБА_33 » був розташований паралельно на відстані по ширині 2,25 м та позаду на відстані 3,5 м. Мотоблок з причепом був розташований перед громадською зупинкою на відстані 6,3 м (по ходу руху автомобіля обвинуваченого) (т. 2, а.с. 194).
Протокол проведення слідчого експерименту від 06.10.2021 за участю підозрюваного ОСОБА_12 . Слідчий експеримент проводився з 19:50 год до 22:20 год у присутності потерпілих ОСОБА_7 ОСОБА_9 , ОСОБА_9 , їхнього представника адвоката ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_13 . У протоколі зафіксовані повідомлені обвинуваченим обставини ДТП, складено план схему ДТП та фототаблицю до протоколу. Зафіксовані відомості про те, що автомобіль свідка ОСОБА_18 «Opel Astra» був розташований на смузі руху автомобіля обвинуваченого з включеним ближнім світлом фар. Зафіксована інформація щодо орієнтовної відстані між автомобілями обвинуваченого та свідка ОСОБА_18 , а також розташування мотоблоку з причепом.
Зафіксовано, що в момент виявлення автомобіля «Opel Astra» транспортний засіб обвинуваченого знаходився на відстані 314 м. від нього. У момент об'єктивної можливості виявлення обвинуваченим, що автомобіль «Opel Astra» знаходиться на його смузі руху, відстань між автомобілями складала 167,5 м. Видимість елементів проїзної частини складала 52,0 м (т. 2, а.с. 235-240).
Протокол проведення слідчого експерименту від 06.10.2021 за участю свідка ОСОБА_17 та потерпілого ОСОБА_6 . Цей слідчий експеримент проводився у період з 22:40 год. до 23:45 год., тобто одразу після проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_13 не зазначені учасниками цього слідчого експерименту. У протоклі зі слів учасників зафіксовані обставини ДТП, складено план схему та фототаблицю до протоколу.
Зазначено, що заміри проводилися при увімкненому ближньому світлі фар автомобіля Audi та при увімкнених габаритних вогнях та аварійній світловій сигналізації автомобіля Opel.
Заміри при увімкненому в автомобілі Opel ближньому світлі фар не проводилися.
У протоклі вказано, що з моменту зупинки автомобіля Opel і до моменту наїзду на причіп мотоблоку автомобілем Audi пройшов середній час 1 хвилина 32 секунди.
Зафіксовано, що об'єктивна можливість виявити зустрічний автомобіль «Opel Astra» з увімкненими габаритними вогнями та увімкненою аварійною сигналізацією у обвинуваченого з'явилася на відстані 315 м. від нього. Об'єктивна можливість виявлення обвинуваченим, що автомобіль «Opel Astra» знаходиться на його смузі руху, з'явилася на відстані 170,3 м. Видимість елементів проїзної частини складала 54,0 м (т. 2, а.с. 241-244).
Висновок експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 18.09.2021 № 05-11-02/93 за наслідками проведення судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_15 настала від шоку, який виник внаслідок розриву хребта між 7 шийним та 1 грудним і 7 та 8 грудними хребцями із повним розривом зв'язкового апарату, спинного мозку і його оболонок в місцях розривів хребта. При токсикологічній експертизі крові трупу етиловий спирт не виявлено (т. 2, а.с. 201-203).
Висновок експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 18.09.2021 № 05-11-02/92 за наслідками проведення судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_16 настала від набряку головного мозку, який виник внаслідок крововиливів під м'які мозкові оболонки при тупій травмі голови і хребта із переломом кісток черепу, розривом хребта між шийним та грудним відділами, крововиливами під м'які покриви голови, забійною раною та осадженням голови, крововиливами в м'які тканини навколо розриву хребта. При токсикологічній експертизі крові від трупу виявлено етиловий спирт в концентрації 2,21 проміле, що відносно живої особи відноситься до середнього ступеня алкогольного сп'яніння (т. 2, а.с. 204-206).
Висновок експерта Черкаського НДЕКЦ від 20.10.2021 № СЕ-19/124-21/11389-ІТ за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, з якого вбачається, що до моменту ДТП деталі робочої гальмівної системи, рульового керування та ходової частини автомобіля «Audi A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували у працездатному стані. Вартість експертизи 2745,92 грн (т. 2, а.с. 215-220).
Висновок експерта Черкаського НДЕКЦ від 26.10.2021 № СЕ-19/124-21/11391-ІТ за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи. Для виконання експертизи експерту був наданий автомобіль обвинуваченого та матеріали кримінального провадження на 14 аркушах. Трете запитання слідчий сформулював так «Враховуючи слідову інформацію, зафіксовану при огляді містя ДТП, та в план-схемі до нього від 18.09.2021 року, кінцеве положення автомобіля «AUDI A3» … та мотоблока…з причепом, прошу вказати де саме розміщене місце зіткнення…., та як розтащовувалися транспортні засоби відносно елементів проїзної частини дороги в момент їх первинного контакту?».
