Справа № 288/1275/25
Провадження № 2/288/641/25
10 вересня 2025 року. селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Поліщук Р. М.,
з участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 03 квітня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 4835407 за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000.00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів. Відповідачу було надано кошти в обумовленому розмірі, проте він свої зобов'язання не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі - 24700.00 гривень, а саме: - 5000.00 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту; - 18750.00 гривень прострочена заборгованість за сумою відсотків; - 950.00 гривень прострочена заборгованість за комісією.
На підставі Договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23 липня 2021 року, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4835407 від 03 квітня 2021 року в розмірі 24700.00 гривень.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 24700.00 гривень.
Ухвалою від 30 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 18 серпня 2025 року надав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 03 квітня 2021 року між кредитодавцем - товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та позичальником - ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4835407 за умовами якого: - кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит /п.1.1/; - сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 гривень /п.1.2./; - кредит надається загальним строком на 30 днів з 03 квітня 2021 року (строк кредитування) /п.1.3./; - термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 03 травня 2021 року. /п.1.4/. /а.с.5-8/
Пунктом 1.5 Договору визначено, що: - загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 4700.00 гривень в грошовому виразі та 1144.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 9700.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 950.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 3750.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до пункту 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно з пунктом 4.2 Договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини другої статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
Додатком № 1 до Договору про споживчий кредит № 4835407 від 03 квітн6я 2021 року є Графік платежів, який містить розрахунок заборгованості (в тому числі суми кредиту, комісії за надання кредиту і процентів): - дата платежу 03 травня 2021 року; - кредит 5000.00 гривень; - комісія за надання кредиту - 950.00 гривень; - проценти 3750.00 гривень; - разом 9700.00 гривень. /а.с.9/
В паспорті споживчого кредиту № 4835407, який є додатком № 2 до Договору про споживчий кредит № 4835407 від 03 квітня 2021 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» вказано: - інформацію та контактні дані кредитодавця; - основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; - інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; - порядок повернення кредиту; - додаткову інформацію; - інші важливі правові аспекти. /а.с.9-10/
Згідно анкети-заяви на кредит № 4835407 від 03 квітня 2021 року вказано: - суму кредиту: 5000.00 гривень; - строк кредиту: 30 днів з 2021-04-03, дата повернення кредиту: 2021-05-03; - сума до повернення: 9700.00 гривень, складові частини сукупної вартості кредиту: - комісія за надання кредиту: 950.00 гривень, нараховується одноразово за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту за договором; - проценти за користування кредитом: 3750.00 гривень. Нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Також, зазначено особисту інформацію позичальника - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер, дата народження, номер мобільного телефону, документ, що посвідчує особу, адреса реєстрації та проживання, освіта, соціальний статус, місце роботи, щомісячні доходи. /а.с.11/
Відповідно до довідки від 12 червня 2025 року, виданої товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит № 4835407 від 03 квітня 2021 року, ідентифікований товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», акцепт (Договір) підписаний Позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - Z97858, дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику - 03.04.2021 07:52, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор НОМЕР_1 . /а.с.10/
Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» прийнято рішення про погодження по заяві 4835407, дата рішення: 2021-04-03, замовлена сума: 15000.00 гривень, замовлений строк: 30 днів, погоджена сума: 5000.00 гривень, погоджений строк: 30 днів, комісія за надання: 19.00 % одноразово, ставка процентів: 2.50 % за кожен день користування. /а.с.11/
Згідно платіжного доручення № 42996133 від 03 квітня 2021 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» здійснено переказ коштів в розмірі - 5000.00 гривень за кредитним договором № 4835407, отримувач - ОСОБА_1 , кредитний рахунок № НОМЕР_2 *24. /а.с.12/
Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надано відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4835407 згідно яких на суму кредиту 5000.00 гривень: - за період з 03 квітня 2021 року по 03 травня 2021 року нарахування відсотків здійснювалося згідно п.1.5.2 договору в розмірі 125.00 гривень щоденно; - за період з 04 травня 2021 року по 02 липня 2021 року нарахування відсотків здійснювалося згідно п.1.6 договору в розмірі 250.00 гривень щоденно. /а.с.12-13/
Як вбачається з пунктів 1.1, 1.2 Договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23 липня 2021 року, укладеного між кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»: - на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості); - внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами. /а.с.14-18, 19-22/
