Справа № 359/8304/25
Провадження № 2/359/3506/2025
Іменем України
09 вересня 2025 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Яковлєвої Людмили Валеріївни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи : ОСОБА_1 , Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області, Міністерство юстиції України, Міністерство закордонних справ, Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права неповнолітньої особи вільно обрати місце проживання разом з батьком, -
14 липня 2025 року через систему «Електронний суд» до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , якою просив суд : здійснити передбачене ч. 3 ст. 45 ЦПК України сприяння у створенню належних умов для здійснення неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; уникати насильства над дитиною, спираючись винятково на дійсне волевиявлення дитини, а не її батьків, приймати рішення для захисту її інтересів та прав, а також припинити тривале багаторічне протистояння між батьками на тлі гострого між особистого конфлікту; зважати на право неповнолітньої дитини на самостійне визначення місце проживання з будь-ким з батьків у зв'язку з досягненням 14- річного віку; керуючись ст. 92 ЦПК України, неповнолітній ОСОБА_2 заявляє клопотання про допит ОСОБА_1 у якості свідка з метою доведення зазначених у цьому позові обставин; керуючись ст. 171 СК України та ст. 92 ЦПК України, просить допитати ОСОБА_2 щодо зазначених у цьому позові обставин за його згодою; дослідити додані до цього позову фотографії та відео у якості доказу того, що дитини прижилася за новим звичайним місцем про-живанням у Федеративній республіці Німеччина; керуючись ч. 2 ст. 29 ЦК України та ч. 3 ст. 160 СК України визнати за неповнолітнім ОСОБА_2 право вільно обрати місце проживання з батьком - ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2025 року позов залишено без руху та встановлено строк для виправлення недоліків, вказаних в ухвалі, тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.
07 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Яковлєвої Л.В. від розгляду справи.
Розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід судді Яковлєвої Л.В. здійснюється після завершення перебування судді у щорічній відпустці.
Заяву обґрунтовано тим, що відповідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2025 року у справі № 359/8304/25 позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний строк для усунення зазначених судом недоліків. Відповідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (дата та час перевірки: 06 серпня 2025 року о 23:55:42) суддя Яковлєва Л.В. підписала вище зазначену ухвалу - 06 серпня 2025 року о 17:15:43. Відповідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень немає відомостей про направлення вище зазначеної ухвали суду. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України ухвала є різновидом судового рішення. За змстом ст. 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року за №1200/0/15-18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» електронний примірник судового рішення виготовляється та підписується саме в день ухвалення такого рішення. Всупереч вимог ст. 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (Дата та час перевірки: 06 серпня 2025 року о 23:55:42) суддя Яковлєва Л.В. підписала ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2025 року у справі № 359/8304/25 не у день її постановлення - 30 липня 2025 року, а на 8 (вісім) днів пізніше, ніж передбачено вимогами чинного законодавства - 06 серпня 2024 року. Всупереч ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» відповідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2025 року у справі № 359/8304/25 не було надіслано судом 31 липня 2025 року - її взагалі не було надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень станом на дату подання цього відводу. Відповідно вимог ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такі дії судді Яковлєвої Л.В. містять ознаки дисциплінарного проступку, а саме: безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень. Така протиправна поведінка судді Яковлєвої Л.В. стали приводом для звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою з метою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, копія якої додається до цього відводу. Враховуючи вище викладене та приймаючи до уваги надані законом значні повноваження судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєвій Л.В. під час розгляду поточної справи, ОСОБА_1 не довіряє судді Яковлєвій Л.В., побоюється її особистої помсти з мотивів особистої неприязні сторони судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєвої Л.В..
Вивчивши подану ОСОБА_1 заяву про відвід судді Яковлєвої Л.В. від розгляду даної цивільної справи, суддя приходить наступного висновку.
Відповідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 1 ст. 37 ЦПК України зазначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Вимогами ч. 1 - 3 ст. 39 ЦПК України вказано, що з підстав, зазначених у статтях 36 та 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід або ж відвід може бути заявлено учасниками справи. При цьому, відвід повинен бути вмотивованим.
Зі змісту ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського Суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний судця, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задоволь-няє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Згідно п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити : зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суддею, після надходження справи у її провадження, було встановлено, що позивачем не конкретизовано частину позовних вимог, а саме: здійснити передбачене ч. 3 ст. 45 ЦПК України сприяння у створенні належних умов для здійснення неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язко-вість якого надана Верховною Радою України; уникати насильства над дитиною, спираючись винятково на дійсне волевиявлення дитини, а не її батьків, приймати рішення для захисту її інтересів та прав, а також припинити тривале багаторічне протистояння між батьками на тлі гострого між особистого конфлікту; зважати на право неповнолітньої дитини на самостійне визначення місце проживання з будь-ким з батьків у зв'язку з досягненням 14 - річного віку; визнати за неповнолітнім ОСОБА_2 право вільно обрати місце проживання з батьком - ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим ухвалою суду від 30 липня 2025 року позов залишено без руху та надано ОСОБА_1 час для усунення недоліків, вказаних в ній.
Крім того, позивачу даною ухвалою суду також роз'яснено, що згідно вимог ст. 160 Сімейного Кодексу України, місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання. Згідно ч. 2 ст. 29 Цивільного Кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Разом з тим позивач, отримавши 06 серпня 2025 року ухвалу суду від 30 липня 2025 року про залишення позову без руху, подав до Вищої Ради Правосуддя дисциплінарну скаргу на дії головуючого судді Яковлєвої Л.В. та заяву про її відвід від розгляду цивільної справи за № 359/8304/25. Це, на переконання головуючого судді, є нічим іншим, як намаганням позивача вплинути на рішення судді щодо прийняття позову до розгляду, без усунення ОСОБА_1 недоліків, вказаних в ухвалі суду від 30 липня 2025 року.
Посилання ж позивача на ніби то наміри судді помсти з мотивів особистої неприязні до ОСОБА_1 взагалі не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на жодних доказах, є абсолютно безпідставними та надуманими.
З огляду на підстави заявленого відводу суд вважає, що наведені заявником обставини не є підставами, в розумінні вимог ст. 36, 37 ЦПК України, для відводу судді. Крім того, заявником не повідомлено і не зазначено жодних обставин та не надано підтверд-жуючих їх доказів, які б свідчили про упередженість судді Яковлєвої Л.В. при розгляді даної справи та які викликають сумніви в її неупередженості або об'єктивності до певної зі сторін у справі.
Враховуючи викладені заявником у заяві підстави для відводу, суд приходить висновку, що подана заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з підстав зазначених у заяві про відвід судді Яковлєвої В.В. Відтак, суд вважає за необхідне для вирішення питання про відвід головуючого судді Яковлєвої Л.В. передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 36, 37,40, 258 -261, 353 ЦПК України, суд -
Визнати заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід судді Яковлєвої Людмили Валеріївни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи : ОСОБА_1 , Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області, Міністерство юстиції України, Міністерство закордонних справ, Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права неповнолітньої особи вільно обрати місце проживання разом з батьком - необґрунтованим.
Справу передати до канцелярії Бориспільського міськрайонного суду для визначення судді для вирішення питання про відвід судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду є остаточною та, згідно вимог ст. 353 ЦПК України, апеляційному оскаржен-ню не підлягає.
Суддя Яковлєва Л.В.