Із цього висновку вбачається, що в первинний контакт вступала передня частина автомобіля «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме капот, декоративна решітка радіатора, передній бампер, передня права блок-фара та переднє праве крило, а також задня частина причепа мотоблока, а саме задній борт причепа. З урахуванням вище проведених досліджень, можливо дійти висновку, що кут між вісями автомобіля «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепом мотоблока у момент первинного контакту знаходився в межах близько 0±5°. Оскільки, вісь мотоблока не перебуває в статичному положенні відносно вісі причепа, тому вирішити питання як розташовувався сам мотоблок відносно вісі причепа та автомобіля не надалося можливим. Скласти масштабно-графічне моделювання між автомобілем та причепом не надалося можливим, оскільки відсутні дані щодо габаритних розмірів причепа, так як віє є саморобним та має значні механічні пошкодження, отримані під час ДТП. Місце зіткнення автомобіля «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоблока без реєстраційного номера з причепом знаходиться перед початком утворення подряпин - позначка 12 на план-схемі до протоколу огляду місця події. Оскільки в протоколі огляду місця події від 18.09.2021 та на схемі ДТП до протоколу ОМП від 18.09.2021 відсутні відомості про те, яким транспортним засобом була залишена подряпина 12 на план-схемі до протоколу огляду місця події та відсутні інші дані, які б могли вказати на розташування транспортних засобів в момент первинного контакту, тому дати відповідь на питання «як розташовувалися транспортні засоби, відносно елементів проїзної частини дороги, в момент їх первинного контакту?» не надалося можливим. Вартість експертизи 2745,92 грн. (т. 2, а.с. 221-230).
Висновок експерта КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 10.11.2021 № 02-01/941, з якого вбачається, що у ОСОБА_6 , за відомостями медичної карти, мало місце ушкодження: закритий перелом лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків. Це тілесне ушкодження виникло від дії тупого предмета і могло виникнути в час та при обставинах, указаних в постанові про призначення експертизи, та відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Висновок експерта Черкаського НДЕКЦ від 23.11.2021 № СЕ-19/124-21/13058-ІТ щодо комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи установив таке:
1. Покази водія автомобіля AUDI A3 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_12 в частині розташування причепа мотоблока відносно проїзної частини автодороги «Київ-Знам'янка» в момент наїзду на нього, надані ним під час проведення слідчого експерименту 06.10.2021, мають суперечності технічного характеру і не можуть використовуватись для подальших досліджень як технічно необгрунтовані.
2. Покази свідка ОСОБА_18 в частині розташування причепа мотоблока відносно проїзної частини автодороги «Київ-Знам'янка» в момент наїзду на нього, надані ним під час проведення слідчого експерименту 18.09.2021, суперечностей технічного характеру не мають.
3. Покази свідка ОСОБА_17 та потерпілого ОСОБА_6 в частині розташування причепа мотоблока відносно проїзної частини автодороги «Київ-Знам'янка» в момент наїзду на нього, надані ними під час проведення слідчого експерименту 06.10.2021, суперечностей технічного характеру не мають.
4. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля AUDI A3 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_12 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог пп. 1.10 (термін «узбіччя»),10.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.
5. У дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП та за обставин, зазначених у вихідних даних постанови слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_18 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог пп. 15.1, 15.2, 15.11 Правил дорожнього руху України.
6. У дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, у діях водія автомобіля AUDI A3 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_12 вбачаються невідповідності вимогам пп. 1.10 (термін «узбіччя»), 10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди і для виконання яких він перешкод технічного характеру, відповідно до наданих матеріалів, не мав.
7. Для відповіді на питання чи вбачаються в діях водія автомобіля OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_18 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України та чи знаходилися вони у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди спеціальних пізнань в галузі автотехніки (спеціальних технічних знань та проведення технічних розрахунків) не потрібно і слідчий, прокурор або суд в змозі самостійно відповісти на поставлене питання, оцінивши дії водія автомобіля OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_18 відповідно до вимог Правил дорожнього руху України.
Вартість цієї експертизи складає 2745,92 грн (т. 2, а.с. 248-260).
Висновок КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» від 18.09.2021, з якого вбачається, що за результатами проведення огляду ОСОБА_12 на стан сп'яніння, що проводився о 04:05 год 18.09.2021, ознак сп'яніння у нього не виявлено.
Ураховуючи, що під час судового розгляду свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні 25.10.2022 надали покази, які відрізняються від їхніх показів, наданих під час проведених з ними на стадії досудового розслідування слідчих експериментів, за клопотання прокурора та захисника обвинуваченого, з урахуванням уточнень, зумовлених необхідністю вирішення клопотань експерта, ухвалою суду по кримінальному провадженню було призначено додаткову комплексну автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу.
Перед направленням матеріалів провадження до експертної установи доручено органу досудового розслідування, який здійснював досудове розслідування цього кримінального провадження:
- провести слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_12 з метою уточнення його показань, наданих в судовому засіданні 25.10.2022 щодо розташування транспортних засобів AUDI A3 днз НОМЕР_3 , OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 та мотоблоку без днз з причепом відносно зупинки громадського транспорту та відносно правої межі проїзної частини (стосовно яких фіксувалася слідові інформація в схемі до протоколу огляду місця ДТП від 18.09.2021), з обов'язковим встановленням відстані, на якій знаходився автомобіль AUDI A3 днз НОМЕР_3 від місця наїзду на мотоблок без р.н. з причепом в момент його об'єктивно можливого виявлення водієм ОСОБА_12 ;
- провести слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_18 та ОСОБА_17 з метою уточнення їхніх показань, наданих в судовому засіданні 25.10.2022 щодо розташування транспортних засобів AUDI A3 днз НОМЕР_3 , OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 та мотоблоку без днз з причепом відносно зупинки громадського транспорту та відносно правої межі проїзної частини (стосовно яких фіксувалася слідові інформація в схемі до протоколу огляду місця ДТП від 18.09.2021).
Слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_17 повторно не був проведений, оскільки свідок перебуває на військовій службі.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 11.09.2024 за участю потерпілого ОСОБА_6 та до протоколу проведення слідчого експерименту від 11.09.2024 за участю бвинуваченого ОСОБА_12 , дорожня обстановка на місці ДТП на цей час не відповідає тій обстановці, яка була на час ДТП 17.09.2021, а саме відсутня зупинка громадського транспорту, нанесена дорожня розмітка, встановлене освітлення та розширене дорожнє покриття, отже відтворити умови події неможливо (т. 4, а.с 70-73, 74-77).
Ухвалою суду від 21.02.2024 на вирішення експерта були поставлені такі запитання:
1. Чи технічно спроможні покази водія автомобіля AUDI A3 днз НОМЕР_3 ОСОБА_12 , надані ним під час допиту в судовому засіданні 25.10.2022, щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме:
- місця розташування автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 ;
- місця розташування автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 та причепа з мотоблоком відносно один одного;
- місця розташування причепа мотоблока в момент наїзду на нього?
2. Чи технічно спроможні покази свідка ОСОБА_18 , надані ним під час допиту в судовому засіданні 25.10.2022, щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме:
- місця розташування автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 ;
- місця розташування автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 та причепа з мотоблоком відносно один одного;
- місця розташування причепа мотоблока в момент наїзду на нього?
3. Чи технічно спроможні покази свідка ОСОБА_17 , надані ним під час допиту в судовому засіданні 25.10.2022, щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме:
- місця розташування автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 ;
- місця розташування автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 та причепа з мотоблоком відносно один одного;
- місця розташування причепа мотоблока в момент наїзду на нього?
4. Чи технічно спроможні покази потерпілого ОСОБА_6 , надані ним під час допиту в судовому засіданні 25.10.2022, щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме:
- місця розташування автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 ;
- місця розташування автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 та причепа з мотоблоком відносно один одного;
- місця розташування причепа мотоблока в момент наїзду на нього?
5. Як розташовувалися транспортні засоби AUDI A3 днз НОМЕР_3 , OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 та мотоблок без днз з причепом ВІДНОСНО елементів проїзної частини дороги в момент первинного контакту автомобіля AUDI A3 днз НОМЕР_3 з причепом мотоблока, з урахуванням вчинення ДТП в зоні дії знака 5.20.1. «Початок додаткової смуги руху» та відсутності інших знаків та дорожньої розмітки? Скласти масштабне графічне моделювання ДТП, з зазначенням двох вказаних автомобілів та мотоблока з причепом, а у разі відсутності такої можливості пояснити причину.
6. Чи вплинуло місце зупинки автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 на механізм дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.09.2021 за участю автомобіля AUDI A3 днз НОМЕР_3 та причепа мотоблока? Чи спотворюються дані про обставини ДТП відсутністю в схемі місця ДТП, складеної 18.09.2021 під час проведення огляду місця події, відомостей про місце розташування (зупинки) автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 ?
7. Чи міг водій транспортного засобу AUDI A3 днз НОМЕР_3 ОСОБА_12 , до початку вчинення ним маневру об'їзду автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 побачити причіп мотоблока та сприймати його як перешкоду для свого руху при умові, що:
- в автомобілі OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 були увімкнені лише габаритні вогні;
- в автомобілі OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 були увімкнені габаритні вогні та аварійна сигналізація;
- в автомобілі OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 було увімкнено ближнє світло фар?
8. Чи мав водій транспортного засобу AUDI A3 днз НОМЕР_3 ОСОБА_12 технічну можливість уникнути зіткнення з причепом мотоблока після виявлення ним цього причепу як перешкоди у русі?
9. Як відповідно до технічних вимог Правил дорожнього руху України повинен був діяти водій автомобіля AUDI A3 днз НОМЕР_3 ОСОБА_12 в даній дорожній обстановці для забезпечення безпеки дорожнього руху?
10. Як відповідно до технічних вимог Правил дорожнього руху України повинен був діяти водій автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 ОСОБА_18 в даній дорожній обстановці для забезпечення безпеки дорожнього руху?
11. Чи відповідають технічним вимогам Правил дорожнього руху України дії водія мотоблока щодо місця зупинки мотоблока з причепом?
12. Чи вбачаються в діях водія автомобіля AUDI A3 днз НОМЕР_3 ОСОБА_12 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП?
13. Чи вбачаються в діях водія автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 ОСОБА_18 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП?
Виконання судової експертизи доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
За змістом висновку експерта від 03.12.2024 № КСЕ-19/111-24/57424-ІТ через відсутність достатніх та достовірних даних експерт не зміг надати відповідь майже на всі запитання (запитання 1-5, 8-13).
На запитання 6 щодо того, чи вплинуло місце зупинки автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 на механізм дорожньо-транспортної пригоди, та чи спотворюються дані про обставини ДТП відсутністю в схемі місця ДТП від 18.09.2021 відомостей про місце розташування (зупинки) автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 експерт вказав, що це питання може бути вирішено судом самостійно. При цьому в мотивувальній частині висновку зазначив, що механізм ДТП - це взаємозв'язок причин, умов виникнення ДТП, а також факторів, які зумовлюють їх появу.