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23 липня 2021 року, за № 1737 зазначено боржника ОСОБА_1 , договір № 4835407 від 03 квітня 2021 року, дата закінчення договору - 03 травня 2021 року, сума виданого кредиту - 5000.00 гривень, загальна сума заборгованості - 24700.00 гривень: - залишок по тілу кредиту - 5000.00 гривень; - залишок по відсотках - 18750.00 гривень; - залишок по комісії - 950.00 гривень. /а.с.22/
Відповідно до Виписки з особового рахунку за кредитним договором № 4835407 від 03 квітня 2021 року, боржнику - ОСОБА_1 , надано кредит згідно Кредитного договору № 4835407 від 03 квітня 2021 року. Заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за Кредитним договором № 4835407 від 03 квітня 2021 року станом на 23 червня 2025 року складає 24700.00 гривень: - прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000.00 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями - 950.00 гривень; - прострочена заборгованість за відсотками - 18750.00 гривень. Станом на 23 червня 2025 року, заборгованість не погашена. /а.с.13/
13 червня 2025 року за вих.№ 20955920/1401 товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», направлено на адресу ОСОБА_1 претензію в якій вимагають виконати зобов'язання протягом 3 днів перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за Договором № 4835407 від 03 квітня 2021 року, а саме: негайно погасити заборгованість у сумі 24700.00 гривень. /а.с.23/
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що він не виконує свої зобов'язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.
За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Судом встановлено, що між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит № 4835407 від 03 квітня 2021 року, в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, а в подальшому на підставі договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Згідно частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦК України, має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
За приписами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц зазначила, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16 вказано, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Посилаючись на те, що відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просить стягнути з нього на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит: - прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000.00 гривень; - прострочена заборгованість за відсотками - 18750.00 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями - 950.00 гривень, а всього на загальну суму 24700.00 гривень.
В договорі про споживчий кредит передбачено строк повернення до - 03 травня 2021 року, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 4700.00 гривень, а саме проценти за користування кредитом - 3750.00 гривень, комісія за надання кредиту - 950.00 гривень.
Таким чином, нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом після 03 травня 2021 року, тобто після закінчення строку кредиту, встановленого в п.1.3 Договору та в Графіку платежів, є безпідставним, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за кредитом припинилось після спливу визначеного договором строку кредитування.
При цьому позивач при зверненні до суду визначив саме несплату процентів за користування кредитом (відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України), вимог про застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, стягнення процентів як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, позивач не заявляв, а тому самостійне застосування судом таких наслідків є неприпустимим з огляду на порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи, що відповідач умови кредитного договору добровільно не виконує, при цьому позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 9700.00 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000.00 гривень; - прострочена заборгованість за відсотками - 3750.00 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями - 950.00 гривень, а всього на загальну суму 9700.00 гривень.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000.00 гривень.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: - договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06 травня 2025 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» /а.с.26/; - акт № 1341 наданих послуг від 23 червня 2025 року /а.с.27/; - детальний опис наданих послуг по Акту № 1341 від 23 червня 2025 року в справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 4835407 від 03 квітня 2021 року, боржник ОСОБА_1 /а.с.27/.
Як визначено нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із вимогами норм частини другої статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги у розмірі 9700.00 гривень із заявлених 24700.00 гривень, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем у межах цієї справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2748.99 гривень (7000.00 х 9700.00 / 24700) та сплачену суму судового збору в розмірі 951.31 гривень (2422.40 х 9700 / 24700).
Керуючись статтями 11, 15, 16, 202, 207, 251, 252, 514, 516, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 631, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, місто Львів, вулиця Смаль - Стоцького,1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4835407 від 03 квітня 2021 року в сумі 9700.00 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000.00 гривень; - прострочена заборгованість за відсотками - 3750.00 гривень; - прострочена заборгованість за комісіями - 950.00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, місто Львів, вулиця Смаль - Стоцького,1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2748.99 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 951.31 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Р. М. Поліщук