Справа №534/247/25
Провадження №1-кп/534/31/25
05 вересня 2025 року місто Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду клопотання старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170000000828 від 15.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
У провадженні Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області на стадії підготовчого розгляду знаходиться згадане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою суду продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого закінчується 06.09.2025 включно.
У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Прокурор надав пояснення суду, відповідно до яких підтримав своє клопотання та просив задовольнити.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора.
Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора.
Суд у контексті наведеного питання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_8 , звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України
Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до ч. 4 ст. 176, ст. 177 КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від суду;
2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За змістом ст.194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Клопотання про застосування стосовно обвинуваченого найсуворішого виду запобіжного заходу вмотивовано тим, що під час досудового розслідування встановлено, що 09 жовтня 2021 року близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_5 разом із ОСОБА_9 , прибули до приміщення гаражу № НОМЕР_1 гаражного товариства № 2 м. Горішні Плавні Полтавської області, де у ОСОБА_9 за попередньою змовою із ОСОБА_8 виник злочинний умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням пістолета, спорядженого гумовими набоями, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_9 підійшли до автомобіля BMW X5, сірого кольору, державний номер НОМЕР_2 , який стояв поруч із вищевказаним гаражем, в якому на місці водія перебував ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_9 , протиправно, безпідставно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажаючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі, діючи з особливою зухвалістю, висловлюючись нецензурною лайкою, тримаючи у руці пістолет споряджений гумовими набоями, здійснив три постріли в бік
ОСОБА_10 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у виді рваної рани обличчя та рваної рани лівого стегна, а вищевказаний транспортний засіб BMW X5 зазнав механічних пошкоджень у виді розбитих стекол.
Продовжуючи свої хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, прагнучи продемонструвати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, ОСОБА_9 разом із ОСОБА_8 , без дозволу ОСОБА_11 зайшли до приміщення його гаражу № НОМЕР_1 , де ОСОБА_9 із воріт гаражу зняв сокиру, після чого, протиправно, безпідставно, почав розмахувати даною сокирою перед ОСОБА_11 , та останній захищаючись від вказаних хуліганських дій, отримав тілесні ушкодження у виді закритого неповного перелому правої променевої кістки.
Після цього, ОСОБА_8 , погрожуючи фізичною розправою
ОСОБА_11 не випускав останнього з приміщення гаражу, а ОСОБА_9 , тримаючи в руках вищезгадану сокиру вийшов із приміщення гаражу на вулицю, де побачив припаркований автомобіль ВАЗ 210994-20 чорного кольору, державний номер НОМЕР_3 , після чого протиправно, безпідставно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажаючи загальноприйнятими нормами поведінки та моралі, діючи з особливою зухвалістю, вказаною сокирою почав наносити удари з усіх сторін по автомобілю, внаслідок чого останній зазнав чисельних механічних пошкоджень.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень
11.10.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень підтверджується доказами, зібраними в ході здійснення досудового розслідування, які на даний час судом не досліджені.
Крім того ризики, наявність яких встановлена слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави та обумовлювала застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, жодним чином не змінились та не зменшились. Зокрема, обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Суд під час розгляду клопотання враховує, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування від суду, на тому рівні, щоб їм запобігти, можливо лише при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Судом оцінено тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому інший, більш м'який запобіжний захід, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Суд дійшов переконання про наявність наголошених стороною обвинувачення ризиків, які продовжують існувати.
Суд, заслухавши вищенаведені пояснення прокурора, обвинуваченого, захисника дійшов наступник висновків.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд враховує, практику Європейського суду з прав людини, на якій наголошував і прокурор, а також те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», (пункті 74) Суд вказував, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Тримання під вартою також не можна застосовувати, як передбачення вироку у формі позбавлення волі.
Проте, встановлені в судовому засіданні обставини та характеристики особи обвинуваченого, у своїй сукупності дають суду підстави дійти висновку, що обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілого.
Оцінивши всі обставини в їх сукупності, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, суд дійшов до переконання, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого підлягає задоволенню. Лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу. Вік обвинуваченого, його стан здоров'я, сімейне та матеріальне становище не дає підстав для незастосування до нього такого запобіжного заходу. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Порядок вручення клопотання прокурора обвинуваченому суд вважає не порушеним.
Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що доцільно продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки:
- ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , а саме ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від суду та прокурора, вплив на свідків та потерпілого залишаються реальними і вони виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який;
- продовження ОСОБА_8 зазначеного запобіжного заходу на строк 60 днів є таким, що відповідає розумному строку розгляду судової справи.
Питання про застосування застави вирішено судом в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України. У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахування тяжкості інкримінованого злочину та відомостей, що характеризують обвинуваченого, суд не вбачає підстав застосування застави.
Керуючись ст.ст. 115, 176-178, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170000000828 від 15.12.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».
Копію направити (надати) прокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 , його захиснику.
Строк дії ухвали закінчується 03 листопада 2025 року включно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду. протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_12
Повний текст ухвали оголошено 10.09.2025 о 17 год. 10 хв.