У відповідь на запитання 7 щодо того, чи міг водій транспортного засобу AUDI A3 днз НОМЕР_3 ОСОБА_12 , до початку вчинення ним маневру об'їзду автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 побачити причіп мотоблока та сприймати його як перешкоду для свого руху, експерт вказав, що вирішення цього питання перебуває поза межами компетенції експерта та може бути встановлено виключно шляхом проведення слідчого експерименту із реконструкцією відповідної дорожньої обстановки у відповідних дорожних умовах (т. 4, а.с. 88-94).
2.2.4. Покази експерта ОСОБА_19 .
Експерт Черкаського НДКЦ МВС ОСОБА_19 , який на стадії досудового розслідування виконував комплексну автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу від 23.11.2021 щодо транспортних засобів, у судовому засіданні 21.02.2024 пояснив, що він виїжджав на місце ДТП. Там дійсно було постелене нове асфальтне дорожнє покриття і на цьому покритті не було нанесено дорожню розмітку. Під час підготовки висновку експерт ураховував результати слідчого експерименту за участю обвинуваченого в частині розташування транспортних засобів на дорозі, ураховував покази обвинуваченого, свідків ОСОБА_18 і ОСОБА_17 , а також ці відомості порівнювалися з відомостями з протоколу огляду місця ДТП та протоколу слідчого експерименту. Експерт зазначив, що у висновку він надавав відповіді виключно на поставлені слідчим запитання.
Щодо ролі автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 у цій ДТП експерт зазначив, що відповідно до пояснень очевидців на момент зіткнення автомобіль був зупинений (перебував у нерухомому стані) на смузі руху автомобіля обвинуваченого AUDI A3 днз НОМЕР_3 . Автомобіль OPEL ASTRA для обвинуваченого, як водія автомобіля AUDI А3, становив небезпечну ситуацію.
Експерт припустив, що обвинувачений міг вважати, що автомобіль OPEL ASTRA рухається, тому мав зменшити швидкість. Дійсно автомобіль OPEL був перешкодою у русі для обвинуваченого. Об'їжджаючи цю перешкоду обвинувачений допустив зіткнення свого автомобіля з мотоблоком.
Експерт повідомив, що на момент прибуття слідчо-оперативної групи на місце події автомобіль OPEL уже був переміщений з місця ДТП на узбіччі, хоча перед його переміщенням потрібно було зафіксувати інформацію щодо розташування цього автомобіля відносно учасників ДТП.
За показами експерта, механічних ушкоджень на автомобілі OPEL ASTRA не було. Власник цього автомобіля ОСОБА_18 не мав тілесних ушкоджень.
На думку експерта автомобіль ОСОБА_18 ОСОБА_34 був учасником дорожнього руху в місці ДТП, однак не був учасником ДТП.
2.2.5. Дослідження матеріалів, які характеризують обвинуваченого.
З поданих документів вбачається, що обвинувачений одружений, проживає разом з дружиною та малолітньою дитиною, працює на посаді системного адміністратора в ПАТ «ГРАВЕ Україна Страхування життя». За місцем цієї та попередньої роботи (ТОВ «Авіаційна Льотна Академія») характеризується позитивно (як стриманий, урівноважений, ввічливий, спокійний та такий, що користується повагою та авторитетом у колективі).
Відповідно до довідки КНП «Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» ОТГ Шполянської міської ради від 08.11.2021 № 682/01-14 ОСОБА_12 на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
З вимог УІАП ГУНП в Черкаській області та ДІАП НП вбачається, що ОСОБА_12 раніше не судимий.
Відповідно до зазначеного у досудовій доповіді Голосіївського районного відділу у м. Києві та Київській області філії ДУ «Центр пробації» висновку, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі.
На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів. У разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням орган пробації вважає за доцільне заборонити обвинуваченому виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
2.3. Позиція сторони захисту
2.3.1 Покази обвинуваченого ОСОБА_12
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вцілому свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав.
З показань обвинуваченого ОСОБА_12 вбачається, що 17.09.2021 біля 21:00 год він рухався на власному автомобілі AUDI A3 днз НОМЕР_3 у напрямку з м. Києва до м. Шпола Черкаської області по трасі Н-01 Київ-Знам'янка. У стані алкогольного сп'яніння не перебував. Крім нього в автомобілі перебував його батько. У той час на трасі велися дорожні роботи, проводилася заміна асфальтного дорожнього покриття, дорожня розмітка нанесена не була. На вулиці було темно. Під час руху ОСОБА_12 тримався правої частини дороги. Незадовго перед ДТП у напрямку його руху дорога мала підйом. Рухаючись цим підйомом ОСОБА_12 побачив попереду дальнє світло фар від автомобіля, при цьому самого автомобіля видно не було. ОСОБА_12 розцінив, що цей автомобіль рухається у зустрічному напрямку. Обвинувачений переключив освітлення фар свого автомобіля з дальнього на ближнє та продовжив рух, тримаючись правого краю проїзної частини дороги. Виїхавши з підйому на рівну частину дороги обвинувачений ОСОБА_12 зрозумів, що попереду, прямо навпроти його автомобіля, посередині його смуги руху, стоїть автомобіль, на якому було увімкнене ближнє світло фар. Інших транспортних засобів на дорозі не було. Водій ОСОБА_12 вирішив об'їхати цей зупинений автомобіль справа, при цьому швидкість руху не змінював. На початок маневру об'їзду справа зупиненого автомобіля ОСОБА_12 не бачив мотоблок з причепом.
