Справа № 357/5018/25
Провадження № 2/357/3133/25
09 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна,
У квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь: 1) грошові кошти в розмірі 114 170,16 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) грошові кошти в розмірі 9 514,84 грн в рахунок відшкодування витрат на оплату послуг з газопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за опалювальні сезони 2022/2023, 2023/2024, а також з жовтня 2024 року по січень 2025 року; 3) грошові кошти в розмірі 1 559,80 грн в рахунок відшкодування витрат на оплату послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.09.2023 по 31.12.2024; 4) судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що позивач є співвласником 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим співвласником 1/2 частки вказаного житлового будинку є громадянка російської федерації ОСОБА_2 . Вона зобов'язана утримувати належне їй нерухоме майно і нести витрати, пов'язані з цим, а також сплачувати комунальні послуги. Однак відповідач у будинку не проживає, своїм майном не цікавиться і не несе витрати, пов'язані із його утриманням, комунальні послуги не оплачує. У зв'язку з тим, що дах будинку перебував у аварійному стані, позивач за власний кошт відремонтував покриття (дах) вказаного житлового будинку та поніс витрати у розмірі 228 340,32 грн. Крім того, він самостійно несе витрати на оплату послуг із газопостачання будинку, що включають доставку природнього газу та опалення будинку в опалювальний період. Зазначає, що попередньо він неодноразово звертався до представника відповідача з листами з питань управління, розпорядження та експлуатації спільного майна. Однак листи представник відмовився отримувати, а на телефонні дзвінки не відповідав. Позивач звертався до КП БМР «ЖЕК № 6» з метою фіксації стану покрівлі даху, однак жодних дій вчинено не було. Врешті, позивач за власний кошт провів будівельно-технічну експертизу для підтвердження необхідності в заміні даху, визначення вартості робіт та її часткове відшкодування. З огляду на понесені витрати, позивач звернувся до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
06.05.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовчий розгляд у відкритому судовому засіданні.
05.06.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 10.07.2025.
В матеріалах справи містяться клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про розгляд справи повідомлявся належним чином за місцезнаходженням майна та шляхом опублікування оголошення про виклик особи на сайті «Судова влада», з відзивом (запереченням) на позов до суду не звертався, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками по 1/2 частці житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.02.2025, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2387549632103.
ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації та 14.07.2021 уповноважила ОСОБА_3 бути її представником та діяти від її імені з питань, які стосуються управління, розпорядження та експлуатації 1/2 частини спірного житлового будинку, що підтверджується довіреністю, посвідченою державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В, реєстровий № 1-1047, строк дії довіреності до 14.07.2024.
11.09.2023 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Капустіна В.В., звернувся до ОСОБА_2 , в особі її представника - Лобунець Н.В., з листом, в якому зазначив про необхідність вжиття невідкладних заходів для запобігання руйнації будинку шляхом проведення ремонтних робіт покрівлі будинку та обговорення можливих шляхів вирішення питання утримання спільного майна. До вказаного листа додано локальний кошторис ПП «Будмакс» на будівельні роботи № 02-01-01 від 28.11.2024 на улаштування покрівлі будинку за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до якого вартість ремонту покрівлі спільного будинку складає 246 157,51 грн.
Вказаний лист представник відповідача отримала 16.10.2023, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» від 11.09.2023 № 0911900761573 та роздруківкою з відстеженням вказаного відправлення.
14.11.2023 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Капустіна В.В., повторно звернувся до ОСОБА_2 , в особі її представника - Лобунець Н.В., з листом-пропозицією щодо ремонту та утримання спільного майна.
Повторний лист невручений представнику відповідача під час доставки, що підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» від 11.09.2023 № 0911900797250 та роздруківкою з відстеженням вказаного відправлення.
03.05.2024 позивач звернувся до КП БМР «ЖЕК № 6» з листом-проханням з метою фіксації стану покрівлі даху спірного житлового будинку для подальшого самостійного проведення ремонтних робіт і запобігання його руйнуванню. В матеріалах справи відсутня відповідь вказаної організації.
