Справа № 523/4323/25
Провадження № 2/357/5042/25
"10" вересня 2025 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Ярмола О. Я.
при секретарі Сінчук О. С.,
оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, стягнення моральної шкоди,
У березні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 19.05.2025 року, дану справу було передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2025 прийнято справу до свого провадження, призначено справу до підготовчого засідання на 10.09.2025.
В підготовчому судовому засіданні 10.09.2025, оглянувши матеріали справи, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, матеріали справи № 523/4323/25 не містять квитанції про сплату позивачем судового збору за позовні вимоги. Натомість у позовній заяві зазначено, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14- 730цс19).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 майно та повернути його власнику.
27.08.2025 представник позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала уточнену позовну заяву, та просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 81798 грн та 200 доларів США, що еквівалентно 8280 гривень, моральну шкоду у розмірі 40 000 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
З наведеного слідує, що вказаний спір не відноситься до категорії справ, пов'язаних з порушенням його прав саме як учасника бойових дій, а відтак останній не звільняється від сплати судового збору за подання та розгляд даної позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року по справі №761/11472/15 зазначив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 3028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 81798 грн та 200 доларів США, що еквівалентно 8280 гривень, моральної шкоди у розмірі 40 000 грн, що складає загальну суму 130 078 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
А тому, враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду в електронній формі, то позивачу слід оплатити судовий збір за свої вимоги в розмірі 1040,62 грн (1300,78 грн * 0,8) на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу : ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
За змістом ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, стягнення моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Попередити про те, що в разі не усунення недоліків позовної заяви в установлений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Я. Ярмола