Обвинувачений ОСОБА_12 стверджує, що автомобіль OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 створив для нього аварійно-небезпечну ситуацію. ОСОБА_12 сприймав автомобіль OPEL ASTRA як перешкоду у своєму русі. Реагуючи на наявність цієї перешкоди ОСОБА_12 виконав маневр об'їзду справа. Лише під час виконання цього маневру, у світлі своїх фар, прямо перед зіткненням, він побачив іншу перешкоду - мотоблок з причепом, які в світлі ближнього світу фар автомобіля OPEL ASTRA він раніше не бачив. Уникнути зіткнення з цією другою перешкодою (мотоблок з причепом) обвинуваченому не вдалося.
Зі слів обвинуваченого мотоблок знаходився за зупиненим автомобілем OPEL ASTRA, при цьому ні освітлення, ні світловідбиваючих приладів на мотоблоці та причепі не було.
ОСОБА_12 стверджує, що на момент ДТП мотоблок з причепом перебував на асфальтному покритті між автобусною зупинкою «Ситники» та зупиненим автомобілем OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 . Мотоблок з причепом були розташовані паралельно автомобілю OPEL ASTRA, проте не на одному рівні. Мотоблок був розташований позаду автомобіля OPEL ASTRA відносно руху автомобіля ОСОБА_12 у напрямку м. Корсуня-Шевченківського.
Обвинувачений ОСОБА_12 зазначив, що станом на дату закінчення судового розгляду добровільно відшкодував потерпілим моральну шкоду у загальному розмірі 310 000,00 грн. Він погоджується відшкодувати потерпілим моральну шкоду, однак вважає вказану у позовах суму необґрунтовано завищеною.
2.3.2. Позиція захисника ОСОБА_13
Незважаючи на визнання вини обвинуваченим, захисник звернув увагу суду на обставини, які, на його думку як захисника, слугували розвитку подій, та які призвели до ДТП.
Так, захисник зазначив, на місці ДТП у той період проводилися ремонті роботи, пов'язані із заміною дорожнього покриття. Після проведення цих робіт дорожня розмітка була відсутня , а ділянка автодороги освітлення в нічний час не мала.
Захисник наголошує, що безпосередньо перед ДТП на смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_12 в зустрічному напрямку виїхав автомобіль під керуванням свідка ОСОБА_18 з увімкненим ближнім світлом фар. Це твердження обвинуваченого ОСОБА_12 у судовому засіданні підтвердив очевидець події - потерпілий ОСОБА_6 , який також зазначив, що сигнали аварійної зупинки ОСОБА_18 не включав.
Однак , як вказує захисник, зі слів самого ОСОБА_18 він зупинився на зустрічній для нього смузі руху з увімкненими габаритними вогнями та сигналами аварійної зупинки для того, щоб нібито допомогти людям, які були біля зупинки на мотоблокові. Тобто автомобіль ОСОБА_18 під час ДТП перебував саме на смузі руху автомобіля обвинуваченого ОСОБА_12 повернутий передньою частиною до автомобіля ОСОБА_12 .
Унаслідок таких дій свідка ОСОБА_18 , на думку сторони захисту, відбулася зміна напрямку руху водієм ОСОБА_12 вправо що і призвело до цієї ДТП.
Захисник просить врахувати, що іншої необхідності змінити напрямок руху у водія ОСОБА_12 не було. Автомобіль обвинуваченого на час пригоди був у технічно справному стані. Технічні несправності, які могли б впливати на керованість автомобіля обвинуваченим, були відсутні.
Захисник стосовно дій водія ОСОБА_18 в тій дорожній ситуації звертає вагу на таке.
Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до вимог п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п.15.1 ПДР України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до п.15.2 ПДР України за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
Відповідно до п.15.11 ПДР України у темну пору доби і в умовах недостатньої видимості стоянка поза населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за межами дороги.
Крім того, відповідно до вимог п. 19.4 ПДР України під час зупинки на дорозі в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на транспортному засобі мають бути ввімкнені габаритні або стоянкові ліхтарі, а при вимушеній зупинці додатково аварійна світлова сигналізація, що водієм ОСОБА_18 на думку сторони захисту виконано не було.
Захисник звертає увагу, що водій мотоблоку, з яким контактував автомобіль під керуванням ОСОБА_12 ,вимоги ПДР України в частині заборони стоянки поза межами населеного пункту в темну пору доби також не виконав. А сам мотоблок, який під час зіткнення з ним автомобіля під керуванням ОСОБА_12 , був повернутий до автомобіля обвинуваченого задньою частиною причепу, який не був обладнаний світловідбивачами, що позбавило обвинуваченого ОСОБА_12 своєчасно виявити цей мотоблок на проїзній частині. Це вплинуло на розвиток механізму ДТП та її наслідків.
Захисник вважає, що дії свідка ОСОБА_18 та водія мотоблоку стали передумовою виникнення цієї ДТП, що має бути враховано судом.
Незважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини захисник просить врахувати, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_12 , виконуючи маневр об'їзду автомобіля Опель Астра д.н НОМЕР_2 , який перебував у нерухомому стані попереду руху його автомобіля, виїхав на праве узбіччя відносно свого напрямку руху, де допустив зіткнення з мотоблоком, що перебував в нерухомому стані на цьому узбіччі.
Однак, захисник стверджує, що факт розміщення мотоблока з причепом на узбіччі спростовується наявними у справі доказами. Зокрема, протоколом огляду місця події від 18.09.2021 та план-схемою до нього, у яких міститься інформація про те, що ДТП сталася у зоні дії дорожнього знаку 5.20.1 "Початок додаткової смуги руху", який позначає початок додаткової смуги на підйом або смуги гальмування на транспортних розв'язках в одному або різних рівнях.
Отже, оскільки автомобіль обвинуваченого рухався своєю смугою руху, а автомобіль свідка ОСОБА_18 був зупинений на цій, зустрічній для нього, смузі руху, то при здійсненні обвинуваченим маневру об'їзду справа автомобіля Опель Астра, обвинувачений виїхав на додаткову смугу руху, а не на узбіччя. Тому слід дійти висновку, що мотоблок з причепом здійснював стоянку саме на додатковій смузі руху, а не на узбіччі.
Захисник просив врахувати, що ОСОБА_12 добровільно відшкодував завдану моральну шкоду на користь потерпілих, а саме: на користь ОСОБА_7 у розмірі 35 000,00 грн гривень, на користь ОСОБА_9 у розмірі 35000,00 грн, на користь ОСОБА_9 у розмірі 100 000,00 грн, на користь ОСОБА_8 у розмірі 140 000,00 грн.
Захисник пояснив, що такі розміри відшкодування завданої моральної шкоди були погоджені з потерпілими, оскільки ОСОБА_8 є особою з інвалідністю першої групи, а ОСОБА_9 наразі його опікає. У той же час, потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за погодженням між собою та з іншими потерпілими погодилися на отримання відшкодування моральної шкоди у тому розмірі, яка вже була сплачена обвинуваченим на їхню користь в добровільному порядку.
Загальний розмір добровільно сплачених грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілим на цей час з боку ОСОБА_12 становить 310 000,00 гривень.
Щодо цивільних позовів захисник зазначив, що вони не містять відомостей щодо того, з яких міркувань виходили позивачі, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами розмір шкоди підтверджується.
Захисник вважає, що заявлені розміри моральної шкоди не відповідають вимогам розумності та справедливості.
При вирішенні цивільних позовів просить врахувати, що злочин, який інкримінується обвинуваченому, є необережним.
Захисник просить зменшити заявлені розміри відшкодування моральної шкоди, а також врахувати вже добровільно сплачену частину моральної шкоди.
Щодо відшкодування потерпілим витрат на правничу допомогу зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Суд має пересвідчитись у тому, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час відповідають критерію реальності таких витрат, на що звернув увагу ККС ВС у постанові від 19.08.2024 у справі № 521/3869/22.
На думку захисника у цій справі вбачаються обставини, які свідчать про завищення розміру заявлених представником потерпілих процесуальних витрат на правничу допомогу, оскільки не надано доказів на підтвердження обсягу та вартості наданих послуг, з урахуванням критеріїв дійсних адвокатських витрат, їх необхідності та розумності.
Просить надати належну оцінку обгрунтованості розрахунку вартості правничої допомоги, яку адвокат ОСОБА_10 надавав у межах одного кримінального провадження чотирьом особам. Звертає увагу, що справа стосується одних і тих самих фактичних обставин, а цивільні позови є аналогічними та однотипними. Вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи, а тому заявив клопотання про зменшення судом цих витрат.
2.4. Висновки щодо недоведеності винуватості.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 286 КК України діяння, передбачене частиною першою цієї статті (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом), якщо вони спричинили загибель кількох осіб, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
За змістом обвинувачення ОСОБА_12 порушив вимоги пунктів 2.3 б, 10.1, 1.10 (термін узбіччя) Правил дорожнього руху.
Так, у пункті 1.10 ПДР України наведено визначення терміну «узбіччя» - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).
Згідно з п. 2.3. б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. (у висновку експерта не вказано, що ОСОБА_12 порушено цей пункт ПДР).
Пунктом 10.1 передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У пункті 1.10 також визначено, що учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках на потерпілого.
Указані в обвинувальному акті порушення ОСОБА_12 вимог пунктів 2.3 б та 10.1 ПДР України містять загальний декларативний характер. Порушення цих пунктів не можуть самостійно, без порушення інших ПДР України, створювати наслідки, передбачені ст. 286 КК України. Порушення інкримінованих пунктів ПДР не можуть загрожувати життю та здоров'ю громадян.
Так само не може бути інкримінована ст. 286 КК України за порушення «терміну узбіччя». Залишається незрозумілим у якій спосіб обвинувачений допустив порушення терміну, тобто допустив порушення слова (словесного визначення).
Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не надала належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що обвинувачений був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, невідповідно реагував на зміну дорожньої обстановки, не стежив за правильністю розміщення та кріплення вантажу або за технічним станом транспортного засобу. Також сторона обвинувачення не надала доказів, що обвинувачений відволікався від керування транспортним засобом у дорозі.
