Єдиний унікальний номер № 279/2672/25
Провадження № 1-кп/0285/694/25
10 вересня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Звягель кримінальне провадження № 279/2672/25 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника, просить залишити його без розгляду.
Вислухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
18.02.2025 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання під вартою закінчується 17.10.2025.
ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, розгляд справи триває, не допитані потерпілий, свідки, судом досліджені письмові докази, надані учасниками процесу, досліджені відеозаписи слідчих дій.
Відповідно до п. 9 пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Як слідує із рішення Європейського суду з прав людини від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України», зі спливом певного часу саме існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і посилання на серйозність пред'явлених обвинувачень не можна вважати відповідними і достатніми.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання захисника, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію Європейського суду з прав людини у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «... тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Суд зазначає, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Після закінчення досудового розслідування та зібрання стороною обвинувачення доказів ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК, втратив актуальність.
Крім того, на момент розгляду клопотання судом досліджені письмові докази та відеозаписи слідчих експерементів за участі потерпілого та свідка ОСОБА_6 , яка перебуває за кордоном України. Відповідно до повідомлення начальника Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області потерпілий ОСОБА_7 16.07.25 зник під час виконання бойового завдання в районі н.п. Горіхове Покровського району Житомирської області, тому ризик впливу на потерпілого та свідка відсутній.
Що стосується обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі понад 10 років, то наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення, що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Адам'як проти Польщі».
Ст. 331 КПК України визначає, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Судом встановлено, що обвинувачений утримується під вартою тривалий час, має стійки соціальні зв'язки, постійне місце проживання, одружений, має на утримані малолітніх дітей, матір інваліда другої групи, а тому суд вважає, що є всі підстави змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, на строк 60 днів до 08.11.2025 року включно, звільнивши його з під варти із зали суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) заборонити залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_2 - цілодобово;
2) прибувати до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області за викликом в судові засідання;
Роз'яснити ОСОБА_5 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого покласти на Коростенське РУП ГУНП в Житомирській області.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: