Справа № 357/6424/25
Провадження № 2-а/357/141/25
10 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В.П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач), в інтересах якого діє його представник, звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини.
22.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №БЦРТЦК 3/130 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 гривень.
В указаній постанові було зазначено, що Позивачем було порушено п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1487 від 30.12.2022 року, а саме він під час дії в України особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав покладений на нього обов'язок щодо прибуття у зазначені в повістці місце та строк, та не повідомив про причини неявки.
Указану постанову Позивач вважає незаконною, стверджує, що він не порушував вимог п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1487 від 30.12.2022 року. Посилаючись на приписи ст. 288 КУпАП, ст.ст. 20, 160, 161 КАС України, Позивач просив суд вказану постанову скасувати а провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
13.05.2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі, постановлено провести її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано у Відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с.36-37).
Указану ухвалу представник Відповідача отримав 19.05.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 39).
04.06.2025 року до канцелярії суду засобами електронного зв'язку від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що Позивач повинен був прибути за викликом до Відповідача у строки, указані в повістці, а у разі неможливості прибуття повідомити про поважність причин. Позивача було оповіщено рекомендованим листом №0610222770184 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 повісткою №1903531 на 09 год.00 хв. 23.01.2025 року (а.с. 42).
03.09.2025 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представником Позивача подано відповідь на відзив, у якій останній заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с. 72-77).
10.09.2025 року сторони/їхні представники у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник Позивача подав до суду заяву про розгляд даної справи без його участі (а.с. 79-80).
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Беручи до уваги шістдесятиденний строк розгляду справи відповідної категорії, встановлений ст. 258 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності сторін/їхніх представників.
2. Мотивувальна частина.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
08.04.2025 року начальником Білоцерківського районного територіального центру 22.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №БЦРТЦК 3/130 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 гривень. В указаній постанові було зазначено, що Позивачем було порушено п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1487 від 30.12.2022 року, а саме він під час дії в України особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав покладений на нього обов'язок щодо прибуття у зазначені в повістці місце та строк, та не повідомив про причини неявки (а.с. 59).
Згідно з повісткою №1903531 від 13.01.2025 року метою виклику Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 було уточнення даних (а.с. 58).
Поштове відправлення з указаною повісткою не було вручене Позивачу та повернулося до Відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 56, 57).
28.06.2024 року Позивач вніс свої відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отримав військово-обліковий документ та оновив свої дані, що підтверджується відповідними відомостями з додатку «Резерв+», де міститься вказівка «дані уточнено вчасно». Дата проходження ВЛК - 18.04.2025 року. Тип відстрочки - бронювання (а.с.19).
Нормами матеріального та процесуального права України, якими керується суд.
У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.ст. 268, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Системний аналіз приписів КУпАП, які регламентують порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, дозволяє зробити висновок про те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Відповідно до ст.ст.72-74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та одержані в порядку встановленому законом.
При цьому, ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до п.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Постанови), а саме у п. 34. визначено, що Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Відповідно до п. 41 вказаної Постанови, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно з п. 82 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 вбачається, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Висновки суду.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Згідно з повісткою №1903531 від 13.01.2025 року метою виклику Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 було уточнення даних (а.с. 58).
Поштове відправлення з указаною повісткою не було вручене Позивачу та повернулося до Відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 56, 57).
Тобто, у матеріалах даної справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту вручення Позивачу повістки, як і відсутні докази повідомлення Позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Відтак, у розумінні пункту 41 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року Позивач не може вважатися таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ТЦК та СП.
Окрім того, 28.06.2024 року Позивач вніс свої відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отримав військово-обліковий документ та оновив свої дані, що підтверджується відповідними відомостями з додатку «Резерв+», де міститься вказівка «дані уточнено вчасно». Дата проходження ВЛК - 18.04.2025 року. Тип відстрочки - бронювання (а.с.19).
Водночас, із змісту оскаржуваної постанови не можливо встановити, які саме персональні дані Позивача мав намір уточнити Відповідач за повісткою від 13.01.2025 року.
Таким чином, Відповідачем не мотивовано підстави для виклику Позивача за повісткою для уточнення даних, оскільки він свої дані оновив у строк, передбачений ч.3ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ). Зокрема, у матеріалах справи відсутні фактичні дані щодо конкретної інформації, яку не оновив Позивач і яка підлягала уточненню під час виклику. Зазначені обставини не містяться у спірній постанові.
Разом з тим, суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене об'єктивна сторона правопорушення не є встановленою.
Ураховуючи згадані норми чинного законодавства України, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню. Постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
3.Резолютивна частина.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 6-8, 19, 72-77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП № БЦРТЦК 3/130 від 22.04.2025 року - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 10.09.2025 року.
СуддяВ. П. Цукуров