Крім того, як вказують очевидці ДТП ( ОСОБА_6 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ), між зупинкою автомобіля ОСОБА_18 на смузі руху автомобіля обвинуваченого та ДТП пройшло не більше кількох хвилин. Усе відбулося майже миттєво. Здійснюючи об'їзд раптово виниклої небезпечної перешкоди у русі - автомобіля ОСОБА_18 - обвинувачений не завдав жодного механічного ушкодження автомобілю свідка, що свідчить про те, що обвинувачений уважно слідкував за дорожньою обстановкою, не відволікався та відповідно реагував на зміну обстановки.
Що стосується нібито порушення пункту 10.1 ПДР, то суд погоджується з доводами сторони захисту, що обвинувачений змінив напрямок руху унаслідок свідомого та істотного порушення свідком ОСОБА_18 кількох пунктів ПДР України. Така зміна напрямку руху (об'їзд) була безпечною для свідка ОСОБА_18 та для його автомобіля.
Однак, під час об'їзду сталася ДТП, а саме зіткнення з мотоблоком з причепом, унаслідок якої постраждав один учасник руху ( ОСОБА_6 ) та загинули двоє інших учасників ( ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ).
Для встановлення того, чи порушив обвинувачений ПДР, ключове значення має відповідь на питання, чи міг обвинувачений бачити (виявити, передбачити) знаходження на місці ДТП інших учасників руху та інших транспортних засобів. Таке запитання жодного разу під час досудового розслідування не ставилося.
Отже, для правильного визначення механізму ДТП та надання правової оцінки діям обвинуваченого, у протоколі огляду місця події мало бути відображено розташування автомобіля свідка ОСОБА_18 . Такий висновок підтвердив допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_19 .
Як вказано в описовій частині вироку, до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди від 18.09.2021 у розділ «Оглядом установлено» не внесено інформацію про те, що до початку огляду обстановка на місці пригоди була змінена.
Через відсутність освітлення, триваючі ремонтні роботи дороги, відсутність дорожньої розмітки та розташування свідком ОСОБА_18 свого транспортного засобу на смузі руху обвинуваченого, останній міг дійти висновку, що він виїхав на зустрічну смугу руху. Таку версію подій обвинувачений послідовно висловлював як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду. Судовий експерт ОСОБА_19 підтвердив, що обвинувачений міг сприймати автомобіль ОСОБА_18 як такий, що рухається.
Зазначена версія обвинуваченого спростована не була.
Отже, обвинувачений, належно реагуючи на зміну дорожньої обстановки, міг здійснити маневр об'їзду автомобіля ОСОБА_18 справа. При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що обвинувачений міг передбачити, що на місці ДТП перебувають інші учасники руху чи інші транспортні засоби.
Також суд звертає увагу, що в пункті 15 вказаного протоколу огляду ДТП від 18.09.2021 вказано, що не виявлено об'єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, а в пункті 16 вказано, що не виявлено слідів, що свідчать про переміщення об'єктів (транспортних засобів, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду.
Однак, у цих пунктах мала бути зафіксована інформація про розташування на місці ДТП транспортного засобу свідка ОСОБА_35 - автомобіля OPEL ASTRA днз НОМЕР_2 . Цей автомобіль обмежував оглядовість з робочого місця водія ОСОБА_12 .
Суд звертає увагу, що перемістивши свій автомобіль з місця ДТП на узбіччя, свідок ОСОБА_36 свідомо спотворив слідову інформацію.
Поза увагою сторони обвинувачення залишилися послідовні покази ОСОБА_12 про те, що автомобіль свідка OPEL на момент ДТП мав включене ближне світло фар, що додатково могло обмежувати обвинуваченому оглядовість місця ДТП.
Факт увімкнення на автомобілі OPEL саме такого освітлення підтвердив очевидець події - потерпілий ОСОБА_6 . Це твердження обвинуваченого не спростоване жодним належним та допустимим доказом, однак не було ні враховане, ні спростоване.
Ураховуючи викладене слід дійти висновку, що первинний доказ - протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди від 18.09.2021, та складений до нього план-схема, містять завідомо недостовірну інформацію щодо обставин ДТП.
З огляду на викладене протокол огляду ДТП та план-схему від 18.09.2021 необхідно визнати недопустимими доказами.
Оскільки на підставі цих протоколу та плану-схеми від 18.09.2021 була проведена судова транспортно-трасологічна експертиза, то складений висновок експерта Черкаського НДЕКЦ від 26.10.2021 № СЕ-19/124-21/11391-ІТ також необхідно визнати недопустимим доказом.
На стадії судового розгляду, відповідно до висновку експерта від 03.12.2024 № КСЕ-19/111-24/57424-ІТ, через відсутність достатніх та достовірних даних експерт не зміг надати відповідь на поставлені судом на експертизу запитання.
Як вказав експерт, механізм ДТП - це взаємозв'язок причин, умов виникнення ДТП, а також факторів, які зумовлюють їх появу.
У відповідь на запитання щодо того, чи міг обвинувачений ОСОБА_12 , до початку вчинення ним маневру об'їзду автомобіля OPEL ASTRA побачити причіп мотоблока та сприймати його як перешкоду для свого руху, експерт вказав, що вирішення цього питання перебуває поза межами компетенції експерта та може бути встановлено виключно шляхом проведення слідчого експерименту із реконструкцією відповідної дорожньої обстановки у відповідних дорожних умовах.