Згідно з висновком судового експерта Київської незалежної судово-експертної установи № 3494 від 10.09.2024 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, покриття (дах) житлового будинку АДРЕСА_1 , за виключенням покриття (даху) даного будинку над прибудовою літ. «а5-1», потребує заміни, вартість ремонтно-будівельних робіт із заміни покриття (даху) житлового будинку по АДРЕСА_1 , складає 201 116,77 грн.
За проведення будівельно-технічної експертизи позивачем сплачено 32 000 грн, що вбачається копії платіжної інструкції № 46294651 від 12.08.2024.
21.10.2024 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг № 21/10-1, відповідно до умов якого останній зобов'язався виконати капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість робіт за договором становить 228 340,32 грн.
В матеріалах справи міститься дефектний акт на капітальний ремонт спірного майна, акт приймання будівельних робіт за листопад 2024 року і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2024 року на загальну суму 228 340,32 грн.
Крім того, відповідно до акту звірки № 3809223-в від 2025-03-10 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і споживачем природного газу ОСОБА_1 , останнім сплачено нарахування за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 , за період з травня 2022 по березень 2025 в розмірі 26 385,82 грн. До стягнення позивачем заявлено відшкодування боргу лише за опалювальні періоди 2022/2023, 2023/2024, 2024/2025 пропорційно частці у майні - 9 514,84 грн (19 026,68 / 2).
Також за період з 01.09.2023 по 31.12.2024 позивачем сплачено за послуги розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , кошти в сумі 3 119,59 грн, що підтверджується актом звіряння за послуги розподілу природного газу та фактично використаних об'ємів. До стягнення позивачем заявлено пропорційно частці у майні - 1 559,80 грн (3 119,59 / 2).
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 497 Цивільного процесуального кодексу України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77).
Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої він є (частина перша статті 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Разом з тим, згідно із п. 1 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.
Крім того, до зобов'язань, що виникають з дії однієї сторони, застосовується право держави, у якій мала місце така дія (ч. 1 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є громадянином України, а відповідач - громадянином російської федерації.
Оскільки позов виник із приводу нерухомого майна та дій позивача щодо ремонту та утримання цього майна, що знаходиться на території України, тому до правовідносин у даній справі слід застосовувати законодавство (право) України.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно із ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (ст. 360 ЦК України).
Отже чинне законодавство визначає обов'язок для співвласника, незалежно від фактичного проживання, брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, сплачувати комунальні послуги.
Таке право забезпечує ч. 1 ст. 544 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регресу).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 13.12.2018 року у справі № 592/3181/16-ц, від 13.03.2019 року у справі № 521/3743/17-ц, від 13.06.2019 року у справі № 234/14326/15-ц.
Судом встановлено, що сторони є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , який потребував заміни покриття (даху), що підтверджено висновком будівельно-технічної експертизи. Вартість ремонту даху становила 228 340,32 грн.
З огляду на вказане та наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині, враховуючи, що відповідач є дольовим власником будинку, а позивачем понесені витрати по ремонту спільного майна сторін, тому останній має право на компенсацію 1/2 розміру понесених витрат на ремонт даху, а саме 114 170,16 грн (228 340,32 / 2).
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною 2 статті 162 ЖК України також передбачено, що плата за комунальні послуги в будинку /квартирі/, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до правил частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Повторно до попереднього, суд наголошує, що відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.
За змістом наведених норм вбачається, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню до виконання як договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Згідно наявними матеріалами справи вбачається, що позивач поніс витрати на утримання спільного майна сторін в розмірі - 22 149,27 грн (19 029,68 + 3 119,59), тому має право на стягнення половини понесених витрат з іншого співвласника, а саме в розмірі 11 074,64 грн (22 149,27 / 2).
З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі та необхідності стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 125 244,80 грн (114 170,16 + 11 074,64).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 252,45 грн та витрати за надані позивачу послуги експерта (спеціаліста) в розмірі 32 000 грн.
Керуючись ст. 13, 81, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на ремонт та утримання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 125 244,80 грн, витрати на експертне дослідження в розмірі 32 000 грн та судовий збір у розмірі 1 252,45 грн.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Ю. Цуранов