вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/1781/25
381/3420/25
10 вересня 2025 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
Головуючої судді Анапріюк С.П.,
з участю секретаря Куценко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2025 року ТОВ «Укр кредит фінанс» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам в розмірі 19062,88 грн, судових витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.12.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1479-4173. Позичальнику наданий одноразовий ідентифікатор А9834 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Позивач зазначає, що кредитор виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість.
Оскільки відповідач не погасив заборгованість у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2025 року відкрито провадження у справі в та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Водночас, відповідач ухвалу судді від 07 липня 2025 року про відкриття провадження не отримав, оскільки надіслана судом на його адресу кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».
Позивачу копія ухвали судді про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи доставлена до його електронного кабінету. Від позивача будь-яких клопотань, заяв до суду не надходило. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розглядати справу за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення судом заочного судового рішення.
Відповідно до правил ст. 178 ЦПК України, відповідач скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву.
01.08.2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким із вимогами заявленого позову не погоджується та позовні вимоги не визнає з наступних підстав.
Вважає, що положення укладеного договору є несправедливими умовами, що порушують положення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки проценти за користування кредитом у декілька разів перевищують тіло кредиту, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 509 та ч. 1,2 ст. 627 ЦК України, засадам справедливості, добросовісності, розумності. Такі дії позивача вважає джерелом спроби отримання позивачем із нього невиправданих додаткових прибутків.
Звертає увагу суду на те, що позивач не надав до суду жодних доказів видачі відповідачу кредитних коштів за цим кредитним договором. Надання розрахунку суми заборгованості або витягу з реєстру прав вимоги є недостатнім для підтвердження наявності заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості або витяг з реєстру прав вимоги не є первинним документом, що підтверджує факт готівкової чи безготівкової видачі коштів відповідачу.
Розрахунок заборгованості за кредитом сам по собі без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем не може бути належними та допустимим доказом її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору. Додатки до позову без банківської виписки з особового рахунку позичальника не підтверджують того, яку суму коштів отримав відповідач за укладеним договором. Долучені до позовної заяви документи не містять інформації щодо номеру банківської картки відповідача.
Представник позивача не довів розмір фактично взятих відповідачем кредитних коштів за умовами договору, не довів обґрунтованості нарахування процентів. З наданих представником доказів неможливо встановити по яку дату нараховувалися відсотки за користування кредитом та за якою ставкою.
Крім того, вважає, що позивач, подаючи позов до суду, достеменно знав про відсутність доказів видачі кредитних коштів, однак у позові про це не зазначив, не подав клопотання про витребування доказів.
Просить зменшити проценти за користування кредитом, відмовити у задоволенні позовних вимог.
Оскільки справа призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тому для її розгляду відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться.
Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 № 2401 «Про видачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
ТОВ «Укр кредит фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
03.12.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1479-4173.
Згідно з цим договором, який підписано позичальником одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) на підставі якого відповідач отримав кредит, розмір кредиту становить 6600,00 грн, дата надання кредиту 03.12.2024.
Згідно з п. 4.10 договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми Кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору В цей період можливе використанні позичальником права користування кредитом за Промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою, 0,75 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до п. 4.11 договору., комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 3769,70 %.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору складає 28627,50 грн та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.
Денна процентна ставка на дату укладення цього договору становить 0,914%.
Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають 22027,50 грн та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК», позивача повідомлено про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на карту отримувача/на картковий рахунок, вказаний ним в особистому кабінеті.
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 1479-4173 від 03.12.2024 року, 03.12.2024 року на рахунок відповідача № НОМЕР_1 зараховано кошти в розмірі 6600,00 грн.
Цей рахунок також зазначений відповідачем в розділі 12 договору (Реквізити сторін).
На підтвердження розміру заборгованості позивач подав до суду документ з назвою «Розрахунок суми заборгованості за кредитним договором № 1479-4173 від 03.12.2024», згідно з відомостями якого заборгованість за кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 19062,88 грн.
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві, позивач надав суду копію договору про відкриття кредитної лінії №1479-4173 та паспорт споживчого кредиту, правила надання кредитної лінії, довідку про перерахування коштів, довідку про перерахування суми кредиту, розрахунок заборгованості.
Нормативно-правове обґрунтування.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається на осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.
Вирішуючи спір у ці справі, суду належить встановити чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд зазначає таке.
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів.
Суд враховує, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив проти обставин отримання кредиту у вказаному позивачем розмірі, фактично визнав обставини укладання договору на умовах, що у ньому зазначені, отримав у повному розмірі суму кредиту, користувався цими коштами, однак не повернув. Відповідач не зазначив про те, що він здійснював будь-які сплати за цим договором.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд цієї справи у суді, належними та допустимими доказами не спростував заявлені позивачем вимоги, не спростував факт отримання кредиту, факт наявності у нього заборгованості.
Заперечуючи проти позову та правильності нарахування позивачем процентів, стверджуючи про їх несправедливий розмір, відповідач не надав суду власного та правильного, на його думку, розрахунку розміру заборгованості.
З огляду на це суд вважає ці обставини доведеними.
Також суд встановив, що нарахування процентів у спірних правовідносинах позивач здійснив у межах строку кредитування та відповідно до розміру ставок, які погоджені сторонами договору під час його укладення.
Цей договір чинний. Відповідач не надав суду докази зворотнього.
Стосовно вимог позову про стягнення з відповідача неустойки (штрафу) суд зазначає таке.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв'язку з військовою агресією рф проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан продовжено, він триває і наразі.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
За змістом вказаного пункту, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у частині вимог про стягнення з відповідача штрафу (пені).
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц висловила висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, за своєю природою змагальність судочинства заснована на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства ? суду та сторін (позивача та відповідача).
Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду.
Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
На відповідача покладено обов'язок спростувати заявлені у позові вимоги.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення цього позову частково.
Вирішуючи цю справу, суд також враховує практику суду апеляційної інстанції щодо оцінки вказаних доказів (постанова Київського апеляційного суду від 06.11.2024 у справі № 756/13872/19). Хоча рішення апеляційного суду не є обов'язковими для суду першої інстанції, суд бере до уваги, що забезпечення єдності судової практики та однакове застосування закону є завданням всіх судів.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи результат вирішення цієї справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2059,04 грн (85% заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1479-4173 від 03.12.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 15762 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 88 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судовий збір у розмірі 2059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) гривень 04 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 10.09.2025.
Суддя Сніжана АНАПРІЮК
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 36, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .