Рішення від 27.08.2025 по справі 532/557/25

532/557/25

2/532/496/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивачі - Решетилівська окружна прокуратура, представник Полонська С.О., Полтавська обласна рада, Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної військової адміністрації,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - КП «Полтавська обласна клінічна лікарня Полтавської міської ради»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Ребрик Юлії Анатоліївни в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної військової адміністрації, до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява.

Позовна заява обґрунтована тим, що вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19.11.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України - закінчений замах на вбивство ОСОБА_2 , та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Вирок набрав законної сили 20.12.2024 року. Потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» з 03.07.2024 по 11.07.2024, що склало 8 ліжко-днів (медична карта стаціонарного хворого № 23511). Загальна вартість лікування потерпілого ОСОБА_2 склала 25773,33 гривень, з яких 2412,29 гривень - вартість медикаментів та 23361,04 гривень - вартість ліжко-днів. Кошти на лікування потерпілого ОСОБА_1 витрачені з обласного бюджету Полтавської обласної ради, а тому їх не відшкодування є порушенням прав громади, що завдає суттєвої шкоди інтересам держави.

Таким чином, прохали суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної ради кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 25773,33 гривень.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2025 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.71-72).

Прокурор Полонська С.О. підтримала позовні вимоги та прохала задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача Полтавської обласної ради, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної військової адміністрації, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, КП «Полтавська обласна клінічна лікарня Полтавської міської ради», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом установлено, що вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19.11.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років (а.с.39-43).

Згідно вироку, ОСОБА_1 02.07.2024 року близько 18 год. 30 хв., перебував з братом ОСОБА_2 за адресою їх спільного проживання: АДРЕСА_1 , де спільно розпивали спиртні напої. Перебуваючи в середині будинку, в приміщенні кухні, в ОСОБА_1 виник раптовий умисел на вбивство брата. З метою реалізації зазначеного умислу, ОСОБА_1 пішов до приміщення іншої кімнати зали, де взяв молоток з дерев'яним руків'ям і, повернувшись до кухні, підійшов ззаді до ОСОБА_2 і умисно, тримаючи молоток у лівій руці, наніс робочою частиною вказаного молотка один удар у ліву потиличну частину голови та в подальшому удари в область скроні в праву частину голови та інші частини голови, загалом завдавши не менше чотирьох ударів в область голови ОСОБА_2 , заподіявши тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню тяжкості з формуванням множинних вогнищ геморагічних забоїв потиличної ділянки головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, скалкового перелому правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, скалкового перелому лівої тім'яної кістки зі зміщенням уламків інтракраніально, забійної рани м'яких тканин правої тім'яно-скроневої ділянки, гематотимпанума праворуч, гострого правобічного зовнішнього, середнього секреторного отиту, гострої правобічної змішаної приглухуватості, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя у момент заподіяння.

Своїми діями ОСОБА_1 учинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчив злочин з причин, які не залежали від його волі, так як ОСОБА_2 надано своєчасну та необхідну медичну допомогу.

Отже, ОСОБА_1 учинив закінчений замах на вбивство ОСОБА_2 .

Вирок набрав законної сили 20.12.2024 року.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі викладеного, є встановленою і не підлягає доказуванню та обставина, що ОСОБА_1 заподіяв тілесних ушкоджень ОСОБА_2 за вказаних у вироку обставин.

У зв'язку зі спричиненням ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, він перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» з 03.07.2024 по 11.07.2024, що склало 8 ліжко-днів (медична карта стаціонарного хворого № 23511).

На лікування ОСОБА_2 з обласного бюджету Полтавської обласної ради витрачено кошти в сумі 25773,33 гривень, з яких 2412,29 гривень - вартість медикаментів та 23361,04 гривень - вартість 8 ліжко-днів (вартість л/дня - 2920,13 гривень).

Вказана обставина підтверджується листом КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» № 04-05/2353 від 23.07.2024 року (а.с.54).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Статтею 1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» зазначено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Пунктом 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, в якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я (п. 4 Порядку).

Відповідно до п. 1.1 Статуту КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» є лікарняним закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги третинної (високоспеціалізованої) та спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Згідно п. 1.2. Статуту, підприємство засноване на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області та передане в управління Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації.

Пунктами 1.7 та 1.8 Статуту визначено, що засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власником підприємства є територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області, в особі Полтавської обласної ради.

Підприємство підконтрольне та підзвітне Полтавській обласній раді (п. 1.9 Статуту).

Відповідно до п. 1.11 Статуту, Підприємство підконтрольне та підзвітне Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації, який здійснює управління Підприємством в межах повноважень, визначених Положенням про Департамент охорони здоров'я облдержадміністрації.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь Полтавської обласної ради витрачені кошти на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 25773,33 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (п.6).

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Ребрик Юлії Анатоліївни в інтересах держави в особі Полтавської обласної ради, Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної військової адміністрації, до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ 22530614, юридична адреса: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 45) витрачені кошти на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 25773,33 гривень (розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 01999106, банк одержувача: АТ КБ «Приватбанк», ІПН 019991016011, св-во ПДВ № 100064861).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивачі:

- Решетилівська окружна прокуратура, код ЄДРПОУ 0291006027, юридична адреса: 38400, м. Решетилівка, вул. Покровська, 22 Полтавська область;

- Полтавська обласна рада, код ЄДРПОУ 22530614, юридична адреса: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 45;

- Департамент охорони здоров'я Полтавської обласної військової адміністрації, код ЄДРПОУ 02013107, юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Стрітенська, 44;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , наразі перебуває в ДУ «Роменська виправна колонія (№ 56)» за адресою: 42073, с. Перехрестівка, вул. Вишнева, 19 Роменський район, Сумська область.

Суддя

Попередній документ
130105961
Наступний документ
130105963
Інформація про рішення:
№ рішення: 130105962
№ справи: 532/557/25
Дата рішення: 27.08.2025
Дата публікації: 12.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кобеляцький районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.10.2025)
Дата надходження: 11.03.2025
Предмет позову: про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину
Розклад засідань:
24.04.2025 11:00 Кобеляцький районний суд Полтавської області
10.06.2025 13:00 Кобеляцький районний суд Полтавської області
31.07.2025 13:30 Кобеляцький районний суд Полтавської області
27.08.2025 11:00 Кобеляцький районний суд Полтавської області