У зв'язку зі зміною дорожньої обстановки провести таку реконструкцію на стадії судового розгляду не надалося можливим.
Водночас, відповідно до п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Обвинувачений ОСОБА_12 стверджує, що автомобіль OPEL ASTRA р.н. НОМЕР_2 створив для нього аварійно-небезпечну ситуацію. Також судовий експерт ОСОБА_19 під час допиту вказав, що свідок ОСОБА_18 своїми діями створив обвинуваченому небезпечну ситуацію на дорозі, яка призвела до аварійної ситуації. Експерт підтвердив, що для обвинуваченого ОСОБА_12 автомобіль OPEL ASTRA був перешкодою у русі. Саме реагуючи на наявність цієї перешкоди ОСОБА_12 виконав маневр об'їзду справа.
У судовому засіданні під час допиту експерт ОСОБА_19 зазначив, що ОСОБА_12 мав виконати вимоги пункту 12.3 ПДР, а саме: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Однак, сторона обвинувачення не інкримінує ОСОБА_12 порушення вимог п. 12.3 ПДР України, а суд не може виходити за межі висунутого обвинувачення.
Разом з тим, необхідно звернути увагу, що зазначений пункт 12.3 ПДР України передбачає альтернативну поведінку водія, який виявив небезпеку для руху або перешкоду.
Обвинувачений ОСОБА_12 не вжив заходів для зменшення швидкості чи зупинки. Разом з тим, він скористався альтернативним варіантом реагування - об'їздом об'єктивно виявленої перешкоди - автомобіля ОСОБА_18 .
Такий об'їзд, за приписами п. 12.3 ПДР України, має бути безпечним для інших учасників руху.
За наслідками об'їзду жодного контактування між автомобілями обвинуваченого та свідка ОСОБА_18 не відбулося.
Отже, обвинувачений ОСОБА_12 безпечно здійснив об'їзд виявленої перешкоди - автомобіля ОСОБА_18 ОСОБА_34 .
Однак, під час цього об'їзду відбулося зіткнення між автомобілем овинуваченого та мотоблоком з причепом, унаслідок чого загинули ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Також зазнав тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 .
Для того щоб встановити, чи порушив обвинувачений вимоги п. 12.3 ПДР України, необхідно встановити, чи був він об'єктивно спроможний виявити таку перешкоду у русі, як мотоблок з причепом, а також чи міг він бачити на місці ДТП присутніх там ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_37 та ОСОБА_6 .
Матеріали справи не надають можливості встановити точне місце розташування як вказаних осіб, так і транспортних засобів, як відносно полотна дороги, так і відносно один одного. Це вбачається з висновків експертів від 26.10.2021 № СЕ-19/124-21/11391-ІТ та від 03.12.2024 № КСЕ-19/111-24/57424-ІТ.
ККС ВС у постанові від 07.07.2020 у справі №632/313/16-ц зазначив, що кримінальна відповідальність водія за ст. 286 КК виключається у випадку, якщо інший водій порушив правила дорожнього руху, які перебувають у причинному зв'язку з наслідками, що настали, а також якщо дорожня обстановка (наприклад, наявність відповідних дорожніх знаків) давала підстави водію розраховувати на додержання правил іншим водієм.
Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, суд може ухвалити обвинувальний вирок лише тоді, коли надані докази спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Ураховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку у зв'язку з недоведеністю наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_12 кладу інкримінованого правопорушення.
6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.09.2024 ОСОБА_12 було затримано о 07:00 год 18.09.2021.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.09.2021 (судова справа № 711/5886/21) до ОСОБА_12 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час строком на два місяці, а саме до 15.11.2021 включно. Ухвалою від 13.11.2021 (судова справа № 711/7390/21) указаний запобіжний захід продовжено до 18.12.2021 включно.
Під час судового розгляду, ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 16.12.2021 до обвинуваченого ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на строк 60 днів - до 13.02.2022 включно.
Щодо обвинуваченого на теперішній час запобіжний захід не застосовується. Підстав для його застосування не вбачається.
Процесуальні витрати у разі ухвалення виправдувального вироку з обвинуваченого стягненню не підлягають.
Під час досудового розслідування постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_38 від 18.09.2021 автомобіль «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоблок визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалами слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.09.2021 на автомобіль «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 (судова справа № 711/5946/21) та мотоблок (судова справа № 711/5948/21) було накладено арешт, що полягав у забороні відчуження, розпорядження та користування указаним майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З огляду на вказане, арешт на майно у кримінальному провадженні, що полягав у забороні відчуження, розпорядження та користування арештованим майном, після набрання судовим рішенням по справі законної сили підлягає скасуванню,
На підставі ст. 100 КПК України ці речові докази необхідно повернути законним володільцям. Інші речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395, 615 КПК України, суд
ОСОБА_12 у кримінальному провадженні № 12021250000000846 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - визнати невинуватим та виправдати за відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.
Кримінальне провадження № 12021250000000846 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Цивільні позови ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 - залишити без розгляду.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.09.2021 по справі № 711/5948/21 на належний ОСОБА_12 автомобіль «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси по справі № 711/5946/21 на мотоблок без реєстраційного номера.
Речові докази:
- автомобіль «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_12 - повернути останньому;
- мотоблок без реєстраційного номера - повернути власнику.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
СуддяОСОБА_1