Справа № 357/7393/25
3/357/3447/25
10.09.2025 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
13 травня 2025 року о 14 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 , в Київській області, м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, 221, керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, сповільненість мови. Проходити медичний огляд у встановленому законодавством порядку в медичному закладі для визначення стану наркотичного сп'яніння водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання 11.06.2025 року, 12.08.2025 року та 10.09.2025 року не з'явився, про день та час розгляду справи був належно повідомлений про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додатку «Viber».
Представник ОСОБА_1 , адвокат Чеботарьова Ю.В. повідомила, що ОСОБА_1 був затриманий працівниками ТЦК. Місце його перебування їй не відоме. Вважала за можливе проводити розгляд справи у його відсутність.
Виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Чеботарьова Ю.В. в судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що підстави зупинки транспортних засобів чітко перераховані в Законі України «Про Національну поліцію», а саме в ст. 35 даного закону. В матеріалах справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕПР1 № 329307, у якій зазначено, що на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте щодо притягнення або непритягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП рішення приймається виключно судом, а не поліцейськими. Жодних інших постанов, відповідно до яких ОСОБА_1 притягується до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, матеріали справи не містять, а тому вважає, що зупинка працівниками поліції ОСОБА_1 є безпідставною. Вказує, що з відеозапису з нагрудних камер поліцейських убачається, що ОСОБА_1 заперечував те, що вживав наркотики та перебував в стані наркотичного сп'яніння і зазначав, що в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області вже перебувала аналогічна справа за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього, проте провадження було закрите. Також ОСОБА_1 відразу погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, адже був впевнений, що не перебував в стані сп'яніння та нічого не вживав. Проте в автомобілі ОСОБА_1 перебувала також його матір-пенсіонерка, і він попросив, щоб вона поїхала разом з ними, бо вона не могла очікувати в машині одна довгий час, на що поліцейські відповіли категоричною відмовою. Зазначила, що в порушення вимог закону, працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд не в найближчому медичному закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважає, що в порушення Інструкції, поліцейські направили ОСОБА_1 до віддаленого від с. Фурси медичного закладу та відмовили йому у його проханні взяти із собою матір похилого віку, що спричинило неможливість проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння. Стверджувала, що рацівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, після складання матеріалів вони дозволили його подальший рух.
За клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Чеботарьової Ю.В. допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 - мати ОСОБА_1 , якій було роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та попереджено про кримінальну відповідальність за ст.348, 385 КК України та приведено до присяги. Свідок ОСОБА_2 суду показала, що ОСОБА_1 її син, якого на передодні затримали працівники ТЦК від яких він втік, де на разі перебуває її син їй не відомо. Пояснила, що дати вона не пам'ятає, вона їхала з сином до лікаря і їх зупинили працівники поліції, які повідомили, що син не включив показник повороту. Під час перевірки документів працівники поліції повідомили сину, що у нього підозрілі очі та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі в смт. Рокитно або у м. Тараща, син не відмовлявся від проходження огляду, але так як вона перебувала в автомобілі та почувала себе зле, а саме був високий тиск, син просив працівників поліції, щоб вона поїхала з ним на огляд, але йому відмовили. Зазначила, що вона також просила працівників поліції, щоб дозволили їй поїхати з сином до медичного закладу, але їй також відмовили. Вона сказала сину ідмовлятися від проходження огляду, оскільки хвилювалася, що його заберуть в ТЦК. Потім син сів в автомобіль до працівників поліції, що там відбувалося вона не знає, через деякий час син вийшов з даного автомобіля і вона чула, як працівник поліції дозволив сину далі їхати за кермом.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що він порушив ПДР, а саме не включив сигнал повороту. ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що їде з лікарні, проходить ВЛК. Працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, назвали ознаки та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі в м. Тараща, нащо останній погодився. Повідомив, що наркотичні речовини не вживає. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що в його автомобілі перебуває мати, яка хвора та просив працівників поліції, щоб мати поїхала з ним до медичного закладу, нащо працівники поліції відмовили. Працівник поліції повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння в м. Тараща, нащо останній повідомляє, що погоджується пройти огляд на визначення стану сп'яніння в м. Біла Церква, що не згоден з ознаками наркотичного сп'яніння. Що його вже двічі возили на огляд, нічого не показало. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що в м. Біла Церква такі огляди не проводять. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, пояснюючи, що не може залишити саму матір в автомобілі.. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки. передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким останнього в подальшому було ознайомлено. Крім того, з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 пише розписку, що зобовязується не керувати автомобілем. Також з відеозапису убачається присутність ОСОБА_2 , яка говорить, що працівники поліції хочуть забрати сина на війну, на що їй розяснюють, що необхідно їхати в лікарню, а не в ТЦК
В судовому засіданні було досліджено надані представником ОСОБА_1 , захисником Чеботарьовою Ю.В. наказ від 04.02.2025 року № 99-адм про затвердження переліку закладів охорони здоров'я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, перелік закладів охорони здоров'я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на виявлення стануалкоголного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, позицію захисника Чеботарьової Ю.В., свідка ОСОБА_2 , дослідивши направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 13.05.2025 року, акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, повідомлення Таращанської міської лікарні, повідомлення Білоцерківської міської лікарні № 2, № 4, розписку ОСОБА_1 про зобов'язання не продовжувати подальше керування транспортним засобом, рапорт працівника поліції, а також матеріали надані представником - захисником Чеботарьовою Ю.В., переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження представника ОСОБА_1 захисника Чеботарьової Ю.В. про те, що зупинка працівниками поліції ОСОБА_1 є безпідставною, спростовується переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, відповідно до якого працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що його зупинили, так як він не включив показник повороту, крім того з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує, що порушив правила дорожнього руху.
Посилання захисника Чеботарьової Ю.В., про те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння було виписано не до найближчого закладу охорони здоров'я, яким є Білоцерківська міська лікарня № 4, а в КНП Таращанська міська лікарня, а також те, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння лише в медичному закладі м. Тараща, а не в м. Біла Церква, не спростовують обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний лист Білоцерківської міської лікарні № 2 з якого убачається, що у КРН БМР "Білоцерківська міська лікарня №2 " відсутні фахівці, які пройшлти тематичне удосконалення за вдповідною програмою згідно з чинним законодавством та обладнання для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння та які перебувають під впливом лікарських препаратів.
З дослідженого в судовому засіданні листа Білоцерківської міської лікарні № 4, крім іншого убачається, що огляд для виявлення наркотичного спяніння у водіїв транспортних засобів не проводиться у звязку з відсутністю необхідного для огляду лабораторного обладнання.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом є голослівними та спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами, з яких убачається, що ОСОБА_1 особисто написав розписку про те, що зобовязується не керувати транспортним засобом до приїзду тверезого водія.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО